Японські макаки проживають переважно у різноманітних лісах Японського архіпелагу — субтропічних, широколистих, хвойних та гірських. Ці мавпи харчуються паростками й корінням трав та дерев, бруньками, фруктами, ягодами, листям, пташиними яйцями, дрібними хребетними і комахами. Довжина тіла макак сягає 79-95 см, зріст — 50-60 см, а довжина хвоста — близько 10 см. Вага самців становить від 10 до 14 кг, а самок — 5,5 кг.
Японська макака є мавпою, яка проживає найпівнічніше від решти своїх співродичів. Хоча вона здатна виживати при температурі −15 °C (5 °F), макака проводить більшу частину зими у гарячих джерелах онсен — природніх цілющих ваннах.
Японські макаки гуртуються у зграї по від 20 до 100 особин, які складаються з матрилінейних груп з великою кількістю самок і декількома самцями. Кількість останніх у зграї становить від одного до трьох особин. Серед самок існує чітка ієрархія.
У період розмноження самиці приймають близько 10 самців. Однак лише третина жіночої половини зграї здатна завагітніти. Оскільки період розмноження короткий, макаки часто вступають у гетеросексуальні стосунки один з одним впродовж року.
Після 173 днів самиця народжує лише одну дитину, вагою до 500 г. В середньому, життя японських макак триває 30 років.
Японська макака є дуже розумною істотою. Це єдина тварина, разом з єнотами і людиною, яка миє їжу перед її вживанням. Мавпи вміють швидко переймати навички один від одного.
Нещодавні дослідження японських макак засвідчили, що ці мавпи мають «діалекти» та «говірки», подібно до людей. Японські макаки часто використовуються у дослідах з неврології та хімії.[2]
У 2000 році Японські макаки були занесені до Червоної книги.
