الأسماء في صفحات التنقل
Der Blaubarsch (Badis badis) ist eine Fischart aus der Familie der Badidae. Er kommt im Ganges und seinen Zuflüssen in Indien, Nepal und Bangladesch, im Mahanadi, im Tiefland von Assam sowie in Pakistan und Bhutan vor. Die Art ist ein Zierfisch, an dem auch eine Reihe von Experimenten zur Verhaltensforschung durchgeführt wurden.
Blaubarsche erreichen eine Länge von bis zu 8 cm. Die Art weist bei rötlichbrauner Grundfärbung zahlreiche rote und blaue Flecken auf. Dazu kommen ein auffälliger schwarzer Fleck über der Basis der Brustflossen sowie mehrere dunkle Flecken entlang der Basis der Rückenflosse und entlang dieser. Die Rückenflosse weist 15 bis 17 Hart- und 7 bis 10 Weichstrahlen auf. Die Brustflossen haben normalerweise 12 Weichstrahlen, die Afterflosse hat sechs bis acht Weichstrahlen. 26 bis 28 Rippen sind vorhanden.
Die Art lebt einzeln in Fließgewässern, Tümpeln und Wassergräben. Sie hält sich vorwiegend im freien Wasser auf und ernährt sich von Würmern, Insekten und Krustentieren. Die 30 bis 100 Eier werden nach einer Paarung mit auffälligem Tanz in Nestern abgelegt, die von den Alttieren bewacht werden.
Der Blaubarsch wurde früher der Familie der Nanderbarsche (Nandidae) zugeordnet und es wurden zwei Unterarten unterschieden. Die Unterart Badis badis burmanicus wird heute allerdings als eigene Art Badis ruber angesehen[1].
Der Blaubarsch (Badis badis) ist eine Fischart aus der Familie der Badidae. Er kommt im Ganges und seinen Zuflüssen in Indien, Nepal und Bangladesch, im Mahanadi, im Tiefland von Assam sowie in Pakistan und Bhutan vor. Die Art ist ein Zierfisch, an dem auch eine Reihe von Experimenten zur Verhaltensforschung durchgeführt wurden.
Badis badis, also known as the blue perch or blue badis, is a small species of Asian freshwater fish in the family Badidae of the order Anabantiformes. It is found in ponds, rivers, ditches and swamps in northern India, eastern Pakistan, Bangladesh, Bhutan and Nepal, including the Ganges, Brahmaputra, Mahanadi and Indus basins.[1][2][3] It is sometimes kept as an aquarium fish.[1] It is a small, predatory fish that feeds on tiny invertebrates. Maximum total length is around 8 cm (3 in).[4][5] It is sexually dimorphic, with males growing larger and being more colorful, especially when excited, compared to females. Adult males have blue fins and may display dark vertical bands on the flanks, while the smaller females display little color. Several similar relatives, now recognized as separate Badis species, have historically been confused with Badis badis.[6] Historically the two genera that now make up the Badidae, Badis and Dario, were placed in the family Nandidae; this is no longer the case.[2]
Badis badis, also known as the blue perch or blue badis, is a small species of Asian freshwater fish in the family Badidae of the order Anabantiformes. It is found in ponds, rivers, ditches and swamps in northern India, eastern Pakistan, Bangladesh, Bhutan and Nepal, including the Ganges, Brahmaputra, Mahanadi and Indus basins. It is sometimes kept as an aquarium fish. It is a small, predatory fish that feeds on tiny invertebrates. Maximum total length is around 8 cm (3 in). It is sexually dimorphic, with males growing larger and being more colorful, especially when excited, compared to females. Adult males have blue fins and may display dark vertical bands on the flanks, while the smaller females display little color. Several similar relatives, now recognized as separate Badis species, have historically been confused with Badis badis. Historically the two genera that now make up the Badidae, Badis and Dario, were placed in the family Nandidae; this is no longer the case.
Badis badis Badis generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Badidae familian.
Badis badis Badis generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Badidae familian.
Badis badis, parfois appelé perche bleue, est une espèce de poissons indiens de la famille des Badidae (ou des Nandidae selon les classifications).
C'est un poisson généralement brun avec des points bleus sur les côtés, même s'il peut changer de couleur en fonction de son humeur (stress, …) Les mâles sont plus colorés et ont l'abdomen concave. Ce poisson mesure entre 6 et 8 centimètres, et vit dans des eaux douces comprises entre 23 et 27 °C.
C'est un omnivore qui consomme de petites proies (daphnies et artémias vivantes en aquarium).
Badis badis, parfois appelé perche bleue, est une espèce de poissons indiens de la famille des Badidae (ou des Nandidae selon les classifications).
Badis badis is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de dwergbaarzen (Badidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1822 door Hamilton.
De mannetjes kunnen van kleur veranderen en hebben blauwe vinnen. De lichaamslengte bedraagt 9 cm.
Deze soort komt voor in de binnenwateren van Zuidoost-Azië.
Bronnen, noten en/of referentiesBadis badis is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de dwergbaarzen (Badidae). De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1822 door Hamilton.
Multimedia w Wikimedia Commons Badis błękitnopłetwy[3] (Badis badis) – gatunek słodkowodnej ryby okoniokształtnej z rodziny badisowatych (Badidae). Bywa hodowany w akwariach.
Żyje w rzekach, stawach i rowach oraz na bagnach w dorzeczu Gangesu (od stanu Himachal Pradesh do ujścia rzeki), w dolnym biegu Brahmaputry, dorzeczu rzek Mahanadi i Mekong. Notowany w Bhutanie, Indii, Bangladeszu, Nepalu, w Tajlandii, Mjanmie i Pakistanie.
26–28 kręgów. 25–27 łusek wzdłuż linii bocznej; u podstawy płetwy ogonowej 19–20 łusek. Na pierwszej parze łuków skrzelowych 5–9 wyrostków filtracyjnych. otwór gębowy położony końcowo. W płetwie grzbietowej 15–17 twardych promieni oraz 7–10 miękkich; w płetwie odbytowej 6–8 miękkich promieni. Płetwa ogonowa zaokrąglona. W płetwach piersiowych zazwyczaj 12 promieni.
Na bokach ciała występują wielobarwne plamki w kolorze żółtym, zielonym, czerwonym i niebieskim. Są one w różnych odcieniach zależnych od stany w jakim znajduje się ryba, skład i temperatura wody. Ubarwienie płetw błękitnoniebieskie z ciemnymi plamami w jej dolnej części.
Jest gatunkiem spokojnym, wykorzystywanym w celach poznawczych nad zachowaniem się ryb. Dorasta do 8 cm długości. Okres żywotności to 2-3 lata.
W okresie zbliżania się pory godowej następują walki samców o terytorium i przewagi nad innymi. Po wyborze samiec bierze w opiekę samicę i miejsce przyszłego tarła. Tarło odbywa się nad kamieniem, niekiedy w grocie czy nawet tylko w małym dołku. ikrą w ilości do 60 do nawet 300 sztuk ziaren opiekuje się wyłącznie samiec, samicę należy odizolować.
Narybek wylęga się po ok. dwóch dobach. Wielkością nie przekracza 1 mm. Po 3–4 dniach po zużyciu zawartości pęcherzyka żółtkowego młode ryby zaczynają poszukiwać pożywienia, na które składa się mikroplankton. Z początku płochliwe chowają się pośród kryjówek z roślin, kamieni i grot.
Badis błękitnopłetwy (Badis badis) – gatunek słodkowodnej ryby okoniokształtnej z rodziny badisowatych (Badidae). Bywa hodowany w akwariach.
Badis badis também conhecido por badis azul é uma espécie de peixe da família Badidae da ordem Anabantiformes.
É um peixe predador pequeno e que se alimenta de pequenos invertebrados.
O comprimento máximo é de cerca de 60mm[2]. O dimorfismo sexual depende do humor do peixe, com os machos exibindo faixas verticais escuras nos flancos e barbatanas azuis, enquanto as fêmeas exibem pouca cor.
Badis badis tem pouca procura como peixe de aquário e é raro encontrar-se no hobby.[3]
Temperatura: 15 – 25 °C
pH: 6.0 – 7.5
A localidade do neótipo é um riacho largo (>100m), raso (arroz e não tem uma grande quantidade de vegetação marginal. A água “moderadamente turva” e “acastanhada” com um substrato de lama na qual crescem algumas plantas aquáticas.
Descrições de outras localidades de coleta sugerem que a espécie favorece águas turvas com baixo fluxo de água e crescimentos de vegetação submersa. É frequentemente associada a leitos de nenúfares e, no Rio Dibru, ocorre simpaticamente com B. assamensis.[4]
Badis badis são micropredadores, se alimentam de vermes, pequenos crustáceos aquáticos, larvas de insetos e outros zooplâncton. No aquário, eles frequentemente recusam alimentos desidratados e, em vez disso, devem ser oferecidos pequenos alimentos vivos ou congelados, como Artêmia, Dáfnia ou Verme de vidro. Eles são um tanto tímidos, comedores deliberados, e também é importante observar que todas as espécies desenvolvem problemas com obesidade e se tornam mais suscetíveis a doenças quando alimentados com larvas de quironomídeos (vermes sanguíneos) e Tubifex, portanto, eles devem ser omitidos da dieta.[4]
Badis badis também conhecido por badis azul é uma espécie de peixe da família Badidae da ordem Anabantiformes.
É um peixe predador pequeno e que se alimenta de pequenos invertebrados.
O comprimento máximo é de cerca de 60mm. O dimorfismo sexual depende do humor do peixe, com os machos exibindo faixas verticais escuras nos flancos e barbatanas azuis, enquanto as fêmeas exibem pouca cor.
Badis badis tem pouca procura como peixe de aquário e é raro encontrar-se no hobby.
Temperatura: 15 – 25 °C
pH: 6.0 – 7.5
Badis badis je druh ryby z čeľade Badidae.
Druh Badis badis pochádza z Južnej Ázie (India).
Commons ponúka multimediálne súbory na tému Badis badis
Wikidruhy ponúkajú informácie na tému Badis badis
Badis (Badis badis) är en art av abborrartade fiskar som först beskrevs 1822 av den skotska iktyologen Francis Buchanan-Hamilton. Den ingår i familjen Badidae.[2] Den Internationella naturvårdsunionen (IUCN) kategoriserar arten globalt som livskraftig.[1] Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.[3]
Wikispecies har information om Badis badis.
Denna artikel om abborrartade fiskar saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
Badis (Badis badis) är en art av abborrartade fiskar som först beskrevs 1822 av den skotska iktyologen Francis Buchanan-Hamilton. Den ingår i familjen Badidae. Den Internationella naturvårdsunionen (IUCN) kategoriserar arten globalt som livskraftig. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
Ри́ба-хамелео́н (Badis badis) — найвідоміший представник роду бадіс (Badis) і родини бадієвих (Badidae).
Батьківщиною виду є стоячі водойми Північної Індії, Непалу й Бангладеш (басейн Гангу), зустрічаються також в Пакистані, індійському штаті Гімачал-Прадеш (басейн Джамни), у басейні річки Маханаді (індійські штати Чхаттісґарх та Одіша), Бутані, індійському штаті Ассам (річки Казиранґа (англ. Kaziranga River), Ґувахаті (англ. Gauhati River) та Дибру (англ. Dibru River), що належать до басейну Брахмапутри).
Зовні бадіси нагадують карликових цихлід. Тіло порівняно низьке, витягнуте, трохи стиснуте з боків. Спинний плавець довгий, хвостовий круглястий. Голова і рот маленькі. Завдовжки самці у природі 7-8 см, самки — 4,5-5 см, в акваріумі риби бувають на 1-2 см меншими.
Забарвлення бадісів є нестабільним і дуже мінливим. Воно залежить від умов утримання, фізіологічного стану риб та їхнього настрою. Стосується це перш за все самців. Протягом декількох секунд їхнє забарвлення може невпізнанно змінюватись, тому бадісів і називають хамелеонами. Ще одна назва виду — синій або блакитний окунь.
На тілі самців можна побачити поперечні смужки, що складаються з окремих червоних крапочок. Від рота через око по діагоналі до основи хвостового плавця проходить смуга із чорних крапок. Різнобарвна луска має чорну облямівку. Вона може бути сріблястою, синьо-чорною, бузковою, червоною, жовтуватою, зеленкуватою. Усе це змінюється, неначе мозаїка в калейдоскопі.
Плавці жовто-зелені або блакитні. Найвиразнішим серед них є спинний плавець. Тут переважають блискучі синьо-зелені барви та розкидані червоні або зелені поздовжні риски. Передня частина цього плавця блакитна, часто має облямівку іржаво-оранжевого кольору. Самки забарвлені значно простіше. На тілі у них переважають коричнюваті кольори.
За доброго настрою тіло самців помітно темнішає, поперечні смуги щезають, також темніють і непарні плавці, вони набирають блакитних відтінків. Особливо гарними бувають збуджені самці під час сутичок між ними, а також у період нересту — у цей період вони стають темно-синіми, майже чорними, із зеленкувато-блакитним металевим лиском. Поперечні смуги щезають зовсім, і забарвлення стає однорідним. Спинний плавець має вигляд прапора із сяючою блакиттю в передній половині.
Навпаки, через погане самопочуття риби, їхнє забарвлення стає невиразним, набуває брудно-сірого, глиняного, коричнюватого відтінку, спинка забарвлюється від оливкового до чорно-синього кольору, черево світле, зеленкувате або із блакиттю.
Самці більші за самок, мають потужніші плавці, а спинний і анальний плавці у них витягнуті й загострені на кінцях. Лінія черева в самців є прямою, а часто навіть впалою, тоді як у самок черево повніше, круглясте.
Риба-хамелеон — старожил домашніх акваріумів, проте зараз цих риб можна побачити нечасто.
Бадіси — мирні й спокійні рибки, що добре вживаються в спільному акваріумі, наприклад, з барбусами або лабіринтовими рибами (ляліусами, гурамі, півниками). Можна тримати їх і у видовому акваріумі.
Особливих вимог до простору не ставлять. Для пари риб або 1 самця й двох самок вистачає й 20-літрового акваріуму. Але слід ураховувати, що самці хамелеонів поводять себе територіально, у маленькому акваріумі не вживаються між собою. Для групового утримання слід використовувати просторі акваріуми місткістю близько 200 л з достатньою кількістю схованок. Тут кожен самець займає власну територію навколо вподобаної ним схованки. Він завзято охороняє свої володіння й не пускає до них інших самців. Самців не слід тримати забагато, адже тоді їх території перетинатимуться між собою, що серйозно загрожуватиме життю слабших риб.
Хамелеони за своєю природою є лякливими рибами, тому наявність схованок є для них життєво необхідною. В акваріумі має бути гарна рослинність, місцями густі кущі. Додаткові схованки утворюють викладаючи з каміння печери або гроти, на дно кладуть горщики для квітів, корчі, шкаралупу кокосових горіхів. Проте, коли схованок буде занадто багато, риби, звичайно, почуватимуться комфортно, але хазяїн ризикує зовсім не побачити їх.
Освітлення потрібне не яскраве. Допоможуть рослини, що плавають на поверхні води, вони створюватимуть тінь. Твердість води може бути в межах 5-20°dH, показник pH6,5-7,5, температура 23-26 °C. Найкраще хамелеони почувають себе в торфованій воді. Бажаною є аерація або фільтрація води.
Беруть виключно дрібний живий корм. Для годівлі найкраще використовувати трубочник, мотиль та інших личинок комах. Проблеми з годівлею часто виникають, коли хамелеонів утримують у спільному акваріумі. Більш швидкі й активні сусіди завжди випереджатимуть малорухливих бадісів. Коли їм не кидати корм прямо до схованок, вони можуть взагалі померти з голоду.
Нерест парний. Використовують нерестовища місткістю близько 20 літрів, облаштовані так само, як і для утримання риб. Бадіси нерестяться у печерах, тому на дно слід покласти боком горщик для квітів (можна і його половину) або ж викласти печерку з плоского каміння. Гніздо повинно бути достатньо просторим, щоб самець мав змогу вільно рухатися всередині нього. Показники води рекомендуються такі: твердість 7-15°dH, 1°dKH, показник pH 6,5-7,2, температура 24-28 °C.
Стимулом до початку нересту служить додаток свіжої води й підвищення її температури. Досі спокійний і малорухливий самець враз стає активним і агресивним. На підготовчому етапі він треться об стіни гнізда, таким чином вичищаючи їх. Водночас він охороняє місце майбутньої кладки, не виносячи поруч нічиєї присутності, навіть самки. Буває, що занадто агресивний самець завдає партнерці серйозних пошкоджень.
Забарвлення самця помітно густішає й стає зовсім темним. У цей час, як ніколи, воно може швидко змінюватись відповідно до того, чим займається самець в конкретний момент. Темнішає й забарвлення самки.
Нерест хамелеонів багато в чому подібний до нересту лабіринтових риб. Інстинкт продовження роду жене самку з визрілою ікрою до гнізда, не зважаючи на агресію з боку самця. Врешті їй вдається затриматись у гнізді. Вона підштовхує партнера, збуджуючи його й спонукаючи до початку відкладання ікри. Забарвлення самки знову світлішає.
Партнери розправляють плавці й повільно кружляють один навколо одного. Тоді самець обіймає самку своїм тілом і перевертає її. Риби на певний час завмирають в обіймах, і лише після того викидається порція ікри, яка падає на дно печери. Акти ікрометання неодноразово повторюються, поки самка повністю не звільниться від ікри. Зазвичай нерест триває близько 2 годин. За цей час самка відкладає від 30 до 100 ікринок, максимальна ж плідність становить близько 200 ікринок. Відразу після закінчення нересту самку відловлюють, а самця лишають доглядати за потомством.
Ікринки в бадісів липкі, прозорі, мають розмір близько 0,8 мм у перетині. Самець стоїть над кладкою, обмахуючи її плавцями. У цей час він буває дуже агресивним і самовіддано захищає своє потомство. Інкубаційний період складає 48-60 годин. Ще 4-7 днів личинки знаходяться під батьківською охороною, поки не перетворяться на мальків, попливуть і не почнуть харчуватися. У цей час рекомендується забрати самця з нерестовища, хоча й уважається, що він не чіпає приплід.
Мальки беруть лише живий корм. Як початковий корм їм пропонують коловерток і найдрібніший живий пил. Можна давати також інфузорій, але згодовувати їх слід часто й невеликими порціями. Коли малята трохи підростуть, їх починають годувати наупліусами артемій.
Так само як і батьки, мальки хамелеонів малорухливі, тримаються біля дна. Спочатку вони бувають прозорими й малопомітними, видають їх лише чорні плями на голові та хвості. Молодь дуже чутлива до змін температури й забруднення води. Важливо, щоб у акваріумі не збиралися залишки корму, адже це призводить до псування води й швидкоплинної загибелі приплоду. Слід також уважно переходити на більший корм, аби мальки не вдавилися ним.
Визрівають у віці 4-6 місяців.
Ри́ба-хамелео́н (Badis badis) — найвідоміший представник роду бадіс (Badis) і родини бадієвих (Badidae).
Батьківщиною виду є стоячі водойми Північної Індії, Непалу й Бангладеш (басейн Гангу), зустрічаються також в Пакистані, індійському штаті Гімачал-Прадеш (басейн Джамни), у басейні річки Маханаді (індійські штати Чхаттісґарх та Одіша), Бутані, індійському штаті Ассам (річки Казиранґа (англ. Kaziranga River), Ґувахаті (англ. Gauhati River) та Дибру (англ. Dibru River), що належать до басейну Брахмапутри).
.jpg)
.jpg)
