Мокроносі примати відрізняються по ряду ознак від іншого підряду приматів — сухоносих мавп. Основною відмінністю є ніс, що дав назву, який у них, як і у котячих, мокрий і забезпечує кращий нюх. Інша відмінність полягає у великому пальці, який в меншій мірі протиставлений іншим пальцям, ніж у сухоносих мавп. На вказівному пальці існує подовжений кіготь для чищення шерсті. У мокроносих мавп частіше зустрічаються народження відразу декількох дитинчат, тоді як у сухоносих переважають одиночні пологи. В цілому мокроносі мавпи вважаються примітивнішим і древнішим підрядом в еволюційному відношенні.
Мокроносі мавпи розділені на сім родин, з яких п'ять живуть виключно на острові Мадагаскар. Двоє інших зустрічаються в центральній і південній Африці, а також в Південно-східній Азії.
Найдавнішими відомими представниками мокроносих є алжирипітек, азибій, нотарктус (50 млн років тому), годиноція (49 млн років тому), Darwinius masillae — (близько 47 млн років тому)[1].
Родини Мадагаскару іноді об'єднуються в інфраряд лемуровидих (Lemuriformes). У нього входять п'ять сучасних і три вимерлих за останні 2000 років родин:
