dcsimg

Benefits ( الإنجليزية )

المقدمة من FAO species catalogs
Incidental and apparently rare bycatch of pelagic longliners but little-utilized. The holotype was taken on a vertical longline set by fishermen for black scabbardfish (Aphanopus carbo). Presumably taken occasionally by deepwater fisheries with line and net gear, including pelagic gill nets, purse seines and deep-set longlines. It may live mostly below the depths normally fished by horizontal pelagic longlines and purse seines, and is possibly too large to be a regular bottom or pelagic trawl catch. Conservation Status : Conservation status unknown.
ترخيص
cc-by-nc-sa-3.0
الاقتباس الببليوغرافي
Sharks of the world An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2 Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). Leonard J.V. Compagno 2001.  FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 2001. p.269.
مؤلف
Food and Agriculture Organization of the UN
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
FAO species catalogs

Brief Summary ( الإنجليزية )

المقدمة من FAO species catalogs
Apparently an inhabitant of the continental and insular slopes near the bottom.At 600 to 1 000 or more metres and well off it near the surface at 100m in water 640m deep, and in the epipelagic and mesopelagic zone of the open ocean at 60 to 450 m in water 4 500 to 5 300 m deep. Its uniform dark coloration, similar to many deepwater oceanic teleosts, suggests a mesopelagic rather than epipelagic habitat, and it could be primarily an oceanic shark rather than a primarily slope-dwelling epibenthic species. This is a poorly known deepwater shark.One was caught at night near the Marshall Islands at 75 m with a longline set over water between 4 500 and 5 300 m deep, suggesting that it may migrate vertically to the epipelagic zone at night and descend in the daytime but this cannot be confirmed at present. It may also be migratory and seasonal in distribution, as Brazilian catches were made only during the springtime. Reproduction unknown. Feeding habits little known; one specimen had squid beaks and fish otoliths in its stomach.One caught near Hawaii writhed and snapped vigorously when captured.
ترخيص
cc-by-nc-sa-3.0
الاقتباس الببليوغرافي
Sharks of the world An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2 Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). Leonard J.V. Compagno 2001.  FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 2001. p.269.
مؤلف
Food and Agriculture Organization of the UN
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
FAO species catalogs

Size ( الإنجليزية )

المقدمة من FAO species catalogs
Maximum at least 3.6 m; males possibly adolescent at 217 cm, three males adult at 326 to 342 cm long; a female immature at 321 cm and another adult at about 326 cm.
ترخيص
cc-by-nc-sa-3.0
الاقتباس الببليوغرافي
Sharks of the world An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2 Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). Leonard J.V. Compagno 2001.  FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 2001. p.269.
مؤلف
Food and Agriculture Organization of the UN
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
FAO species catalogs

Diagnostic Description ( الإنجليزية )

المقدمة من FAO species catalogs
fieldmarks: A large, bulky shark with a long bulbously conical snout, eyes very large without nictitating eyelids, mouth long and extending behind eyes, teeth moderately large with prominent narrow cusps and a single pair of lateral cusplets, upper anterior teeth separated from lateral teeth by one or two rows of small intermediate teeth, anal fin and second dorsal fin smaller than first dorsal fin but broad-based, first dorsal fin on back and closer to pectoral fins than to pelvic fins, upper precaudal pit present but lateral keels absent from caudal peduncle, caudal fin asymmetrical but with a strong ventral lobe, colour uniform blackish, dark chocolate brown or reddish brown, without spots, first dorsal fin with a light apical blotch. One row (occasionally two rows) of small intermediate teeth between upper anterior and lateral tooth rows; a pair of rows or a single row of upper symphysial teeth present, but sometimes absent; usually 2 to 4 pairs of lower symphysial tooth rows present; tooth rows 34 to 43/37 to 46 (71 to 83 total); root lobes moderately arched and broad; anterolateral teeth with a single pair of lateral cusplets. Pectoral fin rounded. First dorsal-fin apex broadly rounded in adult. Anal fin with height 2.4 to 4.5% of total length. Anal fin with straight posterior margin. Caudal fin with ventral caudal lobe hardly developed. Background colour of surface black, chocolate brown or dark reddish brown dorsally and ventrally, without dark spots on sides of body; fins black, first dorsal fin often with a white blotch at tip.

مراجع

  • Branstetter & McEachran, 1986
  • D. Brogan (pers. comm.)
  • D. Guitart-Manday (pers. comm.)
  • D'Aubrey, 1964b
  • Humphreys, Moffitt & Seki, 1989
  • McEachran & Fechhelm, 1998
  • Sadowsky, Amorim & Arfelli, 1984
  • V. Sadowsky (pers. comm.)

ترخيص
cc-by-nc-sa-3.0
الاقتباس الببليوغرافي
Sharks of the world An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2 Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). Leonard J.V. Compagno 2001.  FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 2001. p.269.
مؤلف
Food and Agriculture Organization of the UN
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
FAO species catalogs

Distribution ( الإنجليزية )

المقدمة من FAO species catalogs
Possibly circumglobal in all warm seas but as presently known sporadically distributed with very few records in the Atlantic and Central Pacific.Western North Atlantic: USA (Texas, Gulf of Mexico). Central Atlantic off Mid-Atlantic Ridge just north of the Equator.Western South Atlantic: Southern Brazil. Eastern North Atlantic: Madeira. ?Western Indian Ocean: possibly Seychelles. Pacific: South of Hawaiian Islands, USA; off Marshall Islands, possibly South China Sea.
ترخيص
cc-by-nc-sa-3.0
الاقتباس الببليوغرافي
Sharks of the world An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2 Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). Leonard J.V. Compagno 2001.  FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 2001. p.269.
مؤلف
Food and Agriculture Organization of the UN
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
FAO species catalogs

Life Cycle ( الإنجليزية )

المقدمة من Fishbase
Exhibit ovoviparity (aplacental viviparity), with embryos feeding on other ova produced by the mother (oophagy) after the yolk sac is absorbed (Ref. 50449). Distinct pairing with embrace (Ref. 205).
ترخيص
cc-by-nc
حقوق النشر
FishBase
Recorder
Susan M. Luna
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
Fishbase

Diagnostic Description ( الإنجليزية )

المقدمة من Fishbase
Snout conical and bulbous, tip rounded. Eyes large and ovoid, nictitating membrane absent. Body color uniform chocolate brown, all fins except pectorals with thin dark edging along posterior margin.
ترخيص
cc-by-nc
حقوق النشر
FishBase
Recorder
Arlene G. Sampang-Reyes
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
Fishbase

Biology ( الإنجليزية )

المقدمة من Fishbase
A deepwater shark inhabiting the continental and insular slopes (Ref. 50449, 58302). Pelagic (Ref. 58302). Ovoviviparous, embryos feeding on yolk sac and other ova produced by the mother (Ref. 50449). Feeding habits unknown.
ترخيص
cc-by-nc
حقوق النشر
FishBase
Recorder
Kent E. Carpenter
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
Fishbase

Importance ( الإنجليزية )

المقدمة من Fishbase
fisheries: of potential interest
ترخيص
cc-by-nc
حقوق النشر
FishBase
Recorder
Kent E. Carpenter
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
Fishbase

Großaugen-Sandtigerhai ( الألمانية )

المقدمة من wikipedia DE

Der Großaugen-Sandtigerhai (Odontaspis noronhai) ist ein nur ungenügend bekannter Hai aus der Ordnung der Makrelenhaiartigen (Lamniformes) und der Familie der Sandhaie (Odontaspididae). Der Hai lebt pelagisch in Tiefen zwischen 600 und 1000 Metern über Kontinentalabhängen und Schelfgebieten. Bisher wurde er im westlichen Atlantik bei Brasilien, im östlichen Atlantik bei Madeira und im zentralen Pazifik bei Hawaii gefangen. Ein mögliches Vorkommen bei den Seychellen ist unsicher.

Merkmale

Männliche Großaugen-Sandtigerhaie werden maximal 3,60 Meter lang, weibliche 3,26 Meter. Die Durchschnittsgröße liegt wahrscheinlich bei 2,5 bis 3,0 Meter. Die Körperfarbe ist einheitlich braun, die äußeren Flossenränder sind, mit Ausnahme der Brustflossen, dunkel. Die Schnauze ist konisch und lang, die Spitze abgerundet, das mit mittelgroßen, dreispitzigen Zähnen besetzte Maul reicht bis hinter den Augen. Die Augen sind auffallend groß. Sie haben keine Nickhaut. Die erste Rückenflosse beginnt über dem Ende der Brustflossen, die zweite Rückenflosse liegt den Bauchflossen gegenüber. Der Schwanzflossenstiel ist an der Oberseite kurz vor dem Beginn der Schwanzflosse eingekerbt.

Lebensweise

Da die Art in tiefem Wasser lebt, ist ihre Lebensweise und Ernährung weitgehend unbekannt. Wahrscheinlich vermehrt sie sich ovovivipar.

Literatur

Weblinks

 src=
– Sammlung von Bildern, Videos und Audiodateien
 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia DE

Großaugen-Sandtigerhai: Brief Summary ( الألمانية )

المقدمة من wikipedia DE

Der Großaugen-Sandtigerhai (Odontaspis noronhai) ist ein nur ungenügend bekannter Hai aus der Ordnung der Makrelenhaiartigen (Lamniformes) und der Familie der Sandhaie (Odontaspididae). Der Hai lebt pelagisch in Tiefen zwischen 600 und 1000 Metern über Kontinentalabhängen und Schelfgebieten. Bisher wurde er im westlichen Atlantik bei Brasilien, im östlichen Atlantik bei Madeira und im zentralen Pazifik bei Hawaii gefangen. Ein mögliches Vorkommen bei den Seychellen ist unsicher.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia DE

Bigeye sand tiger ( الإنجليزية )

المقدمة من wikipedia EN

The bigeye sand tiger (Odontaspis noronhai) is an extremely rare species of mackerel shark in the family Odontaspididae, with a possible worldwide distribution. A large, bulky species reaching at least 3.6 m (12 ft) in length, the bigeye sand tiger has a long bulbous snout, large orange eyes without nictitating membranes, and a capacious mouth with the narrow teeth prominently exposed. It can be distinguished from the similar smalltooth sand tiger (O. ferox) by its teeth, which have only one lateral cusplet on each side, and by its uniformly dark brown color.

Inhabiting continental margins and oceanic waters at depths of 60–1,000 m (200–3,280 ft), the bigeye sand tiger may make vertical and horizontal migratory movements. It feeds on bony fishes and squid, and its sizable eyes and dark coloration suggest that it may spend most of its time in the mesopelagic zone. Reproduction is probably viviparous with oophagous embryos like in other mackerel shark species. This shark is caught incidentally by commercial fisheries, though so infrequently.

Taxonomy and phylogeny

Head

The first known bigeye sand tiger was a female 1.7 m (5.6 ft) long caught off Madeira in April 1941, on a longline set for black scabbardfish (Aphanopus carbo). The specimen was mounted and later formed the basis for a scientific description authored by German ichthyologist Günther Maul in a 1955 article for Notulae Naturae. He named the species noronhai in honor of Adolfo César de Noronha, the late Director of the Funchal Museum.[3] Maul assigned his new species to the genus Carcharias, which at the time was used for all members of the sand tiger shark family. When the Odontaspis came to be recognized as a valid genus separate from Carcharias, the bigeye sand tiger was reassigned as well given its resemblance to the smalltooth sand tiger (O. ferox).[2] Until more specimens were examined in the 1980s, some authors speculated that this species represented an extreme variant of the smalltooth sand tiger. Other names for this shark include black sand tiger, oceanic sand tiger, and bigeye ragged-tooth shark.[2][4]

Whether the bigeye and smalltooth sand tigers belong in the same family as the superficially similar sand tiger shark (C. taurus) has been debated among systematists, with morphological and dentitional studies giving inconsistent results.[2] A 2012 molecular phylogenetic analysis, based on mitochondrial DNA, supported a sister species relationship between O. noronhai and O. ferox but not a clade consisting of Odontaspis and Carcharias. Instead, Odontaspis was found to be closer to the crocodile shark (Pseudocarcharias kamoharai), suggesting that it and Carcharias should be placed in separate families.[5]

Description

The teeth differ in shape in the bigeye sand tiger and in other, similar species.
Lateral teeth
Central teeth

With its heavyset body, conical bulbous snout, and large mouth filled with protruding teeth, the bigeye sand tiger looks much like the better-known sand tiger shark. The large eyes lack nictitating membranes, and behind them are small spiracles. The corner of the mouth extends to behind the level of the eyes, and the jaws are highly protrusible. There are 34–43 upper and 37–46 lower tooth rows; these include zero to two rows of small teeth at the upper symphysis (jaw midpoint) and two to four more rows at the lower symphysis. In each half of the upper jaw, the teeth in the first and second rows are large, those in the third and sometimes fourth rows are small, and those in the rows after are large again. Each tooth has a narrow, awl-like central cusp flanked by one smaller cusplet on each side; this contrasts with the smalltooth sand tiger, which has two or three lateral cusplets on each side. There are five pairs of gill slits.[2]

The pectoral fins are medium-sized and broad with rounded tips. The large first dorsal fin has a rounded apex and is positioned closer to the pectoral than the pelvic fins. The second dorsal fin is about half the size of the first and originates over the rear tips of the pelvic fins. The pelvic fins are almost as large as the first dorsal fin. The anal fin is smaller than the second dorsal fin and positioned behind it. The caudal peduncle has a crescent-shaped notch at the dorsal origin of the caudal fin. The lower lobe of the caudal fin is short but distinct, while the upper lobe is long and has a deep notch in the trailing margin near the tip.[2] The skin is covered by overlapping dermal denticles, each with three horizontal ridges leading to marginal teeth.[6][7] This species is plain dark reddish brown to chocolate brown, sometimes with black trailing margins on the fins or a white-tipped first dorsal fin. The eyes are dark orange with vertically oval, green-tinted pupils. There are several black patches inside the mouth, such as around the jaws, on the floor of the mouth, and on the gill arches.[2][8] The largest male and female specimens measured 3.6 and 3.3 m (12 and 11 ft) long respectively.[9]

Distribution and habitat

Though extremely rare, the bigeye sand tiger has been reported from scattered locations around the world, suggesting a wide and possibly disjunct global distribution in tropical and warm-temperate oceanic waters.[10] Most known specimens have come from the Atlantic, where it has been found off Madeira, southern Brazil, Texas, eastern Florida, and the Mid-Atlantic Ridge.[6] The only evidence for its presence in the Indian Ocean is a set of jaws that may have originated from the Seychelles, though the South China Sea is another possibility.[4] The existence of this species in the Pacific Ocean was first suspected in 1970 from teeth recovered from bottom sediments, which was confirmed over a decade later by captures from the Marshall Islands and Hawaii.[2][7]

The bigeye sand tiger has been caught between the depths of 60 and 1,000 m (200 and 3,280 ft). Some were recorded over continental and insular shelves, both from near the sea floor and in mid-water. Others were fished from parts of the open ocean that were 4.5–5.3 km (2.8–3.3 mi) deep, where they were swimming in the upper levels of the water column. Nighttime captures from relatively shallow depths suggest that this species may make a diel vertical migration, rising from the mesopelagic zone to the epipelagic zone at night to feed. In Brazilian waters, bigeye sand tigers are only captured in spring, hinting at some type of seasonal migratory movement.[2]

Biology and ecology

One account of a bigeye sand tiger that had been caught alive noted that it behaved very aggressively, thrashing and snapping violently in and out of the water.[7][8] Its large eyes and uniformly dark coloration are characteristic traits of a mesopelagic fish.[2][4] The bigeye sand tiger feeds on bony fishes and squid. Its reproduction is little-known but probably similar to that of other mackerel sharks, which are viviparous with embryos that feed on unfertilized eggs during gestation (oophagy). Adult females have a single functional ovary, on the right, and two functional uteruses.[6] Males mature sexually at somewhere between 2.2 and 3.2 m (7.2 and 10.5 ft) long, while females mature at around 3.2 m (10 ft) long.[2] No information is available on growth or aging.[6]

Human interactions

Because the bigeye sand tiger is encountered so infrequently, it has no commercial importance.[6] It is caught incidentally on longlines and in gillnets and purse seines, though the paucity of captures suggest that it mostly lives in waters too deep for commercial fisheries. The International Union for Conservation of Nature (IUCN) has listed this species as Data Deficient, citing a lack of biological and population data.[10] Since 1997, the National Marine Fisheries Service (NMFS) has prohibited the taking of this species in United States waters.[6][8]

References

  1. ^ Kyne, P.M.; Ebert, D.A. (2019). "Odontaspis noronhai". IUCN Red List of Threatened Species. 2019: e.T39336A2899894. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-1.RLTS.T39336A2899894.en. Retrieved 18 November 2021.
  2. ^ a b c d e f g h i j k Compagno, L.J.V. (2002). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date (Volume 2). Food and Agriculture Organization of the United Nations. pp. 55–57, 66–67. ISBN 92-5-104543-7.
  3. ^ Maul, G.E. (1955). "Five species of rare sharks new for Madeira including two new to science". Notulae Naturae (Academy of Natural Sciences of Philadelphia). 279: 1–14.
  4. ^ a b c Martin, R.A. "Biology of the Bigeye Ragged-Tooth Shark (Odontaspis noronhai)". ReefQuest Centre for Shark Research. Retrieved May 15, 2013.
  5. ^ Naylor, G.J.; Caira, J.N.; Jensen, K.; Rosana, K.A.; Straube, N.; Lakner, C. (2012). "Elasmobranch phylogeny: A mitochondrial estimate based on 595 species". In Carrier, J.C.; Musick, J.A.; Heithaus, M.R. (eds.). The Biology of Sharks and Their Relatives (second ed.). CRC Press. pp. 31–57. ISBN 978-1-4398-3924-9.
  6. ^ a b c d e f Castro, J.H. (2011). The Sharks of North America. Oxford University Press. pp. 218–220. ISBN 9780195392944.
  7. ^ a b c Humphreys R.L. Jr.; Moffitt, R.B.; Seki, M.P. (1989). "First record of the bigeye sand tiger shark Odontaspis noronhai from the Pacific Ocean". Japanese Journal of Ichthyology. 36 (3): 357–362. doi:10.1007/BF02905621. S2CID 198499661.
  8. ^ a b c Kerstetter, D.W.; Taylor, M.L. (2008). "Live release of a bigeye sand tiger Odontaspis noronhai (Elasmobranchii: Lamniformes) in the western North Atlantic Ocean". Bulletin of Marine Science. 83 (3): 465–469.
  9. ^ Froese, R.; Pauly, D., eds. (2011). "Odontaspis noronhai, Bigeye sand tiger shark". FishBase. Retrieved May 15, 2013.
  10. ^ a b "The IUCN Red List of Threatened Species". IUCN Red List of Threatened Species. Retrieved 2018-11-17.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia authors and editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EN

Bigeye sand tiger: Brief Summary ( الإنجليزية )

المقدمة من wikipedia EN

The bigeye sand tiger (Odontaspis noronhai) is an extremely rare species of mackerel shark in the family Odontaspididae, with a possible worldwide distribution. A large, bulky species reaching at least 3.6 m (12 ft) in length, the bigeye sand tiger has a long bulbous snout, large orange eyes without nictitating membranes, and a capacious mouth with the narrow teeth prominently exposed. It can be distinguished from the similar smalltooth sand tiger (O. ferox) by its teeth, which have only one lateral cusplet on each side, and by its uniformly dark brown color.

Inhabiting continental margins and oceanic waters at depths of 60–1,000 m (200–3,280 ft), the bigeye sand tiger may make vertical and horizontal migratory movements. It feeds on bony fishes and squid, and its sizable eyes and dark coloration suggest that it may spend most of its time in the mesopelagic zone. Reproduction is probably viviparous with oophagous embryos like in other mackerel shark species. This shark is caught incidentally by commercial fisheries, though so infrequently.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia authors and editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EN

Odontaspis noronhai ( الإسبانية، القشتالية )

المقدمة من wikipedia ES

Odontaspis noronhai es una especie de elasmobranquio lamniforme de la familia Odontaspididae.[2]

Véase también

Referencias

  1. Amorim, A.F., Arfelli, C.A. & Fagundes, L. (2005). «Odontaspis noronhai». Lista Roja de especies amenazadas de la UICN 2015.2 (en inglés). ISSN 2307-8235. Consultado el 25 de julio de 2015.
  2. "Odontaspis noronhai". En FishBase (Rainer Froese y Daniel Pauly, eds.). Consultada en julio de 2015. N.p.: FishBase, 2015.

Bibliografía

 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores y editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia ES

Odontaspis noronhai: Brief Summary ( الإسبانية، القشتالية )

المقدمة من wikipedia ES

Odontaspis noronhai es una especie de elasmobranquio lamniforme de la familia Odontaspididae.​

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autores y editores de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia ES

Odontaspis noronhai ( الباسكية )

المقدمة من wikipedia EU

Odontaspis noronhai Odontaspis generoko animalia da. Arrainen barruko Odontaspididae familian sailkatzen da.

Erreferentziak

  1. Froese, Rainer & Pauly, Daniel ed. (2006), Odontaspis noronhai FishBase webgunean. 2006ko apirilaren bertsioa.

Ikus, gainera

(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipediako egileak eta editoreak
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EU

Odontaspis noronhai: Brief Summary ( الباسكية )

المقدمة من wikipedia EU

Odontaspis noronhai Odontaspis generoko animalia da. Arrainen barruko Odontaspididae familian sailkatzen da.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipediako egileak eta editoreak
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia EU

Odontaspis noronhai ( الفرنسية )

المقدمة من wikipedia FR

Le Requin noronhai (Odontaspis noronhai) est une espèce très rare de Lamniformes de la famille des Odontaspididés, il est possiblement présent dans les océans du monde entier. C'est un requin de grande taille qui mesure au moins jusqu'à 3 m 60 de longueur, il dispose d'un long museau bulbeux, de grands yeux orange sans membranes nictitante et d'une large gueule avec la dentition proéminente. On le distingue de son cousin, le requin féroce, par ses dents qui n'ont qu'une pointe latérale de chaque côté et par sa couleur brun sombre uniforme.

Habitant du plateau continental et des eaux océaniques, à des profondeurs allant de 60 à 1 000 m, le requin noronhai doit probablement faire des mouvements de migration verticale et horizontale entre plusieurs zones pélagiques. Il se nourrit essentiellement de poissons osseux et de calamars, ses gros yeux et sa coloration sombre suggèrent qu'il passe le plus clair de son temps dans la zone mésopélagique. Il est certainement vivipare avec des embryons pratiquant l'oophagie comme d'autres Lamniformes. Il est parfois capturé à de rares occasions par les pêcheurs commerciaux.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia FR

Odontaspis noronhai ( الإيطالية )

المقدمة من wikipedia IT

Il cagnaccio occhiogrosso (Odontaspis noronhai (Maul, 1955)) è uno squalo toro della famiglia degli Odontaspididi[2], che vive sulla piattaforme continentali e insulari dell'Atlantico orientale e del Pacifico centro-orientale, a profondità tra i 600 e i 1000 m. La sua lunghezza raggiunge i 3,6 m nei maschi e i 3,25 m nelle femmine.

Il cagnaccio occhiogrosso ha un muso bulboso di forma conica con la punta arrotondata. Gli occhi sono grandi, ovoidali e privi di membrana nittitante. Il colore del corpo è bruno cioccolata uniforme e tutte le pinne, ad eccezione delle pettorali, hanno un sottile orlo scuro lungo il margine posteriore.

La riproduzione è ovovivipara e gli embrioni si nutrono del sacco vitellino e delle altre uova prodotte dalla madre.

Note

  1. ^ (EN) Kyne, P.M. & Ebert, D.A. 2019, Odontaspis noronhai, su IUCN Red List of Threatened Species, Versione 2020.2, IUCN, 2020.
  2. ^ (EN) Odontaspis noronhai, in WoRMS (World Register of Marine Species).

Bibliografia

  • "Odontaspis noronhai".. FishBase. Ed. Ranier Froese and Daniel Pauly. May 2006 version. N.p.: FishBase, 2006.

 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autori e redattori di Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia IT

Odontaspis noronhai: Brief Summary ( الإيطالية )

المقدمة من wikipedia IT

Il cagnaccio occhiogrosso (Odontaspis noronhai (Maul, 1955)) è uno squalo toro della famiglia degli Odontaspididi, che vive sulla piattaforme continentali e insulari dell'Atlantico orientale e del Pacifico centro-orientale, a profondità tra i 600 e i 1000 m. La sua lunghezza raggiunge i 3,6 m nei maschi e i 3,25 m nelle femmine.

Il cagnaccio occhiogrosso ha un muso bulboso di forma conica con la punta arrotondata. Gli occhi sono grandi, ovoidali e privi di membrana nittitante. Il colore del corpo è bruno cioccolata uniforme e tutte le pinne, ad eccezione delle pettorali, hanno un sottile orlo scuro lungo il margine posteriore.

La riproduzione è ovovivipara e gli embrioni si nutrono del sacco vitellino e delle altre uova prodotte dalla madre.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Autori e redattori di Wikipedia
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia IT

Grootoogzandtijgerhaai ( البلجيكية الهولندية )

المقدمة من wikipedia NL

De grootoogzandtijgerhaai (Odontaspis noronhai) is een vis uit de familie van tijgerhaaien (Odontaspididae) en behoort derhalve tot de orde van makreelhaaien (Lamniformes). De vis kan een lengte bereiken van 360 centimeter.

Leefomgeving

De grootoogzandtijgerhaai is een zoutwatervis. In brakwater is de soort nog nooit aangetroffen. De vis prefereert een diepwaterklimaat en heeft zich verspreid over de Grote en Atlantische Oceaan. De diepteverspreiding is 600 tot 1000 meter onder het wateroppervlak.

Relatie tot de mens

De grootoogzandtijgerhaai is voor de visserij van potentieel belang. In de hengelsport wordt er weinig op de vis gejaagd.

Externe link

Bronnen, noten en/of referenties
  • Froese, R., D. Pauly. en redactie. 2005. FishBase. Elektronische publicatie. www.fishbase.org, versie 06/2005.
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia-auteurs en -editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NL

Grootoogzandtijgerhaai: Brief Summary ( البلجيكية الهولندية )

المقدمة من wikipedia NL

De grootoogzandtijgerhaai (Odontaspis noronhai) is een vis uit de familie van tijgerhaaien (Odontaspididae) en behoort derhalve tot de orde van makreelhaaien (Lamniformes). De vis kan een lengte bereiken van 360 centimeter.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia-auteurs en -editors
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia NL

Піщана акула великоока ( الأوكرانية )

المقدمة من wikipedia UK

Опис

Загальна довжина досягає 3,67 м. На думку дослідників може сягати 4 м. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. Голова конічної форми. Очі великі, без мигательної перетинки. Рот великий, сильно зігнутий. На верхній щелепі розташовано 34-43 робочих зубів, нижній — 37-46. Зуби іклоподібні, з 2 верхівками, з яких центральна є іклом, бокова — маленька. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб масивний. Луска розташована щільно, часто перекриває одна одну, з 3 горизонтальними зубчиками. Плавці з округлими кінчиками. Грудні плавці помірно широкі, дещо трикутної форми. Має 2 спинних плавця, з яких передній більший за задній. Передній розташовано позаду грудних плавців, задній — навпроти анального плавця. Останній менший за задній плавець. Анальний плавець має увігнутий задній край. Хвостовий плавець короткий, товстий, гетероцеркальний.

Забарвлення однотонне: шоколадно-коричневе або червоно-коричневе. На голові, навколо рота та під мордою є темні плями. Очі мають помаранчевий колір, райдужна оболонка — зеленувата. Плавці мають темню задню крайку. На кінці переднього спинного плавця іноді є нечітка світла пляма.

Спосіб життя

Тримається на глибинах 100–1000 м на континентальному схилі та у відкритому океані. Здатна здійснювати сезонні міграції та вертикальні добові міграції. Живиться костистими рибами й кальмарами.

Статева зрілість самців настає при розмірі 2,2 м, самиць — 3,2 м. Це яйцеживородна акула.

Розповсюдження

Мешкає біля узбережжя Португалії, Мексики, Бразилії, на Срединно-Атлантичному хребті, в акваторії Сейшельських, Гавайських, Маршаллових островів, Південно-Китайському морі.

Джерела

  • Compagno, L.J.V. (2002). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date (Volume 2). Food and Agriculture Organization of the United Nations. pp. 55-57, 66-67. ISBN 92-5-104543-7.
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Автори та редактори Вікіпедії
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia UK

Большеглазая песчаная акула ( الروسية )

المقدمة من wikipedia русскую Википедию
Царство: Животные
Подцарство: Эуметазои
Без ранга: Вторичноротые
Подтип: Позвоночные
Инфратип: Челюстноротые
Группа: Рыбы
Подкласс: Эвселяхии
Инфракласс: Пластиножаберные
Надотряд: Акулы
Без ранга: Galeomorphi
Семейство: Песчаные акулы
Вид: Большеглазая песчаная акула
Международное научное название

Odontaspis noronhai (Maul, 1955)

Синонимы
  • Carcharias noronhai Maul, 1955
Ареал

изображение

Охранный статус
Status none DD.svg
Недостаточно данных
IUCN Data Deficient: 39336
Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
ITIS 159884NCBI 1213699EOL 994850

Большеглазая песчаная акула[1] (лат. Odontaspis noronhai)— хрящевая рыба рода песчаных акул одноимённого семейства. Встречается во многих тропических и тёплых умеренных водах на глубине 60—1000 м. Вид малоизвестен; несмотря на то, что в его ареале ведётся интенсивный рыбный промысел, к настоящему моменту зарегистрирована поимка лишь 15 особей[2]. От близкородственной острозубой песчаной акулы отличается формой зубов и ровным тёмно-коричневым окрасом.

Рацион состоит из костистых рыб и беспозвоночных. Вероятно, большеглазые песчаные акулы размножаются бесплацентарным живорождением. Не представляет опасности для человека. Максимальный размер 3,6 м.

Таксономия

Впервые вид научно описан в 1955 году на основании образца, попавшегося у берегов Мадейры на крючо яруса, расставленного на угольщикаruen (Aphanopus carbo)[3]. Ихтиолог Гюнтер Маульruen назвал новый вид в честь Адольфо Сезар де Норонья, директора музея Фуншала[3]. До того, как в 80-х годах XX века были исследованы прочие экземпляры большеглазой песчаной акулы, некоторые специалисты считали её разновидностью острозубой песчаной акулы[4].

Голотип представляет собой самку длиной 1,05 м, пойманную в 1941 году у Камара-ди-Лобуш, Португалия[5].

Ареал и среда обитания

Немногочисленные известные экземпляры большеглазой песчаной акулы были получены из разнообразных мест. Большая часть акул была обнаружена в Атлантическом океане, где они были пойманы у берегов Мадейры, на юге Бразилии, у побережья Техаса и в области Срединно-Атлантического хребта[6]. Этот вид, вероятно, обитает в Индийском океане (предположение сделано на основании находки челюстей большеглазой песчаной акулы на Сейшелах)[4]. В донных осадках северо-центральной части Тихого океана за 10 лет до первой поимки экземпляров этого вида у берегов Маршалловых островов и Гавайев были обнаружены зубы этих акул[6][7].

Большеглазые песчаные акулы обитают на материковом склоне на глубине от 100 до более 1000 м у дна. Также их можно встретить в открытом море на глубине 60—450 м[6]. В Бразилии они попадаются весной в одних и тех же местах, что даёт основание предположить совершение ими миграций[4].

Описание

Большеглазые песчаные акулы похожи на гораздо более известных и распространённых обыкновенных песчаных акул. У них коренастое тело с заострённым рылом и большой рот с многочисленными рядами выступающих зубов. По форме зубов их можно отличить от острозубых песчаных акул. У большеглазых песчаных акул имеется узкое центральное остриё и лишь по одному маленькому латеральному зубцу с каждой стороны от него, тогда как у острозубых песчаных акул имеется несколько латеральных зубцов. На верхней челюсти расположено 34—43, а на нижней 37—46 зубных рядов[6]. Глаза крупные, оранжевого цвета с зеленоватым зрачком, третье веко отсутствует.

Спинные и анальный плавники закруглены. Первый спинной плавник крупнее второго, его основание находится ближе к основанию грудных, чем брюшных плавников. Хвостовой плавник асимметричен, нижняя лопасть развита слабо. На хвостовом стебле имеется пара прекаудальных выемок. Высота анального плавника составляет от 2,4 до 4,5 % от общей длины тела. Задний край прямой. Окрас тёмный, ровный, от шоколадно-коричневого до красновато-коричневого цвета[6].

Максимальная зарегистрированная длина составляет 3,6 м (самки) и 3,3 м (самцы)[8].

Биология

Большеглазые песчаные акулы, которых поймали живыми, вели себя очень агрессивно, как на крючке, так и вытащенными из воды.[2][7]. Их крупные глаза приспособлены для ориентации на большой глубине. Вероятно, они ведут ночной образ жизни. Ночью этих акул ловили на небольшой глубине, что даёт основание предположить совершение вертикальных суточных миграций[2]. В желудке особи, пойманной в Мексиканском заливе обнаружили клювы кальмаров и отолиты неидентифицированных костистых рыб. О размножении большеглазых песчаных акул ничего неизвестно, вероятно, подобно прочим ламнообразным, эти акулы размножаются яйцеживорождением с оофагиейruen[6]. Самцы достигают половой зрелости при длине 2,2 м, а самки — 3,2 м[4][6].

Взаимодействие с человеком

В качестве прилова большеглазые песчаные акулы попадают в жаберные сети и кошельковые неводы. Данных для оценки статуса сохранности вида недостаточно[9].

Примечания

  1. Решетников Ю. С., Котляр А. Н., Расс Т. С., Шатуновский М. И. Пятиязычный словарь названий животных. Рыбы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. — М.: Рус. яз., 1989. — С. 22. — 12 500 экз.ISBN 5-200-00237-0.
  2. 1 2 3 Kerstetter, D.W. and Taylor, M.L. Live release of a bigeye sand tiger Odontaspis noronhai (Elasmobranchii: Lamniformes) in the western North Atlantic Ocean // Bulletin of Marine Science. — 2008. — Vol. 83, № 3. — P. 465—469.
  3. 1 2 Maul, G. E. (1955). Five species of rare sharks new for Madeira including two new to science. Notulae Naturae 279: 1—13.
  4. 1 2 3 4 Martin, R.A. Biology of the Bigeye Ragged-Tooth Shark (Odontaspis noronhai) (неопр.). ReefQuest Centre for Shark Research. Проверено 4 марта 2013. Архивировано 24 марта 2013 года.
  5. Odontaspis noronhai (неопр.). Shark-References. Проверено 4 марта 2013. Архивировано 24 марта 2013 года.
  6. 1 2 3 4 5 6 7 Compagno, Leonard J.V. Volume 2. Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes) // FAO species catalogue. Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. — Rome: Food and Agricultural Organization of the United Nations, 2002. — P. 66—68. — ISBN 92-5-104543-7.
  7. 1 2 Humphreys (Jr), R. L., Moffitt, R. B. and Seki, M. P. (1989). «First record of the bigeye sand tiger shark Odontaspis noronhai from the Pacific Ocean». Japanese Journal of Ichthyology 36(3): 357—362.
  8. Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. Odontaspis noronhai (неопр.). FishBase ((2009)). Проверено 5 марта 2013. Архивировано 24 марта 2013 года.
  9. Amorim, A. F., Arfelli, C. A. & Fagundes, L. (2005). Odontaspis noronhai. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. .
 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Авторы и редакторы Википедии
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia русскую Википедию

Большеглазая песчаная акула: Brief Summary ( الروسية )

المقدمة من wikipedia русскую Википедию

Большеглазая песчаная акула (лат. Odontaspis noronhai)— хрящевая рыба рода песчаных акул одноимённого семейства. Встречается во многих тропических и тёплых умеренных водах на глубине 60—1000 м. Вид малоизвестен; несмотря на то, что в его ареале ведётся интенсивный рыбный промысел, к настоящему моменту зарегистрирована поимка лишь 15 особей. От близкородственной острозубой песчаной акулы отличается формой зубов и ровным тёмно-коричневым окрасом.

Рацион состоит из костистых рыб и беспозвоночных. Вероятно, большеглазые песчаные акулы размножаются бесплацентарным живорождением. Не представляет опасности для человека. Максимальный размер 3,6 м.

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Авторы и редакторы Википедии
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia русскую Википедию

大眼砂錐齒鯊 ( الصينية )

المقدمة من wikipedia 中文维基百科
二名法 Odontaspis noronhai
Maul, 1955 Odontaspis noronhai distmap.png

大眼砂錐齒鯊學名Odontaspis noronhai),是一種錐齒鯊,分佈於東大西洋及東太平洋中部600-1000米水深的大陸棚及島基台。雄性有3.6米長,雌性則有3.25米長。

大眼砂錐齒鯊的吻圓,眼睛很大及呈卵型,沒有瞬膜。身體均勻的呈褐色,除了胸鰭外,所有的鰭後都有黑邊。

牠們都是卵胎生的,胚胎卵黃及其他卵子為食。

參考

 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
维基百科作者和编辑
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 中文维基百科

大眼砂錐齒鯊: Brief Summary ( الصينية )

المقدمة من wikipedia 中文维基百科

大眼砂錐齒鯊(學名Odontaspis noronhai),是一種錐齒鯊,分佈於東大西洋及東太平洋中部600-1000米水深的大陸棚及島基台。雄性有3.6米長,雌性則有3.25米長。

大眼砂錐齒鯊的吻圓,眼睛很大及呈卵型,沒有瞬膜。身體均勻的呈褐色,除了胸鰭外,所有的鰭後都有黑邊。

牠們都是卵胎生的,胚胎卵黃及其他卵子為食。

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
维基百科作者和编辑
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 中文维基百科

ビッグアイ・サンド・タイガー ( اليابانية )

المقدمة من wikipedia 日本語
ビッグアイ・サンド・タイガー Odontaspis noronhai.jpg
ビッグアイ・サンド・タイガー
Odontaspis noronhai
保全状況評価[1] DATA DEFICIENT
(IUCN Red List Ver.3.1 (2001))
Status none DD.svg 分類 : 動物界 Animalia : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata : 軟骨魚綱 Chondrichthyes 亜綱 : 板鰓亜綱 Elasmobranchii : ネズミザメ目 Lamniformes : オオワニザメ科 Odontaspididae : オオワニザメ属 Odontaspis : ビッグアイ・サンド・タイガー O. noronhai 学名 Odontaspis noronhai
(Maul, 1955) 英名 Bigeye sand tiger Odontaspis noronhai distmap.png
ビッグアイ・サンド・タイガーの予想生息域

ビッグアイ・サンド・タイガー Odontaspis noronhai (英: Bigeye sand tiger)は、ネズミザメ目オオワニザメ科に属するサメ。非常に珍しい種。暖かい海の深海に生息する。全長3.7 m。同属のオオワニザメ O. ferox に似るが、歯の形状が異なる。繁殖様式は卵食型の胎生と予想される。

1955年、G. E. Maul によって初記載された。模式標本となった全長1710 mmの雌の個体は、マデイラ沖水深約800 - 1,000 mから釣り上げられたものだという[2]。学名の種小名noronhai はFunchal 博物館の館長 Adolfo César de Noronha という人物の名前に由来する[2]

分布[編集]

分布域は全世界の暖海域と考えられるが、わずかな記録しかなく部分的にしか分かっていない[3]大西洋からはブラジル沖、マデイラポルトガル)、メキシコ湾太平洋ではハワイから報告がある[1][4]インド洋では未確認。沿岸域から外洋まで、主に深海に生息しており、水深60 - 1,000 m(あるいはそれ以上)に生息する[3]

形態[編集]

Odontaspis noronhai 4.jpg

最大全長は、雄367 cm、雌327 cm[5]。体型は太い流線型。体色は全身が濃褐色やチョコレートブラウンで赤味がかっていることもある。眼は大きい。第一背鰭先端にはしばしば白色斑がみられる。第二背鰭は第一背鰭に比べてあきらかに小さい。歯は副咬頭が主咬頭の両側に一つずつあり、副咬頭が複数あるオオワニザメと異なる。

生態[編集]

主に深海に生息するが、夜間は表層まで浮上し、昼間は深場に戻るという日周鉛直移動を行うと考えられている[3]。回遊あるいは季節移動を行う可能性が示唆されている[3]

食性や繁殖に関してはほとんど知られていない。胃内容物にイカの嘴と魚の耳石が入っていたという報告がある[3]。繁殖様式はネズミザメ目で多くみられる卵食型の胎生と予想されている[1]

参考文献[編集]

  1. ^ a b c Amorim, A.F., Arfelli, C.A. & Fagundes, L. 2005. Odontaspis noronhai. In: IUCN 2011. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2011.1. . Downloaded on 13 July 2011
  2. ^ a b G. E. Maul (1955). “Five Species of Rare Sharks New for Madeira Including Two New to Science”. Notulae Naturae of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia 279: 1-14.
  3. ^ a b c d e Leonard J. V. Compagno (2002) "Sharks of the world: An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date" Volume 2, Food and Agriculture Organization of the United States. pp.66-67.
  4. ^ Robert L. Humphreys, Jr., Robert B. Moffitt and Michael P. Seki (1989). “First Record of the Bigeye Sand Tiger Shark Odontaspis noronhai from the Pacific Ocean”. Japanese Journal of Ichthyology 36 (3): 357-362.
  5. ^ Odontaspis noronhai Froese, R. and D. Pauly. Editors. 2011.FishBase. World Wide Web electronic publication. www.fishbase.org, version (06/2011)
 src= ウィキメディア・コモンズには、ビッグアイ・サンド・タイガーに関連するカテゴリがあります。
 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
ウィキペディアの著者と編集者
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 日本語

ビッグアイ・サンド・タイガー: Brief Summary ( اليابانية )

المقدمة من wikipedia 日本語

ビッグアイ・サンド・タイガー Odontaspis noronhai (英: Bigeye sand tiger)は、ネズミザメ目オオワニザメ科に属するサメ。非常に珍しい種。暖かい海の深海に生息する。全長3.7 m。同属のオオワニザメ O. ferox に似るが、歯の形状が異なる。繁殖様式は卵食型の胎生と予想される。

1955年、G. E. Maul によって初記載された。模式標本となった全長1710 mmの雌の個体は、マデイラ沖水深約800 - 1,000 mから釣り上げられたものだという。学名の種小名noronhai はFunchal 博物館の館長 Adolfo César de Noronha という人物の名前に由来する。

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
ウィキペディアの著者と編集者
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 日本語

큰눈뱀상어 ( الكورية )

المقدمة من wikipedia 한국어 위키백과

큰눈뱀상어(Odontaspis noronhai)는 악상어목 치사상어과에 속하는 상어의 일종이다. 매우 희귀한 종이다. 따뜻한 바다의 심해에서 서식한다. 몸길이는 3.7m에 달한다. 같은 속의 치사상어와 비슷하지만 이빨 모양이 다르다. 번식하는 방식은 식란형(食卵型) 난태생으로 추정하고 있다.

1955년 마울(G. E. Maul)이 처음 기재했다. 모식 표본이 된 몸길이 1,710 mm의 암컷 개체는 마데이라 제도 바다의 수심 약 800~1,000 m에서 잡은 것이다[3]. 학명의 종소명 "노론하이"(noronhai)는 푼샬(Funchal) 박물관 관장이었던 노론하(AdolfoCésar de Noronha)의 이름을 따서 지었다[3].(학명에 인명을 이용하는 경우는 어미에 "-i"를 붙이는 규칙이 있다.)

각주

  1. Amorim, A.F., Arfelli, C.A. & Fagundes, L. 2005. Odontaspis noronhai. In: IUCN 2011. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2011.1. . Downloaded on 13 July 2011
  2. Compagno, L.J.V. (2002). 《Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date (Volume 2)》. Food and Agriculture Organization of the United Nations. 55–57, 66–67쪽. ISBN 92-5-104543-7.
  3. G. E. Maul (1955). “Five Species of Rare Sharks New for Madeira Including Two New to Science”. 《Notulae Naturae of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia》 279: 1–14.
 title=
ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia 작가 및 편집자
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 한국어 위키백과

큰눈뱀상어: Brief Summary ( الكورية )

المقدمة من wikipedia 한국어 위키백과

큰눈뱀상어(Odontaspis noronhai)는 악상어목 치사상어과에 속하는 상어의 일종이다. 매우 희귀한 종이다. 따뜻한 바다의 심해에서 서식한다. 몸길이는 3.7m에 달한다. 같은 속의 치사상어와 비슷하지만 이빨 모양이 다르다. 번식하는 방식은 식란형(食卵型) 난태생으로 추정하고 있다.

1955년 마울(G. E. Maul)이 처음 기재했다. 모식 표본이 된 몸길이 1,710 mm의 암컷 개체는 마데이라 제도 바다의 수심 약 800~1,000 m에서 잡은 것이다. 학명의 종소명 "노론하이"(noronhai)는 푼샬(Funchal) 박물관 관장이었던 노론하(AdolfoCésar de Noronha)의 이름을 따서 지었다.(학명에 인명을 이용하는 경우는 어미에 "-i"를 붙이는 규칙이 있다.)

ترخيص
cc-by-sa-3.0
حقوق النشر
Wikipedia 작가 및 편집자
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
wikipedia 한국어 위키백과

Description ( الإنجليزية )

المقدمة من World Register of Marine Species
A deepwater shark inhabiting the continental and insular slopes. Reproduction and feeding habits unknown.

مرجع

Froese, R. & D. Pauly (Editors). (2023). FishBase. World Wide Web electronic publication. version (02/2023).

ترخيص
cc-by-4.0
حقوق النشر
WoRMS Editorial Board
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
World Register of Marine Species

Habitat ( الإنجليزية )

المقدمة من World Register of Marine Species
Apparently an inhabitant of the continental and insular slopes near the bottom at 600 to 1 000 or more metres and well off it near the surface at 100min water 640mdeep, and in the epipelagic and mesopelagic zone of the open ocean at 60 to 450 m in water 4 500 to 5 300 m deep. Its uniform dark coloration, similar to many deepwater oceanic teleosts, suggests a mesopelagic rather than epipelagic habitat, and it could be primarily an oceanic shark rather than a primarily slope-dwelling epibenthic species.

مرجع

Compagno, L.J.V. (2001). Sharks of the world. An annotated and illustrated catalogue of shark species known to date. Volume 2. Bullhead, mackerel and carpet sharks (Heterodontiformes, Lamniformes and Orectolobiformes). FAO Species Catalogue for Fishery Purposes. No. 1, Vol. 2. Rome, FAO. 269p.

ترخيص
cc-by-4.0
حقوق النشر
WoRMS Editorial Board
مساهم
Elien Dewitte [email]
النص الأصلي
زيارة المصدر
موقع الشريك
World Register of Marine Species