الأسماء في صفحات التنقل
Sminthopsis és un gènere de marsupials peluts de la mida d'un ratolí i amb les potes estretes. Són principalment insectívors. El cromosoma Y dels mascles té únicament quatre gens, que és el cromosoma Y més petit de tots els mamífers.
N'hi ha vint-i-una espècies a Austràlia i Nova Guinea.
Die Schmalfuß-Beutelmäuse (Sminthopsis), auch unter ihrem englischen Namen Dunnarts bekannt, sind eine Gattung mäuseähnlicher Beuteltiere aus der Familie der Raubbeutler (Dasyuridae). Die rund 20 Arten dieser Gattung leben in Australien und Neuguinea.
Schmalfuß-Beutelmäuse haben äußere Ähnlichkeiten mit Mäusen, mit denen sie aber nicht verwandt sind. Ihr weiches, dichtes Fell ist an der Oberseite gräulich und an der Unterseite weiß gefärbt, manche Arten haben einen schwarzen Längsstreifen im Gesicht. Die Schnauze ist langgestreckt, die Ohren sind eher spitz. Der Schwanz, der in den meisten Arten ungefähr so lang wie der Körper ist, ist gleichmäßig behaart. Manche Arten, insbesondere die ihn trockenen Habitaten leben, verwenden ihn als Fettspeicher in Zeiten des Nahrungsüberflusses, durch diese Einlagerungen kann er eine karottenförmige Gestalt annehmen. Die Füße sind schlank, oft fehlen die Fußballen, die typisch für die Breitfuß-Beutelmäuse sind. Die Kopfrumpflänge der Schmalfuß-Beutelratten beträgt rund 7 bis 12 Zentimeter und das Gewicht 10 bis 30 Gramm.
Diese Tiere bewohnen eine Vielzahl von Lebensräumen, darunter Wälder, Savannen und Wüsten. Sie leben vorwiegend auf dem Boden, können aber im Bedarfsfall klettern. Tagsüber schlafen sie in Felsspalten, Erdhöhlen, selbstgegrabenen Bauen oder Blätternestern, um in der Nacht auf Nahrungssuche zu gehen. Sie bewohnen feste Territorien, zeigen aber kein ausgeprägtes Territorialverhalten, die Reviere scheinen sich oft großflächig zu überlagern. Manchmal schließen sich mehrere Tiere zu kurzlebigen Gruppen ohne feste Sozialstrukturen zusammen.
Schmalfuß-Beutelmäuse sind Fleischfresser, die sich vorwiegend von Insekten ernähren, daneben nehmen sie auch kleine Wirbeltiere wie Echsen und Mäuse zu sich.
Im Gegensatz zu vielen anderen Beutelmäusen haben die Weibchen dieser Tiere einen gut entwickelten Beutel, der meistens acht bis zehn Zitzen beinhaltet. Nach rund 11- bis 16-tägiger Tragzeit kommen durchschnittlich sieben bis acht Jungtiere zur Welt. Diese verbringen die ersten 40 Lebenstage im Beutel der Mutter, nach weiteren 20 Tagen im Nest sind sie selbstständig. Nach vier bis fünf Monaten erreichen sie die Geschlechtsreife. Die Lebenserwartung dürfte bei den wenigsten Tieren achtzehn Monate übersteigen.
Hauptbedrohung für die Schmalfuß-Beutelmäuse stellen die Zerstörung ihres Lebensraumes und die Verfolgung durch eingeschleppte Raubtiere dar. Eine Art wird von der IUCN als stark bedroht und drei weitere als bedroht gelistet.
Die Gattung Sminthopsis wurde im Jahr 1887 durch den britischen Zoologen Oldfield Thomas eingeführt. Sie ist wahrscheinlich nicht monophyletisch, sondern besteht aus drei genetisch deutlich unterscheidbare Kladen, die Macroura-Gruppe, die aus fünf Arten besteht und eventuell die Schwestergruppe der Ningauis (Ningaui) ist, die Murina-Gruppe, die aus 13 Arten besteht und die Schwestergruppe einer Klade der Macroura-Gruppe mit der Gattung Ningaui ist, und die Langschwänzige Schmalfußbeutelmaus (Sminthopsis longicaudata), die die Schwesterart der Springbeutelmaus (Antechinomys laniger) ist.[1][2]
Die Schmalfuß-Beutelmäuse (Sminthopsis), auch unter ihrem englischen Namen Dunnarts bekannt, sind eine Gattung mäuseähnlicher Beuteltiere aus der Familie der Raubbeutler (Dasyuridae). Die rund 20 Arten dieser Gattung leben in Australien und Neuguinea.
Sminthopsis huwa ġeneru ta' mammiferi, l-marsupjali karnivori, eżattament id-Dunnarti, tal-kontinent ta' l-Awstralja.
Dan il-ġeneru qiegħed klassifikat fil-klassi Mammalia, fis-sottoklassi Theria, fl-infraklassi Metatheria (il-marsupjali kollha), fis-superordni Australidelphia (il-marsupjali Awstraljani kollha u l-kolokolo tal-kontinent ta' l-Amerika ta' isfel), fl-ordni Dasyuromorphia (il-marsupjali karnivori tal-kontinent Awstraljan), fil-familja Dasyuridae, fis-sottofamilja Sminthopsinae u fit-tribù Sminthopsini ma' 2 ġeneri oħra, li huma Antechinomys u Ningaui.
Il-ġeneru Sminthopsis jiġbor fiħ 22 speċi, li 21 minn dawn huma estanti jew ħajjin u speċi waħda biss estinta. Dawn jinsabu mifruxin fuq il-kontinent gżira ta' l-Awstralja fuq il-gżira ta' Gwineja l-Ġdida u fuq xi gżejjer oħrajn żgħar. Fin-numru ta' speċi dan il-ġeneru huwa l-akbar u l-aktar ta' suċċess tat-tribù Sminthopsini, tas-sottofamilja Sminthopsinae, tal-familja Dasyuridae u ta' l-ordni Dasyuromorphia.
(għal aktar informazzjoni ara l-artikli Dunnart, Sminthopsini, Sminthopsinae, Dasyuridae jew Dasyuromorphia)
Sminthopsis huwa ġeneru ta' mammiferi, l-marsupjali karnivori, eżattament id-Dunnarti, tal-kontinent ta' l-Awstralja.
Dan il-ġeneru qiegħed klassifikat fil-klassi Mammalia, fis-sottoklassi Theria, fl-infraklassi Metatheria (il-marsupjali kollha), fis-superordni Australidelphia (il-marsupjali Awstraljani kollha u l-kolokolo tal-kontinent ta' l-Amerika ta' isfel), fl-ordni Dasyuromorphia (il-marsupjali karnivori tal-kontinent Awstraljan), fil-familja Dasyuridae, fis-sottofamilja Sminthopsinae u fit-tribù Sminthopsini ma' 2 ġeneri oħra, li huma Antechinomys u Ningaui.
Il-ġeneru Sminthopsis jiġbor fiħ 22 speċi, li 21 minn dawn huma estanti jew ħajjin u speċi waħda biss estinta. Dawn jinsabu mifruxin fuq il-kontinent gżira ta' l-Awstralja fuq il-gżira ta' Gwineja l-Ġdida u fuq xi gżejjer oħrajn żgħar. Fin-numru ta' speċi dan il-ġeneru huwa l-akbar u l-aktar ta' suċċess tat-tribù Sminthopsini, tas-sottofamilja Sminthopsinae, tal-familja Dasyuridae u ta' l-ordni Dasyuromorphia.
(għal aktar informazzjoni ara l-artikli Dunnart, Sminthopsini, Sminthopsinae, Dasyuridae jew Dasyuromorphia)
Dunnart is a common name for species of the genus Sminthopsis, narrow-footed marsupials the size of a European mouse. They have a largely insectivorous diet.
The genus name Sminthopsis was published by Oldfield Thomas in 1887, the author noting that the name Podabrus that had previously been used to describe the species was preoccupied as a genus of beetles.[1] The type species is Phascogale crassicaudata, published by John Gould in 1844.
There are 19 species,[note 1] all of which occur in Australia and New Guinea:[2]
The genus is referred to by their common name of dunnarts.
A male dunnart's Y chromosome is the smallest known mammalian Y chromosome.[3]
Dunnart is a common name for species of the genus Sminthopsis, narrow-footed marsupials the size of a European mouse. They have a largely insectivorous diet.
Sminthopsis es un género de marsupiales dasiuromorfos de la familia Dasyuridae conocidos vulgarmente como ratones marsupiales o dunnarts. Habitan en Australia, Tasmania y Nueva Guinea.
El género Sminthopsis comprende 21 especies vivas y una extinta:[1]
Sminthopsis aitkeni
Sminthopsis archeri
Sminthopsis bindi
Sminthopsis boullangerensis
Sminthopsis butleri
Sminthopsis crassicaudata
Sminthopsis dolichura
Sminthopsis douglasi
Sminthopsis floravillensis†
Sminthopsis fuliginosus
Sminthopsis gilberti
Sminthopsis granulipes
Sminthopsis griseoventer
Sminthopsis hirtipes
Sminthopsis leucopus
Sminthopsis longicaudata
Sminthopsis macroura
Sminthopsis murina
Sminthopsis ooldea
Sminthopsis psammophila
Sminthopsis virginiae
Sminthopsis youngsoni
Sminthopsis es un género de marsupiales dasiuromorfos de la familia Dasyuridae conocidos vulgarmente como ratones marsupiales o dunnarts. Habitan en Australia, Tasmania y Nueva Guinea.
Sminthopsis
Sminthopsis est un genre de marsupiaux, communément appelés Souris marsupiales ou Dunnarts. Ces petits marsupiaux sont en fait des carnivores, qui occupent une niche écologique semblable à celle des musaraignes. Leur régime alimentaire est essentiellement composé d'insectes.
Ne pas confondre ce genre avec les souris-opossums du genre Marmosa.
Sminthopsis est tiré du grec ancien σμίνθος, smínthos, « souris ».
Le mot dunnart proviendrait de « danard », mot issu de la langue aborigène australienne nyungar et qui a désigné le Dunnart à ventre gris (Sminthopsis griseoventer)[3].
Selon Mammal Species of the World (version 3, 2005) (10 mars 2021)[1] :
Sminthopsis
Sminthopsis est un genre de marsupiaux, communément appelés Souris marsupiales ou Dunnarts. Ces petits marsupiaux sont en fait des carnivores, qui occupent une niche écologique semblable à celle des musaraignes. Leur régime alimentaire est essentiellement composé d'insectes.
Ne pas confondre ce genre avec les souris-opossums du genre Marmosa.
Sminthopsis (Thomas, 1887) è un genere di marsupiali della famiglia dei Dasiuridi[1] che comprende i cosiddetti dunnart o topi marsupiali dalle zampe strette, animali principalmente insettivori originari di Australia, Tasmania e Nuova Guinea.[2]
La parola Sminthopsis deriva dal greco antico «σμίνθος» (smínthos), cioè «topi». La parola «dunnart», invece, viene dalla parola di lingua Noongar «danard», riferito allo Sminthopsis griseoventer.[3][4]
Simili ai topi comuni, anche se non imparentati, i dunnart presentano delle zampe più strette. Hanno una pelliccia generalmente grigiastra nella parte superiore e un ventre bianco, alcune specie recano una striscia nera in faccia. Hanno un muso piuttosto allungato e delle orecchie appuntite. La cosa, lunga quasi quanto il corpo, è uniforme in quasi tutte le specie. Funge, in alcuni sottogruppi che vivono in climi semi-aridi come sacca di deposito di riserva in vista di periodi di carestia. Generalmente il peso oscilla tra i 10-30 grammi e hanno una lunghezza del corpo tra i 7 e i 12 centimetri.
I dunnart abitato diverse tipologie di habitat, dalle foreste ai deserti. Vivono principalmente a terra ma sono in grado di arrampicarsi. Sono animali principalmente notturni che dormono durante il giorno in tane proprie o fessure e giacigli naturali. Questi animali non presentano un comportamento territoriale e generalmente non formano gruppi sociali numerosi.
Contrariamente a molti altri marsupiali, le femmine di dunnart hanno un marsupio ben sviluppato con otto o dieci capezzoli. La gestazione di una femmina dura 11-16 giorni circa e nascono in media tra i sette e gli otto cuccioli, che passeranno i primi 40 giorni di vita nel marsupio materno. Raggiungono l'autonomia dopo ulteriori 20 giorni da trascorrere nel nido, mentre quella sessuale dopo 4-5 mesi. L'aspettativa di vita è intorno ai 2 anni.
La minaccia maggiore per la sopravvivenza dei dunnart è la distruzione del proprio habitat naturale. La specie Sminthopsis aitkeni è elencata tra gli animali critici a rischio di estinzione dallo IUCN, in seguito agli incendi australiani occorsi nel 2019-2020[5], mentre altre 3 specie sono minacciate.
Il nome Sminthopsis fu pubblicato per la prima volta da Oldfield Thomas nel 1887, notando che il nome precedentemente attribuito a questo genere, Podabrus, era già occupato da un genere di scarafaggi.[6] La serie tipo è il Sminthopsis crassicaudata, pubblicato per la prima volta nel 1844 da John Gould.
Il genere Sminthopsis comprende 21 specie, indigene dell'Oceania continentale. Della stessa tribù fanno parte anche i kultarr e i ningaui. Non sono da confondere con il genere Marmosa comprendente gli opossum topo.
Le specie di dunnart divise per sottogruppi sono:
Sminthopsis (Thomas, 1887) è un genere di marsupiali della famiglia dei Dasiuridi che comprende i cosiddetti dunnart o topi marsupiali dalle zampe strette, animali principalmente insettivori originari di Australia, Tasmania e Nuova Guinea.
Sminthopsis (binomen a Thomas anno 1887; Anglice: Dunnarts ) est generum Marsupialium insectivorum Australiana.
Vide "Sminthopsinae" apud Vicispecies. 
Haec stipula ad biologiam spectat. Amplifica, si potes! Taxinomia et Latinitas huius stipulae dubiae suntSminthopsis (binomen a Thomas anno 1887; Anglice: Dunnarts ) est generum Marsupialium insectivorum Australiana.
Smalvoetbuidelmuizen (Sminthopsis) zijn een geslacht van buidelmuizen dat voorkomt in Australië en het zuiden van Nieuw-Guinea. Dit geslacht is het nauwst verwant aan de ningaui's en iets minder nauw aan de Australische buidelspringmuis (Antechinomys laniger). Met 21 soorten is Sminthopsis het grootste geslacht van de buideldieren. Smalvoetbuidelmuizen worden in Australië aangeduid als "dunnarts".
Deze vrij kleine buidelmuizen hebben lange, smalle achtervoeten met vijf tenen. De grootste soort, S. virginiae, bereikt een gewicht van ongeveer 75 gram. Kleinere soorten als S. youngsoni worden slechts 7 cm groot en wegen 9 tot 14 gram.
Hun gebit is echter anders dan dat van muizen; het heeft geen brede beitels om mee te knagen, maar naaldscherpe tanden. Daarmee worden kleine ongewervelden vermalen waar de dieren van leven, zoals insecten en spinnen, en nu en dan zelfs hagedisjes. De jongen zijn bij de geboorte nauwelijks groter dan rijstkorrels, van enkele soorten is bekend dat ze door de huid kunnen ademhalen. Smalvoetbuidelmuizen leven over het algemeen in vrij droge habitats.
Het geslacht is verdeeld in een aantal groepen van nauw verwante soorten; sommige van deze groepen verschillen zo van de rest van Sminthopsis dat het mogelijk is dat ze als aparte geslachten worden erkend. Deze groepen worden hieronder apart behandeld, behalve de crassicaudata-, granulipes- en longicaudata-groepen, die slechts één soort omvatten.
Deze groep omvat drie soorten: Sminthopsis griseoventer en Sminthopsis boullangerensis uit West-Australië en Sminthopsis aitkeni van Kangaroo-eiland (Zuid-Australië). Het zijn donkere soorten met een dunne staart, die vrij dicht bij de kust leven.
Deze groep omvat vijf soorten (bindi, butleri, douglasi, macroura en virginiae) uit het noorden van Australië. S. virginiae komt ook op Nieuw-Guinea voor. Het zijn vrij grote Sminthopis-soorten met een staart die even lang als of iets langer dan de kop-romp is en vaak een donkere streep op het voorhoofd.
Met zes soorten (archeri, dolichura, fuliginosus, gilberti, leucopus en murina) is dit de grootste groep. De groep komt voor langs de zuid- en oostkust van Australië en in het uiterste zuiden van Nieuw-Guinea. Deze soorten hebben een grijsachtige bovenkant en een witte onderkant (behalve S. archeri).
De vier soorten (hirtipes, ooldea, psammophila en youngsoni) komen voor in de droge binnenlanden van Australië. Ze hebben een geelbruine bovenkant en een witte onderkant. Het gezicht heeft vaak een kleurpatroon, met onder andere een donkere ring om de ogen.
Het geslacht omvat in totaal de volgende soorten:
Smalvoetbuidelmuizen (Sminthopsis) zijn een geslacht van buidelmuizen dat voorkomt in Australië en het zuiden van Nieuw-Guinea. Dit geslacht is het nauwst verwant aan de ningaui's en iets minder nauw aan de Australische buidelspringmuis (Antechinomys laniger). Met 21 soorten is Sminthopsis het grootste geslacht van de buideldieren. Smalvoetbuidelmuizen worden in Australië aangeduid als "dunnarts".
Multimedia w Wikimedia Commons Grubogonik[4] (Sminthopsis) – rodzaj ssaka z podrodziny grubogoników (Sminthopsinae) w rodzinie niełazowatych (Dasyuridae).
Rodzaj obejmuje gatunki występujące w Australii i południowo-wschodniej Papui-Nowej Gwinei[5].
Długość ciała (bez ogona) 5,2–13,5 cm, długość ogona 4–22 cm; masa ciała 10–70 g; samce są większe i cięższe od samic[5]. Większość gatunków w okresie suszy gromadzi tłuszcz w nasadzie ogona (stąd nazwa grubogoniki).
Do rodzaju należą następujące gatunki[4][8][5]:
Grubogonik (Sminthopsis) – rodzaj ssaka z podrodziny grubogoników (Sminthopsinae) w rodzinie niełazowatych (Dasyuridae).
Sminthopsis é um gênero de marsupial da família Dasyuridae.
Sminthopsis é um gênero de marsupial da família Dasyuridae.
Sminthopsis är ett släkte i familjen rovpungdjur med omkring 20 arter. De förekommer i Australien och Nya Guinea.
Det vetenskapliga namnet bildas av sminthos från det gamla språket som talades på Kreta med betydelse "fältmus" samt av grekiska opsis (liknande).[1]
Dessa djur liknar möss i utseende men är inte närmare släkt med dem. Den täta mjuka pälsen är på ovansidan gråaktig och på undersidan vitaktig. Några arter har en svart strimma i ansiktet.[2] Nosen är långsträckt och öronen mera spetsiga. Svansen är hos de flesta arterna lika lång som övriga kroppen och bär hår. Huvudsakligen de arter som lever i torra habitat använder svansen som fettreservoar. Den liknar då en morot i utseende.[2] Fötterna är smala. Kroppslängden (utan svans) ligger mellan 7 och 12 centimeter och vikten mellan 10 och 30 gram. Svansen är oftast 6 till 13 cm lång, bara hos Sminthopsis longicaudata når den 20 cm längd.[2]
Dessa pungdjur lever i olika habitat, bland annat skogar, savanner och öknar.[2] De vistas främst på marken men har förmåga att klättra. På dagen vilar de i bergssprickor, i jordhålor, i självgrävda bon eller i bon av blad. Individerna letar på natten efter föda och har revir. Dessa revir överlappar ofta varandra. Ibland lever de i små grupper eller i par.[2]
Arterna är köttätare och livnär sig främst av insekter. De äter även mindre ryggradsdjur som ödlor och möss.[2]
Honornas pung (marsupium) är väl utvecklade jämförd med pungen hos andra mössliknande rovpungdur och innehåller 2 till 10 spenar.[2] Fortplantningen sker under den australiska vintern och honor har oftast två kullar per år.[2] Efter dräktigheten som varar i 11 till 16 dagar föds genomsnittlig sju till åtta ungar. Ungarna stannar cirka 42 dagar i pungen och ytterligare 20 dagar i bon. De är efter fyra till fem månader könsmogna.[2] Livslängden i naturen går bara för enstaka individer upp till 18 månader. Med människans vår kan de leva nästan fem år.[2]
Dessa djur hotas främst av levnadsområdets omvandling till jordbruksmark samt av införda fiender. IUCN listar flera arter som hotade eller sårbara.[3]
Släktet utgörs enligt Wilson & Reeder (2005) av följande arter.[3][4]
Ibland räknas den mindre australiska punghoppråttan till släktet.
Sminthopsis är ett släkte i familjen rovpungdjur med omkring 20 arter. De förekommer i Australien och Nya Guinea.
Det vetenskapliga namnet bildas av sminthos från det gamla språket som talades på Kreta med betydelse "fältmus" samt av grekiska opsis (liknande).
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 70—120 мм, довжина хвоста: 55—130 мм, за винятком Sminthopsis longicaudata у якого довжина хвоста близько 200 мм, тобто подвоєна довжина голови й тіла. Дорослі Sminthopsis crassicaudata (середня довжина голови й тіла близько 83 мм) зазвичай важать 10-15 грамів. Дорослий самець Sminthopsis leucopus (довжина голови й тіла 112 мм), важить 30 грамів. Середня вага Sminthopsis macroura становить 19 грамів у самців і 16 г у самиць.
Опис. Хутро м'яке, ніжне і щільне. Спина і боки мають від жовтувато-коричневого до сіруватого забарвлення. Низ тіла білий або сірувато-білий, ноги, як правило, білі, хвіст коричневий або сіруватий. Деякі види мають середню лицеву смугу. Цей рід відрізняється від інших сумчастих «мишей» в значній мірі особливостями черепа і зубів. Ступні тонкі, а подушечки помережані смугами або гранульовані. На задній частина підошви не вистачає подушечки. Більшість видів мають 8-10 молочних залоз, деякі — 6 і один вид очевидно — тільки 2. Сумка відносно краще розвинена, ніж у більшості інших сумчастих «мишей». У деяких видів хвіст накопичує жир і набуває форми моркви в часи рясної їжі. Цей жировий резерв може бути використаний, коли їжі не вистачає, а хвіст тоді стає тонким. У Sminthopsis murina, Sminthopsis leucopus, Sminthopsis virginiae, Sminthopsis longicaudata та Sminthopsis psammophila хвіст ніколи не набирає жиру, навіть за найсприятливіших умов. Більшість видів з постійно тонкими хвостами живуть у вологих лісах або саванах, але S. longicaudata і S. psammophila займають посушливі трав'янисті місцевості й пустелі. Як і слід було очікувати, види, здатні зберігати їжу в хвості в основному жителі сухих земель, хоча S. crassicaudata іноді зустрічається у вологих районах.[3]
Sminthopsis риють нори або будують гнізда з трави і листя, які розміщують в порожнистих колодах або під кущами чи пнями. Влітку, за повідомленнями, S. crassicaudata укривається серед каменів. Цей вид пересувається за допомогою стрибків на двох лапах, коли рухається на високих швидкостях, але на коротких дистанціях рухається на чотирьох лапах, тримаючи при цьому хвіст над землею в жорсткій висхідній кривій. Цей та інші види в основному наземні, але деякі з них спритні альпіністи. Більшість видів, як відомо, ведуть суворо нічний спосіб життя. Особини S. crassicaudata, разом з S. macroura і S. murina, як було зареєстровано, іноді входять в стан заціпеніння в періоди низької кількості їжі. Sminthopsis в основному комахоїдні, але й дрібні хребетні, такі як ящірки і миші, також вживаються в їжу. Більшість комах ловляться на землі, але S. murina іноді стрибає високо в повітря, щоб ловити метеликів в польоті. Області проживання перекриваються як з областями проживання такої ж статі так і з областями протилежної статі навіть під час сезону розмноження і ніякої територіальної поведінки не було помічено. Представники обох статей звичайно займають одне гніздо протягом сезону розмноження, але в інших випадках до 70 відсотків населення займають спільні гнізда в групах по 2-8, в які входять члени однієї або обох статей. Такі групи, мабуть, є непостійними, випадковими скупченнями. Полонені дорослі Sminthopsis ooldea виявилися нетерпимими один до одного.[3]
Особливості відтворення дуже добре вивчені в S. crassicaudata. Самиці можуть давати потомство у будь-який час року в неволі. У дикій природі, розмноження, як видається, обмежується терміном у 6-8 місяців, починаючи з червня чи липня, в ході якого кожна самиця, як вважають, народжує два рази. Період вагітності становить близько 13 днів. Розмір приплоду 3-10, як правило, 7-8 в дикій природі і трохи менше в неволі. Потомство перевозиться в сумці матері до близько 42 днів, а потім залишається в гнізді доки близько 63 днів. Після цього молодь є практично самодостатньою і незабаром сім'я розпадається. Сезон розмноження S. macroura у полоненої колонії в Південній Австралії тривав з липня по лютий. Період вагітності 12.5 днів. Величина приплоду від одного до восьми, але народження одного двох малят не була рідкістю. малюки знаходились у сумці 40 днів, потім у гнізді 30 днів. Період вагітності S. murina 13-16 днів. Рекорд тривалості життя належить екземпляру S. macroura — 4 роки й 11 місяців (1982 р.).[3]
Sminthopsis là một chi động vật có vú trong họ Dasyuridae, bộ Dasyuromorphia. Chi này được Thomas miêu tả năm 1887.[1] Loài điển hình của chi này là Phascogale crassicaudata Gould, 1844.
Chi này gồm các loài:
.png){kind=small}
Bài viết liên quan đến động vật có vú này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Sminthopsis là một chi động vật có vú trong họ Dasyuridae, bộ Dasyuromorphia. Chi này được Thomas miêu tả năm 1887. Loài điển hình của chi này là Phascogale crassicaudata Gould, 1844.
Узконогие сумчатые мыши[1], узколапые сумчатые мыши[2], австралийские сумчатые землеройки[2] (лат. Sminthopsis) — род млекопитающих семейства хищных сумчатых.
В составе рода узколапых сумчатых мышей выделяют 21 вид:
Обитают в разнообразных местностях с различными климатическими условиями: в пустынях и полупустынях, степях и лесах.
Являются мелкими млекопитающими. Внешне похожи на крыс и мышей. Длина тела составляет 70-120 мм, хвоста — 55-130 мм[3]. Исключением является представитель вида Sminthopsis longicaudata, у которого хвост достигает 200 мм. Представители вида Sminthopsis crassicaudata обычно весят 10—15 г, представители Sminthopsis leucopus — около 30 г.[3]. Морда заострённая. Хвост средней длины, покрыт грубыми волосами, чешуйчатый[4]. У основания хвоста и на его середине у некоторых видов существуют утолщения: здесь откладывается жир. У видов Sminthopsis murina, Sminthopsis leucopus, Sminthopsis virginiae, Sminthopsis longicaudata и Sminthopsis psammophila хвост никогда не утолщается.
Волосяной покров густой. Спина и бока жёлто-бурого или серого цвета, брюхо — серовато-белого и белого цвета. Лапы белые. Хвост бурового или серого цвета[4].
Являются хищниками. Основу рациона составляют различные насекомые, пауки, а также небольшие позвоночные, в том числе грызуны, птицы и ящерицы. Обитают в небольших норах. Активность приходится на ночь. Ведут наземный образ жизни, хотя некоторые виды хорошо лазают[4].
Выводковая сумка развита хорошо. У большинство видов количество сосков составляет от 8 до 10 штук, у некоторых — 6, у одного вида только 2 соска. В природе период размножения длится в течение 6-8 месяцев, начиная с июня-июля. Количество детёнышей составляет от 3 до 10, питаясь молоком матери по меньшей мере в течение 42 дней[3].
Узконогие сумчатые мыши, узколапые сумчатые мыши, австралийские сумчатые землеройки (лат. Sminthopsis) — род млекопитающих семейства хищных сумчатых.
두나트(영어: Dunnarts)는 폭이 좁은 발과 모피 털을 가진 생쥐 크기의 두나트속(Sminthopsis) 유대류의 총칭이다. 대체로 식충성 동물이다. 수컷 두나트의 Y 염색체는 4개의 유전자를 갖고 있어, 가장 적은 수의 Y 염색체 유전자를 가진 포유류로 알려져 있다.[2]
두나트속은 21종으로 이루어져 있으며, 오스트레일리아과 일부는 뉴기니섬에서 발견된다.
_(14559441713).jpg)
