الأسماء في صفحات التنقل
Pteris vittata varies exceedingly in size, density of scales on the rachis, presence or absence of hairs on the abaxial costae, and overall color and aspect of the leaf. As a result, it may occasionally bear a resemblance to forms of P . × delchampsii W. H. Wagner & Nauman, the hybrid between P . bahamensis and P . vittata .
Lámina de 8 a 20 cm de ancho, 1-pinnada, la base abruptamente reducida. Pinnas basales y suprabasales de 15 a 30 pares, de 5 a 10 mm de ancho, de la misma forma, estrechamente lineares, no bifurcadas, los márgenes (donde no son soríferos) agudamente serrados, la base no articulada al raquis, cartilaginosa.
Raquis y costa dispersamente escamosos, inermes, pajizos, sin aristas. Nervaduras libres. Soros cubriendo buena parte de los segmentos, excepto la base y el ápice.
Pteris vittata, commonly known variously as the Chinese brake,[3] Chinese ladder brake,[3] or simply ladder brake,[3] is a fern species in the Pteridoideae subfamily of the Pteridaceae.[4] It is indigenous to Asia, southern Europe, tropical Africa and Australia.[3] The type specimen was collected in China by Pehr Osbeck.[1]
Pteris vittata is native and widespread in the paleotropics: found from the east, to the south tropical, and southern Africa (in Angola; Kenya; Lesotho; Malawi; Mozambique; Namibia; Tanzania (including the Zanzibar Archipelago); Cape Province, Free State, KwaZulu-Natal, and Transvaal in South Africa; Eswatini; Uganda; Zambia; and Zimbabwe); temperate and tropical Asia (in the provinces of Anhui, Gansu, Guangdong, Guangxi, Guizhou, Hubei, Jiangxi, Sichuan, Xizang, and Yunnan in China; the prefectures of Honshu, Kyushu, Shikoku, and the Ryukyu Islands of Japan; and Thailand); and Australia, in the states of New South Wales,[5] Queensland, Victoria, and Western Australia.[3]
Pteris vittata is often associated with limestone habitats. It may be seen growing on concrete structures and cracks, in buildings in the central business district and suburbs of Sydney, Australia.[5][6] It is an introduced species in California, Texas, and the Southeastern United States.[7]
A remnant population exists in the Italian peninsula, in Sicily, Calabria and Campania.[8]
Although it grows readily in the wild, Pteris vittata is sometimes cultivated.[3] It is grown in gardens for its attractive appearance,[3] or used in pollution control schemes:[3] it is known to be a hyperaccumulator plant of arsenic used in phytoremediation.[9]
Pteris vittata, commonly known variously as the Chinese brake, Chinese ladder brake, or simply ladder brake, is a fern species in the Pteridoideae subfamily of the Pteridaceae. It is indigenous to Asia, southern Europe, tropical Africa and Australia. The type specimen was collected in China by Pehr Osbeck.
Pteris vittata, es una especie de helecho del género Pteris.
Tiene un rizoma rastrero, de hasta 8 mm de ancho, con escamas de color café pálido. Las frondas de mechón insertado y espaciado hasta 1 cm de distancia, desde 0,75 hasta 1,8 m de altura. El estípite puede llegar a ser de hasta 12 cm de largo; lámina elíptico-oblonga de hasta 1,15 m de altura, 40 cm de ancho, simplemente pinnadas, raquis glabros o ligeramente escamosos. Pinnas de 20-40 pares, la más baja reducida y no lobulada, generalmente ovadas a estrechamente lanceoladas, de 2-22 cm de largo, 0.7-1.4 cm de ancho, atenuadas en el ápice, diminutamente crenulado. Soros en líneas submarginales en la mayor parte de la longitud de las pinnas fértiles.[1]
Se encuentra muy extendida en las regiones más cálidas del Viejo Mundo. También en la India a Japón, Malasia, Polinesia y Australia, también introdujo en el Nuevo Mundo.
Es conocida en biorremediación por tener la capacidad de hiperabsorber arsénico.[2]
Pteris vittata fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 2: 1074. 1753.[3]
Pteris vittata (Ladder brake fern or Chinese brake fern pour les anglophones) est une des espèces de fougère du genre Pteris.
Cette espèce est exceptionnellement résistante à l'arsenic, qu'elle peut en outre fortement bioaccumuler[1].
Ce processus est encore dopé en présence de phosphore[2].
Elle a été introduite en Amérique du Nord (Californie, Texas et Sud-Est des États-Unis) où elle se développe bien[3]. Trois régions où des taux anormaux d'arsenic dans les sols sont fréquents en raison de l'usage ancien et contemporain de pesticides à base d'arsenic, arséniate de plomb autrefois (aujourd'hui interdit), et méthanearséniate monosodique ou méthanearséniate disodique aujourd'hui.
C'est une plante hyper-accumulatrice de métaux lourds ou métalloïdes, qui présente des adaptations au stress oxydant[4] et une résistance tout à fait inhabituelle à l'arsenic[5]. Elle l'accumule en quantités importantes sous forme d'arsénite dans des vacuoles[6] des cellules foliaires (on en a trouvé jusqu'à 5 070 mg/kg dans les feuilles) et, dans une moindre mesure, dans les tiges, et moins encore dans les racines[7]. Ce processus pourrait aussi avoir été sélectionné par ces fougères (sélection naturelle) comme moyen de se protéger d'éventuels prédateurs herbivores.
Même quand elle pousse dans un sol non pollué (9 mg/kg d'arsenic), cette fougère absorbe l'arsenic, qu'on a retrouvé (en condition de culture sous serre) jusqu'à 71 mg/kg dans les frondes de la fougère et jusqu'à 80 mg/kg pour le rhizome[7].
Néanmoins le « coefficient de bioaccumulation » diminue de manière inversement proportionnelle à l'augmentation de la teneur du sol :
Sa capacité à absorber l'arsenic sans en mourir en fait une très bonne candidate pour la phytoremédiation de sols pollués par l'arsenic[8]
Pteris vittata (Ladder brake fern or Chinese brake fern pour les anglophones) est une des espèces de fougère du genre Pteris.
Cette espèce est exceptionnellement résistante à l'arsenic, qu'elle peut en outre fortement bioaccumuler.
Ce processus est encore dopé en présence de phosphore.
Elle a été introduite en Amérique du Nord (Californie, Texas et Sud-Est des États-Unis) où elle se développe bien. Trois régions où des taux anormaux d'arsenic dans les sols sont fréquents en raison de l'usage ancien et contemporain de pesticides à base d'arsenic, arséniate de plomb autrefois (aujourd'hui interdit), et méthanearséniate monosodique ou méthanearséniate disodique aujourd'hui.
La pteride a foglie lunghe (Pteris vittata L.) è una felce della famiglia Pteridaceae, a distribuzione tropicale e subtropicale; tipica pianta iperaccumulatrice, è in grado di accumulare quantità enormi di sostanze tossiche come mercurio e piombo.
In particolare, è tra le poche felci iperaccumulatrici di arsenico: una volta assorbito dalle radici, lʼarsenico è trasportato nelle foglie così che queste possano smaltirlo.[1]
È una felce alta fino a 50 cm, con foglie a pinne alternate (da 19 a 23), con margine finemente seghettato, di colore verde scuro superiormente, più chiare e con nervature evidenti sulla pagina inferiore. I sori, non tutti fertili, sono presenti solo nelle pinne prossime all'apice.
Ha una distribuzione pantropicale.
In Italia è segnalata, con popolazioni relitte, in Sicilia, Calabria, Campania[2] e Lazio (forra di Ponte Terra a San Vittorino, Roma).
Cresce su rupi e muri umidi da 0 a 300 m di altitudine.
La pteride a foglie lunghe (Pteris vittata L.) è una felce della famiglia Pteridaceae, a distribuzione tropicale e subtropicale; tipica pianta iperaccumulatrice, è in grado di accumulare quantità enormi di sostanze tossiche come mercurio e piombo.
In particolare, è tra le poche felci iperaccumulatrici di arsenico: una volta assorbito dalle radici, lʼarsenico è trasportato nelle foglie così che queste possano smaltirlo.
Pteris vittata is een varensoort van de lintvarenfamilie (Pteridaceae). De plant staat bekend om accumulatie van arseen,[1][2] en wordt daarom ook wel gebruikt om de concentratie arseen in de grond te verlagen wanneer deze hoog is.
Pteris vittata is een varensoort van de lintvarenfamilie (Pteridaceae). De plant staat bekend om accumulatie van arseen, en wordt daarom ook wel gebruikt om de concentratie arseen in de grond te verlagen wanneer deze hoog is.
Має міцне повзуче кореневище, шириною до 8 мм. Рослина висотою до 50 см. Листові пластини довжиною 10–80 (до 130) см; черешок до 20 см. Листя з дрібно зубчастим краєм. Спори чотиригранні, з плоскими гранями, сітчасті.
Батьківщина: Африка: Кенія; Танзанія; Уганда; Кабо-Верде; Еритрея; Ефіопія; Сомалі; Судан; Ємен; Алжир; Лівія; Марокко; Туніс; Ангола; Малаві; Мозамбік; Замбія; Зімбабве; Лесото; Намібія; Південна Африка; Свазіленд; Гана; Бурунді; Камерун; Заїр; Коморські острови; Мадагаскар; Маврикій; Реюньйон. Азія: Китай; Тайвань Кіпр; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Індія; Непал; Шрі-Ланка; Таїланд; Папуа-Нова Гвінея; Філіппіни. Австралія. Південна Європа: Греція; Італія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Північно-західна частина Тихого океану: Північні Маріанські острови. Натуралізований у багатьох частинах світу (в тому числі США, Мексика та країни Південної Америки). Також культивується. Росте на скелях і вологих стінах, як правило, в тіні, від 0 до 300 м над рівнем моря.
Рослина накопичує миш'як, і вважають, що за її допомогою можна видаляти миш'як із забрудненого ним ґрунту.
Це незавершена стаття про Папороті.Pteris vittata là một loài thực vật có mạch trong họ Pteridaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[3]
Pteris vittata là một loài thực vật có mạch trong họ Pteridaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
鸡冠凤尾蕨（学名：Pteris vittata f. cristata）为凤尾蕨科凤尾蕨属蜈蚣草下的一个变型。
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
分類 界 : 植物界 Plantae 門 : シダ植物門 Pteridophyta 綱 : シダ綱 Pteridopsida 科 : イノモトソウ科 Pteridaceae 属 : イノモトソウ属 Pteris 種 : モエジマシダ P. vittata 学名 Pteris vittata L. モエジマシダ Pteris vittata は、日なたに生えるシダ植物の一つ。石垣などに見られる。
常緑性の草本[1]。地下茎は短く斜めに立ち、葉を密につける。茎の鱗片は淡褐色で長さ5mm、幅は狭い。
葉柄は長さ20cm以下で、基部には鱗片を密につけて藁色から淡褐色になる。葉身は単羽状複葉で、頂羽片がはっきりと発達する。束右辺は先端に近いところのものが最も長く、葉身全体としては倒披針形。葉身の長さは10-80cm。羽辺は20対以上になり、線形でほぼ直線的、長さ6-15cm、幅は8-12mm、胞子嚢のない縁にはわずかに鋸歯が出ることがある。頂羽片は特に大きく、長さ20cm、幅10mmに達する。中軸は表面でややくぼみ、鱗片が付く。胞子嚢群は葉の縁沿いに長く付く。包膜の色は薄い。
和名の由来は鹿児島県桜島の北東にある燃島（新島）にちなむ。
本州南部、四国南部、九州から琉球列島に分布。国外では世界の熱帯・亜熱帯域に広く分布する。 比較的乾燥したところに生え、日向や人家の石垣などに出ることも多い。和歌山県白浜などでは古くから知られるが、自然分布かどうかは疑問である由。ギンシダなどと同様に、熱帯性で繁殖力の強いものであり、現在その分布域を広げつつあるものと考えられる。ただし今後どうなるかは予断を許さない。
身近な雑草的な植物であるが、取りたてて邪魔にはならない。ヒ素を吸収し蓄積する特性が高く、汚染された土壌からのヒ素の除去に応用が可能であると考えられている[2]。
イノモトソウ属には多くの種があるが、日本では単羽状複葉で右辺が20対にもなるものは他にはなく、区別は容易。同様の生育環境では、そもそもシダの種が少ない。
モエジマシダ Pteris vittata は、日なたに生えるシダ植物の一つ。石垣などに見られる。
