Довжина японської куни в середньому складає півметра, не враховуючи 20-сантиметрового хвоста. Вага тварини дорівнює 1000 — 1500 г. Самці, як правило, більші за самок. Колір хутра різниться від темно-брунатного до блідо-жовтого.
Самки і самиці куни мають свої зони проживання, розмір яких залежить від доступності харчів. Куни всеїдні, надають перевагу м'ясу риб, жаб, малих птахів і ссавців, але інколи, за необхідності, їдять комах, плоди і насіння рослин.
Сплять куни в норах, дуплах чи замляних ямах.
В японській традиційній культурі куна уявлялася лихим звіром. Разом із лисицею і єнотом її вважали твариною-перевертнем, яка вміє змінювати свою подобу на що завгодно.
З куною пов'язано багато японських прикмет. Наприклад, в префектурах Акіта та Ісікава говорять, що якщо перед очима пробігла куна — станеться лихо, а в префектурі Хіросіма переказують, що якщо вбити цього звіра — згорить дім. В префектурі Фукусіма вважається, що куна є перевертнем духа людини, що загинула в сніговій лавині.[1]
