dcsimg
 
  ar  
الأسماء في صفحات التنقل
صورة Chirolophis ascanii (Walbaum 1792)
Life » … » Metazoa » … » فقاريات » … » شعاعيات الزعانف » …

شائكة الظهر

Stichaeidae

تصفية حسب اللغة
اعرض الكل الكتالونية الألمانية الإنجليزية الإسبانية، القشتالية الباسكية الفنلندية الفرنسية الإيطالية الكورية اللتوانية البلجيكية الهولندية النرويجية البولندية البرتغالية ليففي الروسية السويدية الأوكرانية الصينية
تصفية حسب المزود
اعرض الكل wikipedia CA wikipedia DE wikipedia emerging languages wikipedia EN wikipedia ES wikipedia EU wikipedia FI wikipedia FR wikipedia IT wikipedia LT wikipedia NL wikipedia NO wikipedia POL wikipedia PT wikipedia SV wikipedia UK wikipedia русскую Википедию wikipedia 中文维基百科 wikipedia 한국어 위키백과

Estiquèids ( الكتالونية )

المقدمة من wikipedia CA
src=
Leptoclinus maculatus (il·lustració del 1880)
src=
Soldatovia polyactocephala (il·lustració del 1906)

Els estiquèids (Stichaeidae) constitueixen una família de peixos pertanyent a l'ordre dels perciformes.[2]

Etimologia

Del grec stychos (filera, línia, en una filera).[3]

Descripció

  • La majoria de les seues espècies tenen l'aleta dorsal espinosa, mentre que d'altres hi tenen, si més no, algunes espines.
  • Les aletes pèlviques tenen els radis ramificats.
  • Presència de costelles.[4]

Hàbitat i distribució geogràfica

Són espècies marines, les quals habiten principalment el Pacífic nord[5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39] i només unes poques l'Atlàntic nord.[40][41][42][43][44][45][46][47][48][49][50][51][52][53][54][55][56][57][58][59][60][61][62][63][64][65][66][67][68][69][70][71][72][73][74][75][76][77][78][4][79]

Gèneres i espècies

Referències

  1. ↑ uBio (anglès)
  2. ↑ The Taxonomicon (anglès)
  3. ↑ Romero, P., 2002. An etymological dictionary of taxonomy. Madrid (Espanya).
  4. ↑ 4,0 4,1 FishBase (anglès)
  5. ↑ Allen, M. J. i G. B. Smith, 1988. Atlas and zoogeography of common fishes in the Bering Sea and northeastern Pacific. NOAA Tech. Rep. NMFS 66, 151 p.
  6. ↑ An, Y. R. i S.H. Huh, 2002. Species composition and seasonal variation of fish assemblage in the coastal water off Gadeok-do, Korea. J. Korean Fish. Soc. 35(6):715-722.
  7. ↑ Cho, S.-H., J.-G. Myoung, J.-M. Kim i J.H. Lee, 2001. Fish fauna associated with drifting seaweed in the coastal area of Tongyeong, Korea. Trans. Am. Fish. Soc. 130(6):1190-1202.
  8. ↑ Chyung, M.-K., 1977. The fishes of Korea. Il Ji Sa Publishing Co. Seül, Corea del Sud. 727 p.
  9. ↑ Clemens, W. A. i G. V. Wilby, 1961. Fishes of the Pacific coast of Canada. Segona edició. Fish. Res. Bd. Canada Bull. (68):443 p.
  10. ↑ Clemens, W. A. i G. V. Wilby, 1946. Fishes of the Pacific coast of Canada. Fish. Res. Board Can. Bull. 68: 368 p.
  11. ↑ Craig, P. C., 1984. Fish use of coastal waters of the Alaskan Beaufort Sea: a review. Trans. Am. Fish. Soc. 113(3):265-282.
  12. ↑ Eschmeyer, W. N., E. S. Herald i H. Hammann, 1983. A field guide to Pacific coast fishes of North America. Houghton Mifflin Company, Boston, Estats Units. 336 p.
  13. ↑ Evermann, B. W. i E. L. Goldsborough, 1907. The fishes of Alaska. Bull. U.S. Bur. Fish. 26: 219-360.
  14. ↑ Fadeev, N. S., 2005. Guide to biology and fisheries of fishes of the North Pacific Ocean. Vladivostok, TINRO-Center. 366 p.
  15. ↑ Fedorov, V. V., I. A. Chereshnev, M. V. Nazarkin, A. V. Shestakov i V. V. Volobuev, 2003. Catalog of marine and freswater fishes of the northern part of the Sea of Okhotsk. Vladivostok: Dalnauka, 2003. 204 p.
  16. ↑ Fitch, J. E. i R. J. Lavenberg, 1971. Marine food and game fishes of California. University of California Press, els Estats Units. 179 p.
  17. ↑ Fitch, J. E. i R. J. Lavenberg, 1975. Tidepool and nearshore fishes of California. California Natural History Guides:38. University of California Press, Berkeley and Los Angeles, Califòrnia. 156 p.
  18. ↑ Gilbert, C. H. i C. V. Burke, 1912. Fishes from the Bering Sea and Kamchatka. Bull. U.S. Bur. Fish. 30: 31-96.
  19. ↑ Goodson, G., 1988. Fishes of the Pacific coast. Alaska to Peru including the Gulf of California and the Galapagos Islands. Stanford University Press, Stanford, Califòrnia. 267 p.
  20. ↑ Pacific fishes of Canada. Bull. Fish. Res. Board Can. 180:740 p.
  21. ↑ Horinouchi, M. i M. Sano, 2000. Food habits of fishes in a Zostera marina bed at Aburatsubo, central Japan. Ichthyol. Res. 47(2):163-173.
  22. ↑ Huang, Z., 2001. Marine species and their distribution in China's seas. p. 404- 463. Vertebrata. Smithsonian Institution, Florida, Estats Units. 598 p.
  23. ↑ Jordan, D. S. i E. C. Starks, 1895. The fishes of Puget Sound. Proc. Calif. Acad. Sci. 5:785-855.
  24. ↑ Kim, I.S., Y. Choi, C.L. Lee, Y.J. Lee, B.J. Kim i J.H. Kim, 2005. Illustrated book of Korean fishes. Kyo-Hak Pub Co. Seül, Corea del Sud. 615 p.
  25. ↑ Kim, Y.-H., B. S. Jeon i Y. J. Kang, 2000. Seasonal variation in species composition of fish in Suyoung Bay, Korea. J. Korean Fish. Soc. 33(4):320-324.
  26. ↑ Lamb, A. i P. Edgell, 1986. Coastal fishes of the Pacific northwest. Harbour Publishing Co. Ltd., la Colúmbia Britànica, el Canadà. 224 p.
  27. ↑ Love, R. M., 1991. Probably more than you want to know about the fishes of the Pacific coast. Really Big Press, Santa Barbara, Califòrnia. 215 p.
  28. ↑ Masuda, H., K. Amaoka, C. Araga, T. Uyeno i T. Yoshino, 1984. The fishes of the Japanese Archipelago. Vol. 1. Tokai University Press, Tòquio, Japó. 437 p.
  29. ↑ Matarese, A. C., A. W. Kendall, D. M. Blood i M. V. Vinter, 1989. Laboratory guide to early life history stages of Northeast Pacific fishes. NOAA Tech. Rep. NMFS 80:1-652.
  30. ↑ Mecklenburg, C. W., T. A. Mecklenburg i L. K. Thorsteinson, 2002. Fishes of Alaska. American Fisheries Society, Bethesda, Maryland. xxxvii +1037 p.
  31. ↑ Nakabo, T., 2002. Fishes of Japan with pictorial keys to the species. Edició en anglès II. Tokai University Press, el Japó, pp 867-1749.
  32. ↑ Nóvikov, N. P.; Sokolovski, A. S.; Sokolóvskaia, T. G.; Iàkovlev, I. M., 2002. The fishes of Primorye. Vladivostok, Far Eastern State Tech. Fish. Univ., 552 p.
  33. ↑ Quast, J. C. i E. L. Hall, 1972. List of fishes of Alaska and adjacent waters with a guide to some of their literature. U.S. Dep. Commer., NOAA Tech. Rep. NMFS SSRF-658, 47 p.
  34. ↑ Acadèmia Russa de les Ciències, 2000. Catalog of vertebrates of Kamtxatka and adjacent waters. 166 p.
  35. ↑ Shanks, A. L. i G. L. Eckert, 2005. Population persistence of California Current fishes and benthic crustaceans: a marine drift paradox. Ecol. Monogr. 75:505-524.
  36. ↑ Shinohara, G., Y. Sato i K. Matsuura, 2000. Coastal fishes of Ishima Island, Tokushima, Japan. Mem. Nat. Sci. Mus. Tokyo 33:175-186.
  37. ↑ 37,0 37,1 37,2 37,3 Sokolovskaya, T. G., A. S. Sokolovskii i E. I. Sobolevskii, 1998. A list of fishes of Peter the Great Bay (the Sea of Japan). J. Ichthyol. 38(1):1-11. Error de citació: Etiqueta no vàlida; el nom «» està definit diverses vegades amb contingut diferent. Error de citació: Etiqueta no vàlida; el nom «» està definit diverses vegades amb contingut diferent. Error de citació: Etiqueta no vàlida; el nom «» està definit diverses vegades amb contingut diferent.
  38. ↑ Wilimovsky, N. J., 1964. Inshore fish fauna of the Aleutian archipelago. Proc. Alaska Sci. Conf. 14:172-190.
  39. ↑ Yoshiyama, R. M., C. Sassaman i R. N. Lea, 1986. Rocky intertidal fish communities of California: temporal and spatial variation. Environ. Biol. Fish. 17(1):23-40.
  40. ↑ Distribution and main characteristic of fish species on Flemish Cap based on the 1988-2002. EU-surveys in July. NAFO SCR Doc. 02/72.
  41. ↑ Bigelow, H. B. i W. C. Schroeder, 1953. Fishes of the Gulf of Maine. Fish. Bull. 53:1-577.
  42. ↑ Bowman, R. E., C. E. Stillwell, W. L. Michaels i M. D. Grosslein, 2000. Food of northwest Atlantic fishes and two common species of squid. NOAA Tech. Memo. NMFS-NE 155, 138 p.
  43. ↑ Bruce, J.R., J.S. Colman i N.S. Jones (1963). Marine fauna of the Isle of Man. Memoir Núm. 36. Liverpool University Press, Liverpool, Gran Bretanya.
  44. ↑ Collette, B. B. i G. Klein-MacPhee (eds.), 2002. Bigelow and Schroeder’s fishes of the Gulf of Maine. Tercera edició. Caldwell, Nova Jersey: Blackburn Press, 577 p.: ill.; 27 cm.
  45. ↑ Coull, K.A., A.S. Jermyn, A.W. Newton, G.I. Henderson i W.B. Hall, 1989. Length/weight relationships for 88 species of fish encountered in the North Atlantic. Scottish Fish. Res. Rep. (43):80 p.
  46. ↑ Fahay, M., 1983. Guide to the early stages of marine fishes occuring in the Western North Atlantic Ocean, Cape Hatteras to the Southern Scotian Shelf. J. Northwest Atl. Fish. Sci. 4:1-423.
  47. ↑ HELCOM, 2007. HELCOM red list of threatened and declining species of lampreys and fishes of the Baltic Sea. Baltic Sea Environmental Proc. No. 109. 40 pp.
  48. ↑ Jensen, A. S., 1909. Contributions to the ichthyofauna of Greenland, 4-7. Skrifter udgivet af Universitetets zoologiske Museum København IV. 60 p.
  49. ↑ Jonsson, G., 1992. Islenskir fiskar. Fiolvi, Reykjavik, Islàndia. 568 pp.
  50. ↑ Koli, L., 1990. Suomen kalat (Peixos de Finlàndia). Werner Söderström Osakeyhtiö. Helsinki. 357 p. (en finès).
  51. ↑ Louisy, P., 2001. Guide d'identification des poissons marins. Europe et Méditerranée. París: Eds. Eugène Ulmer.
  52. ↑ Makushok, V. M., 1986. Stichaeidae. p. 1122-1123. A: P. J. P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen i E. Tortonese (eds.). Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. UNESCO, París. Vol. 3.
  53. ↑ Makushok, V. M., 1979. Stichaeidae. p. 532-533. A: J. C. Hureau i Th. Monod (eds.). Check-list of the fishes of the north-eastern Atlantic and of the Mediterranean (CLOFNAM). UNESCO, París. Vol. 1.
  54. ↑ McAllister, D. E., 1964. Fish Collections from eastern Hudson bay. Canadian Field-Naturalist 78:167-178.
  55. ↑ Moring, J. R., 1990. Seasonal absence of fishes in tidepools of a boreal environment (Maine, USA). Hydrobiologia 194(2):163-168.
  56. ↑ Muus, B.J. i J.G. Nielsen, 1999. Sea fish. Scandinavian Fishing Year Book, Hedehusene, Dinamarca. 340 p.
  57. ↑ Muus, B. J. i P. Dahlström, 1974. Collins guide to the sea fishes of Britain and North-Western Europe. Collins, Londres (Regne Unit). 244 p.
  58. ↑ Møller, P. R., J. G. Nielsen, Knudsen S. W., J. Y. Poulsen, K. Sünksen i O. A. Jørgensen, 2010. A checklist of the fish fauna of Greenland waters. Zootaxa 2378:1-84.
  59. ↑ Ojaveer, E. i E. Pihu, 2003. Estonian natural fish waters. P. 15-27. A: E. Ojaveer, E. Pihu i T. Saat (eds.). Fishes of Estonia. Estonian Academy Publishers, Tallinn.
  60. ↑ Ojaveer, E., E. Pihu i T. Saat, 2003. Fishes of Estonia. Estonian Academy Publishers, Tallinn. 416 p.
  61. ↑ Robins, C.R. i G.C. Ray, 1986. A field guide to Atlantic coast fishes of North America. Houghton Mifflin Company, Boston, Estats Units. 354 p.
  62. ↑ Rogers, S.I. i R.S. Millner, 1996. Factors affecting the annual abundance and regional distribution of English inshore demersal fish populations: 1973 to 1995. ICES J. Mar. Sci. 53:1094-1112.
  63. ↑ Russell, F.S., 1976. The eggs and planktonic stages of British marine fishes. Academic Press, Londres, la Gran Bretanya. 524 p.
  64. ↑ Rätz, H-J., 1999. Structures and Changes of the Demersal Fish Assemblage off Greenland, 1982-1996. NAFO Sci. Coun. Studies, 32:1-15.
  65. ↑ Scott, W.B. i M.G. Scott, 1988. Atlantic fishes of Canada. Can. Bull. Fish. Aquat. Sci. 219: 731 p.
  66. ↑ Sparholt, H., 1990. An estimate of the total biomass of fish in the North Sea. J. Cons. 46:200-210.
  67. ↑ Swaby, S.E. i G.W. Potts, 1990. Rare British marine fishes - identification and conservation. J. Fish Biol. 37 (Suppl. A):133-143.
  68. ↑ Went, A.E.J., 1957. List of Irish fishes. Department of Lands, Fisheries Division, Dublín. 31 p.
  69. ↑ Wheeler, A., 1992. A list of the common and scientific names of fishes of the British Isles. J. Fish Biol. 41(1):1-37.
  70. ↑ Whitehead, P. J. P., M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen i E. Tortonese, (eds.). 1986. Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. UNESCO, París. Vols. I-III:1473 p.
  71. ↑ Winkler, H.M., K. Skora, R. Repecka, M. Ploks, A. Neelov, L. Urho, A. Gushin i H. Jespersen, 2000. Checklist and status of fish species in the Baltic Sea. ICES CM 2000/Mini:11, 15 p.
  72. ↑ McAllister, D. E., V. Legendre i J. G. Hunter, 1987. Liste de noms inuktitut (esquimaux), français, anglais et scientifiques des poissons marins du Canada arctique. Rapp. Manus. Can. Sci. Halieut. Aquat, 1932,106 p.
  73. ↑ McAllister, D. E., 1990. A list of the fishes of Canada. Syllogeus Núm. 64. Nat. Mus. Nat. Sci., Ottawa, Canadà. 310 p.
  74. ↑ Dolgov, A. V., 2000. New data on composition and distribution of the Barents Sea ichthyofauna. ICES CM2000/Mini:12, 12p.
  75. ↑ Coad, B.W. i J.D. Reist, 2004. Annotated list of the arctic marine fishes of Canada. Can. MS Rep. Fish Aquat. Sci. 2674:iv:+112 p.
  76. ↑ Coad, B.W., 1995. Encyclopedia of Canadian fishes. Canadian Museum of Nature and Canadian Sportfishing Productions Inc. Singapur.
  77. ↑ Atkinson, E. G. i J.A. Percy, 1992. Diet comparison among demersal marine fish from the Canadian Arctic. Polar Biol. 11:567-573.
  78. ↑ Andriyashev, A.P. i N.V. Chernova, 1995. Annotated list of fishlike vertebrates and fish of the arctic seas and adjacent waters. J. Ichthyol. 35(1):81-123.
  79. ↑ GBIF (anglès)
  80. ↑ Makushok, V. M., 1958. The morphology and classification of the northern blennioid fishes (Stichaeidae, Blennioidei, Pisces). Trudy Zool. Inst. Akad. Nauk SSSR v. 25: 3-129.
  81. ↑ Gilbert, C. H., 1896. The ichthyological collections of the steamer Albatross during the years 1890 and 1891. Rep. U. S. Fish Comm. v. 19 (1893): 393-476, Pls. 20-35.
  82. ↑ 82,0 82,1 Jordan D. S. & Evermann B. W., 1898. The fishes of North and Middle America: a descriptive catalogue of the species of fish-like vertebrates found in the waters of North America north of the Isthmus of Panama. Part III. Bull. U. S. Natl. Mus. No. 47. i-xxiv + 2183a-3136.
  83. ↑ 83,0 83,1 83,2 83,3 Gilbert C. H. & Burke C. V., 1912. Fishes from Bering Sea and Kamchatka. Bull. Bur. Fish. v. 30 (for 1910). 31-96.
  84. ↑ 84,0 84,1 Gill, T. N., 1864. Note on the family of stichaeoids. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 16 (núm. 4): 208-211.
  85. ↑ Gill, T. N., 1861. Description of a new generic type of blennioids. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 13: 261-263.
  86. ↑ 86,0 86,1 Pavlenko M. N., 1910. Fishes of Peter the Great Bay. Trudy Obsh. Estv. Imp. Kazan Univ. v. 42 (núm. 2). 1-95. Pls. as figures.
  87. ↑ 87,0 87,1 Andriashev A. P. & Makushok V. M., 1955. Azygopterus corallinus (Pisces, Blennioidei) -- a new fish without paired fins. Voprosy Ikhtiol. Núm. 3. 50-53.
  88. ↑ Whitley G. P., 1931. New names for Australian fishes. Aust. Zool. v. 6 (pt 4). 310-334.
  89. ↑ Ayres W. O., 1855. (Descriptions of new species of Californian fishes). A number of short notices read before the Society at several meetings in 1855. Proc. Calif. Acad. Sci. (Ser. 1) v. 1 (pt 1). 23-77.
  90. ↑ Girard, C. F., 1854. Observations upon a collection of fishes made on the Pacific coast of the United States, by Lieut. W. P. Trowbridge, U. S. A., for the museum of the Smithsonian Institution. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia v. 7: 142-156.
  91. ↑ Swainson W., 1838. The natural history and classification of fishes, amphibians, & reptiles, or monocardian animals. Londres. Nat. Hist. & Class. v. 1. i-vi + 1-368.
  92. ↑ Temminck C. J. & Schlegel H., 1845. Pisces, Fauna Japonica Parts 7-9. 113-172.
  93. ↑ Anderson, M. E., 2003. Esselenichthys: a new replacement name for Esselenia (Follett and Anderson, 1990), junior homonym of Esselenia Hebard, 1920 (Orthoptera). Copeia 2003 (núm. 2): 414.
  94. ↑ Smith H. M., 1902. Description of a new species of blenny from Japan. Bull. U. S. Fish Comm. v. 21 (1901). 93-94.
  95. ↑ Krøyer, H. N., 1836. Ichthyologiske Bidrag. Naturhistorisk Tidsskrift (Kjøbenhavn) v. 1: 25-38.
  96. ↑ Soldatov V. K. & Pavlenko M. N., 1916. A new genus of family Blenniidae - Kasatkia gen. nov. Ezh. Zool. Muz. Imp. Akad. Nauk v. 20. 638-640.
  97. ↑ Gill T. N., 1861. Catalogue of the fishes of the eastern coast of North America, from Greenland to Georgia. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 13 (Suppl.). 1-63.
  98. ↑ Fries, B. F., 1837. Ichthyologiska bidrag till Skandinaviens fauna. Kongliga Vetenskaps Akademiens nya Handlingar, Stockholm for 1837: 23-58.
  99. ↑ 99,0 99,1 Miki T., 1985. New genus and species of the family Stichaeidae from Hokkaido, Japan. Jpn. J. Ichthyol. v. 32 (núm. 2). 137-142.
  100. ↑ Hubbs C. L., 1927. Notes on the blennioid fishes of western North America. Pap. Mich. Acad. Sci. Arts Lett. v. 7 (1926). 351-394.
  101. ↑ Evermann, B. W. & Goldsborough, E. L., 1907. The fishes of Alaska. Bulletin of the Bureau of Fisheries v. 26 (for 1906): 219-360, Pls. 14-42.
  102. ↑ Soldatov V. K., 1916. A new genus of Blenniidae from Peter the Great Bay. Ezh. Zool. Muz. Imp. Akad. Nauk v. 20 (for 1915). 635-637.
  103. ↑ 103,0 103,1 Reinhardt J. C. H., 1836. (Om den Islandske Vaagmaer.--Ichthyologiske bidrag til Grönlands fauna). Overs. Kgl. Danske Vidensk. Selsk. Forhand. (Kjøbenhavn) 1835-36. 8-12.
  104. ↑ 104,0 104,1 Miki T., Kanamaru S. & K. Amaoka, 1987. Neolumpenus unocellatus, a new genus and species of stichaeid fish from Japan. Jpn. J. Ichthyol. v. 34 (núm. 2). 128-134.
  105. ↑ Steindachner F., 1880. Ichthyologische Beiträge (IX). I. Über eine Sammlung von Flussfischen von Tohizona auf Madagascar. II. Über zwei neue Agonus-Arten aus Californien. III. Über einige Fischarten aus dem nördlichen Japan, gesammelt von Professor Dybowski. Sitzungsber. Akad. Wiss. Wien v. 82 (1. Abth.). 238-266.
  106. ↑ Kner R., 1868. Über neue Fische aus dem Museum der Herren Johann Cäsar Godeffroy & Sohn in Hamburg. (IV. Folge). Sitzungsber. Akad. Wiss. Wien v. 58 ( núms. 1-2). 26-31.
  107. ↑ Bean T. H. & Bean B. A., 1897. Notes on fishes collected in Kamchatka and Japan by Leonhard Stejneger and Nicolai A. Grebnitski, with a description of a new blenny. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 19 (núm. 1112). 381-392.
  108. ↑ Jordan D. S., 1923. A classification of fishes including families and genera as far as known. Stanford Univ. Publ., Univ. Ser., Biol. Sci. v. 3 (núm. 2). 77-243 + i-x.
  109. ↑ Jordan, D. S. & Gilbert, C. H., 1880. Descriptions of new species of Xiphister and Apodichthys, from Monterey, California. Proceedings of the United States National Museum v. 3 (núm. 130): 135-140.
  110. ↑ 110,0 110,1 Bean T. H., 1894. Description of a new blennioid fish from California. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 16 (núm. 967). 699-701.
  111. ↑ 111,0 111,1 Gilbert C. H., 1890. A preliminary report on the fishes collected by the steamer Albatross on the Pacific coast of North America during the year 1889, with descriptions of twelve new genera and ninety-two new species. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 13 (núm. 797). 49-126.
  112. ↑ Bean T. H., 1890. New fishes collected off the coast of Alaska and the adjacent region southward. A: Scientific results of explorations by the U. S. Fish Commission steamer Albatross. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 13 (núm. 795). 37-45.
  113. ↑ Lindberg G. U., 1938. On the genera and species of the family Blenniidae (Pisces), related to the genus Anoplarchus. Trudy Gidrobiol. Eksp. Inst. Akad. Nauk SSSR Yapon. Núm. 1. 499-514.
  114. ↑ Taranetz A. Ya, 1937. Handbook for identification of fishes of Soviet Far East and adjacent waters. Izv. Tikhook. Nauchno-Issled. Inst. Rybn. Khoz. Okeanogr. v. 11. 1-200 + map.
  115. ↑ Pallas, P. S., 1814. Zoographia Rosso-Asiatica, sistens omnium animalium in extenso Imperio Rossico et adjacentibus maribus observatorum recensionem, domicilia, mores et descriptiones anatomen atque icones plurimorum. 3 vols. [1811-1814]. Petropoli. Zool. Rosso-Asiatica v. 3: i-vii + 1-428 + index (I-CXXV), Pls. 1, 13, 14, 15, 20 and 21.
  116. ↑ Steindachner F. & Kner R., 1870. Über einige Pleuronectiden, Salmoniden, Gadoiden und Blenniiden aus der Decastris-Bay und von Viti-Levu. Sitzungsber. Akad. Wiss. Wien v. 61 (1. abth.). 421-446.
  117. ↑ Jordan, D. S. & B. W. Evermann, 1896. A check-list of the fishes and fish-like vertebrates of North and Middle America. Rep. U. S. Fish Comm. v. 21 (1895) Append. 5: 207-584.
  118. ↑ Storer, D. H., 1839. A report on the fishes of Massachusetts. Boston J. Nat. Hist. v. 2 (núms. 3-4): 289-558, Pls. 6-8.
  119. ↑ 119,0 119,1 Shinohara, G. & Yabe, M., 2009. A new genus and species of prickleback (Perciformes: Stichaeidae) from Japan. Ichthyological Research, 56 (4): 394–399.
  120. ↑ Jordan, D. S., 1880. Description of new species of North American fishes. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 2 (núm. 84): 235-241.
  121. ↑ Jordan, D. S. & J. O. Snyder, 1902. A review of the blennoid fishes of Japan. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 25 (núm. 1293): 441-504.
  122. ↑ FishBase (anglès)
  123. ↑ Encyclopedia of Life (anglès)
  124. ↑ BioLib (anglès)
  125. ↑ Myers, P., R. Espinosa, C. S. Parr, T. Jones, G. S. Hammond i T. A. Dewey, 2012. The Animal Diversity Web (en línia) (anglès)
  126. ↑ ZipCodeZoo (anglès)
  127. ↑ ITIS (anglès)
  128. ↑ AQUATAB (txec)
  129. ↑ Discover Life (anglès)


Bibliografia

  • Anònim, 2000. Base de dades de la col·lecció de peixos del J.L.B. Smith Institute of Ichthyology, Grahamstown, Sud-àfrica. J.L.B. Smith Institute of Ichthyology, Grahamstown, Sud-àfrica.
  • Anònim, 2001. Base de dades de la col·lecció de peixos del National Museum of Natural History (Smithsonian Institution). Smithsonian Institution - Division of Fishes.
  • Anònim, 2002. Base de dades de la col·lecció de peixos del American Museum of Natural History. American Museum of Natural History, Central Park West, NY 10024-5192, Estats Units.
  • Balon, E. K., 1975. Reproductive guilds of fishes: a proposal and definition. J. Fish. Res. Board Can. 32(6):821-864.
  • Breder, C. M. i D. E. Rosen, 1966. Modes of reproduction in fishes. T.F.H. Publications, Neptune City, Nova Jersey, Estats Units. 941 p.
  • Burgess, W.E., H.R. Axelrod i R.E. Hunziker III, 1990. Dr. Burgess's atlas of marine aquarium fishes. T.F.H. Publications, Inc., Neptune City, Nova Jersey, Estats Units. 768 p.
  • Eschmeyer, W.N., 1990. Catalog of the genera of recent fishes. California Academy of Sciences, San Francisco, els Estats Units. 697 p. ISBN 0940228238.
  • Eschmeyer, William N., ed. 1998. Catalog of Fishes. Special Publication of the Center for Biodiversity Research and Information, núm. 1, vol. 1-3. California Academy of Sciences. San Francisco, Califòrnia, Estats Units. 2905. ISBN 0940228475.
  • Grabda, E. i T. Heese, 1991. Polskie nazewnictwo popularne kraglouste i ryby. Cyclostomata et Pisces. Wyzsza Szkola Inzynierska w Koszalinie. Koszalin, Polònia. 171 pàgines.
  • Hinegardner, R. i D.E. Rosen, 1972. Cellular DNA content and the evolution of teleostean fishes. Am. Nat. 106(951):621-644.
  • Martin, K. L. M. i C. R. Bridges, 1999. Respiration in water and air. P. 54-78. A: M.H. Horn, K.L.M. Martin i M.A. Chotkowski (eds.) Intertidal fishes. Life in two worlds. Academic Press. 399 p.
  • Mecklenburg, C. W. i B. A. Sheiko, 2004. Family Stichaeidae (Gill, 1864) - pricklebacks. Calif. Acad. Sci. Annotated Checklists of Fishes (35):36.
  • Museu Suec d'Història Natural, 1999. Base de dades de la col·lecció d'ictiologia. Secció d'Ictiologia, Departament de Zoologia de Vertebrats. Estocolm, Suècia.
  • Nelson, J.S., E.J. Crossman, H. Espinosa-Pérez, L.T. Findley, C.R. Gilbert, R.N. Lea i J.D. Williams, 2004. Common and scientific names of fishes from the United States, Canada, and Mexico. American Fisheries Society, Special Publication 29, Bethesda, Maryland, Estats Units.
  • Pauly, D., 1978. A preliminary compilation of fish length growth parameters. Ber. Inst. Meereskd. Christian-Albrechts-Univ. Kiel (55):1-200.
  • Rass, T. S., 1983. Fish. Vol. 4, Life of animals. V.E. Sokolov (ed.). Moscou: Prosveschenie. 575 p.
  • Ricker, W.E., 1973. Russian-English dictionary for students of fisheries and aquatic biology. Fisheries Research Board of Canada, Ottawa.
  • Riede, K., 2004. Global register of migratory species - from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Alemanya. 329 p.
  • Robins, C. R., R. M. Bailey, C. E. Bond, J. R. Brooker, E. A. Lachner, R. N. Lea i W. B. Scott, 1980. A list of common and scientific names of fishes from the United States and Canada. Am. Fish. Soc. Spec. Publ. (12)1-174.
  • Robins, C.R., R.M. Bailey, C.E. Bond, J.R. Brooker, E.A. Lachner, R.N. Lea i W.B. Scott, 1991. Common and scientific names of fishes from the United States and Canada. Am. Fish. Soc. Spec. Pub. (20):183 p.
  • Vasil'ev, V.P., 1980. Chromosome numbers in fish-like vertebrates and fish. J. Ichthyol. 20(3): 1-38.
  • Wheeler, A., 1977. Das grosse Buch der Fische. Eugen Ulmer GmbH & Co. Stuttgart. 356 p.
  • Wu, H.L., K.-T. Shao i C.F. Lai (eds.), 1999. Latin-Chinese dictionary of fishes names. The Sueichan Press, Taiwan.


Enllaços externs

En altres projectes de Wikimedia:
Commons
Commons Modifica l'enllaç a Wikidata
Viquiespècies
Viquiespècies
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autors i editors de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia CA

Estiquèids: Brief Summary ( الكتالونية )

المقدمة من wikipedia CA
src= Anoplarchus insignis src= Cebidichthys violaceus src= Chirolophis decoratus src= Gymnoclinus cristulatus src= Leptoclinus maculatus (il·lustració del 1880) src= Lumpenus fabricii src= Phytichthys chirus src= Soldatovia polyactocephala (il·lustració del 1906) src= Ulvaria subbifurcata src= Lumpenus lampretaeformis src= Chirolophis nugator

Els estiquèids (Stichaeidae) constitueixen una família de peixos pertanyent a l'ordre dels perciformes.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autors i editors de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia CA

Stachelrücken ( الألمانية )

المقدمة من wikipedia DE

Die Stachelrücken (Stichaeidae) sind eine Familie der Aalmutterverwandten und leben mit etwa 45 Arten in 14 Gattungen im Nordpazifik, einige Arten auch im Nordatlantik.

Merkmale

Es sind schlanke und langgestreckte, je nach Art 4,5 bis 70 Zentimeter lange Bodenbewohner. Ihr Körper ist von winzigen Rundschuppen bedeckt. Die lange, saumförmige Rückenflosse wird bei vielen Arten nur von Hartstrahlen gestützt. Die Bauchflossen sind sehr klein, können aber auch fehlen. Wenn vorhanden haben sie einen Hart- und vier Weichstrahlen. Über den Augen haben viele Arten büschelförmige Hautauswüchse. Der Abstand von der Schnauzenspitze bis zum Beginn der Afterflosse ist genau so lang wie der Abstand vom Beginn der Afterflosse bis zum Beginn der Schwanzflosse. Die Seitenlinie kann fehlen, es können aber auch bis zu vier auf jeder Seite vorhanden sein. Die Kiemenspalte ist eng, eine Schwimmblase ist nicht vorhanden.

Flossenformel: Dorsale XXII–CXXVII/0–82, Anale I–V/20–102

Lebensweise

Die Fische leben in kaltem Wasser in Tiefen bis 250 Metern. Sie ernähren sich unter anderem von Flohkrebsen und Wasserasseln, einige japanische Arten auch von Seeanemonen. Die Eier werden in Klumpen abgelegt und von einem Elternteil bewacht.

Innere Systematik

Es gibt 4 Unterfamilien, 14 Gattungen und 45 Arten:

src=
Soldatovia polyactocephala

Die früher den Stachelrücken zugeordneten Unterfamilien Schlangenstachelrücken (Lumpeninae), Neozoarcinae und Opisthocentridae sind heute eigenständige Familien, Azygopterus corallinus und Leptostichaeus pumilus gehören zur Familie Eulophiidae.[1][2]

Literatur

Einzelnachweise

  1. ↑ O. A. Radchenko: The system of the suborder Zoarcoidei (Pisces, Perciformes) as inferred from molecular genetic data Russian Journal of Genetics, November 2015, Volume 51, Issue 11, pp 1096–1112, DOI: 10.1134/S1022795415100130
  2. ↑ Eschmeyer, W. N. & Fong, J. D.: Catalog of Fishes Species by Family/Subfamily, abgerufen am 13. Juli 2018.
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia DE

Stachelrücken: Brief Summary ( الألمانية )

المقدمة من wikipedia DE

Die Stachelrücken (Stichaeidae) sind eine Familie der Aalmutterverwandten und leben mit etwa 45 Arten in 14 Gattungen im Nordpazifik, einige Arten auch im Nordatlantik.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia DE

Elaskat ( ليففي )

المقدمة من wikipedia emerging languages

Elaskat (Stichaeidae) ollah ahvenkaloin lahkoh kuului kalaheimo.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia authors and editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia emerging languages

Stichaeidae ( الإنجليزية )

المقدمة من wikipedia EN

Stichaeidae, the pricklebacks or shannies, are a family of marine ray-finned fishes in the suborder Zoarcoidei of the order Scorpaeniformes. Most species are found in the North Pacific Ocean with a few in the North Atlantic Ocean.

Taxonomy

Stichaeidae was first proposed as a family in 1864 by the American zoologist Theodore Gill, although he called it the Stichaeoidae.[2] The 5th edition of Fishes of the World classifies this family within the suborder Zoarcoidei, within the order Scorpaeniformes.[3] Other authorities classify this family in the infraorder Zoarcales wihin the suborder Cottoidei of the Perciformes because removing the Scorpaeniformes from the Perciformes renders that taxon non monophyletic.[4]

Fishes of the World mentions six subfamilies but does not assign genera to the subfamilies[3] while other authorities split the Cebidichthyidae, Opisthocentridae, Lumpenidae and Neozoarcidae from the Sitchaeidae as valid families. The genera which are classified within the family Eulophiidae were also previously included within the Stichaeidae.[5][6][7][8][9][10]

Subfamilies and genera

The family Stichaeidae is classified into subfamilies and genera as follows († means extinct):[2]

Catalog of Fishes classifies these fishes as follows:[5][6][7][8][9][10]

  • Family Stichaeidae
    • Subfamily Stichaeinae Gill, 1864
      • Genus Dinogunellus Herzenstein, 1890
      • Genus Ernogrammus Jordan & Evermann, 1898
      • Genus Plagiogrammus T.H. Bean, 1894
      • Genus Stichaeopsis Kner, 1870
      • Genus Stichaeus Reinhardt, 1836
      • Genus Ulvaria Jordan & Evermann, 1896
    • Subfamily Chirolophinae Jordan & Evermann 1898
      • Genus Bryozoichthys Whitley, 1931
      • Genus Chirolophis Swainson, 1839
      • Genus Gymnoclinus Gilbert & Burke, 1912
      • Genus Soldatovia Taranetz, 1937
    • Subfamily Alectriinae Makushok, 1958
      • Genus Alectrias, Jordan & Evermann, 1898
      • Genus Pseudalectrias Lindberg, 1938
    • Subfamily Xiphisterinae Jordan & Gilbert, 1883
      • Genus Alectridium Gilbert & Burke, 1912
      • Genus Anoplarchus Gill, 1861
      • Genus † Nvichia Nazarkin, 1998
      • Genus Phytichthys Hubbs, 1923
      • Genus Xiphister Jordan, 1880
  • Family Cebidichthyidae Gill, 1862
    • Genus Cebidichthys Temminck & Schlegel, 1845
  • Family Lumpenidae Jordan & Evermann, 1898
    • Genus Acantholumpenus Makushok, 1958
    • Genus Anisarchus Gill, 1864
    • Genus Leptoclinus Gill, 1861
    • Genus Lumpenella Hubbs, 1927
    • Genus Lumpenus Reinhardt, 1836
    • Genus Neolumpenus Miki, Kanamaru & Amaoka, 1987
    • Genus Poroclinus T.H. Bean, 1890
    • Genus Xenolumpenus Shinohara & Yabe, 2009
  • Family Opisthocentridae Jordan & Evermann, 1898
    • Genus Askoldia Pavlenko, 1910
    • Genus Kasatkia Soldatov & Pavlenko, 1916
    • Genus lumpenopsis Soldatov, 1916
    • Genus Opisthocentrus Kner, 1868
    • Genus Pholidapus T.H. Bean & B.A. Bean, 1897
    • Genus Plectobranchus Gilbert, 1890
  • Family Neozoarcidae Jordan & Snyder, 1902
    • Genus Neozoarces Steindachner, 1880
    • Genus Zoarchias Jordan & Snyder, 1902

Etymology

The name of the family comes from that of its type genus Stichaeus, which means “set in a row”, which may be an allusion to the row of black spots on the dorsal fins of the species in that genus.[12]

Characteristics

Stichaeidae are characterised by having elongate bodies which are a little compressed. They have a very long dorsal fin which typically contains a large number of sharp spines, giving rise to the common name of prickleback, and there may be some spines at the rear of the dorsal fin. The anal fin is long and has its origin closer to the head than to the tail, or halfway between the head and tail. The pectoral fins may be very small to very large and fan shaped, containing between 2 and 21 rays. The normally present small pelvic fins are located anterior to the pectoral fins, and have a single spine and between one and four rays. There are no appendages on the head, although some species have a crest, and there is a single pair of nostrils. The body is typically covered with small, overlapping scales but the head, other than the cheeks, is normally lacking scales. The sensory canals on the head are typically well developed; there are normally 6 preopercular pores and 4 mandibular pores. There may be two lateral lines which can vary from a hardly noticeable row of neuromasts to one or more canals which can have complex branching. Their teeth are small and may be incisor-like or conical in shape. In the majority of species the gill membranes are widely joined and separate from the isthmus. Most species have a siphon on the operculum. They usually have pyloric caeca but not a swim bladder. They have ribs.[2]

Distribution and habitat

Stichaeidae is found in the North Pacific, North Atlantic, and Arctic oceans, with the majority of species in the North Pacific. They are coastal fishes which are found beneath rocks and in algae from the intertidal zone to shallow bays. the can be found at depths greater than 250 m (820 ft) on the outer continental shelf.[2]

References

  1. ^ Richard van der Laan; William N. Eschmeyer & Ronald Fricke (2014). "Family-group names of Recent fishes". Zootaxa. 3882 (2): 001–230. doi:10.11646/zootaxa.3882.1.1. PMID 25543675.
  2. ^ a b c d e Mecklenburg, C. W. and B. A. Sheiko (2004). "Family Stichaeidae Gill 1864 — pricklebacks" (PDF). California Academy of Sciences Annotated Checklists of Fishes. 35.
  3. ^ a b J. S. Nelson; T. C. Grande; M. V. H. Wilson (2016). Fishes of the World (5th ed.). Wiley. pp. 478–482. ISBN 978-1-118-34233-6.
  4. ^ Ricardo Betancur-R; Edward O. Wiley; Gloria Arratia; et al. (2017). "Phylogenetic classification of bony fishes". BMC Evolutionary Biology. 17 (162). doi:10.1186/s12862-017-0958-3. PMC 5501477.
  5. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Stichaeidae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 7 August 2022.
  6. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Lumpenidae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 7 August 2022.
  7. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Neozoarcidae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 7 August 2022.
  8. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Eulophiidae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 7 August 2022.
  9. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Opisthocentridae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 8 August 2022.
  10. ^ a b Eschmeyer, William N.; Fricke, Ron & van der Laan, Richard (eds.). "Genera in the family Cebidichthyidae". Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Retrieved 8 August 2022.
  11. ^ Mikhail Valerievich Nazarkin (1998). "New Stichaeid Fishes (Stichaeidae, Perciformes) from Miocene of Sakhalin". Journal of Ichthyology. 38 (4): 279–291.
  12. ^ Christopher Scharpf & Kenneth J. Lazara, eds. (4 July 2021). "Order Perciformes (Part 11): Suborder Cottoidea: Infraorder Zoarcales: Families: Anarhichadidae, Neozoarcidae, Eulophias, Stichaeidae, Lumpenidae, Ophistocentridae, Pholidae, Ptilichthyidae, Zaproridae, Cryptacanthodidae, Cebidichthyidae, Scytalinidae and Bathymasteridae". The ETYFish Project Fish Name Etymology Database. Christopher Scharpf and Kenneth J. Lazara. Retrieved 8 August 2022.
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia authors and editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EN

Stichaeidae: Brief Summary ( الإنجليزية )

المقدمة من wikipedia EN

Stichaeidae, the pricklebacks or shannies, are a family of marine ray-finned fishes in the suborder Zoarcoidei of the order Scorpaeniformes. Most species are found in the North Pacific Ocean with a few in the North Atlantic Ocean.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia authors and editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EN

Stichaeidae ( الإسبانية، القشتالية )

المقدمة من wikipedia ES

Los sticaeidos (Stichaeidae)[1]​ son una familia de peces marinos incluida en el orden Perciformes. Se distribuyen casi todas las especies por aguas del océano Pacífico, con la excepción de tres especies en el océano Atlántico norte.[2]​ Su nombre procede del giego stychos, que significa "línea", debido a la forma extremadamente alargada de sus cuerpos.[3]​

Morfología

La mayoría de las especies tienen la aleta dorsal totalmente espinosa, otras con al menos algunas espinas en la aleta dorsal.[2]​ Las aletas pélvicas con los radios de aleta ramificados, si es que están presentes, con el origen de la aleta anal generalmente equidistante al hocico y origen de la aleta caudal, o en algunas más cerca del hocico.[2]​

Géneros

Existen más de 70 especies agrupadas en los siguientes 35 géneros:[1]​

Referencias

  1. ↑ a b "Stichaeidae". En FishBase (Rainer Froese y Daniel Pauly, eds.). Consultada en marzo de 2017. N.p.: FishBase, 2017.
  2. ↑ a b c Nelson, J.S. (1994). Fishes of the world (en inglés) (3ª edición). Nueva York: John Wiley & Sons, Inc. pp. 600.
  3. ↑ Romero, P., 2002. «An etymological dictionary of taxonomy». Madrid, unpublished.

title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores y editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia ES

Stichaeidae: Brief Summary ( الإسبانية، القشتالية )

المقدمة من wikipedia ES

Los sticaeidos (Stichaeidae)​ son una familia de peces marinos incluida en el orden Perciformes. Se distribuyen casi todas las especies por aguas del océano Pacífico, con la excepción de tres especies en el océano Atlántico norte.​ Su nombre procede del giego stychos, que significa "línea", debido a la forma extremadamente alargada de sus cuerpos.​

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores y editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia ES

Stichaeidae ( الباسكية )

المقدمة من wikipedia EU

Stichaeidae arrain pertziformeen familietako bat da.[1][2]

Generoak

Banaketa

Erreferentziak

  1. ↑ Nelson, Joseph S. (2006) Fishes of the World John Wiley & Sons, Inc 232. or. ISBN 0-471-25031-7.
  2. ↑ (Ingelesez) Stichaeidae Integrated Taxonomic Information System . Noiz kontsultatua: 2006-3-25.


Biologia Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz.
(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipediako egileak eta editoreak
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EU

Stichaeidae: Brief Summary ( الباسكية )

المقدمة من wikipedia EU

Stichaeidae arrain pertziformeen familietako bat da.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipediako egileak eta editoreak
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EU

Elaskat ( الفنلندية )

المقدمة من wikipedia FI

Elaskat (Stichaeidae) on ahvenkaloihin kuuluva kalaheimo. Heimon lajeja tavataan Atlantin ja Tyynenmeren pohjoisosista.

Taksonomia

Elaskat kuuluvat ahvenkalojen alalahkoon Zoarcoidei ja lähimmät sukulaiset ovat teistit (Pholidae) ja kivinilkat (Zoarcidae). Heimoon kuuluu 37 sukua ja lähteestä riippuen noin 65–76 lajia. Eräät kalatutkijat jakavat heimon kuuteen alaheimoon, jotka ovat Stichaeinae (6 sukua), Opisthocentrinae (6 sukua), Lumpeninae (8 sukua), Chirolophinae (3 sukua), Xiphisterinae (9 sukua) ja Neozoarcinae (4 sukua).[2][3][4]

Tyypillisiä piirteitä

Elaskalajit ovat ruumiinrakenteeltaan tyypillisesti pitkulaisia, ankeriasmaisia kaloja. Pienimmät laji kasvavat noin 5–7 cm pitkiksi, kun suurin laji kyhmyelaska (Cebidichthys violaceus) voi saavuttaa 76 cm:n pituuden. Selkäevä on pitkä ja usein piikikäs. Pyrstöevä on pienehkä ja peräevä ulottuu keskiruumiiseen. Rintaevien koko vaihtelee heimon kaloilla pienistä suuriin ja viuhkamaisiin. Eräillä lajeilla on päässään harjasmaisia ulokkeita. Elaskoilla ei ole uimarakkoa.[2][3][4][5]

Levinneisyys ja elintavat

Elaskoja tavataan kylmistä vesistä. Suurin osa lajeista elää Tyynenmeren pohjoisosissa ja muutama Atlantilla, elaska (Lumpenus lampretaeformis) myös Itämeressä. Ne elävät lähellä rannikkoa aina noin 250 metrin syvyyteen asti ja niitä tavataan usein myös vuorovesilammikoista. Elaskojen ravintoa ovat pienet selkärangattomat eläimet.[2][3][4][5]

Suvut

Lähteet

  1. ↑ Scytalina cerdale itis.gov. Viitattu 09.05.2012. (englanniksi)
  2. ↑ a b c Nelson, Joseph S.: Fishes of the world, s. 398. Chichester: John Wiley and Sons, 2006. ISBN 978-0-471-25031-9. Kirja Googlen teoshaussa (viitattu 09.05.2012). (englanniksi)
  3. ↑ a b c Family Stichaeidae (peilipalvelin) FishBase. Froese, R. & Pauly, D. (toim.). Viitattu 9.5.2012. (englanniksi)
  4. ↑ a b c Catherine W. Mecklenburg: Family Stichaeidae Gill 1864. Annotated Checklist of Fishes, 2003. California Academy of Sciences. Artikkelin verkkoversio Viitattu 09.05.2012. (englanniksi)
  5. ↑ a b Michael Allaby: A dictionary of zoology, s. 512. Oxford University Press, 2009. ISBN 978-0199233410. Kirja Googlen teoshaussa (viitattu 09.05.2012). (englanniksi)

Aiheesta muualla

Tämä kaloihin liittyvä artikkeli on tynkä. Voit auttaa Wikipediaa laajentamalla artikkelia.
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedian tekijät ja toimittajat
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia FI

Elaskat: Brief Summary ( الفنلندية )

المقدمة من wikipedia FI

Elaskat (Stichaeidae) on ahvenkaloihin kuuluva kalaheimo. Heimon lajeja tavataan Atlantin ja Tyynenmeren pohjoisosista.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedian tekijät ja toimittajat
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia FI

Stichaeidae ( الفرنسية )

المقدمة من wikipedia FR
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia FR

Stichaeidae: Brief Summary ( الفرنسية )

المقدمة من wikipedia FR

Les Stichaeidae sont une famille de poissons de l'ordre des Perciformes.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia FR

Stichaeidae ( الإيطالية )

المقدمة من wikipedia IT

Stichaeidae è una famiglia di pesci ossei marini appartenenti all'ordine Perciformes.

Distribuzione e habitat

La grande maggioranza delle specie si trova nel nord dell'Oceano Pacifico, solo qualche specie è presente nell'Oceano Atlantico settentrionale. Sono sconosciuti nel mar Mediterraneo; alcune specie (come Chirolophis ascanii e Lumpenus lampretaeformis) sono comuni lungo le coste atlantiche dell'Europa settentrionale e occidentale[1].

Descrizione

Questi pesci hanno in genere aspetto allungato e quasi anguilliforme simile a quello degli affini Zoarcidae e Pholidae. La pinna dorsale in quasi tutti i membri della famiglia è composta solamente di raggi spinosi, nelle specie con raggi molli in questa pinna sono comunque presenti dei raggi spiniformi. Le pinne ventrali possono mancare. L'origine della pinna anale, che è lunga, è situata a metà del corpo o più anteriormente[1].

Sono pesci di taglia media che possono raggiungere qualche decina di centimetri, fino a 60 in alcune specie[2].

Generi e specie

Note

title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autori e redattori di Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia IT

Stichaeidae: Brief Summary ( الإيطالية )

المقدمة من wikipedia IT
src= Dictyosoma rubrimaculatum src= Kasatkia seigeli src= Chirolophis decoratus

Stichaeidae è una famiglia di pesci ossei marini appartenenti all'ordine Perciformes.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autori e redattori di Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia IT

Spyglianugarės šunžuvės ( اللتوانية )

المقدمة من wikipedia LT

Spyglianugarės šunžuvės (lot. Stichaeidae, angl. Shannies) – ešeržuvių (Perciformes) šeima. Paplitusios Arkties, Atlanto ir Ramiojo vandenynų šiaurinių dalių priekrantėse. Gyvena iki 200 m gelmėse ir priedugnyje. Žuvų dydis – 10-60 cm.

Šeimoje yra apie 30 genčių ir virš 50 rūšių.

Gentys

Vikiteka

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia LT

Spyglianugarės šunžuvės: Brief Summary ( اللتوانية )

المقدمة من wikipedia LT

Spyglianugarės šunžuvės (lot. Stichaeidae, angl. Shannies) – ešeržuvių (Perciformes) šeima. Paplitusios Arkties, Atlanto ir Ramiojo vandenynų šiaurinių dalių priekrantėse. Gyvena iki 200 m gelmėse ir priedugnyje. Žuvų dydis – 10-60 cm.

Šeimoje yra apie 30 genčių ir virš 50 rūšių.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia LT

Stekelruggen ( البلجيكية الهولندية )

المقدمة من wikipedia NL

Vissen

Stekelruggen (Stichaeidae) vormen een familie van baarsachtige zeevissen. De vissen worden voornamelijk aangetroffen in het noorden van de Grote Oceaan en enkele soorten ook in het noorden van de Atlantische Oceaan.

Onderfamilies en geslachten

Fishbase[2] beschrijft 65 soorten in 36 geslachten. De onderverdeling in onderfamilies is volgens Nelson[1]:

Bronnen, noten en/of referenties
  1. ↑ a b c Systematiek van de levende vissoorten
  2. ↑ (en) Stichaeidae. FishBase. Ed. Ranier Froese and Daniel Pauly. November 2004 version. N.p.: FishBase, 2004.
Onderordes en families van Baarsachtigen (Perciformes)
Onderorde Acanthuroidei (Doktersvisachtigen):Acanthuridae · Ephippidae · Luvaridae · Scatophagidae · Siganidae · ZanclidaeOnderorde Anabantoidei (Labyrintvisachtigen):Anabantidae · Badidae · Datnioididae · Helostomatidae · OsphronemidaeOnderorde Blennioidei (Slijmvisachtigen):Blenniidae · Chaenopsidae · Clinidae · Dactyloscopidae · Labrisomidae · TripterygiidaeOnderorde Callionymoidei (Pitvisachtigen):Callionymidae · DraconettidaeOnderorde Channoidei:ChannidaeOnderorde Elassomatoidei:ElassomatidaeOnderorde Gobiesocoidei:GobiesocidaeOnderorde Gobioidei (Grondelachtigen):Eleotridae · Gobiidae · Kraemeriidae · Microdesmidae · Odontobutidae · Ptereleotridae · Rhyacichthyidae · Schindleriidae · XenisthmidaeOnderorde Icosteoidei:IcosteidaeOnderorde Kurtoidei (Kurtiden):KurtidaeOnderorde Labroidei (Lipvisachtigen):Cichlidae · Embiotocidae · Labridae · Odacidae · Pomacentridae · ScaridaeOnderorde Notothenioidei:Artedidraconidae · Bathydraconidae · Bovichtidae · Channichthyidae · Eleginopidae · Harpagiferidae · Nototheniidae · PseudaphritidaeOnderorde Percoidei (Baarsvissen):Cepoloidea · Cirrhitoidea · PercoideaOnderorde Scombroidei (Makreelachtigen):Gempylidae · Istiophoridae · Scombridae · Sphyraenidae · Trichiuridae · XiphiidaeOnderorde Scombrolabracoidei:ScombrolabracidaeOnderorde Stromateoidei (Grootbekachtigen):Amarsipidae · Centrolophidae · Nomeidae · Ariommatidae · Tetragonuridae · StromateidaeOnderorde Trachinoidei (Pietermanachtigen):Ammodytidae · Champsodontidae · Cheimarrichthyidae · Chiasmodontidae · Creediidae · Leptoscopidae · Percophidae · Pholidichthyidae · Pinguipedidae · Trachinidae · Trichodontidae · Trichonotidae · UranoscopidaeOnderorde Zoarcoidei (Puitalen):Anarhichadidae · Bathymasteridae · Cryptacanthodidae · Pholidae · Ptilichthyidae · Scytalinidae · Stichaeidae · Zaproridae · Zoarcidae
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia-auteurs en -editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NL

Stekelruggen: Brief Summary ( البلجيكية الهولندية )

المقدمة من wikipedia NL

Stekelruggen (Stichaeidae) vormen een familie van baarsachtige zeevissen. De vissen worden voornamelijk aangetroffen in het noorden van de Grote Oceaan en enkele soorten ook in het noorden van de Atlantische Oceaan.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia-auteurs en -editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NL

Hornkvabber ( النرويجية )

المقدمة من wikipedia NO

Hornkvabber er en gruppe piggfinnede fisker.

De er langstrakte med en lang ryggfinne som består av bare piggstråler. Lengden varierer fra 4,5–70 cm. Skjellene er små og cycloide og sitter dypt i huden. Sidelinje mangler ofte og ingen av artene har svømmeblære.

Alle er bunnlevende. Noen arter finnes grunt på hardbunn, mens andre lever dypere på bløt bunn. De fleste artene finnes i Stillehavet.

Arter i norske farvann

Litteratur

Eksterne lenker

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia forfattere og redaktører
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NO

Hornkvabber: Brief Summary ( النرويجية )

المقدمة من wikipedia NO

Hornkvabber er en gruppe piggfinnede fisker.

De er langstrakte med en lang ryggfinne som består av bare piggstråler. Lengden varierer fra 4,5–70 cm. Skjellene er små og cycloide og sitter dypt i huden. Sidelinje mangler ofte og ingen av artene har svømmeblære.

Alle er bunnlevende. Noen arter finnes grunt på hardbunn, mens andre lever dypere på bløt bunn. De fleste artene finnes i Stillehavet.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia forfattere og redaktører
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NO

Stychejkowate ( البولندية )

المقدمة من wikipedia POL
Commons Multimedia w Wikimedia Commons

Stychejkowate[2] (Stichaeidae) – rodzina morskich ryb okoniokształtnych (Perciformes).

Występowanie

Głównie północny Pacyfik oraz północny Atlantyk.

Klasyfikacja

Rodzaje zaliczane do tej rodziny[3] są zgrupowane w podrodzinach Chirolophinae, Lumpeninae (taśmiakowate[4]), Opisthocentrinae, Stichaeinae i Xiphisterinae:

Acantholumpenus — Alectrias — Alectridium — Anisarchus — Anoplarchus — Askoldia — Bryozoichthys — Cebidichthys — Chirolophis — Dictyosoma — Ernogrammus — Esselenichthys — Eumesogrammus — Gymnoclinus — Kasatkia — Leptoclinus — Leptostichaeus — Lumpenella — Lumpenopsis — Lumpenus — Neolumpenus — Opisthocentrus — Pholidapus — Phytichthys — Plagiogrammus — Plectobranchus — Poroclinus — Pseudalectrias — Soldatovia — Stichaeopsis — Stichaeus — Ulvaria — Xenolumpenus - Xiphister

Zobacz też

Przypisy

  1. ↑ Stichaeidae, w: Integrated Taxonomic Information System (ang.).
  2. ↑ Stanisław Rutkowicz: Encyklopedia ryb morskich. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1982. ISBN 83-215-2103-7.
  3. ↑ Eschmeyer, W. N. & Fricke, R.: Catalog of Fishes electronic version (7 August 2012) (ang.). California Academy of Sciences. [dostęp 16 sierpnia 2012].
  4. ↑ Eugeniusz Grabda, Tomasz Heese: Polskie nazewnictwo popularne krągłouste i ryby - Cyclostomata et Pisces. Koszalin: Wyższa Szkoła Inżynierska w Koszalinie, 1991.

Linki zewnętrzne

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia POL

Stychejkowate: Brief Summary ( البولندية )

المقدمة من wikipedia POL

Stychejkowate (Stichaeidae) – rodzina morskich ryb okoniokształtnych (Perciformes).

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia POL

Stichaeidae ( البرتغالية )

المقدمة من wikipedia PT

Stichaeidae é uma família de peixes da subordem Zoarcoidei.

Géneros

title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores e editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia PT

Stichaeidae: Brief Summary ( البرتغالية )

المقدمة من wikipedia PT

Stichaeidae é uma família de peixes da subordem Zoarcoidei.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores e editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia PT

Tångsnärtefiskar ( السويدية )

المقدمة من wikipedia SV

Tångsnärtefiskar (Stichaeidae) är en familj i underordningen tånglakelika fiskar (Zoarcoidei). Kallas även taggryggade fiskar[1]. Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Stichaeidae 80 arter[2] som huvudsakligen lever i norra Stilla havet men även i Atlanten.[3]

Dessa fiskar är smärta, lever på havsbotten och når beroende på art en längd av 4,5 till 70 centimeter. Bukfenorna är jämförelsevis små. Över ögonen finns hudsvulster.

Det vetenskapliga namnet bildas av det grekiska ordet stychos (i en rad, i en linje).[3]

Dottertaxa till taggryggade fiskar, i alfabetisk ordning[2][4]

Källor

  1. ^ Nielsen, Lars; Svedberg, Ulf (2006). Våra fiskar. Stockholm: Prisma. sid. 169. ISBN 91-518-4572-5
  2. ^ [a b] Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (27 april 2011). ”Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist.”. Species 2000: Reading, UK. http://www.catalogueoflife.org/annual-checklist/2011/search/all/key/stichaeidae/match/1. Läst 24 september 2012.
  3. ^ [a b] Stichaeidae, Fishbase, läst 2017-12-22
  4. ^ Dyntaxa Stichaeidae

Externa länkar

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia författare och redaktörer
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia SV

Tångsnärtefiskar: Brief Summary ( السويدية )

المقدمة من wikipedia SV

Tångsnärtefiskar (Stichaeidae) är en familj i underordningen tånglakelika fiskar (Zoarcoidei). Kallas även taggryggade fiskar. Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Stichaeidae 80 arter som huvudsakligen lever i norra Stilla havet men även i Atlanten.

Dessa fiskar är smärta, lever på havsbotten och når beroende på art en längd av 4,5 till 70 centimeter. Bukfenorna är jämförelsevis små. Över ögonen finns hudsvulster.

Det vetenskapliga namnet bildas av det grekiska ordet stychos (i en rad, i en linje).

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia författare och redaktörer
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia SV

Стіхеєві ( الأوكرانية )

المقدمة من wikipedia UK

Зміст

Опис

У стіхеєвих тіло помірковано або сильно подовжене, покрите дрібною, часом сильно скороченою циклоїдною лускою. На голові нерідко є шкірясті придатки у вигляді мочок і гребеня. Зяброві перетинки звичайно широко зростаються один з одним. З кожної сторони є по одному нюховому отворі, яким закінчується подовжена нюхова трубочка. Спинний й анальний плавці довгі, нерідко більш-менш зливаються із хвостовим плавцем. Спинний плавець підтримується тільки колючками, але в деяких видів (Cebidichthys violaceus, Dictyosoma burgeri) у його задній частині є м'які промені. Грудні плавці звичайно добре розвинені, але в деяких груп або підродин (Alectriinae й Xiphisterinae) сильно редукуються й повністю відсутні в коралового в'юна (Azygopterus corallinus).

Поширення

Родина включає 30 родів і близько 60 видів. Переважна більшість видів поширена в північній частині Тихого океану, від Берингової протоки до Південної Кореї по азійському й до Південної Каліфорнії по американському узбережжю. Тільки 5 видів живе в північній частині Атлантичного океану (на південь до мису Код в Америці й до Ла-Маншу в Європі) і у водах Північного Льодовитого океану; з них тільки два види (Chirolophis ascanii й Lumpenus lampretaeformis) не відзначені в Тихому океані. Стіхеєві — невеликі донні морські прибережні риби, що живуть, як правило, на незначних глибинах (не більше 100–200 м). Деякі з них освоїли літораль.

Характеристика окремих родів і видів

Підродина Стіхеєподібні

Підродина Стіхеєподібні (Stichaeinae, 5 родів, 11 видів) характеризується насамперед добре розвиненими парними плавцями й надзвичайним розвитком туловищної системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у найбільш спеціалізованих представників. Зустрічаються вони, як правило, на кам'янисто-галькових ґрунтах від зони прибережних заростей фукоїдів і ламінарій до глибини 100–200 м. Харчуються в основному дрібними донними безхребетними.

Рід Стіхеї

Найбільше широко розповсюджений рід Стіхеї (Stichaeus), що включає 4 види. Стіхей плямистий (Stichaeus punctatus), названий так через наявність 4-5 чорних очкових плям на спинному плавці, живе в Чукотському й Охотськім морях й у північній частині Атлантичного океану: біля Гренландії й у Гудзоновій затоці. Частіше зустрічається біля берегу на глибині до 20-30 м. Досягає в довжину 17 см. Інші три види: стіхей Охрямкіна (Stichaeus ochriamkini), стіхей Нозави (Stichaeus nozawae) і стіхей Григор'єва (Stichaeus grigorjewi) — живуть у Японському морі, біля тихоокеанського узбережжя Північної Японії. Два останніх види досягають значних розмірів (відповідно 40 й 60 см).

Рід Евмезограмма

Подібно стихею плямистому, своєрідний рід і вид евмезограмм (Eumesogrammus praecisus) розповсюджений в Охотськім і Беринговім морях, також біля Західної Гренландії. Він зустрічається від прибережної зони до глибини 400 м при позитивних, але близьких до нуля температурах. Відрізняється такою своєрідною особливістю, як наявність 2-3 шипів у задній частині анального плавця.

Рід Стіхеопс

Рід Стіхеопс (Stichaeopsis) представлений також чотирма видами, два з яких живуть в Охотському і Японському морях, один — у Японському морі й один — у берегів Каліфорнії.

Цікава будова системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у стіхеєвих. У стіхеїв (роду Stichaeus) є з кожної сторони тільки одна верхня бічна лінія, що проходить уздовж спини, в американської ульварії (Ulvaria subbifurcata) — дві бічні лінії: одна верхня й одна середня (медиолатеральная), в эвмезограмми — чотири бічні лінії. У япономорского шестилінійного стіхея (Ernogrammus hexagrammus) є з кожної сторони хвоста по трьох поздовжні бічні лінії, від кожної з яких відходять в обидва боки короткі гілочки. Нарешті, у деяких видів стіхеопса (Stichaeopsis nana, Stichaeopsis hopkinsi) вертикальні галузі бічних ліній з'єднуються й у такий спосіб створюється мережа із чутливих сейсмосенсорних каналів, що обплітають все тіло риби.

Підродина Мохоголовоподібні

Підродина Мохоголовоподобние (Chirolophinae) характеризується наявністю на голові й на передніх променях спинного плавця численних шкірястих вусиковидних придатків і мочок. До цієї групи відноситься 3-4 роди з 11-12 видами.

Європейська мохоголова собачка

Європейська мохоголова собачка (Chirolophis ascanii) — єдиний представник цієї групи в Північній Атлантиці, поширена уздовж північно-західного узбережжя Європи від Ла-Маншу до губи Дальне-Зеленецкої біля Мурманська. Звичайно зустрічається біля берегу серед заростей водоростей на кам'янистих ґрунтах, але в південних районах перебування попадається й на більших глибинах (до 280 м). Нереститься пізньою осінню (у жовтні-листопаді). Ікра донна, безбарвна, діаметром 2,3-2,8 мм. Личинки й мальки ведуть пелагічний спосіб життя. Досягає в довжину 30 см. У шлунках зустрічаються молюски, поліхети, гідроїди, водорості й губки.

У Тихому океані найбільш відома японська мохоголова собачка (Chirolophis japonicus), що живе в Японському морі і сягає в довжину понад 40 см, і північна мохоголова собачка (Chirolophis snyderi), розповсюджена в Беринговім й Охотськім морях.

Підродина Люмпеноподібні

Підродина Люмпеноподібні (Lumpeninae) включає 6 родів з 9 видами. Тіло в них подовжене. Зяброві отвори знизу продовжені вперед, і зяброві перетинки вузько зростаються з міжзябровим проміжком. Каналу «бічної лінії» на тулубі немає. Люмпени живуть звичайно нижче границі відпливу до 200 м і глибше; частина видів — арктичні.

Люмпен великий

Великий люмпен (Lumpenus fabricii) досягає довжини 36,5 см. Він живе в Баренцевому і Білому морях, відзначений у південно-західній частині Карського моря, але на схід уздовж сибірських берегів відсутній, з'являючись лише в Чукотському морі й у північних далекосхідних морях — Беринговім й Охотськім. Є він також біля Західної Гренландії й у Гудзоновій затоці.

Люмпен міноговидний

Люмпен міноговидний (Lumpenus 1ampretaeformis) відрізняється сильно подовженим тілом. Розповсюджений у північних водах Атлантичного океану від Гренландії до затоки Массачусетс на заході й від Баренцевого моря до Балтійського на сході. Віддає перевагу мулистим ґрунтам. Харчується ракоподібними, двостулковими молюсками, голотуріями, поліхетами й офіурами. Нерідко ним харчуються тріска й палтус. Досягає в довжину 49 см.

Люмпен середній

Люмпен середній (Anisarchus medius) — циркумполярний вид, що населяє прибережні води Північного Льодовитого океану (поки-що не виявлений у Східно-Сибірському морі) і далекосхідні моря. Віддає перевагу мулистим ґрунтам і негативній придонній температурі. Досягає довжини 18 см.

Люмпен плямистий

Плямистий люмпен (Leptoclinus maculatus), також сягаючої довжини 18— 20 см, відрізняється усіченим хвостовим плавцем, подовженими черевними плавцями й пальцевидно подовженими нижніми променями грудних плавців, на які він опирається, лежачи на дні, і які він використає для повільного повзання по ґрунті.

Люмпен колючий

Найбільш мілководний колючий люмпен (Acantholumpenus mackayi), що не спускається глибше 60 м і нерідко зустрічається біля берегу, не уникаючи опріснених ділянок. Характеризується наявністю сильних шипів у черевнім й на початку анального плавців. Живе в Беринговім, Охотське і Японському (північна частина) морях.

Люмпен довгорилий

Довгорилий люмпен (Lumpenella longirostris) — найбільш глибоководний представник групи, що живе на глибині 400–600 м, розповсюджений у північній частині Тихого океану від північної Японії до Південно-Східної Аляски. У шлунках цього виду нерідко зустрічаються форамініфери.

Підродина Морські півники

Підродина Морські півники (Alectriinae) містить 3—4 роди з 5—6 видами. У них немає черевних плавців. Ці типово літоральні рибки, довжиною до 25 см, мають на голові поздовжній шкірястий гребінь. Охороняють кладку ікри, оповившись навколо її. Живуть морські півники тільки в північних водах Тихого океану. Найбільш відомий звичайний півник (Alectrias alectrolophus), що живе в Беринговім, Охотське і Японському морях. Пурпурний півник (Anoplarchus purpurescens) населяє американське узбережжя від Південно-Східної Аляски до Каліфорнії.

Восьмилінійні морські в'юни

Інша літоральна група — підродина Восьмилінійні морські в'юни (Xiphisterinae) — представлена 4 родами з 5 видами, що живуть у північній частині Тихого океану. 3 роди (Phytichthys, Xiphister, Cebidichthys) з 4 видами живуть вздовж американського узбережжя, і тільки діктиосома (Dictyosoma burgeri) живе на заході, у Японському морі. Подібно до морських півників, вони не мають черевних плавців, а грудні плавці в них маленькі. У найбільш спеціалізованих родів є по 4 бічні лінії з поперечними гілочками на кожному боці або мережа каналів, що обплітає все тіло. Ці рибки живуть серед прибережних каменів і водоростей і пофарбовані в зеленувато-бурі тони, добре їх що приховують. Харчуються вони переважно водоростями.

Кораловий в'юн

Зовсім особливе місце серед стіхеєвих займає кораловий в'юн, маленька рибка, знайдена в експедиції на кораблі «Витязь» біля Курильських островів в 1951 р. Кораловий в'юн (Azygopterus corallinus) живе на глибині 130 м серед рожевих гідрокоралів — аллопор (роду Allopora, Stylasteridae), і тіло його має таке ж рожеве забарвлення. У нього немає ні грудних, ні черевних плавців, що зливаються із хвостовим, низькі спинний й анальний плавці облямовують його вугревидне тіло. Він має довжину близько 10 см.

Класифікація

В родину включають 5 підродин, 37 родів і близько 80 видів:

Посилання


ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Автори та редактори Вікіпедії
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia UK

Стихеевые ( الروسية )

المقدمة من wikipedia русскую Википедию

Стихеевые[1] (лат. Stichaeidae) — семейство лучепёрых рыб из отряда скорпенообразных.

Описание

Морские рыбы, встречаются в северной части Тихого океана, несколько видов также и в северной части Атлантического океана, от приливной зоны до глубины 250 м. Имеют удлинённое тело с длинными спинным и анальным плавниками. Лучи спинного плавника, как правило, все или большинство колючие (0—82 мягких луча и 22—127 колючих лучей). Грудной плавник от маленького до большого, а брюшной плавник и боковая линия могут отсутствовать.[1] Некоторые виды имеют на голове кожистые придатки и виде гребня и мочек.[2]

Систематика

Семейство было выделено в 1864 году американским ихтиологом Теодором Гиллом[1]. Около 37 родов и 76 видов, 6 подсемейств [3]. Некоторые авторы включают подсемейство Neozoarcinae и род Neozoarces в семейство Бельдюговые[4][5].

Примечания

  1. ↑ 1 2 3 Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны / Пер. 4-го перераб. англ. изд. Н. Г. Богуцкой, науч. ред-ры А. М. Насека, А. С. Герд. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — С. 547. — ISBN 978-5-397-00675-0.
  2. ↑ Семейство 66. Stichaeidae — Стихеевые. Музей ИБМ ДВО РАН. (рус.) (Проверено 18 февраля 2012)
  3. ↑ Mecklenburg, C. W. and B. A. Sheiko. Family Stichaeidae Gill 1864 — pricklebacks (англ.) // California Academy of Sciences Annotated Checklists of Fishes. — 2004. — No. 35. — P. 1—36. — ISSN 1545-150x. Архивировано 3 февраля 2014 года.
  4. ↑ Макушок В.М. 1961. Группа Neozoarcinae и её место в системе (Zoarcidae, Blennioidei, Pisces) // Тр. Ин-та океанологии. Т. 43. С. 199—224.
  5. ↑ Радченко О. А., Черешнев И. А., Петровская А. В. Родственные связи и положение рода Neozoarces в системе подотряда Zoarcoidei (Pisces, Perciformes) по молекулярно-генетическим данным // Вопросы ихтиологии. — 2010. — Т. 50, № 2. — С. 174—178.
  6. ↑ Маркевич А. И., В. П. Гнюбкина. 2008. Широкорот Neozoarces pulcher Steindachner, 1880 (Perciformes: Zoarcidae) – единственный валидный вид рода, его размножение, развитие эмбрионов и личинок. Вопросы ихтиологии - том 48, № 2, Март-Апрель 2008, С. 221-230
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Авторы и редакторы Википедии
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia русскую Википедию

Стихеевые: Brief Summary ( الروسية )

المقدمة من wikipedia русскую Википедию
src= Cebidichthys violaceus src= Ulvaria subbifurcata src= Anisarchus medius src= Lumpenus fabricii

Стихеевые (лат. Stichaeidae) — семейство лучепёрых рыб из отряда скорпенообразных.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Авторы и редакторы Википедии
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia русскую Википедию

线鳚科 ( الصينية )

المقدمة من wikipedia 中文维基百科
注意：本页面含有Unihan扩展A区用字：「䲁」。有关字符可能會错误显示，詳见Unicode扩展汉字。
屬
  • 見內文

线鳚科為輻鰭魚綱鱸形目的其中一個科。

目录

分類

线鳚科其下36個屬，如下：

刺北鳚屬（Acantholumpenus）

雞冠鳚屬（Alectrias）

無線雞冠鳚屬（Alectridium）

異北鳚屬（Allolumpenus）

弧線鳚屬（Anisarchus）

嵴冠鳚屬（Anoplarchus）

囊北鳚屬（Askoldia）

離鰭鳚屬（Azygopterus）

飾鳚屬（Bryozoichthys）

猿鳚屬（Cebidichthys）

    • 猿鳚（Cebidichthys violaceus）

笠鳚屬（Chirolophis）

網鳚屬（Dictyosoma）

六線鳚屬（Ernogrammus）

埃斯線鳚屬（Esselenia）

美冠鳚屬（Eulophias）

蛇線鳚屬（Eumesogrammus）

裸胎鳚屬（Gymnoclinus）

喀薩線鳚屬（Kasatkia）

小北鳚屬（Lumpenella）

擬北鳚屬（Lumpenopsis）

北鳚屬（Lumpenus）

新胎綿鳚屬（Neolumpenus）

新綿鳚屬（Neozoarces）

背斑鳚屬（Opisthocentrus）

帶線鳚屬（Phytichthys）

叉鳚屬（Plagiogrammus）

    • 叉鳚（Plagiogrammus hopkinsii）

褶鰓鳚屬（Plectobranchus）

堅鳚屬（Poroclinus）

假雞冠鳚屬（Pseudalectrias）

斯氏前鰭鮋屬（Soldatovia）

斷線鳚屬（Stichaeopsis）

單線鳚屬（Stichaeus）

食蓴鳚屬（Ulvaria）

劍帶鳚屬（Xiphister）

小綿鳚屬（Zoarchias）

title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
维基百科作者和编辑
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 中文维基百科

线鳚科: Brief Summary ( الصينية )

المقدمة من wikipedia 中文维基百科

线鳚科為輻鰭魚綱鱸形目的其中一個科。

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
维基百科作者和编辑
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 中文维基百科

장갱이과 ( الكورية )

المقدمة من wikipedia 한국어 위키백과

장갱이과(Stichaeidae)는 페르카목에 속하는 조기어류 과의 하나이다.[1] 장갱이와 벼슬베도라치, 큰눈등가시치, 얼룩괴도라치, 괴도라치, 왜도라치 등을 포함하고 있다.

하위 속

계통 분류

다음은 2015년 라드첸코(Radchenko)의 연구에 기초한 계통 분류이다.[2]

등가시치하목  

바닥가시치과

     

Cebidichthyidae

     

장갱이과

       

Opisthocentridae

     

황줄베도라치과

   

깃대장어과

           

Lumpenidae

     

큰입망둑과

   

장성베도라치과

         

Eulophiidae

     

Neozoarcidae

     

이리치과

   

등가시치과

                 

각주

  1. ↑ (영어) "Stichaeidae". FishBase. Ed. Rainer Froese and Daniel Pauly. 2015년 4월 version. N.p.: FishBase, 2015년.
  2. ↑ O. A. Radchenko: The system of the suborder Zoarcoidei (Pisces, Perciformes) as inferred from molecular genetic data Russian Journal of Genetics, November 2015, Volume 51, Issue 11, pp 1096–1112, DOI: 10.1134/S1022795415100130
title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia 작가 및 편집자
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 한국어 위키백과
موسوعة الحياة يتم استضافتها من قبل: