الأسماء في صفحات التنقل
El talla-roques o tord de fons (Acantholabrus palloni) és una espècie de peix de la família dels làbrids i de l'ordre dels perciformes.
Els mascles poden assolir els 25 cm de longitud total.[2]
Es troba des de Noruega fins al Gabon, incloent-hi Madeira, les Açores i les Canàries. També a la Mediterrània i la Mar Adriàtica.[2]
El talla-roques o tord de fons (Acantholabrus palloni) és una espècie de peix de la família dels làbrids i de l'ordre dels perciformes.
Pysgodyn sy'n byw yn y môr ac sy'n perthyn i deulu'r Labridae ydy'r Gwrachen Gennog sy'n enw benywaidd; lluosog: gwrachod cennog (Lladin: Acantholabrus palloni; Saesneg: Scale-rayed wrasse).
Mae ei diriogaeth yn cynnwys y Môr Canoldir a Chefnfor yr Iwerydd ac mae i'w ganfod ym Môr y Gogledd ac arfordir Cymru.
Ar restr yr Undeb Rhyngwladol dros Gadwraeth Natur (UICN), caiff y rhywogaeth hon ei rhoi yn y dosbarth 'Lleiaf o Bryder' o ran niferoedd, bygythiad a chadwraeth.[1]
Pysgodyn sy'n byw yn y môr ac sy'n perthyn i deulu'r Labridae ydy'r Gwrachen Gennog sy'n enw benywaidd; lluosog: gwrachod cennog (Lladin: Acantholabrus palloni; Saesneg: Scale-rayed wrasse).
Mae ei diriogaeth yn cynnwys y Môr Canoldir a Chefnfor yr Iwerydd ac mae i'w ganfod ym Môr y Gogledd ac arfordir Cymru.
Ar restr yr Undeb Rhyngwladol dros Gadwraeth Natur (UICN), caiff y rhywogaeth hon ei rhoi yn y dosbarth 'Lleiaf o Bryder' o ran niferoedd, bygythiad a chadwraeth.
Der Schuppenflossen-Lippfisch (Acantholabrus palloni) ist eine Art der Lippfische, die im Nordostatlantik, in Nord- und Ostsee sowie im Mittelmeer anzutreffen ist.
Der Schuppenflossen-Lippfisch hat einen seitlich abgeflachten, länglichen Körper und erreicht eine Körperlänge bis maximal 25 Zentimeter. Der spitze Kopf besitzt ein vergleichsweise großes, endständiges Maul. Rücken und Flanken sind hellbraun bis rötlich gefärbt, die Färbung der Bauchseite ist hell. Am oberen Schwanzansatz besitzen die Fische einen großen, schwarzen Sattelfleck.[1]
Die Rückenflosse besitzt 19 bis 21 harte Flossenstrahlen und danach 7 bis 10 weiche, die Afterflosse 4 bis 6 harte und 5 bis 8 weiche Flossenstrahlen. Die Bauchflossen sind brustständig. Insgesamt liegen 39 bis 45 Schuppen entlang der Seitenlinie.[1]
Der Schuppenflossen-Lippfisch ist im nordöstlichen Atlantik von Norwegen und Großbritannien bis nach Westafrika sowie im Bereich der Azoren, Madeira und den Kanarischen Inseln und im Mittelmeer anzutreffen.[1][2]
Die Fische leben im Litoral an felsigen und sandigen Küsten in Tiefen bis zu 60 Meter, im Mittelmeer auch bis zu 250 bis 500 Meter.[2] Sie ernähren sich vor allem von Krebstieren, Würmern und Weichtieren.[1]
Der Schuppenflossen-Lippfisch (Acantholabrus palloni) ist eine Art der Lippfische, die im Nordostatlantik, in Nord- und Ostsee sowie im Mittelmeer anzutreffen ist.
The scale-rayed wrasse, Acantholabrus palloni, is a species of wrasse native to the eastern Atlantic Ocean where it occurs from Norway to Gabon (including the various eastern Atlantic island groups) and in the Mediterranean Sea and the Adriatic Sea. This species can be found on reefs at depths of from 30 to 500 m (98 to 1,640 ft). It can reach a length of 25 cm (9.8 in). It is a commercially important food fish. It is currently the only known member of its genus.[2]
It was first described by naturalist Antoine Risso, in 1810.
The scale-rayed wrasse, Acantholabrus palloni, is a species of wrasse native to the eastern Atlantic Ocean where it occurs from Norway to Gabon (including the various eastern Atlantic island groups) and in the Mediterranean Sea and the Adriatic Sea. This species can be found on reefs at depths of from 30 to 500 m (98 to 1,640 ft). It can reach a length of 25 cm (9.8 in). It is a commercially important food fish. It is currently the only known member of its genus.
It was first described by naturalist Antoine Risso, in 1810.
Acantholabrus palloni (Tabernero de profundidad[2] o Tordo de fondo[3]) es una especie de pez de la familia Labridae en el orden de los Perciformes.
Los machos pueden llegar alcanzar los 25 cm de longitud total.[4]
Se encuentra desde Noruega hasta el Gabón, incluyendo Madeira, las Azores y Canarias. También en el Mediterráneo y el mar Adriático.
|formato= requiere |url= (ayuda)), Special Publication of the Center for Biodiversity Research and Information (en inglés), 1-3 (1), San Francisco, California (EUA): California Academy of Sciences, ISBN 9780940228474.Acantholabrus palloni (Tabernero de profundidad o Tordo de fondo) es una especie de pez de la familia Labridae en el orden de los Perciformes.
Durdo bizkarrurdina (Acantholabrus palloni) Labridoen familiako arrain osteiktioa da. 25 cm-ko luzera izan dezake. Mediterraneoan eta Atlantiko ekialdean bizi da. Generoan monotipikoa da.
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Durdo bizkarrurdina (Acantholabrus palloni) Labridoen familiako arrain osteiktioa da. 25 cm-ko luzera izan dezake. Mediterraneoan eta Atlantiko ekialdean bizi da. Generoan monotipikoa da.
Acantholabrus palloni est une espèce de poissons téléostéens (Teleostei), la seule du genre Acantholabrus.
Acantholabrus palloni est présent sur la côte Est de l'Atlantique nord, du Sud-Ouest de l'Angleterre, jusqu'au golfe de Guinée. Cette espèce n'est pas présente en Manche.
Acantholabrus palloni est une espèce de poissons téléostéens (Teleostei), la seule du genre Acantholabrus.
Il tordo di fondale (Acantholabrus palloni (Risso, 1810)) è un pesce di mare appartenente alla famiglia Labridae. È l'unica specie del genere Acantholabrus.[2]
È diffuso tra la Norvegia e le Canarie e Azzorre oltre che nell'intero mar Mediterraneo. Nei mari italiani è abbastanza raro.
Vive su fondi duri, soprattutto nel coralligeno, tra 40-50 e 200 metri circa dove abita gli anfratti e le grotte.
Il corpo, complessivamente simile ai comuni Symphodus, è poco compresso lateralmente ed abbastanza slanciato, con i bordi superiori ed inferiori del corpo quasi dritti. Le pinne impari sono parzialmente coperte di squame.
Il colore è variabile, il dorso è in genere bruno rossastro con fianchi spesso rosa o anche giallastri o bruno chiari e ventre bianco con tonalità giallastre o rosate. Una fila di macchie chiare si allineano sul dorso. Ci sono due macchie nere: una nella parte posteriore della pinna dorsale ed una sul peduncolo caudale.
Misura 30 centimetri al massimo.
Solitario e timoroso, vive più o meno costantemente al riparo in grotte o cavità.
Si riproduce in primavera, epoca in cui si fa più gregario e si fa avvistare più facilmente al di fuori dei suoi oscuri nascondigli.
Carnivoro come tutti i labridi, si nutre di invertebrati.
Il tordo di fondale (Acantholabrus palloni (Risso, 1810)) è un pesce di mare appartenente alla famiglia Labridae. È l'unica specie del genere Acantholabrus.
Dygioji lūpažuvė (lot. Acantholabrus palloni, angl. Scale-rayed wrasse) – lūpažuvinių (Labridae) šeimos žuvis.
Acantholabrus palloni is een straalvinnige vissensoort uit de familie van lipvissen (Labridae).[2] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1810 door Risso.
De soort staat op de Rode Lijst van de IUCN als niet bedreigd, beoordelingsjaar 2008.[1]
Bronnen, noten en/of referenties
Brungylt (Acantholabrus palloni) er en fiskeart i gruppen leppefisker. Den er eneste art i slekten Acantholabrus. Den blir inntil 25 cm lang og lever fra 30-270 meters dyp, men der er gjort en del observasjoner grunnere. Brungylt er utbredt fra Gabon i Afrika og nordover til Norge. Den finnes også i Middelhavet og Adriaterhavet.
Denne iktyologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Brungylt (Acantholabrus palloni) er en fiskeart i gruppen leppefisker. Den er eneste art i slekten Acantholabrus. Den blir inntil 25 cm lang og lever fra 30-270 meters dyp, men der er gjort en del observasjoner grunnere. Brungylt er utbredt fra Gabon i Afrika og nordover til Norge. Den finnes også i Middelhavet og Adriaterhavet.
Palon[potrzebny przypis] (Acantholabrus palloni) - gatunek ryby z rodziny wargaczowatych, jedyny przedstawiciel rodzaju Acantholabrus Valenciennes, 1839. Poławiana gospodarczo.
Wschodni Ocean Atlantycki, od Norwegii do Wysp Kanaryjskich, Morze Śródziemne i Adriatyckie, głównie w rejonach raf koralowych na głębokościach od 30-500 m p.p.m.
Ciało wydłużone, owalne w obrysie. Budowa podobna do jaskronia, z którym jest blisko spokrewniony. Palon osiąga do 25 cm długości. Żywi się bezkręgowcami. Prowadzi samotniczy tryb życia.
Palon[potrzebny przypis] (Acantholabrus palloni) - gatunek ryby z rodziny wargaczowatych, jedyny przedstawiciel rodzaju Acantholabrus Valenciennes, 1839. Poławiana gospodarczo.
Brunsnultran (Acantholabrus palloni) är en fiskart av familjen läppfiskar. Som kännetecken har den en svart fläck på ovansidan vid stjärtfenroten och att huvudet har fjäll på ovansidan. Den saknar lysande färgteckning. Den är brun på ovansidan och undertill ljusare gulaktig utan fläckar eller streck. Längden är upp till 25 cm.
Brunsnultran lever på kontinentalsockeln, men ändå ganska långt från kusten. Dess utbredningsområde är Atlanten, Medelhavet och Nordsjön upp till södra Norge. Bottnen ska helst vara sandig eller stenig. Den lever huvudsakligen av ryggradslösa djur.
Första fyndet vid Skandinaviens kuster gjordes utanför Flekkefjord i Norge.
Brunsnultran (Acantholabrus palloni) är en fiskart av familjen läppfiskar. Som kännetecken har den en svart fläck på ovansidan vid stjärtfenroten och att huvudet har fjäll på ovansidan. Den saknar lysande färgteckning. Den är brun på ovansidan och undertill ljusare gulaktig utan fläckar eller streck. Längden är upp till 25 cm.
Brunsnultran lever på kontinentalsockeln, men ändå ganska långt från kusten. Dess utbredningsområde är Atlanten, Medelhavet och Nordsjön upp till södra Norge. Bottnen ska helst vara sandig eller stenig. Den lever huvudsakligen av ryggradslösa djur.
Första fyndet vid Skandinaviens kuster gjordes utanför Flekkefjord i Norge.
Може досягати до 25 см загальної довжини тіла.[2]
Країни поширення: Албанія, Алжир, Бельгія, Бенін, Камерун, Кот-д'Івуар, Хорватія, Кіпр, Данія, Єгипет, Екваторіальна Гвінея, Франція, Габон, Гамбія, Гана, Німеччина, Гібралтар, Греція, Гернсі, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ізраїль; Італія, Джерсі, Ліберія, Ліван, Лівія, Мавританія, Мальта, Марокко, Монако, Нідерланди, Нігерія, Норвегія, Португалія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Словенія, Іспанія, Сирійська Арабська Республіка, Того, Туніс, Туреччина, Велика Британія, Західна Сахара.
Зустрічається біля східного узбережжя Атлантичного океану від Норвегії до Габону, включаючи Мадейру, Азорські і Канарські острови. Крім того, поширений у Середземному і Адріатичному морях.[3] Мешкає на твердих поверхнях, особливо в кораловому рифі, між 40-50 і 200 метрів глибини, де він ховається вузьких ущелинах і печерах та запливає у підводні печери. Живиться безхребетними. У Середземному морі, вид, як правило, широко поширений, але дуже рідко зустрічається в східній частині Середземного моря, де він був завединий з Лівану, ане з Ізраїлю на Близькому Сході. Не був присутній ні в Мармуровому морі, ні в Чорному морі. Цей вид, ймовірно, також походить від прибирежних островів Середземного моря.
Незважаючи на рідкість, цей вид розповсюджений по всьому Середземномор'ю, а також у східній Атлантиці уздовж узбережжя Європи та Західної Африки. Серйозних загроз немає, загроза для цього виду є мінімальною, це деградація середовища, замулення та евтрофікація. Вона повязана з проживанням та деградацією. На мілині якори човнів можуть негативно впливати на життедіяльність виду.
Не вживається заходів щодо збереження цього виду. Тим не менш, він може бути присутнім в деяких морських охоронюваних районів.
Рекомендовані заходи по збереженню включають регулювання людської діяльності (риболовлі) в районах донних місць проживання та подальше включення цих місць проживання в морські охоронювані райони.
Acantholabrus palloni (Risso, 1810)
Охранный статус
Акантолабрус[1] или колючий губан[1] (лат. Acantholabrus palloni) — вид лучепёрых рыб семейства губановых[2]. Единственный вид рода Acantholabrus.
Может достигать 25 см общей длины тела[3].
Встречается у восточного побережья Атлантического океана от Норвегии до Габона, включая Мадейру, Азорские и Канарские острова. Кроме того, распространён в Средиземном и Адриатическом морях[4]. Обитает на твердых поверхностях, особенно в коралловом рифе, на глубинах между 40—50 и 200 м, где он скрывается узких ущельях и пещерах и заплывает в подводные пещеры. Питается беспозвоночными. В Средиземном море, вид, как правило, широко распространён, но очень редко встречается в восточной части Средиземного моря. Не встречается ни в Мраморном море, ни в Чёрном море.
Несмотря на редкость, этот вид распространён по всему Средиземноморью, а также в восточной Атлантике вдоль побережья Европы и Западной Африки. Серьёзных угроз нет, угроза для этого вида является минимальной, это деградация среды, заиления и эвтрофикация.
Меры к сохранению вида не принимаются. Тем не менее, он обитает в некоторых морских охраняемых районах.
Акантолабрус или колючий губан (лат. Acantholabrus palloni) — вид лучепёрых рыб семейства губановых. Единственный вид рода Acantholabrus.
帕氏刺隆頭魚，為輻鰭魚綱鱸形目隆頭魚亞目隆頭魚科的其中一種，分布於東大西洋區，從挪威至加彭海域，包括地中海、亞德里亞海，棲息深度30-500公尺，體長可達24公分，棲息在沿海沙底質、岩石海域，以無脊椎動物為食，生活習性不明，可做為食用魚。
这是一篇與鱸形目相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 帕氏刺隆頭魚，為輻鰭魚綱鱸形目隆頭魚亞目隆頭魚科的其中一種，分布於東大西洋區，從挪威至加彭海域，包括地中海、亞德里亞海，棲息深度30-500公尺，體長可達24公分，棲息在沿海沙底質、岩石海域，以無脊椎動物為食，生活習性不明，可做為食用魚。
