الأسماء في صفحات التنقل
Міжнародна латинська назва роду пов'язана з використанням цієї рослини у давні часи алхіміками. Видова назва утворена від латинського слова, що означає «блищати». Українську назву рослина дістала за властивість виділяти краплини води, які збираються нерідко біля основи черешка і яких у давнину наділяли чарівною силою. Інша українська назва цієї рослини: приворотень стрункий.
В таксономії, ботанічний рід приворотень є дуже сплутаний. Деякі ботаніки називають цей вид Alchemilla micans Buser, другі — Alchemilla gracilis auct.[1]
Густо-опушена рослина висотою 15—50 см, з кореневищем. Листки довго-черешкові, нирковидні, уздовж складчасті, лопатеві, злегка хвилясті. Стебла дуговидно-висхідні або майже лежачі.
Невеликі зеленуваті квітки зібрані в клубочки, розміщені на кінцях гілочок складного щитковидно-волотевидного суцвіття. Віночка немає, чашечка з 4 чашолистків, з 4-листою підчашею. Тичинок 4, містяться вони на залозистому кільцеподібному краї квітколожа. Маточка одна. Плід — горішок. Цвіте з травня до кінця липня.
Запилюється переважно мухами, які ласують нектаром, що утворюється в нектарниках, розміщених по краю увігнутого квітколожа.
На листках приворотня, крім звичайних продихів, є водяні, що мають вигляд щілин на кінцях провідних пучків по краях листкових пластинок. Через ці продихи рослина виділяє краплинами зайву воду — цей процес називається гутація. У середні віки появу таких краплин у сухі погожі дні пояснити не могли і їх вважали чарівними. Алхіміки збирали ці краплини, щоб виготовити з них препарат, ніби здатний зберігати молодість.
Поширений по Європі. В Україні росте на луках, узліссях, у лісах у Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу.
У народній медицині використовують приворотень блискучий та звичайний (їх дія аналогічна).
У сучасному траволікуванні в багатьох країнах траву приворотня використовують переважно як ранозагойний, кровоспинний та в'яжучий засіб. Її використовують у разі порушення травлення, болю в шлунку, поганої перистальтики кишечнику, набряків, цукрового діабету, хвороб жовчного міхура та за гінекологічних порушень у жінок (білі, менструальні кровотечі, зниження функції яєчників, безплідність).
Зовнішньо настій або відвар трави приворотня вживають при кровотечах з носа, забиттях, запаленнях очної кон'юнктиви, фурункульозі, вуграх, корості, екземі. Німецька народна медицина радить вживати настій листя у разі недокрів'я, малярії, атеросклерозу.
Приворотень вважається їстівною рослиною і може вводитися в лікувальне харчування при атеросклерозі, цукровому діабеті, ожирінні, а також з профілактичною метою для харчування здорових людей. З молодого листя готують салати, супи, підливи та соуси, приправи до м'яса, риби, їх квасять та солять на зиму.
