الأسماء في صفحات التنقل
Parthenocissus tricuspidata és una espècie de planta dins la família de la vinya (vitàcia). És planta nativa d'Àsia oriental Japó, Corea i nord de la Xina. Malgrat que no està emparentada amb l'heura en anglès rep els noms de Boston-ivy (heura de Boston),[1] Grape ivy i Japanese ivy.
És una liana caducifòlia que fa fins a 20 m de llargada. Les fulles són enteres, palmades i de vegades tan lobulades de forma que sembla que tigui folíols. les flors són poc vistoses verdoses i agrupades, el fruit és un baia de color blau fosc de 5–10 mm de diàmetre.
El seu epítet específic, tricuspidata significa que les fulles tenen tres puntes.[2]
És una planta ornamental molt usada com també ho és Parthenocissus quinquefolia. Com que les parets on creix queden a l'ombra a l'estiu redueix els costos de refredar amb l'aire condicionat.
Aquesta planta secreta carbonat de calci,[3] que li serveix d'adhesiu als seus suports, per exemple a les parets però generalment sense espatllar-les.
Cobreix les parets de l'edifici Wrigley Field de Boston, Massachusetts, d'on prové un dels seus nome en anglès.
Les cultivars inclouen 'Veitchii'.[4]
Cobrint un edifici de la Universitat de Chicago
A la e Universitat de Cambridge.
Disc enganxosos de Parthenocissus tricuspidata
Wrigley Field.
A Kalamata
Parthenocissus tricuspidata és una espècie de planta dins la família de la vinya (vitàcia). És planta nativa d'Àsia oriental Japó, Corea i nord de la Xina. Malgrat que no està emparentada amb l'heura en anglès rep els noms de Boston-ivy (heura de Boston), Grape ivy i Japanese ivy.
És una liana caducifòlia que fa fins a 20 m de llargada. Les fulles són enteres, palmades i de vegades tan lobulades de forma que sembla que tigui folíols. les flors són poc vistoses verdoses i agrupades, el fruit és un baia de color blau fosc de 5–10 mm de diàmetre.
El seu epítet específic, tricuspidata significa que les fulles tenen tres puntes.
Planhigyn blodeuol a dringhedydd (ymlusgol) yw Dringwr fflamgoch tri phigyn sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Vitaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Parthenocissus tricuspidata a'r enw Saesneg yw Boston-ivy.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Dringwr Fflamgoch Triphigyn.
Planhigyn blodeuol a dringhedydd (ymlusgol) yw Dringwr fflamgoch tri phigyn sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Vitaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Parthenocissus tricuspidata a'r enw Saesneg yw Boston-ivy. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Dringwr Fflamgoch Triphigyn.
Loubinec trojlaločný (Parthenocissus tricuspidata, syn.: Ampelopsis tricuspidata Sieb. et Zucc.), lidově někdy nazývaný také jako psí víno, je popínavá rostlina z čeledi révovitých.
Loubinec trojlaločný (nazýván i přísavníkem trojcípým) pochází z východní Asie, domácí je v Japonsku, Koreji a na Dálném východě. V České republice je nepůvodní, ale je často pěstován jako okrasná rostlina, která šplhá po zdech domů i po stromech. Vzácně zplaňuje do volné přírody nebo se zde vyskytuje jako pozůstatek staré kultury.
Loubinec trojlaločný (Parthenocissus tricuspidata, syn.: Ampelopsis tricuspidata Sieb. et Zucc.), lidově někdy nazývaný také jako psí víno, je popínavá rostlina z čeledi révovitých.
Rådhusvin (Parthenocissus tricuspidata) er en løvfældende lian med tynde, højtvoksende grene og særlige hæfteskiver. Rådhusvin er en smuk og tæt dækkende plante.
Knopperne er spredtstillede og ret små. Bladene er bredt ægformede eller næsten runde med tre kraftige tænder eller lapper. Bladet har groft tandet rand. Oversiden er blank og mørkegrøn, mens undersiden er lysegrøn. Høstfarven er orange til postkasserød. Blomsterne er bittesmå og sidder i oprette stande. De dannes i juni-juli. Frugterne er blåduggede, sorte bær.
Rodnettet er kraftigt og dybtgående.
Højde × bredde og årlig tilvækst: 15 × 2 m (100 × 15 cm/år).
Rådhusvin hører hjemme i Kina, Korea og Japan, hvor den findes i skovbryn og krat på fugtig, mineralrig bund sammen med bl.a. Akebia quinata, Ampelopsis brevipedunculata var. heterophylla, Have-Aralie (Aralia elata), Kamellia (Camellia japonica), Skæbnetræ (Clerodendron trichotomum), Skærm-Sølvblad (Elaeagnus umbellata), Eurya japonica, Butbladet Liguster (Ligustrum obtusifolium), Mangeblomstret Rose (Rosa multiflora) og Hindbær (Rubus idaeus).
Rådhusvin (Parthenocissus tricuspidata) er en løvfældende lian med tynde, højtvoksende grene og særlige hæfteskiver. Rådhusvin er en smuk og tæt dækkende plante.
Die Dreispitzige Jungfernrebe (Parthenocissus tricuspidata), oft auch Dreiblättrige bzw. Dreilappige Jungfernrebe und wie andere ähnliche Arten Wilder Wein genannt, ist eine Pflanzenart aus der Familie Weinrebengewächse (Vitaceae). Einige Sorten werden als Selbstklimmer zur Fassadenbegrünung verwendet. Seltene Trivialnamen sind auch Dreilappige Zaunrebe, Veitschrebe, Veitschli, Klimmer oder Mauerkatze. Das Art-Epipheton tricuspidata bedeutet „dreispitzig“ und leitet sich vom lateinischen tri „drei“ sowie cuspidatus „zugespitzt“ ab.
Die Dreispitzige Jungfernrebe ist ein sommergrüner Kletterstrauch und kann an senkrechten Wänden oder Mauern eine Wuchshöhe von über 20 Metern erreichen. Die einzelnen Ranken werden etwa zwei bis drei Zentimeter lang und besitzen sechs bis zehn Haftscheiben, die die Pflanze an der Unterlage befestigen.
Die Laubblätter sind meist dreilappig und nur selten ungeteilt. Die einzelnen Lappen sind spitz zulaufend sowie grob gezähnt. Die lang gestielten Blätter werden 10 bis 20 Zentimeter lang. Die Oberseite der Blattspreite ist glänzend und kahl, unterseits sind diese mattgrün und weisen lediglich auf den Blattadern eine spärliche Behaarung auf. Die Blattfarbe ist während des Austriebes zuerst rötlich grün bis bronzefarben, dann im Herbst orangegelb bis intensiv scharlachrot.
In der Blütezeit von Juli bis August stehen viele Blüten in Schirmrispen end- oder achselständig an wenigblättrigen Kurztrieben. Die grünlich getönten Blüten sind klein und unscheinbar.
Die blauschwarzen Beerenfrüchte reifen ab Oktober und weisen einen Durchmesser von bis zu 8 Millimeter auf. Die Früchte sind für den Menschen ungenießbar.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 40.[1]
Die Dreispitzige Jungfernrebe ist in Japan, China und Korea heimisch und gedeiht dort in Auengebüschen, flussbegleitenden Gehölzen und feuchten Bergmischwäldern.
Die Art ist in allen Ländern der gemäßigten Zone als Zierpflanze zur Mauer- und Fassadenbegrünung weit verbreitet; einige Sorten und gedeihen auch in Großstädten sehr gut. Neben der gestalterischen Wirkung dient die Fassadenbegrünung auch der Verbesserung des Mikroklimas. Nur selten verwildert diese Art, obwohl die reichlich vorkommenden Früchte gerne von Singvögeln verzehrt werden.
Häufig wird auf einem Wurzelstock von Parthenocissus quinquefolia (Selbstkletternde Jungfernrebe) aufgepfopft, welche kräftiger und kälteresistenter ist.
Die Haftscheiben haften nur oberflächlich am Untergrund an, ohne ihn zu beschädigen.
Diese Art wurde bereits vor 1867 in die Niederlande gebracht und von Philipp Franz von Siebold und Joseph Gerhard Zuccarini als Ampelopsis tricuspidata beschrieben.
Auch John Gould Veitch, der 1860 Japan besuchte, sandte Pflanzen und Samen nach England. Dort wurden die Exemplare als eigene Art Ampelopsis veitchii aufgefasst, gelten heute jedoch nur als Sorte der vielgestaltigen P. tricuspidata. Bereits seit 1868 wurde diese Pflanze als Verkaufsschlager von der Gartenbaufirma Veitch and Sons in Exeter vertrieben.
Frühling: Haftscheiben von Parthenocissus tricuspidata
Sommer: Blütenstände von Parthenocissus tricuspidata
Herbst: Laubverfärbung
Winter: Futter für die Vögel
Die Dreispitzige Jungfernrebe (Parthenocissus tricuspidata), oft auch Dreiblättrige bzw. Dreilappige Jungfernrebe und wie andere ähnliche Arten Wilder Wein genannt, ist eine Pflanzenart aus der Familie Weinrebengewächse (Vitaceae). Einige Sorten werden als Selbstklimmer zur Fassadenbegrünung verwendet. Seltene Trivialnamen sind auch Dreilappige Zaunrebe, Veitschrebe, Veitschli, Klimmer oder Mauerkatze. Das Art-Epipheton tricuspidata bedeutet „dreispitzig“ und leitet sich vom lateinischen tri „drei“ sowie cuspidatus „zugespitzt“ ab.
Parthenocissus tricuspidata is a flowering plant in the grape family (Vitaceae) native to eastern Asia in Korea, Japan, and northern and eastern China. Although unrelated to true ivy, it is commonly known as Boston ivy, grape ivy, and Japanese ivy, and also as Japanese creeper, and by the name woodbine (though the latter may refer to a number of different vine species).
It is a deciduous woody vine growing to 30 m tall or more given suitable support, attaching itself by means of numerous small branched tendrils tipped with sticky disks. The leaves are simple, palmately lobed with three lobes, occasionally unlobed or with five lobes, or sufficiently deeply lobed to be palmately compound with (usually) three leaflets; the leaves range from 5 to 22 cm across. The flowers are inconspicuous, greenish, in clusters; the fruit is a small dark blue grape 5–10 mm diameter.
The specific epithet tricuspidata means three-pointed, referring to the leaf shape.[1]
Like the related Virginia creeper, this plant is widely grown as a climbing ornamental plant to cover the façades of masonry buildings. This usage is actually economically important because, by shading walls during the summer, it can significantly reduce cooling costs.
Boston Ivy is readily distinguished from the Virginia creeper by its simple leaves with pointed lobes (Virginia creeper leaves are divided into five separate leaflets).
P. tricuspidata uses adhesive pads to attach to surfaces, allowing it to climb vertically up trees, walls, and other structures. Contact with a surface signals the adhesive pads to secrete mucilage through microscopic pores which dries and creates a robust adhesive bond.[2] The ability of a single adhesive pad to support thousands of times their weight may be explored as a model for new biomimetic materials.[3]
While it does not penetrate the building surface but merely attaches to it, nevertheless surface damage (such as paint scar) can occur from attempting to rip the plant from the wall. However, if the plant is killed first, such as by severing the vine from the root, the adhesive pads will eventually deteriorate to the point where the plant can be easily removed from the wall.
The Japanese ivy is used on the brick outfield walls at Wrigley Field of the Chicago Cubs along with Japanese bittersweet.
Cultivars include 'Veitchii'.[4]
Parthenocissus is derived from the Greek terms parthenos (παρθένος; 'maidenly, chaste, virgin') and kissos (κισσός; 'vine') and means approximately 'virgin ivy' (hence the common name 'Virginia creeper'). Tricuspidata means approximately 'with three points' comes from the Greek and Latin prefix tri ('three') and the Latin cuspidata ('tipped, pointed').[5]
Boston ivy covering the exterior of an apartment building near Kips Bay, Manhattan
Boston ivy covering a building on the University of Chicago campus
Japanese creeper growing over a brick wall at the University of Cambridge.
Sticky disks of Parthenocissus tricuspidata
Wrigley Field's famous ivy covered outfield walls.
.jpg)
Stone house covered with Boston ivy in Kalamata
Parthenocissus tricuspidata is a flowering plant in the grape family (Vitaceae) native to eastern Asia in Korea, Japan, and northern and eastern China. Although unrelated to true ivy, it is commonly known as Boston ivy, grape ivy, and Japanese ivy, and also as Japanese creeper, and by the name woodbine (though the latter may refer to a number of different vine species).
La trepadora Parthenocissus tricuspidata es una planta de la familia de la vid (Vitaceae), nativa del este de Asia: Japón, Corea, y el sur y este de China. Se la conoce como parra virgen, mismo nombre que reciben otras especies cercanas como Parthenocissus quinquefolia.
Es una enredadera de hojas caducas, que alcanza a medir los 30 m de altura o más, dadas las condiciones adecuadas de soporte.
Posee zarcillos ramificados, presentando ventosas en las extremidades, que le permiten trepar adhiriéndose a superficies lisas, llegando a cubrirlas en todas direcciones.
Las hojas en las ramas adultas son lobadas, alternas y miden entre 8 y 15 cm, presentando un color verde oscuro.
Las flores son discretas, verdosas y se agrupan en ramilletes.
Los frutos son pequeñas uvas de color azul oscuro que miden entre 5 y 10 mm de diámetro.
Esta trepadora es cultivada ampliamente con fines ornamentales para cubrir fachadas. Asimismo, por su condición de caduca puede ser empleada para ofrecer sombra en verano y asoleamiento en invierno. Sus zarcillos son no penetrantes, al contrario de lo que ocurre con la hiedra (Hedera), por lo que en principio no daña la fachada. A pesar de esto no se recomienda arrancarla directamente. Es recomendable matar primero las ramas a eliminar y de esta manera las ventosas se degradaran hasta que se desprendan fácilmente.
Se conocen distintas variedades, de las que cabe citar, como más importantes, la Lowi y la Veitchii.
Parthenocissus tricuspidata fue descrita por (Siebold & Zucc.) Planch. y publicado en Monographiae Phanerogamarum 5(2): 452, en el año 1887.[1]
La trepadora Parthenocissus tricuspidata es una planta de la familia de la vid (Vitaceae), nativa del este de Asia: Japón, Corea, y el sur y este de China. Se la conoce como parra virgen, mismo nombre que reciben otras especies cercanas como Parthenocissus quinquefolia.
Parthenocissus tricuspidata, la Vigne-vierge à trois pointes est une espèce de plantes de la famille de la Vigne (les Vitaceae). Elle est originaire d’Asie orientale et cultivée très largement comme plante grimpante ornementale pour son feuillage qui vire au rouge écarlate à l’automne. Les jardiniers utilisent parfois aussi les termes moins heureux de « lierre de Boston » ou de « lierre japonais » traduit de l’anglais « Boston ivy » et « Japanese ivy ».
Ampelopsis tricuspidata Siebold & Zuccarini, Abh. Math.-Phys. Cl. Königl. Bayer. Akad. Wiss. 4(2): 196. 1845; Cissus thunbergii Siebold & Zuccarini; Parthenocissus thunbergii (Siebold & Zuccarini) Nakai; Psedera thunbergii (Siebold & Zuccarini) Nakai; P. tricuspidata (Siebold & Zuccarini) Rehder; Quinaria tricuspidata (Siebold & Zuccarini) Koehne; Vitis inconstans Miquel; V. taquetii H. Léveillé; V. thunbergii (Siebold & Zuccarini) Druce (1917), not Siebold & Zuccarini (1845).
Parthenocissus tricuspidata est une plante grimpante vigoureuse, à feuilles caduques trilobées, s’accrochant aux supports par des vrilles. Les vrilles possèdent de 5 à 9 branches terminées tout d’abord par un petit renflement qui peut se transformer en pelote adhésive. Celle-ci stimulée par le contact d’une surface libère de l'arabinogalactane, un polysaccharide collant.
Les feuilles sont simples, généralement à 3 lobes acuminés et parfois entières, aux marges largement dentées. En automne, elles virent au rouge vif, avant que le limbe ne se sépare du pétiole, qui finit lui-même dans un deuxième temps par tomber.
Les fleurs sont rassemblées en inflorescences de 2 à 12 cm, apparaissant à l’opposée des feuilles (tout comme les vrilles). Elles sont insignifiantes, verdâtres, et possèdent 5 pétales libres, elliptiques de 2-3 mm, 5 étamines opposées aux pétales et un ovaire ovale. Au moment de la floraison, de fin juin à août, elles émettent un léger parfum et produisent un nectar qui attire les abeilles et d’autres pollinisateurs.
Les fruits sont des baies de 10-15 mm de diamètre, virant à un bleu foncé pruiné à maturité. Elles sont consommées par les oiseaux l’hiver mais sont légèrement toxiques pour les mammifères et donc pour l’homme.
Elle croît dans les formations arbustives, sur les collines rocheuses.
Son aire de répartition naturelle est la Chine centrale et du nord, la Corée et le Japon.
La vigne vierge Japonaise est utilisée comme plante grimpante ornementale pour couvrir les murs. Elle se fixe sur ceux-ci par des pelotes adhésives qui risquent moins de dégrader les crépis que le lierre qui introduit ses racines dans les joints. On la cultive le plus souvent sur un porte-greffe de Parthenocissus quinquefolia bien plus vigoureux et résistant au froid. Cette espèce est largement cultivée comme ornementale dans tous les pays de la zone tempérée. Moins vigoureuse et moins rustique que la vigne vierge vraie (Parthenocissus quinquefolia), elle s'est cependant naturalisée en France[1].
Parthenocissus tricuspidata contient divers dérivés de stilbène aux propriétés pharmacologiques intéressantes[2]. Il a été montré qu’un de ces composés, le glucopyranoside de picéide, avait une activité antimalariale aussi puissante que la drogue la plus employée contre le paludisme, la chloroquine[3]. En Chine, les racines et la tige sont utilisées comme matière médicale sous le nom de 地锦 dijin[4].
Vigne vierge japonaise sur un mur
Feuilles
Feuilles à l’automne
Vrille non fixée
Vrille avec pelotes adhésives
Fruits en hiver
Vigne vierge sur la pension Villa Gluckauf, Kudowa-Zdrój, Pologne.
Parthenocissus tricuspidata, la Vigne-vierge à trois pointes est une espèce de plantes de la famille de la Vigne (les Vitaceae). Elle est originaire d’Asie orientale et cultivée très largement comme plante grimpante ornementale pour son feuillage qui vire au rouge écarlate à l’automne. Les jardiniers utilisent parfois aussi les termes moins heureux de « lierre de Boston » ou de « lierre japonais » traduit de l’anglais « Boston ivy » et « Japanese ivy ».
Krasny pomurnik (Parthenocissus tricuspidata) je rostlina ze swójby winowych rostlinow (Vitaceae).
Krasny pomurnik (Parthenocissus tricuspidata) je rostlina ze swójby winowych rostlinow (Vitaceae).
Oosterse wingerd of ook wel oosterse wilde wingerd (Parthenocissus tricuspidata) is een bladverliezende plant uit de wijnstokfamilie (Vitaceae). De plant is afkomstig uit Japan, Korea, Noord- en Oost-China.[1] In het Nederlands wordt hij soms aangeduid als oosterse of Japanse wilde wingerd of "Boston ivy". De soortaanduiding triscupidata komt van het Latijnse 'tri' (drie) en 'cuspidata' (gepunt).
De oosterse wingerd kan tot 30 meter hoog worden, waarbij hij zich vasthecht met kleine takjes waaraan kleine kleverige hechtschijfjes zitten.
De bladeren zijn enkelvoudig, handlobbig met drie lobben, een enkele keer ook vijf of helemaal geen; de grootte van het blad varieert tussen de 5 en 22 centimeter. De bloemen zijn onopvallend, groenachtig en groeien in trosjes. De vrucht is een kleine donkerblauwe druif van ongeveer 5–10 mm in doorsnede. Het verschil tussen oosterse wingerd en vijfbladige wingerd of wilde wingerd (Parthenocissus quinquefolia) is duidelijk te zien aan de bladvorm. Deze laatste heeft vijftallig gedeelde bladen.
Net als de verwante wilde wingerd wordt deze plant veel gekweekt als sier- en klimplant om de gevels van huizen te bedekken. Omdat de oosterse wingerd zoveel gekweekt wordt in Boston is aan die stad de naam "Boston Ivy" ontleend.
De plant scheidt calciumcarbonaat af,[2] wat als een kleefstof dient, zodat hij zich aan een muur kan hechten zonder verdere ondersteuning. Hij dringt niet ín het oppervlak van gebouwen, maar hecht zich er alleen aan vast.[3] Schade bij het verwijderen van de plant kan worden voorkomen door de plant zover te laten verdorren dat hij gemakkelijk loslaat.
Oosterse wingerd in de herfst
De kleverige schijfjes van de oosterse wingerd
.jpg)
Er zijn verschillende cultivars van de oosterse wingerd bekend zoals bijvoorbeeld 'Lowi' en 'Veitchii' met vrij kleine bladeren, 'Green Showers' en 'Green Spring' met vrij grote bladeren en 'Purpurea' met bladeren die ook in de zomer rood zijn.[4]
Deze soort werd al voor 1867 in Nederland gebracht en door Philipp Franz von Siebold en Joseph Gerhard Zuccarini als Ampelopsis tricuspidata beschreven.
Ook John Gould Veitch, die in 1860 Japan bezocht, zond al planten en zaden naar Engeland. Daar werden die exemplaren als een soort van het geslacht Ampelopsis gezien en Ampelopsis veitchii genoemd. Tegenwoordig ziet men ze echter als Parthenocissus tricuspidata. Al sinds 1868 wordt deze plant door de firma Veitch and Sons in Exeter verkocht.
Bronnen, noten en/of referenties
Zie de categorie Parthenocissus tricuspidata van Wikimedia Commons voor mediabestanden over dit onderwerp. Oosterse wingerd of ook wel oosterse wilde wingerd (Parthenocissus tricuspidata) is een bladverliezende plant uit de wijnstokfamilie (Vitaceae). De plant is afkomstig uit Japan, Korea, Noord- en Oost-China. In het Nederlands wordt hij soms aangeduid als oosterse of Japanse wilde wingerd of "Boston ivy". De soortaanduiding triscupidata komt van het Latijnse 'tri' (drie) en 'cuspidata' (gepunt).
De oosterse wingerd kan tot 30 meter hoog worden, waarbij hij zich vasthecht met kleine takjes waaraan kleine kleverige hechtschijfjes zitten.
Winobluszcz trójklapowy zwany także winobluszczem japońskim (Parthenocissus tricuspidata (Siebold & Zucc.) Planch.) – gatunek rośliny z rodziny winoroślowatych. Pochodzi z Azji (Chiny, Japonia, Korea, Tajwan), jest uprawiany w wielu krajach świata[3].
Zazwyczaj sadzi się gotowe, ukorzenione przez ogrodników sadzonki. Nie ma specjalnych wymagań co do ziemi, jednak lepiej rośnie, silniej kwitnie i ma gęstsze ulistnienie na glebach wilgotnych i żyznych. Dobrze znosi zanieczyszczenie powietrza i niezbyt długie okresy suszy. Może rosnąć w pełnym słońcu, w półcieniu, a nawet w cieniu (ale słabiej). Jest jednak bardziej wrażliwy na mróz, niż winobluszcz pięciolistkowy, z tego też powodu należy go sadzić w miejscach osłoniętych, a na zimę okrywać korzenie. Jeśli nadziemne pędy przemarzną – odrośnie z korzeni[4].
Może okrywać całą elewację domu
Rośnie na wysokość kilku pięter
Może również rosnąć na dachu
Tworzy bardzo zwarte ściany
Jest bardzo dekoracyjny
Winobluszcz trójklapowy zwany także winobluszczem japońskim (Parthenocissus tricuspidata (Siebold & Zucc.) Planch.) – gatunek rośliny z rodziny winoroślowatych. Pochodzi z Azji (Chiny, Japonia, Korea, Tajwan), jest uprawiany w wielu krajach świata.
Divja trta ali navadna vinika (znanstveno ime Parthenocissus tricuspidata) je listopadna vzpenjalka, ki izvira iz vzhodne Azije. Prvotno je rasla na območju Japonske, Koreje ter severne in vzhodne Kitajske, danes pa so jo kot okrasno rastlino raznesli že po celem svetu.
Divja trta se lahko ob primerni podpori povzpne do 30 metrov visoko, pri oprijemanju pa ji pomagajo vitice z oprijemalnimi blazinicami. Listi so kosmati, sestavljeni iz petih lističev, mladi pa lahko tudi le iz treh, ki se združijo v pecelj. V dolžino dosežejo od 3 do 22 cm in imajo nažagan rob. Poleti so temno zelene barve, jeseni pa se obarvajo rdeče. Cvetovi, ki se razvijejo v juniju, so zelene barve in so združeni v grozde. Iz oplojenih cvetov se razvijejo temno modre jagode premera od 5 so 10 mm, ki so zbrane v manjše grozde.
Botanično ime tricuspidata pomeni tri koničasta, nanaša pa se na obliko listov.[1]
Divja trta je priljubljena okrasna vzpenjalka, ki jo pogosto sadijo ob stavbe. Rastlina se razraste preko celotne fasade in poleg tega pomaga tudi pri toplotni izolaciji stavb poleti. Za boljši oprijem podlagi rastlina proizvaja kalcijev karbonat,[2], ki močno izboljša oprijemalne sposobnosti rastline, zaradi te lastnosti pa vitice ne poganjajo korenin v oprijemalno podlago.
Plodovi so ljudem in sesalcem strupeni, prav tako pa lahko sok divje trte, ki vsebuje oksalatne kristale, pri občutljivih ljudeh povzroči draženje kože. Zato je pri delu z rastlino priporočljiva uporaba zaščitnih rokavic[3]
Divja trta ali navadna vinika (znanstveno ime Parthenocissus tricuspidata) je listopadna vzpenjalka, ki izvira iz vzhodne Azije. Prvotno je rasla na območju Japonske, Koreje ter severne in vzhodne Kitajske, danes pa so jo kot okrasno rastlino raznesli že po celem svetu.
Divja trta se lahko ob primerni podpori povzpne do 30 metrov visoko, pri oprijemanju pa ji pomagajo vitice z oprijemalnimi blazinicami. Listi so kosmati, sestavljeni iz petih lističev, mladi pa lahko tudi le iz treh, ki se združijo v pecelj. V dolžino dosežejo od 3 do 22 cm in imajo nažagan rob. Poleti so temno zelene barve, jeseni pa se obarvajo rdeče. Cvetovi, ki se razvijejo v juniju, so zelene barve in so združeni v grozde. Iz oplojenih cvetov se razvijejo temno modre jagode premera od 5 so 10 mm, ki so zbrane v manjše grozde.
Botanično ime tricuspidata pomeni tri koničasta, nanaša pa se na obliko listov.
Rådhusvin (Parthenocissus tricuspidata) är en klättrande växt inom vildvinsläktet. Den har treflikiga blad som får en orangeröd höstfärg. Klättrar genom att suga sig fast på underlaget. Kan bli uppemot 15–18 meter hög.[1][2] Trivs i sol-halvskugga.[2]
Rådhusvin (Parthenocissus tricuspidata) är en klättrande växt inom vildvinsläktet. Den har treflikiga blad som får en orangeröd höstfärg. Klättrar genom att suga sig fast på underlaget. Kan bli uppemot 15–18 meter hög. Trivs i sol-halvskugga.
Листопадна дерев'яниста ліана завдовжки 15-30 м. Виткі пагони цього виду чіпляються до вертикальних поверхонь й опор за допомогою численних невеликих вусиків із липкими дисками. Листки прості, великозубчасті, три- або п'ятилопатеві, зрідка можуть бути нерозділеними на лопаті або, навпаки, поділеними настільки глибоко, що здаються трьома окремими листками. Довжина листків сягає 5-22 см. На початку розвитку вони червонувато-зелені, влітку верхній бік листка набуває темно-зеленого кольору і виглядає трохи лискучим, нижній стає блідо-зеленим, восени листя набуває яскравих жовтого та винно-червоного кольорів.
Квітки непоказні, зеленкуваті, зібрані в кластери. Плід — невелике, схоже на виноградне, супліддя 5-10 см завширшки. Окремі ягоди завширшки 6-8 мм, темно-синього кольору, містять по 1-2 насінини. На відміну від справжнього винограда вони неїстівні.
Чіпкі диски
Листок великим планом
Загальний вигляд листя влітку
Вигляд листя восени
Первинний ареал цього виду охоплював Японські острови, схід Китаю, Корейський півострів, Далекий Схід Росії. З Японії цю рослину привезли до Великої Британії в 1860 році, де вона швидко набула популярності як декоративна. Згодом як культура для озеленення дикий виноград тригострокінцевий поширився по всіх помірних кліматичних зонах світу. В Україні це також одна з найзвичайніших та найпоширеніших рослин.
Trinh đằng ba mũi (danh pháp khoa học: Parthenocissus tricuspidata), còn gọi là Trinh đằng ba chẽ, Bà sơn hổ[1][2] hoặc Ba tường hổ (爬墙虎), là một loài thực vật hai lá mầm trong họ Nho. Loài này được (Siebold & Zucc.) Planch. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1887.[3]
Parthenocissus tricuspidata (từ tiếng Latinh: tri là ba, và cuspidatus là chĩa nhọn) có nguồn gốc từ Nhật Bản, Trung Quốc và Hàn Quốc, và phát triển mạnh trong các nơi bãi bồi, rừng ven sông và khu núi rừng hỗn hợp ẩm.
Parthenocissus tricuspidata là một loại cây leo và có thể leo lên bức tường thẳng đứng đạt độ cao trên 20 mét. Các tua râu (vòi) của lá dài khoảng 2–3 cm và có sáu đến mười móc dính bám vào mặt tường phía sau. Các lá thường có ba mũi nhọn và hiếm khi phân chia, dài khoảng 10–20 cm, và đổi màu vào mùa thu sang màu đỏ tía.[4] Hoa nở từ tháng Bảy đến tháng Tám, màu xanh lục và nở thành chùm. Cây kết quả mọng màu xanh-đen chín vào tháng Mười và có đường kính lên đến 8 mm, các loại trái này là không ăn được đối với con người.
Cùng với Parthenocissus quinquefolia (dây leo Trinh đằng năm lá), một số giống được sử dụng để bao phủ và trang trí tường xanh hoặc tường cây và phát triển mạnh, ngay cả ở các thành phố lớn. Sử dụng này là thực sự quan trọng về kinh tế bởi vì theo che bức tường trong suốt mùa hè, nó có thể làm giảm đáng kể chi phí làm mát. Hiếm khi mọc hoang dã theo cách này, mặc dù những loài chim hót thường ăn hạt của cây này.
Kết trái
Phủ ngoài một ngôi nhà đá tại Kalamata
một tòa nhà ở Đại học Chicago
Lá đổi màu vào mùa thu
Bên ngoài cửa sổ một ngôi nhà cổ tại Dülmen vào mùa thu
Trinh đằng ba mũi (danh pháp khoa học: Parthenocissus tricuspidata), còn gọi là Trinh đằng ba chẽ, Bà sơn hổ hoặc Ba tường hổ (爬墙虎), là một loài thực vật hai lá mầm trong họ Nho. Loài này được (Siebold & Zucc.) Planch. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1887.
Parthenocissus tricuspidata (từ tiếng Latinh: tri là ba, và cuspidatus là chĩa nhọn) có nguồn gốc từ Nhật Bản, Trung Quốc và Hàn Quốc, và phát triển mạnh trong các nơi bãi bồi, rừng ven sông và khu núi rừng hỗn hợp ẩm.
Parthenocissus tricuspidata là một loại cây leo và có thể leo lên bức tường thẳng đứng đạt độ cao trên 20 mét. Các tua râu (vòi) của lá dài khoảng 2–3 cm và có sáu đến mười móc dính bám vào mặt tường phía sau. Các lá thường có ba mũi nhọn và hiếm khi phân chia, dài khoảng 10–20 cm, và đổi màu vào mùa thu sang màu đỏ tía. Hoa nở từ tháng Bảy đến tháng Tám, màu xanh lục và nở thành chùm. Cây kết quả mọng màu xanh-đen chín vào tháng Mười và có đường kính lên đến 8 mm, các loại trái này là không ăn được đối với con người.
Cùng với Parthenocissus quinquefolia (dây leo Trinh đằng năm lá), một số giống được sử dụng để bao phủ và trang trí tường xanh hoặc tường cây và phát triển mạnh, ngay cả ở các thành phố lớn. Sử dụng này là thực sự quan trọng về kinh tế bởi vì theo che bức tường trong suốt mùa hè, nó có thể làm giảm đáng kể chi phí làm mát. Hiếm khi mọc hoang dã theo cách này, mặc dù những loài chim hót thường ăn hạt của cây này.
Parthenocissus tricuspidata (Siebold & Zucc.) Planch., 1887
Де́вичий виногра́д трио́стренный, или Девичий виноград плющеви́дный (лат. Parthenocíssus tricuspidáta) — вид древовидных лиан из рода Девичий виноград семейства Виноградовые.
Разновидность: Parthenocissus tricuspidata var. ferruginea W.T.Wang.
Germplasm Resources Information Network, NCBI, ITIS и USDA NRCS описывают вид как Parthenocissus tricuspidata (Siebold & Zucc.) Planch.
Дальневосточная лиана до 15—20 метров длиной.
Листья 10—20 см длиной с крупными грубыми зубцами, тёмно-зелёные, сверху блестящие. Продолжительность вегетационного периода составляет около 157 дней (от 12 мая до 15 октября).
У растения на концах усиков имеются дисковидные расширения, при помощи которых оно прикрепляется к коре деревьев и скалам.
Цветение — с середины июня до начала июля.
Плоды — синевато-чёрные ягоды, 6—8 мм в диаметре, с 1—2 семенами.
Ареал — Китай (Аньхой, Фуцзянь, Хэбэй, Хэнань, Цзилинь, Ляонин, Шаньдун), Япония (Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сикоку), Корея, Тайвань.
В России этот вид встречается только на юге Приморского края.
Произрастает на отвесных скалах и обрывах морского берега. Дымо- и газоустойчив.
Интродуцирован во многих странах мира.
В лечебных целях применяется в китайской народной медицине.
Имеются декоративные садовые формы. В культуре с 1862 года.
Девичий виноград триостренный. Лист.
Девичий виноград триостренный. Цветки.
Девичий виноград триостренный. Плоды.
Девичий виноград триостренный. Листва летом.
Девичий виноград триостренный, сорт 'Green Spring'. Листва - осенняя окраска.
Де́вичий виногра́д трио́стренный, или Девичий виноград плющеви́дный (лат. Parthenocíssus tricuspidáta) — вид древовидных лиан из рода Девичий виноград семейства Виноградовые.
爬墙虎（学名：Parthenocissus tricuspidata）又名爬山虎、地錦、土鼓藤、红葡萄藤，[2]屬鼠李目葡萄科。原產朝鮮半島、日本及中國華北和東北地區。
高攀的多年生落葉藤本植物；卷须5～9分枝，先端具有吸盘，可吸附墙壁；广卵形叶子，有时2－3裂，当叶子成熟时叶片长度约为8 - 18cm。叶子阔度约为6-16cm。叶子边缘为锯齿缘。叶基为楔形；夏季开黄绿色小花，聚伞花序；紫黑色浆果。
可作为裝飾植物，栽植於建築物外牆之上，既美觀又能替室內降溫攝氏3~5度。根莖可入藥，果可釀酒。時常用作綠化斜坡，防止山泥傾瀉。
爬牆虎的莖葉長得十分密集，覆蓋在房屋牆面上，不僅可以遮擋強烈的陽光，還可以吸收環境中的噪音，吸附飛揚的塵土。爬牆虎的卷鬚式吸盤還能吸去牆上的水分，有助於使潮濕的房屋變得乾燥，而在乾燥的季節里，爬牆虎又可以增加牆面的濕度，讓室內的空氣持久乾爽新鮮。
この項目では、蔦について説明しています。 
ツタ（蔦、学名：Parthenocissus tricuspidata）は、ブドウ科ツタ属のつる性の落葉性木本。別名、アマヅラ、ナツヅタ、モミジヅタ。
ツタという言葉は、ツタ属（Parthenocissus）の植物を総じて称することもある。なお、英語でのアイヴィー（Ivy）との呼び方は、ウコギ科キヅタ属の植物を指すことが多い。
葉は掌状に浅く裂けるか、完全に分かれて複葉になり、落葉性。まきひげの先端が吸盤になって、基盤に付着する。無理やり抜いた場合はポツポツと吸盤だけが残る。5枚の緑色の花弁を持つ小さな花をつける。
ツタの吸盤
ツタの気根
ツタの花
ツタの実
ツタ属植物は、アジアから北アメリカに15種が自生し、日本にはツタ P. tricuspidata のみが本州から九州に自生する。「つた」の名称は他の植物や岩に「つたって」伸びる性質から名づけられた[1]。建物の外壁を覆わせ、装飾として利用される。
また、日本では古来から樹液をアマヅラと呼ばれる甘味料として利用していた。ナツヅタの名は、ウコギ科キヅタをフユヅタと呼んだため、その対比で呼ばれた。
蔦紋（つたもん）は、ツタの葉・茎・花を図案化した日本の家紋の一種である。
家紋としての初見は不明であるが、江戸時代に松平氏が用い、8代将軍である徳川吉宗が用いたことから広まったともいわれる。 『見聞諸家紋』には、椎名氏（蔦）、富田氏（蔓蔦）、高安氏（竹笹輪に蔦）が載せられている。 ほかに『寛政重修諸家譜』には、津藩藤堂氏が「藤堂蔦」、本荘藩六郷氏、西尾藩（大給）、小島藩（滝脇）、棚倉藩（松井）ら各、松平氏が「蔦」で載せられている。[2][3]
また、ほかの樹木や建物などに着生する習性から付き従うことに転じて、女紋として用いられることがあった。 蔦が絡んで茂るさまが馴染み客と一生、離れないことにかけて芸妓や娼婦などが用いたといわれる[2][3]。
つた
蔦
ちゅうかげ まつかわびし に おにつた
中陰松皮菱に鬼蔦
ツタ（蔦、学名：Parthenocissus tricuspidata）は、ブドウ科ツタ属のつる性の落葉性木本。別名、アマヅラ、ナツヅタ、モミジヅタ。
ツタという言葉は、ツタ属（Parthenocissus）の植物を総じて称することもある。なお、英語でのアイヴィー（Ivy）との呼び方は、ウコギ科キヅタ属の植物を指すことが多い。
담쟁이덩굴(학명 : Parthenocissus tricuspidata)은 포도과에 속하는 덩굴성 갈잎나무이다.
가지는 길쭉하고 잎과 마주나며 덩굴손의 빨판을 이용하여 바위나 나무 등을 기어올라간다. 잎은 끝이 3~5개로 단엽이나 어린 가지에는 3소엽 또는 2소엽으로 된 복엽도 섞여 있다. 꽃은 엷은 녹색으로, 초여름에 취산꽃차례를 이루면서 잎겨드랑이에 달린다. 열매는 지름 6mm 가량의 액과로 가을에 자주색을 띠면서 익는다. 주로 바위 밑이나 벼랑에서 자라며, 돌담에 많이 심어져 있는데, 한국 각지에 분포하고 있다.
담쟁이 잎
덩굴손
덩굴손
.JPG)
벽면을 뒤덮은 담쟁이덩굴
옹벽을 뒤덮은 담쟁이덩굴
.jpg)
_Ystad-2015.jpg)
.jpg)
_Ystad-2015.jpg)
_Ystad-2015.jpg)
.jpg)
_8_Juni_2003.JPG)
.jpg)
.jpg)
_8_Juni_2003.JPG)
_17_Oktober.JPG)
.jpg)
_8_Juni_2003.JPG)
_17_Oktober.JPG)
