الأسماء في صفحات التنقل
Вид вперше описаний німецькими ботаніками Генріхом Фрідріхом Лінком[de] (нім. Heinrich Friedrich Link, 1767—1851) і Людвігом Георгом Карлом Пфайффером[de] (нім. Heinrich Friedrich Link, 1805—1877) у 1837 році у виданні ісп. «Enumeratio Diagnostica Cactearum».[2]
Видова назва походить від лат. niveus — «сніг» і дана через білосніжну вовну, що міститься в аксилах цього виду.[3]
Mammillaria nivosa є одним з небагатьох видів мамілярій, ареал яких розташований на південь від Мексики — він з Вест-Індії. Її батьківщиною є Антигуа і Барбуда; Багамські острови; Барбадос; Кайманові острови; Ямайка; Пуерто-Рико; Тринідад і Тобаго; Острови Теркс і Кайкос; Британські Віргінські Острови; Американські Віргінські Острови. Зростає на голих вапнякових породах.
Mammillaria nivosa входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
На цей вид впливає розвиток міських територій і туризм. Майже всі острови де цей вид зустрічається є туристичними курортами. Однак цей вид також зустрічається на острові Мона, який є захищеним природним заповідником і тому вважається, що субпопуляція там є недоторканою.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Немає інформації про використання або торгівлю даним видом.
Через тропічного походження цей вид погано переносить температури нижче 5 °C, так що в країнах з холодною зимою слід утримувати його тепліше, ніж інші види цього роду: для безпеки рекомендується мінімум 10 °C, проте, він перенесе і до 5 °C, якщо коріння буде сухим. Крім цієї особливості, інших труднощів у вирощуванні не представляє. Якщо не переливати його, аксильне опушение залишиться дуже красивим, контрастуючи з жовто-коричневими колючками і рясними виступаючими плодами. Рекомендується додавати у ґрунт вапняну крихту.
