الأسماء في صفحات التنقل
Вид вперше описаний американським ботаніком Чарльзом Едвардом Глассом (англ. Charles Edward Glass, 1934—1998) у 1966 році у виданні англ. «Cactáceas y Suculentas Mexicanas».[2]
Видова назва дана на честь дослідниці і збирача кактусів з Вудленд-Гіллз (Лос-Анджелес, Каліфорнія) Кетрін (Кітті) Найт Сабо (англ. Kathryn (Kitty) Knight Sabo, нар. 1917), що була головою Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) у 1981—1982 роках.[3] У 1963 році Кетрін та її чоловік Джо відправилися в Барранка-де-Кобре (Мідний Каньйон). У цій поїздці біля села Терреро на південному заході штату Чіуауа син Кітті Браян (тоді йому було 10 років) знайшов квітучу крихітну рослину, яку в 1966 році Чарльз Гласс описав як Mammillaria saboae.
Mammillaria saboae є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Чіуауа і Сонора. Рослини зростають на висоті від 1400 до 2200 метрів над рівнем моря у відкритому сосново-дубовому лісі в малих западинах глибиною 10-30 мм. Рослини імітують гальку.
Визнано три підвиди Mammillaria saboae: номінаційний підвид — Mammillaria saboae subsp. saboae і підвиди: goldii — Mammillaria saboae subsp. goldii (Glass & R.Foster) D.R.Hunt і goldii Mammillaria saboae subsp. goldii(A.B.Lau & Wagner) D.R.Hunt.
Mammillaria saboae входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Цей вид викликає найменше занепокоєння у світлі численних великих популяцій, оскільки він є локально поширений, і швидкість зниження його чисельності нижче рівня, необхідного для ініціювання його внесення до категорії під загрозою.
Загальна площа пасовищ розширюэться, але вид, здається, не зачіпається занадто сильно, оскільки часто зростає в безплідних, кам'янистих місцях, але може постраждати від локального витоптування. Існує невелика загроза з боку розширення міст і від видобутку корисних копалин.
Цей вид, незважаючи на його досить широкий діапазон зростання, не відомий в жодній природоохоронній території.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «загрозливих».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Цей вид популярний у культурі через його мініатюрну форму і великі квіти. Рослини спочатку були зібрані з дикої природи, але тепер цей вид широко доступний з культурних джерел.
З часу відкриття цього виду більш він, разом з підвидами, став найпопулярнішою групою серед любителів. Його порівняно легко розмножувати за допомогою пагонів, і наразі він дуже поширений в культурі. Цікавою рисою цього виду є відмінність між дикими рослинами, які часто поодинокі, і рослинами в культурі, здатними розростатися до колоній в сотні стебел за кілька років. Найяскравіше це виражено у номінкоатурного підвиду і у subsp. haudeana. Підвид subsp. goldii або споріднена Mammillaria theresae розростаються набагато повільніше.
