Чималі блискучо-чорні птахи з міцним великим дзьобом. Маса до 1300 г. Молоді птахи чорні, без блиску, з буруватим відтінком.
У природі їх визначають за розмірами, чорним кольором оперення і характерним криком «кру-кру» (за що дістали свою українську назву). Шлюбні ігри в повітрі, коли птахи кружляють і ганяють один одного, починаються дуже рано — в лютому і навіть у кінці січня. Великі гнізда мостять високо на деревах. За характером живлення — всеїдні птахи. Охоче поїдають падло, живих дрібних хребетних, комах тощо. Як і хижі птахи, неперетравлені рештки їжі викидають через рот у вигляді погадок.
Гнізда з чималих сучків і гілок мостять у затишних куточках старого лісу або в парках, на високих, старих деревах. Повна кладка з 5 зелених із темними плямками яєць з'являється на початку березня. Насиджують обидва птахи 19—20 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько місяця.
Круки дуже корисні птахи, які знищують багато шкідливих комах і гризунів, а також виконують у природі санітарні функції. Заслуговують на цілковиту й ретельну охорону.
Тривалість життя у дикій природі сягає, здебільшого, 23 років[3][4], хоча більшість особин, імовірно, помирає в перші роки життя. У неволі птахи можуть жити набагато довше. Так, у Лондоні тауерські круки живуть до 44 років або навіть більше; є повідомлення про ворона, який прожив 80 років[5].
Крук має терпіння: якщо очікування перед прийняттям рішення може дати більше, ніж будь-яка дія, він чекатиме. Його терпіння обчислюється в хвилинах, дозволяючи демонструвати цю здатність на рівні приматів[6].
Також у круків є жести, за допомогою яких вони привертають увагу інших птахів: для цього до дзьоба береться предмет (будь-який, який можна знайти поруч) та демонструється іншим крукам. У першу мить увагу привертає предмет, але потім контакт налагоджується з самим круком, що подає знак. Ця тактика аналогічна діям маленьких дітей, які намагаються привернути до себе увагу[7].
Круки, сороки, сойки — це не лише пернаті машини, жорстко запрограмовані своїми генами. Натомість вони є істотами, що в рамках обмежень їх спадковості, приймають складні рішення і показують усі ознаки того, що вони можуть насолоджуватися своєю багатою обізнаністю.—Кендіс Севідж
Мозок крука є одним з найбільших серед птахів. Особливо великий їх hyperpallium[en]. Вони виявляють здатність вирішувати проблеми, а також демонструють інші когнітивні процеси, як-от імітація та розуміння.[8]
Крук вважається одним з найрозумніших птахів[8]. Британські вчені підтвердили наявність у крука інтелекту[9]. Коли вчені вирішили перевірити, чи справді крук наділений інтелектом, птахам давали пити воду з глибокого глечика, яку він не міг дістати дзьобом[9]. Піддослідний крук здогадався кидати в глечик різні предмети, аби рівень води піднявся[9]. Раніше таку ж саму кмітливість вчені виявляли лише в людиноподібних мавп[9]. За словами керівника експерименту Алекса Тейлора, вони здатні розрізняти об'єкти, що тримаються на плаву, і ті, що тонуть[9]. Круки викидали ґуму та пластмасу з глечика, коли бачили, що рівень води в глечику не підвищується[9].
Якщо дати крукові тверду їжу, скажімо, сухарик, а біля нього буде вода, то він спершу візьме сухарик, розмочить його у воді і лише тоді з'їсть.
Лінгвіст Дерек Бікертон, спираючись на роботу Бернда Гайнріха, останнім часом стверджує, що круки є одними з чотирьох відомих тварин (іншими є бджоли, мурахи і люди), які продемонстрували лінгвістичне зміщення, здатність спілкуватися про об'єкти або події, віддалені в просторі або часі від процесу спілкування. Наприклад, молоді круки ночують разом уночі, але зазвичай харчуються окремо впродовж дня. Однак, коли один з них виявляє велику тушу, яку охороняє пара дорослих круків, він повернеться до своїх друзів і розповість про свою знахідку. Наступного дня зграя молодих круків полетить на місце знахідки й віджене дорослих. Бікертон стверджує, що поява лінгвістичного зміщення була, можливо, найважливішою подією в еволюції людської мови, і що круки єдині хребетні разом із людиною, що демонструють таку здатність.[10]
Голос крука — гучне трубне гортанне «Кур» або виразне «ток», а також загальновідоме каркання. Учені виявили у круків понад 200 різних звукових сигналів. Кожен з цих сигналів має своє конкретне значення — від повідомлення про безпеку, наявність їжі й до команди пташеняті, що випало з гнізда, сидіти в кущах тихо і не рухатися. Круки здатні повторювати звуки, у тому числі і людські слова.
Вид включає 8—11 підвидів:
Круки є одними із найзловісніших птахів у народних віруваннях. Їх називають віщунами смерті, оскільки вони живуть у глухих лісах, живляться падлом. В українському фольклорі вони стали символом загибелі.
Інша думка: крук — це перевтілений чорт, який літає людськими дворами і робить шкоду.
Почувши голос крука, люди спльовували через ліве і праве плече, аби вберегтися від біди, проганяли птаха.
У свою чергу, в германо-скандинавській міфології круки є позитивними персонажами. Двоє круків служать богові Одіну, а їхні імена — Хугін і Мунін — означають «думка» і «пам'ять». Також крук символізує мудрість та довголіття.
.jpg)
