Багаторічна трава 50–130 см заввишки. Базальна частина стебла практично нерозгалужена, верхні гілки досить стійкі. Листки розташовані спірально, гострі цілокраї. Нижні листки досить довго-черешкові, голі. Листова пластина широко яйцювата, із серцевидною основою й округлою верхівкою, 10–25 см завдовжки, удвічі більша в довжину ніж ушир, практично розправлена, поля злегка вигнуті. Стеблові листки чергові, вузько яйцювато-ланцетні[2].
Суцвіття — складна, китиця, утворена з квітів розміщених у кільцях. Квіти радіально симетричні, ≈ 5 мм у поперек, двостатеві; тичинок 6. Горішки 2.5–3.5 мм, світло-коричневі[2].
Поширений у Європі, Азії (на схід до цн. Сибіру й на південь до Ірану) й у пн. Алжирі; також широко натуралізований вид в інших частинах світу[3]. Населяє подвір'я, смітники, узбіччя доріг, багаті береги[2].
Листки рослини можна використовувати як салат, готувати овочевий бульйон або варити як шпинат. Вони містять щавлеву кислоту, яка може бути небезпечною, якщо споживається у великій кількості. Сушене насіння використовується як прянощі.
верх і низ листя
суцвіття
горішки
ілюстрація
.jpg)
.jpg)
