Scyliorhinus haeckelii és una espècie de peix de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
És un peix marí que viu entre 37-402 m de fondària.[5]
Es troba a l'oest de Veneçuela, Surinam, Brasil i l'Uruguai.[5] [7][8][9]
Scyliorhinus haeckelii és una espècie de peix de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Scyliorhinus haeckelii sī chi̍t khoán Scyliorhinus sio̍k ê niau-soa.
Scyliorhinus haeckelii sī chi̍t khoán Scyliorhinus sio̍k ê niau-soa.
The freckled catshark (Scyliorhinus haeckelii) is a catshark of the family Scyliorhinidae. It is found on the continental shelf and upper slope from the western Atlantic from western Venezuela, Suriname, Brazil, and Uruguay, between latitudes 11° N and 32° S.[2] However, specimens from the northern part of this range probably refer to other species.[1]
The freckled catshark ranges from 10 to 13 cm long as a hatchling and can range from 25 to 60 cm as it reaches maturity.[3][2] It is known for its long slender body and for its dark saddles with small black dots covering the dorsal area. The head of the shark contains no nasoral grooves and the small nasal flaps of the shark do not reach its mouth. Their mouth contains grooves on the lower lip only. The first dorsal fins are located behind the pelvic insertions and the second are located anterior to anal insertion. The second dorsal fin is smaller than the first.[3]
The freckled catshark inhabits the tropical Atlantic oceans at depths of 37–402 m (121–1,319 ft) (mostly below 250 m). They take refuge in the deep reefs or the upper slopes of the reef.[1][2] They are oviparous and deposit their egg cases on coral and sea-fan ocean floor. The egg sacks measure about 2.5 cm × 6 cm (0.98 in × 2.36 in).[2][3]
Traditionally, this species is of no interest for fisheries.[1][2] It is taken as bycatch in bottom trawl and long-line fisheries. However, since early 2000s, it has attracted commercial interest in some areas of southern Brazil. Species-specific catch are not available.[1]
The freckled catshark (Scyliorhinus haeckelii) is a catshark of the family Scyliorhinidae. It is found on the continental shelf and upper slope from the western Atlantic from western Venezuela, Suriname, Brazil, and Uruguay, between latitudes 11° N and 32° S. However, specimens from the northern part of this range probably refer to other species.
Scyliorhinus haeckelii es una especie de peces de la familia Scyliorhinidae en el orden de los Carcharhiniformes.
• Los machos pueden llegar alcanzar los 60 cm de longitud total.[1][2]
Es ovíparo.
Es un pez de mar que vive entre 37-402 m de profundidad.
Se encuentra al oeste de Venezuela, Surinam, Brasil y Uruguay.
Scyliorhinus haeckelii es una especie de peces de la familia Scyliorhinidae en el orden de los Carcharhiniformes.
Scyliorhinus haeckelii Scyliorhinus generoko animalia da. Arrainen barruko Scyliorhinidae familian sailkatzen da.
Scyliorhinus haeckelii Scyliorhinus generoko animalia da. Arrainen barruko Scyliorhinidae familian sailkatzen da.
De sproetige kathaai (Scyliorhinus haeckelii) is een vissensoort uit de familie van de kathaaien (Scyliorhinidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1907 door Miranda Ribeiro.
Bronnen, noten en/of referentiesScyliorhinus haeckelii é um peixe da família Scyliorhinidae. Pode ser encontrado na Plataforma continental do Oceano Atlântico na Venezuela, Suriname, Brasil e Uruguai, entre as latitudes 11°N e 32°S.[1]
Scyliorhinus haeckelii é um peixe da família Scyliorhinidae. Pode ser encontrado na Plataforma continental do Oceano Atlântico na Venezuela, Suriname, Brasil e Uruguai, entre as latitudes 11°N e 32°S.
Загальна довжина досягає 60 см, зазвичай не перевищує 40 см. Зовнішністю схожа на уругвайську котяча акулу. Голова велика, широка, дещо сплощена зверху. очі подовжені, горизонтальної форми, з мигательною перетинкою. За очима розташовані маленькі бризкальця. Носові клапани відносно короткі. Губні борозни розташовані на нижній губі. Рот широкий. Зуби дрібні, розташовані у декілька рядків. Тулуб кремезний. Луска дрібна і пласка, в результаті шкіра здається гладенькою на дотик. Грудні плавці великі, округлі, трикутної форми. Має 2 невеликих спинних плавцях, з яких передній значно більше за задній. Передній спинний плавець розташовано позаду черевних плавців. Черевні плавці низькі, з широкою основою. Задній спинний плавець починається навпроти середини анального плавця. Анальний плавець має широку основу, низький. Хвостовий плавець невеликий, гетероцеркальний.
Забарвлення світло-коричневе. На спині, боках і плавцях розташовано 7-8 слабкоконтрасних сідлоподібних плям та довільно розкидані темні цяточки на кшталт веснянок. Черево білувате, без плям. У різновида, що мешкає у північній частині ареалу присутні бліді світлі плями, після загибелі акули, вони щезають.
Тримається на глибинах від 37 до 402 м, зазвичай нижче 250 м, на нижній схилах. Воліє до рифів. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться креветками, кальмарами, дрібною рибою, морськими черв'ями, личинками водяних тварин.
Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця завдовжки 6-7 см та завширшки 2-3 см. Інкубаційний період триває 2-3 місяці. Народжені акуленята становлять 10-13 см.
М'ясо їстівне, проте не є об'єктом промислового вилову. Ловлять переважно місцеві рибалки. Представляє цінність для акваріумів.
Мешкає в Атлантичному океані: біля узбережжя Венесуели, Суринаму, Бразилії та Уругваю.
Scyliorhinus haeckelii (A. Miranda-Ribeiro, 1907)
Ареал Охранный статусБразильская кошачья акула[1] (Scyliorhinus haeckelii) — малоизученный вид хрящевых рыб семейства кошачьих акул отряда кархаринообразных. Эндемик западной части Атлантического океана. Максимальный размер 35 см[2].
Впервые вид был описан в записках архивах Национального музея Рио-де-Жанейро в 1907 году[3]. Голотип представляет собой неполовозрелого самца длиной 31,6 см, пойманного неподалёку от Рио-де-Жанейро на глубине 80 м[4]. Вид назван в честь немецкого естествоиспытателя Эрнста Генриха Геккеля.
Бразильская кошачья акула является эндемиком западной части Атлантического океана, она встречается у побережья Бразилии на континентальном шельфе и в верхней части материкового склона на глубине 37—402 м.
У бразильской кошачьей акулы довольно стройное тело. Ширина головы составляет 2/3 от её длины. Ноздри разделены кожаными складками. Второй спинной плавник меньше первого. Основание первого спинного плавника находится позади основания брюшных плавников, а основание второго спинного плавника — над последней третью основания анального плавника. Интердорсальное расстояние немного длиннее основания анального плавника. Довольно гладкая кожа покрыта маленькими плоскими плакоидными чешуйками. Спину покрывают 7 или 8 тёмных седловидных отметин, окружённых маленькими чёрными пятнышками. Светлые отметины отсутствуют. Средний размер не превышает 40 см[4][5][6]. Максимальная длина 60 см[7].
Бразильская кошачья акула размножается, откладывая яйца, заключённые в капсулу длиной 6—7 см и шириной 2—3 см. Размер новорожденных составляет 10—13 см.
Этот вид не представляет опасности для человека. Коммерческой ценности не имеет. В качестве прилова может попадать в рыболовные сети. Данных для оценки статуса сохранности недостаточно[2].
Бразильская кошачья акула (Scyliorhinus haeckelii) — малоизученный вид хрящевых рыб семейства кошачьих акул отряда кархаринообразных. Эндемик западной части Атлантического океана. Максимальный размер 35 см.
Иллюстрация из оригинального описания вида