الأسماء في صفحات التنقل
Salvelinus malma és una espècie de peix de la família dels salmònids i de l'ordre dels salmoniformes.
Salvelinus malma és una espècie de peix de la família dels salmònids i de l'ordre dels salmoniformes.
Die Dolly-Varden-Forelle (Salvelinus malma) ist eine Art der Saiblinge aus der Familie der Lachsfische.
Es handelt sich um einen mittelgroßen Salmoniden mit einer durchschnittlichen Körperlänge von 36 bis 46 Zentimeter und einem Körpergewicht von 0,45 bis 1,1 Kilogramm. Unter ungünstigen Bedingungen, wie in kleinen Bächen, erreicht sie nur 10 bis 13 Zentimeter und ca. 28 Gramm Gewicht. Das bisherige Rekordexemplar erreichte 8,7 Kilogramm.[1] Fortpflanzungsfähigkeit erreichen sie typischerweise mit 12 bis 21 Zentimeter Körperlänge.[2] Die Beschuppung ist mit 220 bis 300 Reihen pro Körperseite noch kleiner als bei den meisten Salmoniden, so dass die Fische bei entfernter Betrachtung unbeschuppt wirken. Die Färbung ist ausgesprochen variabel. Als Saibling ist sie gegenüber Arten der Gattungen Salmo und Oncorhynchus daran zu unterscheiden, dass die Flanken helle (weißliche bis rosafarbene) Punkte auf dunklerem Grund tragen, nicht dunkle Punkte auf hellerem Grund. Im Meer lebende Tiere sind meist silbrig mit grünem Schimmer mit oranger Fleckenzeichnung, im Süßwasser lebende eher braun bis grün, mit orangen bis roten Flecken, gefärbt. Zur Laichzeit entwickeln Männchen eine Prachtfärbung mit grünschwarzem Rücken mit leuchtend roten Flecken, rotem Bauch, schwarzen Kiemendeckeln und orange und schwarz gefärbten Flossen mit abgesetzt weißem Saum. Wie viele Salmoniden bilden die Männchen dann einen nach oben gebogenen Mundhaken aus.
Die Art ist von anderen Arten der Saiblinge, von denen in Nordamerika (je nach Auffassung und Artabgrenzung) etwa fünf Arten leben, schwer sicher zu unterscheiden; insbesondere Stierforelle und Seesaibling können äußerst ähnlich werden. Die Gestalt- und Färbungsmerkmale sind innerhalb der Arten sehr variabel und überlappen mit denjenigen verwandter Arten, zudem kommen Hybride vor, wo sich die Verbreitungsgebiete überlappen oder Arten außerhalb der natürlichen Verbreitung ausgesetzt wurden. Eine genaue Bestimmung ist nur anhand von inneren Merkmalen möglich und bleibt in vielen Fällen unsicher[3]; sie ist dann nur anhand genetischer Marker möglich. Das Pflugscharbein (Vomer) trägt nur im vorderen Abschnitt Zähne (Gattungsmerkmal). Die Kiemenreusen tragen bei südlich verbreiteten Tieren 16 bis 19, bei denen im Norden 20 bis 24 Zähne. Die Zahl der Wirbel liegt zwischen 62 und 70. Die Zahl der Pylorusschläuche im Magen liegt zwischen 25 und 30[1], beides deutlich weniger als bei (nordamerikanischen) Seesaiblingen. Die Unterscheidung von der Stierforelle gelingt in Gebieten mit sympatrischer Verbreitung äußerlich nur bei größeren, typischen Exemplaren. Große Stierforellen besitzen größere Köpfe und Kiefer, der Kopf ist auf der Oberseite stärker abgeflacht; die Augen sitzen etwas höher am Kopf. Wichtige Merkmale zur genauen Unterscheidung von der Stierforelle sind die Zahl der Kiemenstrahlen, der Strahlen der Afterflosse und das Verhältnis der Oberkieferlänge zur Gesamtlänge; da diese Werte allometrisch mit der Körpergröße zusammenhängen, müssen sie nach einer komplexen Formel morphometrisch miteinander verrechnet werden. Auch dann verbleiben Individuen, die nicht bestimmbar sind oder der falschen Art zugeordnet werden.[4]
Laichgewässer der Art sind in den Nordostpazifik beiderseits der Beringstraße und den angrenzenden arktischen Ozean einmündende Fließgewässer, seltener auch stehende Gewässer wie Seen. Sie leben in meeresnahem Gebiet der Westküste Nordamerikas, südlich bis zum Puget Sound in Washington, über British Columbia, Yukon und große Teile Alaskas bis in die Nordwest-Territorien sowie östlich bis zum Mackenzie River. In Asien werden Nordost-Sibirien westlich bis zur Kolyma einschließlich der vorgelagerten Inseln und Kamtschatka besiedelt, südlich bis zur japanischen Insel Hokkaidō.[5] Gemeinsame (sympatrische) Vorkommen mit der nahe verwandten und ähnlichen Stierforelle gibt es nur in einem Streifen im westlichen British Columbia und im anschließenden nördlichen Washington.[4]
Die Art lebt meist als anadromer Wanderfisch; das bedeutet, Jungtiere wandern über Fließgewässer bis ins Meer ab, Paarung und Laichablage erfolgen aber immer im Süßwasser. Neben anadromen Populationen gibt es seltener, vor allem im Süden des Verbreitungsgebiets, auch Populationen in vom Meer isolierten Seen, die nicht wandern. Die Fische überwintern im Süßwasser, dabei wandern Tiere aus kleinen Gewässern in große Seen oder Flüsse ab.[6] Die Geschlechtsreife wird in Alaska mit 5 bis 6 Jahren erreicht, die südliche Unterart erreicht ein Lebensalter von ca. 8, die nördliche von bis zu 16 Jahren. Sie können während ihres Lebens dabei in mehreren Jahren (bis zu dreimal) ablaichen. Die Paarungszeit und Laichperiode liegt im Herbst. Die Weibchen legen 600 bis 6.000, im Norden bis zu 10.000 Eier in Kiesgrund des Gewässers ab. Im zweiten bis vierten Lebensjahr wandern die Jungfische anadromer Populationen ins Meer ab.[7]
Die Art ist in ihrer Ernährung relativ unspezialisiert.
Die Gliederung der Gattung Salvelinus in Arten ist ein schwieriges Problem, über das bis heute keine Einigkeit besteht. Nachdem zunächst alle der „Myriaden von beschrieben und unbeschriebenen Formen“ bis zur weiteren Klärung in einer Art (Salvelinus alpinus) vereinigt worden waren[8], setzte sich in den 1960er Jahren die Ansicht durch, dass zwei Arten, Salvelinus alpinus und Salvelinus malma, existieren würden.[9] 1978 stellte Ted Cavender von der Ohio State University fest, dass das, was man vorher als Salvelinus malma angesehen hatte, in Wirklichkeit zwei Arten sein müssen, und dass die Stierforelle (Salvelinus confluentus) spezifisch verschieden von der Dolly Varden ist.[10] Bei allen älteren Angaben ist es daher unklar, auf welche Art sie sich wirklich beziehen.
Weitere Fortschritte wurden danach vor allem durch die neue Disziplin der Phylogenomik erzielt, bei der der Vergleich homologer DNA-Sequenzen als Arbeitsmittel der Phylogenie und Systematik herangezogen wird. Dabei wurden nun auch die asiatischen Populationen des Artenkomplexes wieder verstärkt untersucht; die Art Salvelinus malma war ursprünglich durch Johann Julius Walbaum 1792 anhand von Tieren aus Sibirien (als Salmo malma) erstbeschrieben worden. Dabei konnten zunächst je eine nördliche und eine südliche Population sowohl in Asien wie auch in Amerika unterschieden werden.[11] Die Analyse erwies sich aber als schwierig, weil die Arten offenbar evolutionär jung sind (wenige Millionen Jahre alt) und teilweise durch Introgression infolge von Hybridisierungs-Ereignissen überprägt wurden, wodurch Stammbäume auf Basis der MtDNA und der nuklearen DNA nicht immer übereinstimmen.[12]
Die südliche asiatische Population, zunächst als Unterart Salvelinus malma krascheninnikovi Taranetz aufgefasst, wurde später als Salvelinus curilus (Pallas, 1814) in den Artrang erhoben.[13][14] Die nördlichen asiatischen und amerikanischen Populationen erwiesen sich als genetisch und morphologisch identisch. Danach werden heute oft zwei Unterarten unterschieden[1] (die aber nicht von allen Taxonomen akzeptiert werden[15]):
Dolly Varden ist ein Charakter in Charles Dickens’ Roman Barnaby Rudge mit einer Vorliebe für sehr farbenfrohe Kleider. Im 19. Jahrhundert, als die Geschichte weitaus populärer war als heute, wurden sehr farbige Kleider generell öfters mit diesem Namen belegt. Angler übertrugen ihn auf die (im Laichkleid) sehr farbenfrohe Fische, die sie in Flüssen Nordamerikas fingen.[1]
Die Art ist in Teilen ihres Verbreitungsgebiets nicht selten.
In der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts wurden Dolly Varden als „Schädlinge“ verfolgt. Die Art war damals bei Anglern eher unbeliebt, und man nahm an, sie würde dem Nachwuchs begehrter Speisefische wie pazifischer Lachsarten schaden. Von 1921 bis 1940 zahlte die US-Fischereibehörde sogar eine Prämie für abgelieferte Schwanzflossen der Art aus.[6] Heute weiß man, dass die Vermutung völlig unbegründet war; möglicherweise fördern die Dolly-Varden-Forellen sogar indirekt den Lachsnachwuchs. Heute wird die Art von Sportanglern intensiv befischt und ist dadurch in Teilen ihres Verbreitungsgebiets selten geworden. In Teilen Alaskas gelten daher Fangbeschränkungen.[6] Teilweise werden Bestände auch durch den Beifang in der kommerziellen Lachsfischerei dezimiert.
Die Dolly-Varden-Forelle (Salvelinus malma) ist eine Art der Saiblinge aus der Familie der Lachsfische.
The Dolly Varden trout (Salvelinus malma) is a species of salmonid fish native to cold-water tributaries of the Pacific Ocean in Asia and North America. It belongs to the genus Salvelinus, or true chars, which includes 51 recognized species, the most prominent being the brook, lake and bull trout, as well as Arctic char. Although many populations are semi-anadromous, fluvial and lacustrine populations occur throughout its range. It is considered by taxonomists as part of the Salvelinus alpinus or Arctic char complex, as many populations of bull trout, Dolly Varden trout and Arctic char overlap.
The scientific name of the Dolly Varden is Salvelinus malma.[2] The species was originally named by German naturalist and taxonomist Johann Julius Walbaum in 1792 based on type specimens from the Kamchatka Peninsula in Siberia. The name malma was based on Russian мальма, the local colloquial name for the fish. The Dolly Varden trout is considered part of the S. alpinus or Arctic char complex.[3]
For most of the 19th and 20th centuries, the Dolly Varden trout (S. malma) and the bull trout (S. confluentus) were considered the same species. Additionally, the Arctic char (S. alpinus) along with the bull trout have ranges that overlap and are remarkably similar in appearance, thus complicating identification. In 1978, inland forms of the Dolly Varden trout were reclassified as Salvelinus confluentus, retaining the common name bull trout.[4] It appears that the first recorded use of the Dolly Varden name for fish referred to S. confluentus, now commonly known as the bull trout. This was likely due to overlapping ranges and similar appearances among members of the two species.
In North America, two subspecies of Dolly Varden are distinguished, the Northern Dolly Varden (S. m. malma) of the Arctic drainages and the Southern Dolly Varden (S. m. lordi) of the Pacific drainages.[2][3] These can be distinguished as separate mitochondrial lineages also.[3] The status of the Beringian drainage populations remains unclear. Northern populations on the Russian side of the Pacific down to Kamchatka are considered S. m. malma, and the southerly populations make another lineage and subspecies, the Asian Dolly Varden (or southern Dolly Varden) S. m. krascheninnikova (= S. curilus). The landlocked Miyabe Char (S. m. miyabei Oshima, 1938) from Lake Shikaribetsu on Hokkaido in Japan is also included in the Dolly Varden species.[5][6]
The first recorded use of the name "Dolly Varden" was applied to members of S. confluentus caught in the McCloud River in northern California in the early 1870s. In his book Inland Fishes of California, Peter B. Moyle recounts a letter sent to him on March 24, 1974, from Valerie Masson Gomez:
My grandmother's family operated a summer resort at Upper Soda Springs on the Sacramento River just north of the present town of Dunsmuir, California. She lived there all her life and related to us in her later years her story about the naming of the Dolly Varden trout. She said that some fishermen were standing on the lawn at Upper Soda Springs looking at a catch of the large trout from the McCloud River that were called 'calico trout' because of their spotted, colorful markings. They were saying that the trout should have a better name. My grandmother, then a young girl of 15 or 16, had been reading Charles Dickens' Barnaby Rudge in which there appears a character named Dolly Varden; also the vogue in fashion for women at that time (middle 1870s) was called "Dolly Varden", a dress of sheer figured muslin worn over a bright-colored petticoat. My grandmother had just gotten a new dress in that style and the red-spotted trout reminded her of her printed dress. She suggested to the men looking down at the trout, 'Why not call them "Dolly Varden"?' They thought it a very appropriate name and the guests that summer returned to their homes (many in the San Francisco Bay area) calling the trout by this new name. David Starr Jordan, while at Stanford University, included an account of this naming of the Dolly Varden Trout in one of his books.
In 1874, Livingston Stone, a naturalist working for the U.S. government, wrote of this fish:
Also called at (Upper) Soda Springs the 'Varden' trout. ... The handsomest trout, and, on the whole, having the most perfect form of all the trout we saw on the McCloud. Also, the only fish that had colored spots. This one was profusely spotted over most of the body with reddish golden spots. ... The local name at (Upper) Soda Springs is the Dolly Varden.[7]
Although the name "Dolly Varden" was originally given to the bull trout of the McCloud River, bull trout (S. confluentus) and Dolly Varden trout (S. malma) were considered the same species (S. malma) until 1978. Thus the common name "Dolly Varden" gained acceptance for S. malma for over 100 years. Additionally, the Arctic char (S. alpinus) and Russian subspecies have been referred to as Dolly Varden.[8] It is known as belyi golets in Russian.[9]
.jpg)
The back and sides are olive green or muddy gray, shading to white on the belly. The body has scattered pale yellow or pinkish-yellow spots. There are no black spots or wavy lines on the body or fins. Small red spots are present on the lower sides. These are frequently indistinct. The fins are plain and unmarked except for a few light spots on the base of the caudal fin rays. S. malma is extremely similar in appearance to the bull trout (S. confluentus) and Arctic char (S. alpinus), so much so that they are sometimes referred to as "native char" without a distinction.[10]
The Dolly Varden trout is found in coastal waters of the North Pacific from Puget Sound north along the British Columbia Coast to the Alaska Peninsula and into the eastern Aleutian Islands, along the Bering Sea and the Arctic Sea to the Mackenzie River.[11] The range in Asia extends south through the Kamchatka Peninsula into northern Japan.
Dolly Varden are found in three distinct forms. A semi-anadromous or sea-run form migrates from fresh water and spends some time in the ocean or saltwater bays and estuaries to feed before returning to fresh water to spawn. Fluvial forms live in moderate to large freshwater riverine environments and migrate into smaller tributaries to spawn. A third form is found in deep, cold lakes, from where they eventually migrate into tributary streams to spawn. Most populations of the northern Dolly Varden (S. m. malma) are semi-anadromous, while more fluvial and lacustrine populations are found among the southern Dolly Varden (S. m. lordi).
In the early 20th century, the Dolly Varden (still including bull trout, and often confused with Arctic char) suffered from a reputation as an undesirable predator of fish such as salmon, steelhead and cutthroat trout. Despite co-evolving with these other species for thousands of years, Dolly Varden were accused of indiscriminately feeding on eggs and fry of other species to their detriment.[12] Between 1921 and 1941, the Territory of Alaska, supported by the U.S. Bureau of Fisheries, had an official extermination program that paid bounties on Dolly Varden.[8] In the Iliamna Lake/Kvichak River region in southwest Alaska, the bounty was 2.5 cents per Dolly Varden tail turned into the territorial tax collector. Locals would trap Dolly Varden in nets and weirs, string 40 tails on a hoop of bailing wire and smoke them over a wood fire. One hoop would be worth one dollar. The fish carcasses would be used for dog food. The hoops of fishtails were then used as currency to pay for supplies, or in some reports, airfare with local bush pilots.[13]
The northern Dolly Varden in the Canadian province of British Columbia and in the federal region of the Northwest Territories is listed as a species of special concern.[14]
The Dolly Varden is considered and regulated as a game fish in the U.S. and Canada. Dolly Varden make up a sizable percentage of the catch in Alaskan subsistence fisheries where salmon are not abundant.[15] Anglers will use a variety of lures to catch dolly varden, but when fishing during salmon spawning season, salmon roe is the bait of choice.[16]
The Dolly Varden trout (Salvelinus malma) is a species of salmonid fish native to cold-water tributaries of the Pacific Ocean in Asia and North America. It belongs to the genus Salvelinus, or true chars, which includes 51 recognized species, the most prominent being the brook, lake and bull trout, as well as Arctic char. Although many populations are semi-anadromous, fluvial and lacustrine populations occur throughout its range. It is considered by taxonomists as part of the Salvelinus alpinus or Arctic char complex, as many populations of bull trout, Dolly Varden trout and Arctic char overlap.
Salvelinus malma es una especie de pez de la familia Salmonidae en el orden de los Salmoniformes.
Salvelinus malma es una especie de pez de la familia Salmonidae en el orden de los Salmoniformes.
Salvelinus malma Salvelinus generoko animalia da. Arrainen barruko Salmonidae familian sailkatzen da.
Salvelinus malma Salvelinus generoko animalia da. Arrainen barruko Salmonidae familian sailkatzen da.
Salvelinus malma, est un omble, les pêcheurs américains l'ont baptisé Dolly Varden. Il existe plus d'une douzaine d'espèces d'ombles dans le monde. Les plus observées sont celles d'Amérique du Nord : l'Omble Oquassa (S. alpinus oquassa), l'Omble à tête plate (S. confluentus), l'Omble de fontaine, (S. fontinalis), le Touladi appelé aussi Cristivomer ou Truite grise (S. namaycush)et le Dolly Varden (S. malma). Le seul représentant des ombles indigène de France est l'Omble chevalier (Salvelinus alpinus).
Le poisson des zones arctiques que les pêcheurs nomment Omble arctique peut être tantôt un Salvelinus malma ou tantôt une variété anadrome du Salvinus alpinus (Omble chevalier) suivant les régions.
Le Dolly Varden est très proche de son cousin européen, l'omble chevalier et de l'omble Oquassa, présent dans le sud du Québec. Les deux derniers ont été isolés dans des lacs alpins depuis les périodes glaciaires, alors que le Dolly Varden est resté dans les zones arctiques ou des rivières froides.
Souvent confondu avec la Bull Trout, Salvelinus confluentus
Il existe deux groupes de Salvelinus malma, l'un vivant exclusivement en eau douce, l'autre est une variété anadrome qui migre chaque année dans l'océan.
La forme non migratrice est présente dans certains lacs et rivières d'Amérique du nord et de la Scandinavie. Il existe une controverse au Québec sur le rattachement de l'Oquassa au Salvelinus malma ou au Salvinus alpinus (Omble chevalier)
Le salvinus malma anadrome, est la forme marine et migratrice dont l’habitat est représenté par tout l’océan Arctique et ses rivières tributaires en Islande, au Groenland, au nord du Canada, en Alaska, en Norvège, mais aussi au Japon et en Sibérie. Il partage sa vie entre l'eau salée et l'eau douce pour migrer vers les fleuves où il va frayer. Les alevins dévalent vers l'océan vers l'âge de 3 à 4 ans où ils se nourrissent de crevettes et de petits poissons avant de retourner hiverner en eaux douces. Comme le saumon, salvinus malma grandit en eau salée et se reproduit en eau douce.
Le surnom Dolly Varden lui est venu au début des années 1870 dans la région de la McCloud River dans le nord de la Californie.
Dans son livre Inland Fishes of California, Peter Moyle raconte la lettre envoyée à son intention le 24 mars 1974 par Valerie Masson Gomez :
En 1874, Livingston Stone, un naturaliste travaillant pour le gouvernement américain écrivit de ce poisson: « Aussi nommé dans la région de (Upper) Soda Springs la 'Varden'… Le magnifique poisson à la forme parfaite de la McCloud River. Aussi le seul poisson à points colorés. Couvert à profusion sur tout le corps de points colorés rouge-doré... Le nom local à (Upper) Soda Springs est la Dolly Varden »[1].
Ironiquement, il apparaît que la truite Dolly Varden originale disparut de la McCloud River dans les années 1970. Des tentatives de réintroduction de la truite furent tentées sans succès. En effet, de nouvelles espèces introduites entrèrent en concurrence avec la Dolly Varden et des fécondations entre espèces donnèrent naissance à des poissons hybrides stériles. À cause de cela, aucune autre tentative d’introduction n’est prévue.
Le nom de Dolly Varden est également employé pour le salmonidé S. m. miyabei qui vit sur l'île d'Hokkaïdo au Japon.
Son dos et les côtés sont le gris vert, le ventre est plus clair. Des taches jaunes ou rosé jaune sont dispersées sur son flanc. De petites taches rouges sont présentes sur les côtés inférieurs. Les nageoires sont simples et sans étiquette à part quelques taches claires sur la base des rayons. Des taches claires (jaunes ou roses) sur un fond sombre permettent de distinguer la Dolly Varden de tous les autres ombles et des truites. La Dolly Varden se différencie généralement de L’omble Chevalier par des taches plus petites et plus nombreuses et un corps davantage comprimé.
En saison de frai (automne), son ventre devient rouge orange éclatant.
-Taille maxi: 80 cm
-Poids maxi: 15 kg
Sa distribution est limitée aux pays de la région du Pacifique et, au Canada, aux régions du Sud du Yukon et aux régions côtières de la Colombie-Britannique, au nord de la Californie et à l'État de Washington et en Alaska.
L'omble arctique est présent en Islande, Groenland, Nord Canada, Terre de Baffin, Norvège, Alaska et en Sibérie
Dans certaines rivières d'Amérique du Nord, il est arrivé que ce poisson soit considéré comme nuisible pour le saumon et la truite. En Alaska, une prime avait même été pour sa capture. En général, ce n'est pas une espèce très prisée par les pêcheurs sportifs dans ses régions où l'on trouve les autres espèces de Salmonidés. Il n'en est pas moins un magnifique poisson pour la pêche sportive.
Souvent confondu avec la Bull Trout, Salvelinus confluentus
Salvelinus malma, est un omble, les pêcheurs américains l'ont baptisé Dolly Varden. Il existe plus d'une douzaine d'espèces d'ombles dans le monde. Les plus observées sont celles d'Amérique du Nord : l'Omble Oquassa (S. alpinus oquassa), l'Omble à tête plate (S. confluentus), l'Omble de fontaine, (S. fontinalis), le Touladi appelé aussi Cristivomer ou Truite grise (S. namaycush)et le Dolly Varden (S. malma). Le seul représentant des ombles indigène de France est l'Omble chevalier (Salvelinus alpinus).
Le poisson des zones arctiques que les pêcheurs nomment Omble arctique peut être tantôt un Salvelinus malma ou tantôt une variété anadrome du Salvinus alpinus (Omble chevalier) suivant les régions.
Le Dolly Varden est très proche de son cousin européen, l'omble chevalier et de l'omble Oquassa, présent dans le sud du Québec. Les deux derniers ont été isolés dans des lacs alpins depuis les périodes glaciaires, alors que le Dolly Varden est resté dans les zones arctiques ou des rivières froides.
Souvent confondu avec la Bull Trout, Salvelinus confluentus
Il existe deux groupes de Salvelinus malma, l'un vivant exclusivement en eau douce, l'autre est une variété anadrome qui migre chaque année dans l'océan.
La forme non migratrice est présente dans certains lacs et rivières d'Amérique du nord et de la Scandinavie. Il existe une controverse au Québec sur le rattachement de l'Oquassa au Salvelinus malma ou au Salvinus alpinus (Omble chevalier)
Le salvinus malma anadrome, est la forme marine et migratrice dont l’habitat est représenté par tout l’océan Arctique et ses rivières tributaires en Islande, au Groenland, au nord du Canada, en Alaska, en Norvège, mais aussi au Japon et en Sibérie. Il partage sa vie entre l'eau salée et l'eau douce pour migrer vers les fleuves où il va frayer. Les alevins dévalent vers l'océan vers l'âge de 3 à 4 ans où ils se nourrissent de crevettes et de petits poissons avant de retourner hiverner en eaux douces. Comme le saumon, salvinus malma grandit en eau salée et se reproduit en eau douce.
Salvelinus malma (Walbaum, 1792) è un pesce appartenente alla famiglia Salmonidae[1].
Questo salmonide è originario delle acque fredde del Nordamerica, nelle acque costiere e dolci della costa occidentale (dall'Alaska allo stato di Washington) e, in Asia, dalla Corea fino allo Stretto di Bering. Vive in ruscelli di acque limpide e alcuni anni in mare.
S. malmo ha la forma tipica dei Salmonidi: corpo allungato ma muscoloso, adatto ad acque turbolente e a movimenti veloci. La testa è allungata, con mascelle forti e sviluppate in ampiezza. Il dorso appena incurvato, sulla cui cima si innesta la corta ma robusta dorsale. La pinna caudale è ampia e a delta.
Raggiunge dimensioni considerevoli: 127 cm per 18 kg di peso.
La fregola avviene tra agosto e novembre. I riproduttori muoiono dopo la deposizione, spossati dalle fatiche della migrazione e della riproduzione.
È un vorace carnivoro, si nutre praticamente di ogni piccola creatura che gli capita a tiro: piccoli mammiferi, anfibi, pesci, crostacei, insetti e invertebrati.
Nelle acque russe è preda abituale di Megalocottus platycephalus e di Salvelinus leucomaenis leucomaenis[2].
Questa specie è una preda molto ambita dai pescatori sportivi, sia per la qualità della sua carne, sia per l'alto valore commerciale. La pesca sportiva avviene con le stesse modalità della pesca alla trota, le tecniche più praticate sono la pesca a mosca, lo spinning e la pesca al tocco.
Le sue carni sono apprezzate, al pari di quelle della trota.
_(15257826670).jpg)
url (aiuto). URL consultato il 16 ottobre 2015. Salvelinus malma (Walbaum, 1792) è un pesce appartenente alla famiglia Salmonidae.
Salvelinus malma malma is een ondersoort van de straalvinnige vissen uit de familie van de zalmen (Salmonidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1792 door Walbaum.
Bronnen, noten en/of referenties
Wikimedia Commons'ta Salvelinus malma ile ilgili çoklu ortam belgeleri bulunur. 
Wikispecies'te Salvelinus malma ile ilgili detaylı taksonomi bilgileri bulunur. Salvelinus malma, alabalıkgiller familyasından, Kuzey Pasifik kıyı sularında, Alaska'dan Puget Sound'a, Bering Denizi ve Arktik Okyanusu'nda Mackenzie Nehrine kadar olan bölgede yaşayan göçmen balık türü. Sırtı ve yanları zeytunî yeşil ya da çamur grisi, karnı ise beyaz gölgelidir. Alt yanlarında ufak kırmızı benecikler bulunur.
Salvelinus malma, alabalıkgiller familyasından, Kuzey Pasifik kıyı sularında, Alaska'dan Puget Sound'a, Bering Denizi ve Arktik Okyanusu'nda Mackenzie Nehrine kadar olan bölgede yaşayan göçmen balık türü. Sırtı ve yanları zeytunî yeşil ya da çamur grisi, karnı ise beyaz gölgelidir. Alt yanlarında ufak kırmızı benecikler bulunur.
У мальми загострена голова, високе і сплющене з боків тіло. Верхня щелепа пряма, далеко заходить за задній край ока. Виріст на нижній і виїмка на верхній щелепах добре розвинені. Спинний і анальний плавці розташовані ближче до голови, ніж до хвоста. У незрілих риб ротова порожнина темно-зелена, голова і тіло зверху темно-сині, боки блакитні, черево сріблясто-біле, парні і анальні плавці сірі. На спині і боках тіла численні дрібні білі або жовтуваті круглі цятки. Шлюбний наряд у мальми, особливо у самців, дуже яскравий: помаранчеві губи, по краю хвостового плавця йде вузька яскраво-червона облямівка, краї плавців яскраво-білі, боки тіла зеленувато-блакитні, черево червоне. Не випадково в Канаді і на Алясці найбільш усталена назва мальми — Доллі Варден (Dolly Varden), по імені героїні знаменитого роману Чарльза Діккенса «Барнебі Радж». Доллі Варден — життєрадісна дівчина, любила в одязі яскраві кольори, особливо, червоний. Північна мальма досягає завдовжки 1,2 м і маси 12 кг, граничний вік — 15 років. Південна мальма дрібніша: довжина 75 см, маса 3,8 кг, і вік — 10 років.
Ареал мальми включає північну частину узбережжя Тихого океану. По азійському узбережжю він тягнеться на південь від Берингової протоки до Північної Кореї та Японії і по північноамериканськиму — до Каліфорнії. Зустрічається мальма також в арктичних морях — на захід до річки Колими і на схід до річки Маккензі. В азійській частині ареалу вчені розрізняють типову — північну мальму і південну мальму, яка відрізняється дрібнішою лускою і деякими генетичними ознаками. Північна межа поширення південної мальми проходить по материковому узбережжю Охотського моря між річкою Ульбея і Шантарськими островами і по Першій Курильській протоці, між Камчаткою і островом Шумшу. Мальма — переважно прохідна риба, але здатна утворювати і сталі прісноводні популяції. Скат в море відбувається навесні — на початку літа, захід у річки — наприкінці літа-восени. Прохідний спосіб життя більше характерний для північної мальми, довжина морських міграцій якої буває від кількох сотень до 1,6 тис. км. Прісноводні популяції у неї рідкісні і представлені, головним чином, карликовими самцями. Південна мальма не йде далі прибережної зони моря і естуаріїв річок, у неї відомі струмкова і річкова форми. Молодь північної мальми живе в річках до першого скату в море 1-9 років, південної — 3-7 років.
Живитись донними організмами, молоддю та ікрою риб.
Статева зрілість настає в 3-7, частіше 4-6 років. Південна мальма дозріває на 1-2 роки раніше. Розмноження обох форм відбувається наприкінці літа-початку осені, причому у північної мальми терміни масового нересту більш ранні, ніж у південною. Риби будують невеликі гнізда в холодних швидкоплинних струмках і річках на дрібногальковому ґрунті, в які закопують ікру. Часто у нересті з прохідними гольцями беруть участь карликові самці. Нерест у більшості риб щорічний, тільки деякі- зазвичай самці- його пропускають. Після нересту частина риб гине, інші можуть розмножуватися 5-6, але частіше 1-2 рази в житті. У нерестующих риб, як встановлено міченням, існує майже абсолютний хомінг — тобто майже 100% риб повертаються на нерест саме в свою рідну річку, практично не помиляючись.
Cá hồi Dolly Varden (Danh pháp khoa học: Salvelinus malma) là một loài cá hồi trong họ Salmonidae có nguồn gốc từ các dòng sông nước lạnh của Thái Bình Dương ở châu Á và Bắc Mỹ. Nó nằm trong chi Salvelinus, trong đó có 51 loài được công nhận, nổi bật nhất là cá vây, cá hồi hồ và cá hồi, cũng như cá hồi Bắc Cực.
Mặc dù nhiều quần thể là bán tự nhiên, quần thể sông và hồ chứa thường được nó cư trú trong phạm vi của mình. Nó được các nhà phân loại học coi là một phần của quần thể Salvelinus alpinus hay cá hồi Bắc Cực, vì có nhiều quần thể cá hồi đực. Cá hồi Dolly Varden và cá hồi Bắc Cực có phạm vi sinh sống chồng lấn nhau. Dolly Varden được xem như là một loài cá câu thể thao ở Hoa Kỳ và Canada. Dolly Varden chiếm một tỷ lệ khá lớn trong việc đánh bắt cá sống tại Alaska, nơi cá hồi không nhiều.
Loài cá này có 03 phân loài được công nhận. Các phân loài của nó là:
Lưng cá và hai bên là màu xanh lá cây ô liu hoặc màu xám bùn, bóng màu trắng trên bụng. Cơ thể có những đốm vàng nhạt hoặc hồng nhạt phân tán. Không có đốm đen hoặc đường lượn sóng trên thân hoặc vây. Các đốm đỏ nhỏ có mặt ở phía dưới, thường là không rõ ràng. Vây cá là bằng và không chéo, ngoại trừ một vài điểm sáng trên nền đuôi vây đuôi.
Dolly Varden được tìm thấy trong ba dạng khác biệt. Một hình thức bán bán tự nhiên hoặc di chuyển bằng đường biển di chuyển từ vùng nước ngọt và dành một ít thời gian trong đại dương hoặc các vịnh và cửa sông mặn trước khi trở về nước ngọt để sinh sản. Các dạng sinh sống ở môi trường nước ngọt từ trung bình đến lớn và di cư vào các chi lưu nhỏ để sinh sản. Một hình thức thứ ba được tìm thấy trong các hồ nước sâu, lạnh, từ nơi mà chúng cuối cùng di chuyển vào các dòng suối để đẻ trứng.
Cá hồi Dolly Varden (Danh pháp khoa học: Salvelinus malma) là một loài cá hồi trong họ Salmonidae có nguồn gốc từ các dòng sông nước lạnh của Thái Bình Dương ở châu Á và Bắc Mỹ. Nó nằm trong chi Salvelinus, trong đó có 51 loài được công nhận, nổi bật nhất là cá vây, cá hồi hồ và cá hồi, cũng như cá hồi Bắc Cực.
Salvelinus malma (Walbaum, 1792)
Мальма[1] (лат. Salvelinus malma) — один из самых крупных видов проходных и пресноводных лучепёрых рыб комплекса арктических гольцов семейства лососёвых[2].
Имеет проходную и жилую (озёрно-речную) форму. Длина проходной мальмы до 75 см, масса до 3,5 кг. Близка к типичному арктическому гольцу (S. alpinus), от которого отличается меньшим числом жаберных тычинок (17—25) и пилорических придатков (18—40). Живёт 9—11 лет, созревая в 4—5 лет. Нерест осенью, в реках и ручьях, на каменистом грунте. Икру зарывает, устраивает гнезда. Средняя плодовитость 5,5—6 тыс. икринок, икра красная, диаметром 5 мм, светло-жёлтая. Молодь живёт в пресной воде от 2 до 7 лет, в море нагуливается несколько месяцев, далеко от берегов не уходит. Питается рыбой, моллюсками, личинками водных и воздушных насекомых.
Широко распространена в северной части Тихого океана, вдоль азиатского побережья от Чаунской губы до Кореи; по американскому побережью — от Аляски до Калифорнии. Во многих районах важный объект промысла.
Мальма (лат. Salvelinus malma) — один из самых крупных видов проходных и пресноводных лучепёрых рыб комплекса арктических гольцов семейства лососёвых.
Имеет проходную и жилую (озёрно-речную) форму. Длина проходной мальмы до 75 см, масса до 3,5 кг. Близка к типичному арктическому гольцу (S. alpinus), от которого отличается меньшим числом жаберных тычинок (17—25) и пилорических придатков (18—40). Живёт 9—11 лет, созревая в 4—5 лет. Нерест осенью, в реках и ручьях, на каменистом грунте. Икру зарывает, устраивает гнезда. Средняя плодовитость 5,5—6 тыс. икринок, икра красная, диаметром 5 мм, светло-жёлтая. Молодь живёт в пресной воде от 2 до 7 лет, в море нагуливается несколько месяцев, далеко от берегов не уходит. Питается рыбой, моллюсками, личинками водных и воздушных насекомых.
Широко распространена в северной части Тихого океана, вдоль азиатского побережья от Чаунской губы до Кореи; по американскому побережью — от Аляски до Калифорнии. Во многих районах важный объект промысла.
花羔红点鲑（学名：Salvelinus malma）为輻鰭魚綱鮭形目鲑科红点鲑属的鱼类，俗名花里羔子。分布于太平洋北部亚洲和美洲沿岸以及黑龙江、绥芬河、图们江、珲春河、鸭绿江等，属于洄游性鱼类，但在图们江为陆封型，以昆蟲、軟體動物等為食，可做為食用魚。该物种的模式产地在堪察加。[1]
这是一篇與鮭形目相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 花羔红点鲑（学名：Salvelinus malma）为輻鰭魚綱鮭形目鲑科红点鲑属的鱼类，俗名花里羔子。分布于太平洋北部亚洲和美洲沿岸以及黑龙江、绥芬河、图们江、珲春河、鸭绿江等，属于洄游性鱼类，但在图们江为陆封型，以昆蟲、軟體動物等為食，可做為食用魚。该物种的模式产地在堪察加。
オショロコマ Salvelinus malma は、サケ目サケ科に属する魚。カラフトイワナとも呼ぶ。
イワナと比べると、さらに寒冷気候に適応した種である。世界では、オショロコマ（同名亜種）、ミヤベイワナ S.m.miyabei、サザンドリーヴァーデン S.m.krascheninnikova の3亜種が知られる。
本稿では、同名亜種のオショロコマ Salvelinus malma malma について述べる。
北極海および北部太平洋沿岸に分布する。日本では北海道にのみ分布する。北海道では大雪山系、日高山系の山岳渓流に多く、知床半島にも分布する。自然分布の南限は、太平洋側が十勝川水系、日本海側が千走川水系とされている[1]。
産卵期は10-11月である。日本に生息するオショロコマはほとんどが河川残留型であるが、一部の個体は降海し生活する。河川の最上流部に生息することが多いが、知床半島などの流れる距離の短い川では、源流から河口まで生息する。札幌市近郊にある空池では、年中湧き水が出るため、止水域であっても生息している。河川残留型は、背部に白色の斑点、体側にパーマークと朱点があり、有色斑点の有無によりアメマスと区別できる[1]。個体によって、腹部や鰭の赤色が濃くなる。本種の生息地の南限と言われる北海道千走川の支流では、無斑点の個体が生息する。残留型の全長は20cmほどである。河川生活での餌は主に流下する水棲昆虫や河畔樹林からの落下昆虫であるが、トビケラやカゲロウの様な底性生物の摂食も可能な口骨格構造であり、アメマスなどとの餌の競合に対し柔軟に対応する。従って、アメマスがいる河川では棲み分けをする。本種の生息可能限界水温は本州で生息しているイワナ（ニッコウイワナ、ヤマトイワナなど）と同じと考えられる。
降海型は高緯度地域ほど出現し易く、2年から4年の河川生活の後スモルト化しパーマークが消えると降海する。朱点も淡い淡赤色となる。また、イトウの様に冬期は河川遡上し、湖や流速の緩い深み場所で越冬を行う。知床半島にも降海型個体が居ると考えられる[2]。
血清タンパク質および筋肉タンパク質の分析調査の結果によれば、自然界にはオショロコマとエゾイワナの交雑型も存在している[3]。
絶滅危惧II類 (VU)（環境省レッドリスト）
日本国内で直ちに種の絶滅が危惧される状況ではないが、2007年版の環境省レッドリストでは、従来の準絶滅危惧から絶滅危惧II類にカテゴリが上げられた。知床半島などの生息地では外来魚（ニジマスやブラウントラウト）との競合、アメマスの生息域拡大による源流域まで追いやられる、一部の釣り人による乱獲や源流部の林道工事、河畔林伐採、堰堤の設置等にともなう生息環境破壊により、個体群が絶滅の危機にあるとみられる。特に、本種はもともとアメマスと同じ川で生息する際、本種がアメマスより上流に、その下流にアメマスが生息するといった棲み分けがあったが、ここ最近アメマスの勢力が広がりつつある。また、本種とアメマスとの交雑種が見つかっている。本種の分布域の北側には、ホッキョクイワナが生息するが、両者の異同には論議がある。まず、言えることは(1)産卵場所の違いである。本種は河川、ホッキョクイワナは湖沼。(2)生態や、鰓杷数が本種より亜種のミヤベイワナに近いこと。など明確な違いは限られており、本種との区切りは難しい。しかし、もともと日本国内で生息する本種を含め、イワナ属の魚は明確な河川ごとに特徴があったと言われる。イワナ属はそもそも本種とミヤベイワナの2亜種からなるグループと、アメマス、ニッコウ、ヤマト、ゴギの4型からなるイワナのグループ、その他外来種2種が日本国内で生息していると考えられているが諸説ある。本種を含めホッキョクイワナのグループはイワナのグループに比べ、生息域が広く、より正確な分類が必要なグループであるには違いない。
北海道では、河川残留型が多い事から河川間の交流がほとんどなく、河川集団毎の遺伝的多様性に比べ同一河川内集団の遺伝的多様性は低い。つまり、各河川毎に閉ざされた生殖系（繁殖集団）となっているため、増殖を目的とした放流の際は、安易に他の河川からの移植は避けるべきである[1]。近年、本州でも本種が見つかるが、これは釣堀から逃げたり、釣られず残った個体である。
かつて、放流したベニザケの幼魚に対する害魚として駆除されたことがある[1]。
知床半島羅臼付近の河川で捕獲した成魚
この項目は、魚類に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然/プロジェクト:生物）。 オショロコマ Salvelinus malma は、サケ目サケ科に属する魚。カラフトイワナとも呼ぶ。
イワナと比べると、さらに寒冷気候に適応した種である。世界では、オショロコマ（同名亜種）、ミヤベイワナ S.m.miyabei、サザンドリーヴァーデン S.m.krascheninnikova の3亜種が知られる。
本稿では、同名亜種のオショロコマ Salvelinus malma malma について述べる。
곤들매기(Salvelinus malma[1], 영어: Dolly Varden trout)는 연어과에 속하는 어류의 일종으로, 특히 아시아와 북아메리카 지역의 냉대 기후에서 많은 수가 서식한다. 민물고기로 분류되지만 연어·송어와 같이 바다에서 성장한 후 강으로 돌아와 산란을 하는 소하성(遡河性) 어종이다. 일부 개체는 호수나 강에서 한살이를 마치기도 한다.
몸길이 20cm 내외이고 몸은 넙적하며 앞뒤로 길다. 외양은 송어와 비슷하나 더 작다. 등은 황갈색, 배는 은백색이며, 누릿한 점이 산재해 있다. 수생곤충, 소형 어종, 갑각류 등을 탐식한다. 산란기는 가을이다.
한국과 일본에 사는 곤들매기는 순수한 민물고기이지만 사할린과 캄차카반도에 사는 곤들매기는 생애의 대부분을 바다에서 보내고 산란기에 하천으로 되돌아온다. 봄에서 가을에 하천의 자갈 사이에 알을 낳는데, 연어처럼 산란이 끝나면 암수 모두 곧 죽는다. 주로 강바닥에 사는 곤충을 잡아먹고 산다. 우리나라에는 북부의 동해와 황해로 흐르는 하천에서 잡힌다. 한국을 포함한 전 세계에 고루 분포한다.
곤들매기(Salvelinus malma, 영어: Dolly Varden trout)는 연어과에 속하는 어류의 일종으로, 특히 아시아와 북아메리카 지역의 냉대 기후에서 많은 수가 서식한다. 민물고기로 분류되지만 연어·송어와 같이 바다에서 성장한 후 강으로 돌아와 산란을 하는 소하성(遡河性) 어종이다. 일부 개체는 호수나 강에서 한살이를 마치기도 한다.
