Манґо (Mangifera indica) — рослина родини анакардієвих (Anacardiaceae) роду Манго (Mangifera). Тропічний фрукт з солодким смаком і нитчастою структурою. Колір шкірки — в червоних, жовтих і зелених тонах, колір м'якоті — жовтий.
Є одним з національних символів в Індії і Пакистані.
Раніше ця рослина росла на території між індійським штатом Ассам і державою М'янма у вологих тропічних лісах, але в наш час вирощується в багатьох інших країнах: у США, Мексиці, в країнах Південної і Центральної Америки, на Карибських островах, в тропічному поясі Африки (наприклад, у Кенії і в Кот-д'Івуар), в багатьох азійських країнах (Таїланд, Філіппіни), а також в Австралії.
Індія збирає близько 9,5 мільйонів тонн плодів манго і є, таким чином, головним виробником. У Європі манго культивується головним чином в Іспанії і на Канарських островах.
Вічнозелене мангове дерево сягає 4,5 м у висоту; крона дерева досягає 10 м в обхваті. Нове листя зростає жовтувато-рожевого кольору, проте швидко стає темно-зеленим. Невеликі (кольори від білого до рожевого) квітки після їх розкриття мають аромат, схожий з ароматом лілій. Після в'янення квіток до дозрівання плодів манго зазвичай проходить 3-6 місяців.
Зрілі фрукти висять на довгих стеблах і важать до 2-х кг. Шкірка манго тонка, гладка, зеленого, жовтого або червоного кольору залежно від ступеня зрілості (часто трапляється комбінація всіх трьох кольорів). М'якоть манго може бути м'якою або волокнистою, також залежно від зрілості плоду, вона оточує велику тверду пласку кісточку.
Плоди манго часто використовуються в домашній медицині в Індії та інших азійських країнах. Наприклад, в Індії манго застосовують для зупинки кровотеч, для зміцнення серцевого м'яза і для кращої роботи мозку.
Зелені плоди, що є недозрілими, містять у великих кількостях крохмаль, який у міру дозрівання перетворюється на вуглеводи: сахарозу, глюкозу і мальтозу. Крім того, незрілий манго — цінне джерело пектину, проте після утворення в плоді твердої кісточки його кількість істотно зменшується. Завдяки вмісту лимонної, щавлевої, яблучної і бурштинової кислот незрілий плід дуже кислий на смак. Також зелений манго багатий вітаміном С (у 15 міліграмах міститься стільки ж вітаміну С, скільки в 30 міліграмах лайму), є в нім і інші вітаміни: А, В1, В2, ніацин.
Манго нормалізують роботу кишечника, два зелені манго на день убережуть від діареї, закрепу, геморою, а також запобіжать застою жовчі і знезаразять печінку.
При вживанні зелених плодів (1-2 в день) поліпшується еластичність судин, завдяки високому вмісту заліза в плодах манго корисний при анемії. А високий вміст вітаміну С робить його відмінним засобом від авітамінозу.
Зрілий фрукт на смак дуже солодкий і має приємний солодкуватий аромат. У ньому багато вітамінів і цукрів, але мало кислот.
Вітамін А, що міститься в зрілому фрукті у великих кількостях, благотворно впливає на органи зору: допомагає при «курячій сліпоті», сухості рогівки і інших очних захворюваннях. Крім того, регулярне споживання стиглих плодів сприяє поліпшенню імунітету і оберігає від інфекцій застудного характеру, таких як ГРВІ, риніт та ін.
Зрілі плоди також використовуються для схуднення, оскільки містять багато вітамінів і вуглеводів — так звану манго-молочну дієту.
При вживанні більше ніж 2-х незрілих плодів на день можлива поява кольок, подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і горла. Переїдання стиглими фруктами може призвести до розладу травлення, закрепів, алергічних реакцій.
Манґо (Mangifera indica) — рослина родини анакардієвих (Anacardiaceae) роду Манго (Mangifera). Тропічний фрукт з солодким смаком і нитчастою структурою. Колір шкірки — в червоних, жовтих і зелених тонах, колір м'якоті — жовтий.
