الأسماء في صفحات التنقل
Gymnopus походить від Gymn-, що означає "оголений", і -pus, що означає нога. Видовий епітет fusipes означає "з веретеноподібною ніжкою", і така веретеноподібність найбільш яскраво виражена коли гриб росте у щільних групах, а не поодинці.
Гриб вперше був описаний Бюйяром у 1793 році у його праці "Herbier de la France" як Agaricus fusipes, тому що на той час всі пластинчасті гриби відносили до роду Agaricus.[1]
Потім у 1821 році Семюел Фредерік Грей опублікував роботу “Natural Arrangement of British Plants” в якій він відніс цей вид до вже існуючого роду Gymnopus.[2]
Книга Грея не була дуже відомою і у 1872 Люсьєн Келе приєднав цей гриб до роду Collybia, назвавши його Collybia fusipes, і з цим іменем гриб був відомий багато років. У 1997, Antonín і Noordeloos з'ясували, що рід Collybia у тому вигляді, у якому він був визначений на той час, є поліфілетичним і запропонували значну його перебудову. Вони відновили рід Gymnopus для деяких видів, в тому числі для fusipes, і після наступного вивчення ДНК, ця перебудова була прийнята сучасними мікологами. Назва була прийнята Species Fungorum і Global Biodiversity Information Facility і грибу була повернута назва Gymnopus fusipes. Також мала місце альтернативна спроба віднести гриб до Rhodocollybia, але це не стало загальновизнаним.[3][4][5]
Гриб має червонувато–коричневу шапку, деякі плодові тіла мають рудо–коричневу. Шапка гола, у центрі темніша, до чорнуватої. Іноді ніби плямиста. У діаметрі шапка 4-8, максимум 10 см, форма випукло–розпростерта, на поверхні у центрі виділяється горбик. Пластинки здаються плямистими, згодом у них з'являється білий споровий наліт.
У колібії веретеноногої ніжка заввишки до 12 см, завширшки до 2 см, червоно–коричневого або буро–коричневого кольору, до низу дещо темніша. Вона ніби вкрита зморшками, з кореневидним виростом. Ніжка борозенчаста, спочатку рихлувата, з часом коркувата, з порожниною.
М'якуш невизначеного запаху (іноді солодкуватого), білуватий і тонкий. Смак нечіткий, грибний.
Спори видовжено-овальні, гладкі, тонкостінні, 4-6 х 2-4,5 мкм. Гіалінові. Споровий порошок білий, трохи жовтуватий коли підсохне.
Він росте в серпні-жовтні щільними групами біля основи стовбурів, а також пеньків, коренів у листяних лісах, переважно біля дуба, зрідка біля бука і берези. Є серйозним паразитом дуба, у якого спричиняє кореневу гниль.[6]
Вражається паразитичними грибами з родів Asterophora та Syzygospora.
В Україні в Карпатах, Лівобережному Лісостепу, Лівобережному Злаково-Лучному Степу, Гірському Криму.[7]
У молодому віці гриб їстівний.[7] Часто маринують. Іноді може викликати розлад шлунку.
