الأسماء في صفحات التنقل
Deugotyledon ac un o deulu'r 'pincs' fel y'u gelwir ar lafar gwlad yw Clust-y-llygoden Ogleddol sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Caryophyllaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Cerastium arcticum a'r enw Saesneg yw Arctic mouse-ear.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Clust Llygoden Mynyddig Llydanddail, Clust Llygoden Mynyddig y Wyddfa.
Caiff ei dyfu'n aml mewn gerddi oherwydd lliw'r planhigyn hwn. Mae'r dail wedi'i gosod gyferbyn a'i gilydd.
Deugotyledon ac un o deulu'r 'pincs' fel y'u gelwir ar lafar gwlad yw Clust-y-llygoden Ogleddol sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Caryophyllaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Cerastium arcticum a'r enw Saesneg yw Arctic mouse-ear. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Clust Llygoden Mynyddig Llydanddail, Clust Llygoden Mynyddig y Wyddfa.
Caiff ei dyfu'n aml mewn gerddi oherwydd lliw'r planhigyn hwn. Mae'r dail wedi'i gosod gyferbyn a'i gilydd.
Cerastium arcticum, the Arctic mouse-ear chickweed or Arctic mouse-ear, is a flower distributed at parts of western and southern Greenland, Baffin Island, Labrador,[1] Iceland, Scotland, Norway and Svalbard.[2]
It is a perennial herb[3] that grows in tufts, sometimes loosely, generally in damp places and on open gravel. Most of the plant is pubescent, the hairs appearing stiff. Leaves are elliptical. The flowers are white, rather large, beautiful when fully expanded, single or two together. Petals are deeply notched and considerably longer than sepals.
close up
stem
Cerastium arcticum, the Arctic mouse-ear chickweed or Arctic mouse-ear, is a flower distributed at parts of western and southern Greenland, Baffin Island, Labrador, Iceland, Scotland, Norway and Svalbard.
It is a perennial herb that grows in tufts, sometimes loosely, generally in damp places and on open gravel. Most of the plant is pubescent, the hairs appearing stiff. Leaves are elliptical. The flowers are white, rather large, beautiful when fully expanded, single or two together. Petals are deeply notched and considerably longer than sepals.
close up
stem
Cerastium arcticum es una especie perteneciente a la familia de las cariofiláceas. Es originaria del oeste y sur de Groenlandia, Baffin Island, Labrador, Islandia, Escocia, Noruega y Svalbard.
Crece en matas, por lo general en lugares húmedos y abiertos en la grava. La mayor parte de la planta es pubescente, los pelos aparecen rígidos. Las hojas son elípticas. Las flores son blancas, y no muy grandes, hermosas cuando están completamente abiertas, con una o dos juntas. los pétalos profundamente escotados y considerablemente más largos que los sépalos.
Cerastium arcticum fue descrita por Johan Martin Christian Lange y publicado en Flora Danica 17(50): 7, pl. 2863. 1880.[1]
Cerastium: nombre genérico que proviene del griego: keras (= cuerno), probablemente refiriéndose a la forma de los frutos del género. Fue latinizado más tarde por el botánico alemán Johann Jacob Dillenius (1684-1747) y luego, eventualmente asumida por Carlos Linneo en 1753.
arcticum: epíteto geográfico que alude a su localización en el Ártico.
Cerastium arcticum es una especie perteneciente a la familia de las cariofiláceas. Es originaria del oeste y sur de Groenlandia, Baffin Island, Labrador, Islandia, Escocia, Noruega y Svalbard.
Jäämerenhärkki (Cerastium arcticum) on monivuotinen arktinen kohokkikasvilaji härkkien suvussa. Se muistuttaa ulkonäöltään napahärkkiä. Se kasvaa tiheästi mätästäen 5–15 senttimetriä korkeaksi. Kasvi on nystykarvaton ja tiheästi pitkäkarvainen, karvat ovat enintään 3,6 millimetriä pitkiä. Kukkia on yksi tai kaksi, terälehdet ovat valkoiset. Hedelmä on uurnamainen, tyveltä kulmikas kota, siemen on terävänystyinen.[1]
Pohjoismaissa jäämerenhärkkiä esiintyy Huippuvuorilla, Karhusaarella ja Jan Mayenilla.[1]
Jäämerenhärkin tieteellistä nimeä Cerastium arcticum on aiemmin käytetty myös läheisellä lajilla napahärkillä (Cerastium nigrescens var. laxum).
Jäämerenhärkki (Cerastium arcticum) on monivuotinen arktinen kohokkikasvilaji härkkien suvussa. Se muistuttaa ulkonäöltään napahärkkiä. Se kasvaa tiheästi mätästäen 5–15 senttimetriä korkeaksi. Kasvi on nystykarvaton ja tiheästi pitkäkarvainen, karvat ovat enintään 3,6 millimetriä pitkiä. Kukkia on yksi tai kaksi, terälehdet ovat valkoiset. Hedelmä on uurnamainen, tyveltä kulmikas kota, siemen on terävänystyinen.
Pohjoismaissa jäämerenhärkkiä esiintyy Huippuvuorilla, Karhusaarella ja Jan Mayenilla.
Jäämerenhärkin tieteellistä nimeä Cerastium arcticum on aiemmin käytetty myös läheisellä lajilla napahärkillä (Cerastium nigrescens var. laxum).
Cerastium arcticum est une espèce de céraiste de la famille des Caryophyllaceae que l'on trouve au nord de l'Écosse, en Norvège, à l'île de Spitzberg, au sud du Groenland, à l'île de Baffin, en Islande et dans le Labrador.
Cette plante est pubescente avec des feuilles elliptiques et des fleurs blanches, solitaires ou doubles, plutôt grandes et belles quand elles sont totalement ouvertes, dont les pétales considérablement échancrés sont beaucoup plus grands que les tépales.
Elle pousse en touffes sur des éboulis rocheux ou des sols pierreux, humides et ouverts.
Cerastium arcticum est une espèce de céraiste de la famille des Caryophyllaceae que l'on trouve au nord de l'Écosse, en Norvège, à l'île de Spitzberg, au sud du Groenland, à l'île de Baffin, en Islande et dans le Labrador.
Fjallafræhyrna (fræðiheiti: Cerastium arcticum) er fjölær jurt sem vex á norðurslóðum. Hún vex í klösum í möl. Hún blómstrar í júlí-ágúst hvítum blómum sem sitja eitt á hverjum stilk. Blómin eru með fimm hálfklofin krónublöð.
Fjallafræhyrna vex um allt land en er algengari á hálendi ofan við 700 metra.[1]
Á Íslandi er fjallafræhyrna þekktur hýsill fyrir sveppinn fræhyrnublaðmyglu.[2]
Fjallafræhyrna (fræðiheiti: Cerastium arcticum) er fjölær jurt sem vex á norðurslóðum. Hún vex í klösum í möl. Hún blómstrar í júlí-ágúst hvítum blómum sem sitja eitt á hverjum stilk. Blómin eru með fimm hálfklofin krónublöð.
Fjallafræhyrna vex um allt land en er algengari á hálendi ofan við 700 metra.
Á Íslandi er fjallafræhyrna þekktur hýsill fyrir sveppinn fræhyrnublaðmyglu.
De poolhoornbloem (Cerastium arcticum) is een plant die behoort tot de anjerfamilie (Caryophyllaceae). De soort komt voor in delen van Groenland, Baffineiland, Labrador, IJsland, Schotland, Noorwegen en Spitsbergen. De plant kan zo'n 20 centimeter hoog worden.
De plant groeit in over het algemeen alleen in vochtige plaatsen met open grind. De poolhoornbloem is voor het grootste deel behaard. De bloemen zijn relatief groot en wit van kleur.
Bronnen, noten en/of referentiesDit artikel of een eerdere versie ervan is (gedeeltelijk) vertaald vanaf de Engelstalige Wikipedia, die onder de licentie Creative Commons Naamsvermelding/Gelijk delen valt. Zie de bewerkingsgeschiedenis aldaar.
Tundraarve (Cerastium arcticum) er en flerårig urt som hører til nellikfamilien. Den kan bli opp til 20 cm høy.
Tundraarve har en amfiatlantisk utbredelse; det vil si at den finnes i nordlige strøk på begge sider av Atlanterhavet. Arten er utbredt fra Banksøya i Canada over Grønland, Jan Mayen, Bjørnøya og Svalbard til Novaja Semlja.
Johan Lange beskrev Cerastium arcticum i 1880 fra et grønlandsk eksemplar. I 1860 beskrev H.C. Watson Cerastium nigrescens fra Shetland. Den ble tidligere regnet som samme art som tundraarve, og det vitenskapelige navnet C. arcticum ble brukt i vid betydning. Det er nå vist ved hjelp av molekylærgenetikk og morfologi at det dreier seg om to ulike arter.[1][2] Ifølge Artsdatabanken er det snøarve (C. nigrescens) som forekommer på det norske fastlandet, mens tundraarve (C. arcticum) er utbredt i Arktis.[3]
Tundraarve (Cerastium arcticum) er en flerårig urt som hører til nellikfamilien. Den kan bli opp til 20 cm høy.
Tundraarve har en amfiatlantisk utbredelse; det vil si at den finnes i nordlige strøk på begge sider av Atlanterhavet. Arten er utbredt fra Banksøya i Canada over Grønland, Jan Mayen, Bjørnøya og Svalbard til Novaja Semlja.
Johan Lange beskrev Cerastium arcticum i 1880 fra et grønlandsk eksemplar. I 1860 beskrev H.C. Watson Cerastium nigrescens fra Shetland. Den ble tidligere regnet som samme art som tundraarve, og det vitenskapelige navnet C. arcticum ble brukt i vid betydning. Det er nå vist ved hjelp av molekylærgenetikk og morfologi at det dreier seg om to ulike arter. Ifølge Artsdatabanken er det snøarve (C. nigrescens) som forekommer på det norske fastlandet, mens tundraarve (C. arcticum) er utbredt i Arktis.
Svalbardarv (Cerastium arcticum) eller möjligen snöarv är en växtart i familjen nejlikväxter.
Wikimedia Commons har media som rör Svalbardarv.
Svalbardarv (Cerastium arcticum) eller möjligen snöarv är en växtart i familjen nejlikväxter.
Cerastium arcticum надзвичайно поліморфний. Кілька спроб було зроблено, щоб розділити його на два або більше видів, підвидів або сортів. Молекулярні й морфологічні дослідження (Brysting & Hagen 1999; Brysting & Borgen 2000; Brysting & Elven 2000; Brysting et al. 2007a, 2007b) вказують на те що цей широко розповсюджений вид має поділитися на два види: один в Атлантичному регіоні (Скандинавія, Британські острови, Ісландія) — C. nigrescens, а інший в Арктичному регіоні (Шпіцберген, Ґренландія, Канада) — C. arcticum. Ці дослідження також показують, що C. arcticum і C. nigrescens мають спільного предка, а саме — C. alpinum.
Це багаторічні кореневищні поодинокі трави, що формують щільні або дифузні купини. Стебла прямостійні, 5–30 см, від розсіяно до густо опушених. Листки супротивні, до 25 × 8 мм, вузько довгасті, оберненояйцевиді або оберненоланцетні, підгострі, зосереджені біля основи пагонів з більш віддаленим і дрібним листям вгору на квітучому стеблі. Волоски на нижніх листках завдовжки 0.7–3.4 мм, волосся на верхніх листках коротше (0.5–3.0 мм).
Квіти поодинокі або в малоквіткових кластерах. Квітконіжки густо вкриті з усіх боків довгими, зазвичай залозистими волосками. Квіти радіально-симетричні з 5 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки (3)4–10(12) × (1.5)2–3(4) мм, дуже різні за розміром, а також за формою від вузько трикутних до ланцетних або яйцеподібних, центральна частина зеленого кольору з густими залозистими волосками, краї широко склоподібні. Пелюстки 6–10 × 3–5 мм, приблизно в півтора рази довші ніж чашолистки, з широкою вершиною, білі. Тичинок 10, іноді менше. Капсули 7–15 × 3–5 мм, приблизно в півтора рази довші за чашолистки коли зрілі, урноподібної форми, злегка перекошені на вершині, відкриваються 10 зубцями. Насіння численне, з високими, гострими горбиками, 1.1–1.3 мм діам.
Північна Америка (Ґренландія, Канада); Європа (Ісландія, Велика Британія, Фарерські острови, Фінляндія, Норвегія [вкл. Шпіцберген і Ян-Маєн], Швеція, Росія).
Населяє арктичну тундру, осипи схили, пляжі, прибережні луки, ділянки інфільтрації, обривисті скелясті миси. Зростає в дуже широкому діапазоні від сухих до вологих типів рослинності. Байдужий, як до розмірів фракції ґрунту, так і реакції рН.
Статеве розмноження насінням; немає вегетативне розмноження. Квітки пристосовані до запилення комахами. Немає спеціальної адаптації до розсіювання насіння.
Це незавершена стаття про Гвоздичні.Cerastium arcticum là loài thực vật có hoa thuộc họ Cẩm chướng. Loài này được Lange mô tả khoa học đầu tiên năm 1880.[1]
Cerastium arcticum là loài thực vật có hoa thuộc họ Cẩm chướng. Loài này được Lange mô tả khoa học đầu tiên năm 1880.
