Назва
Названий японським словом сіїтаке — «каштанниковий гриб». Використовується в японській, китайській, корейській, тайській та в'єтнамській кухнях як делікатес або приправа. В традиційних суспільствах Сходу його використовували також як медичний препарат. Інші назви — чорний гриб, дубовий гриб, зимовий гриб, шиїтаке, сіїтаке, сітаке.
Виробництво
Шіїтаке є другим по важливості грибом, що культивується у промисловості, виробництво якого становить нині 17% загального ринку та зросло на 110% у період між 1990 та 1994 pp. [9] Традиційно, шіїтаке вирощують на дубових колодах[10], проте нещодавно його почали культивувати на стерильному чи пастеризованому субстраті з метою підвищення врожайності та скорочення часу визрівання культури[11]. Понад 93% шіїтаке виробляють у Японії та Китаї з використанням дубових колод або тирси, проте інші країни також розпочинають виробництво та експериментування з вирощуванням та обробітком Lentinula edodes[12].
Останнім часом спостерігається поглиблення інтересу в культивації шіїтаке з наступних причин:
- цінність на міжнародному ринку;
- збільшення імпорту сушеного гриба Японією, яка є головним його споживачем (у 1990 понад 2000 метричних тонн);
- противопухлинна дія, яка приписується грибові рядом авторів[13].
Порівняно мало уваги виявили до вирощування гриба країни, що розвиваються, особливо, у тропічних регіонах, де мільйони тонн відходів, багатих на лігноцелюлозу, залишаються невикористаними[14]. Більшість досліджень про шіїтаке, проведених у Мексиці, були спрямовані на винайдення нових субстратів, що включають: тирсу з різних видів дерев[15], макуху агави або цукрової тростини [8] та м'якоть кавового плоду[16]. Метою дослідження було оцінити застосування розповсюджених лігноцелюлозних відходів для культивації шіїтаке у Мексиці та інших субтропічних регіонах.
Гриби шіїтаке з успіхом вирощуються в кліматичних умовах України на штучних грибних субстратах.
Галерея
Примітки
-
↑ Botanical Journal of the Linnean Society 16: 50 (1878)
-
↑ Sylloge Fungorum 5: 79 (1887)
-
↑ Revisio generum plantarum 2: 861 (1891)
-
↑ Mycologia 33: 451 (1941)
-
↑ Gartenflora: 105 (1886)
-
↑ Journal de Botanique (Morot) 4: 14 (1890)
-
↑ Pl. Mellian. sinenses no. 698: no. 698 (1918)
-
↑ Bot. Mag. Tokyo: 326 (1925)
-
↑ Chang S.T., Mushroom research and development - equality and mutual benefit, in: Royse D.J. (Ed.), Mushroom Biology and Mushroom Products, The Pennsylvania State University Press, University Park, 1996, pp. 1-10
-
↑ Ito T., Cultivation of Lentinus edodes, in: Chang S.T., Hayes W.A., (Eds.), The Biology and Cultivation of Edible Mushroom, Academic Press, New York. 1978, pp. 461-473.
-
↑ Delpech P., Olivier J.M., Cultivation of shiitake on straw based pasteurized substrates, Mushroom Sci. 13 (1991) 523-528.
-
↑ Chang S.T., Miles, P.G., Edible Mushroom and their Cultivation, CRC Press, Boca Raton, Fl, USA, 1989.
-
↑ Mori K., Thakehara M., Antitumor action of fruit bodies of edible mushroom orally administered to mice, Mushroom Sci. 12 (1989) 661-670.
-
↑ Oei P., Some aspects of mushroom cultivation in developing countries, Mushroom Sci. 13 (1991) 777-780.
-
↑ Mata G., Salmones D., Guzmán G., Cultivo del shiitake japonés, Lentinus edodes, en bolsas con viruta de madera, Rev. Mex. Micol. 6 (1990) 245-251.
-
↑ Mata G., Gaitán-Hernández R., Avances en el cultivo del shiitake en pulpa de café, Rev. Iberoam. Micol. 11 (1994) 90-91.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Шіїтаке