الأسماء في صفحات التنقل
Nardus és un gènere de plantes de la família de les poàcies, ordre de les poals, subclasse de les commelínides, classe de les liliòpsides, divisió dels magnoliofitins.
L'única espècie n'és el pèl caní (Nardus stricta) herba cespitosa molt comú als prats del Pirineu.[1]
Nardus és un gènere de plantes de la família de les poàcies, ordre de les poals, subclasse de les commelínides, classe de les liliòpsides, divisió dels magnoliofitins.
L'única espècie n'és el pèl caní (Nardus stricta) herba cespitosa molt comú als prats del Pirineu.
Smilka (Nardus) je rod trav, tedy z čeledi lipnicovitých (Poaceae). Je to monotypický rod, jediným známým druhem je smilka tuhá (Nardus stricta). Jedná se o vytrvalou bylinu. Je výrazně trsnatá. Stébla dorůstají výšek zpravidla 10-50 cm. Čepele listů jsou svinuté, asi 0,5 mm široké, na vnější straně listu se při bázi čepele nachází jazýček, asi 2 mm dlouhý. Květy jsou v kláscích, které tvoří jednoduchý klas, většinou jednostranný, klásky ve dvou řadách. Klásky jsou zboku smáčklé, jednokvěté. Plevy jsou velmi zakrnělé, nestejné, někdy přítomna jen jedna. Pluchy jsou osinaté, osina není kolénkatá. Plušky jsou dvoužilné, bez osin. Plodem je obilka, která je okoralá. Jediný druh smilka tuhá roste v Evropě a západní Asii, místy adventivní.
Smilka tuhá je běžný druh chudých kyselých trávníků od pahorkatin po nejvyšší horské polohy. Roste hlavně v tzv. smilkových trávnících (svazy: Violion caninae, Nardo-Agrotion tenuis, Nardion) a v subalpínských zapojených trávnících (sv. Nardion). Někdy může tvořit i téměř monodominantní porosty a může se zde chovat jako expanzívní druh. V úrodných nížinách a v oblasti vápenců často i na rozsáhlých územích chybí.
Obrázky, zvuky či videa k tématu smilka ve Wikimedia Commons
Smilka (Nardus) je rod trav, tedy z čeledi lipnicovitých (Poaceae). Je to monotypický rod, jediným známým druhem je smilka tuhá (Nardus stricta). Jedná se o vytrvalou bylinu. Je výrazně trsnatá. Stébla dorůstají výšek zpravidla 10-50 cm. Čepele listů jsou svinuté, asi 0,5 mm široké, na vnější straně listu se při bázi čepele nachází jazýček, asi 2 mm dlouhý. Květy jsou v kláscích, které tvoří jednoduchý klas, většinou jednostranný, klásky ve dvou řadách. Klásky jsou zboku smáčklé, jednokvěté. Plevy jsou velmi zakrnělé, nestejné, někdy přítomna jen jedna. Pluchy jsou osinaté, osina není kolénkatá. Plušky jsou dvoužilné, bez osin. Plodem je obilka, která je okoralá. Jediný druh smilka tuhá roste v Evropě a západní Asii, místy adventivní.
"Nardus" omdirigeres hertil. For anden betydning, se Nardus (trosamfund).
Katteskæg-slægten (Nardus) er en lille slægt med et par arter, der er udbredt i Europa, Mellemøsten og Sibirien. Det er tuedannende græsser med korte, stive og blågrå blade. Bladene er helt indrullede og fremtræder som ganske smalle rør. Blomsterne bæres endestillet i toppe på særlige skud. Her omtales kun den ene art, som er vildtvoksende i Danmark
Arter
Hibushein (latin.: Nardus stricta), mugažo Šetinhein paginoiš, om äivozne kazmuz, mülütadas Tähkheiniden sugukundha. Se om Hibushein-heimon (Nardus) üks'jäine erik.
Kazmuz om levitadud kaikedme Evropadme, Pohjoižamerikan pohjoižpäivnouzmas, mugažo Anatolijan pol'sarel i Afrikan pohjoižes, Sibirin erasidme tahoidme. Putub vastha Venäman pohjoižes paksus.
Vägitomiden muiktoiden nituiden da pustoläniden järgeline erik, navedib letemaid i turbast. Nepsuz eile tärged, no hein om päivännavedii.
Jurišt sädab tihedad turbišt. Seikh kazvab 15..60 sm pitte. Lehtesed oma kaidad hahkvihandad 5..30 sm pitte, kazdas suguks (tihedaks turbheks) miččehe-se korktushesai, sid' kändasoiš kaikihe polihe. Hibusheinän kulon muju om vauged.
Tähk-änikuz om 3..6 sm pitte. Kazmuz änikoičeb kezakus, andab semnid heinkus-elokus. Äikerdoičeze semnil.
Ottas kävutamižhe rahvahaližes medicinas säruläžundan olendad vaste. Hibushein abutab hengaita i vedada henged libudes vastmägehe, heitab väzundad jaugoišpäi pit'kan matkan jäl'ghe.
Semetas varmitamha letkid. Sötmižkazmuz madalanke arvonke. Kabjživatišt söb hibusheinäd harvamb, i se kändab dominantižeks omaluižel aigan mändes.
Hibushein (latin.: Nardus stricta), mugažo Šetinhein paginoiš, om äivozne kazmuz, mülütadas Tähkheiniden sugukundha. Se om Hibushein-heimon (Nardus) üks'jäine erik.
Nardus is a genus o plants belanging tae the gress faimily, coneenin the single species Nardus stricta, kent as wire, weir-bent, white bent, or deevil's hair.
Nardus is a genus o plants belanging tae the gress faimily, coneenin the single species Nardus stricta, kent as wire, weir-bent, white bent, or deevil's hair.
Tekst üüb Öömrang Swinsbasen (Nardus) san en skööl plaantenslacher uun't famile swetgäärs (Poaceae). Miast as wel di slach Nardus stricta mend.
Swinsbasen (Nardus) san en skööl plaantenslacher uun't famile swetgäärs (Poaceae). Miast as wel di slach Nardus stricta mend.
Nardus is a genus of plants belonging to the grass family, containing the single species Nardus stricta, known as matgrass.[3] It is placed in its own tribe Nardeae within the subfamily Pooideae. The name derives from ancient Greek nardos (νάρδος) from the earlier Akkadian lardu. It is not to be confused with spikenard, Nardostachys jatamansi.
Nardus stricta is native to Eurasia (from Iceland and the Azores to Mongolia), North Africa (Algeria, Morocco), and northeastern North America (Greenland, eastern Canada, and the northeastern United States).[1][4]
Nardus stricta occurs on heath, moorland, hills, and mountains on nutrient poor acidic sandy to peaty soils and is strongly calcifuge, avoiding calcareous soils. It can occur from low elevations to over 1,000 metres (3,300 ft), becoming a community-dominant in late snow patches on mountains. Nardus stricta may also become a dominant species in habitats grazed by cattle or sheep because it is tough and unpalatable.[5][6]
It flowers from June until August. Apomixis is found to be common in this plant, with extensive colonies often proving to be a single clone.
Culms are erect and 25–60 centimetres (10–20 in) long, with grey-green leaf-blades filiform and involute, ranging from 4–30 cm (2–10 in) long by 0.5–1 millimetre (0.02–0.04 in) wide, i.e. bristle like. The ligules of basal leaves are 0.4–0.8 mm (0.02–0.03 in) long and blunt, while those of culm leaves are longer, up to 2 mm (0.08 in), and more pointed.[7]
The roots and shoots are very closely packed together at the base of the plant producing a white, tough, highly reflective feature. The spikelets are very slender and loosely overlapping in two rows each side of the spikelet axis. Each lemma is tipped with a short awn.[8]
Nardus is a genus of plants belonging to the grass family, containing the single species Nardus stricta, known as matgrass. It is placed in its own tribe Nardeae within the subfamily Pooideae. The name derives from ancient Greek nardos (νάρδος) from the earlier Akkadian lardu. It is not to be confused with spikenard, Nardostachys jatamansi.
Nardus (esperante Nardo) estas palearktisa genro de plantoj el la familio de Poacoj kun nur unu specio Nardus stricta. Nardo estas staŭda herbo el la montaraj herbejoj.
Nardus es un género de gramíneas europeas de la familia de las poáceas.[1] Antiguamente se incluían más especies, pero en la actualidad solamente se acepta Nardus stricta.
Nardus es un género de gramíneas europeas de la familia de las poáceas. Antiguamente se incluían más especies, pero en la actualidad solamente se acepta Nardus stricta.
Jusshein (Nardus) kõrreliste sugukonda kuuluv taimeperekond.
Eestis kasvab üks sellesse perekonda kuuluvat pärismaine liik: jusshein (Nardus stricta).
Jäkit (Nardus) on heinäkasvien (Poaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun luetaan nykyisin kuuluvaksi vain yksi laji: jäkki (Nardus stricta). Sukuun on aikojen kuluessa kuvattu useita muitakin lajeja, mutta niitä on sittemmin sijoitettu toisiin sukuihin.[1]
Jäkit ovat monivuotisia, matalakasvuisia sekä voimakkaasti mätästäviä heiniä, joiden varret ovat kasvutavaltaan pystyjä. Jäkkien lehdet ovat hyvin ohuita sekä kapeita, lankamaisia ja lehtitupet ovat kellanvalkoisia. Kieleke on lyhyt ja tylppäkärkinen. Jäkkien kukinto on noin 5 cm pitkä sekä hyvin kapea, toispuoleinen tähkä. Tähkylät ovat yksikukkaisia, kapeita sekä vihneettömiä ja sijaitsevat kahdessa rivissä suoraan kiinni varressa. Kaleita on vain yksi tai ei yhtään, ja helpeet ovat teräväkärkisiä sekä sinivioletteja.[2]
Sukuun kuuluvaa jäkkiä (Nardus stricta) tavataan koko Suomessa[3]
Jäkit (Nardus) on heinäkasvien (Poaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun luetaan nykyisin kuuluvaksi vain yksi laji: jäkki (Nardus stricta). Sukuun on aikojen kuluessa kuvattu useita muitakin lajeja, mutta niitä on sittemmin sijoitettu toisiin sukuihin.
Jäkit ovat monivuotisia, matalakasvuisia sekä voimakkaasti mätästäviä heiniä, joiden varret ovat kasvutavaltaan pystyjä. Jäkkien lehdet ovat hyvin ohuita sekä kapeita, lankamaisia ja lehtitupet ovat kellanvalkoisia. Kieleke on lyhyt ja tylppäkärkinen. Jäkkien kukinto on noin 5 cm pitkä sekä hyvin kapea, toispuoleinen tähkä. Tähkylät ovat yksikukkaisia, kapeita sekä vihneettömiä ja sijaitsevat kahdessa rivissä suoraan kiinni varressa. Kaleita on vain yksi tai ei yhtään, ja helpeet ovat teräväkärkisiä sekä sinivioletteja.
Sukuun kuuluvaa jäkkiä (Nardus stricta) tavataan koko Suomessa
Tvrdača (lat. Nardus), monotipski biljni rod iz porodice trava čiji je jedini predstavnik tvrdača ili N. stricta[1], raširena po velikim dijelovima Europe sjeveroistoksa Sjeverne Amerike, po Grenlandu, i nekim dijelovima Azije. Ime roda Nardus iz grčkog je jezika, a dao ga je Linnaeus, a stari Grci tim imenom zvali su neku biljku iz Indije iz koje se dobivalo eterično ulje.
Vlati tvrdače su uspravne, listovi uski a raste busenasto po siromanšnim tlima u brdskim i planinskim područjima. naraste do 60 cm visine. Kao krmivo slabije je vrijednosti.[2] U Hrvatskoj se vrsta zove stegnuta tvrdača, a ostali nazivi za nju su i štetika, brk, smiljka, suri vuk i zečji vuk.[3]
Ova vrsta introducirana je i po drugim zemljama: otoci Chatham, Novi Zeland, otok South Georgia, Tasmanija , Idaho, Oregon, Kostarika.
Tvrdača je jedini predstavnik tribusa Nardeae.
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
N. stricta
Seršćik (Nardus) je ród ze swójby słódkich trawow (Poaceae).
Wobsahuje jenož družinu:
Briedgaurė (Nardus) – miglinių (Poaceae) šeimos augalų gentis, kurioje vienintelė rūšis ir ta pati auganti visoje Lietuvos teritorijoje – stačioji briedgaurė (Nardus stricta).
Šis straipsnis apie augalus yra nebaigtas. Jūs galite prisidėti prie Vikipedijos papildydami šį straipsnį. Nardus is een geslacht uit de grassenfamilie (Poaceae). Het geslacht bevatte ooit meerdere soorten, maar de enige huidige geaccepteerd soort is de Nardus stricta. Deze komt voor in delen van Europa, Azië en Noord-Amerika.[1]
Van het geslacht zijn de volgende soorten bekend:
Nardus is een geslacht uit de grassenfamilie (Poaceae). Het geslacht bevatte ooit meerdere soorten, maar de enige huidige geaccepteerd soort is de Nardus stricta. Deze komt voor in delen van Europa, Azië en Noord-Amerika.
Bliźniczka (Nardus) – rodzaj roślin należący do rodziny wiechlinowatych. We współczesnych ujęciach systematycznych jest to takson monotypowy z jednym, zarazem typowym gatunkiem – Nardus stricta L.[2] Inne, dawniej zaliczane tu gatunki włączane są do rodzajów Microchloa i Psilurus[3].
Natschia Bubani
Rodzaj należący do rodziny wiechlinowatych (Poaceae), rzędu wiechlinowców (Poales)[1]. W obrębie rodziny należy do podrodziny wiechlinowe (Pooideae), plemienia Nardeae[4].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa jednoliścienne (Liliopsida Brongn.), podklasa komelinowe (Commelinidae Takht.), nadrząd Juncanae Takht., rząd wiechlinowce (Poales Small), rodzina wiechlinowate (Poaceae (R. Br.) Barnh.), plemię Nardeae W.D.J. Koch, podplemię Nardinae Kromb., rodzaj bliźniczka (Nardus L.)[5].
Bliźniczka (Nardus) – rodzaj roślin należący do rodziny wiechlinowatych. We współczesnych ujęciach systematycznych jest to takson monotypowy z jednym, zarazem typowym gatunkiem – Nardus stricta L. Inne, dawniej zaliczane tu gatunki włączane są do rodzajów Microchloa i Psilurus.
Nardus L. é um género botânico pertencente à família Poaceae.[1]
Біловус (Nardus) — монотипний рід травя'нистих рослин родини злаків (Poaceae). Утворює монотипну трибу Біловусові (Nardeae) в підсімействі Мітлицевидні (Pooideae). Включає єдиний вид — Біловус стиснений (Nardus strícta).
Біловус стиснений (Nardus stricta) — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, вузькими щетиноподібними листками і тонким однобічним колосом. Це злак низької кормової якості. На луках він утворює густі дернини, витісняючи цінніші кормові рослини в умовах посиленого пасовищного навантаження. Його поширення викликає заболочування лук.
Назва роду походить від дав.-гр. νάρδος — назви ароматичної рослини, яку застосовували при бальзамуванні. Ніякого стосунку до сучасного роду біловус ця рослина не має, але Карл Лінней виділив назву цієї рослини Nardus для позначення роду. Подібна ситуація була досить звичайною для номенклатури XVIII—XIX століть, коли багато назв древніх авторів довільно переходили на сучасні види. Видова назва strícta у перекладі з латини означає «стирчаста». Українську ботанічну назву «біловус» рослина отримала за білястий колір торішнього листя. Діалектна назва — «мичка»[1].
Щільнодернинний багаторічний злак. Стебло 15-30 см заввишки.
Листя довжиною 5-15 см і шириною 0,5-1,5 см, голі, щетиновидні, сіро-зелені. Дернинки часто однобічно витягнуті, мають завжди дуже характерну будову: в нижній частині їх знаходяться численні, вертикально стоячі, притиснуті один до одного основами, пагони, що утворюють як би «гребінку», а потім, приблизно на одному і тому ж рівні, — листки, що прямо стирчать і різко відгинаються в різні боки. Язичок гострий(?), витягнутий, довжиною близько 3 мм.
Суцвіття — справжній колос довжиною 3-6 см і шириною 7-10 мм, плоский, односторонній, гребневидний, з довгими і вузькими, шиловидно загостреними одноквітковими волосками.
Цвіте в червні, плодоносить в липні — серпні.
Поширений майже по всій Європі (зокрема в Україні), Малій Азії, Північній Африці, Гренландії і Пн. Америці, куди можливо занесений.
В Україні поширений на Поліссі, в Карпатах, зрідка в Лісостепу.
Росте на суходільних луках, на пустирях, в лісах. Зустрічається при дуже різній вологості — від досить сухих середовищ до перезволожених. Світлолюбний. Розмножується і поширюється насінням.
Рослинні угруповання біловуса (біловусники) часто являють собою останню стадію пасовищної дигресії, коли за нею йде вже збій. Також має здатність поселятися на сильно деградованих випасанням худоби ґрунтах. Сама рослина для випасання худоби не надто надається.
Біловус (Nardus) — монотипний рід травя'нистих рослин родини злаків (Poaceae). Утворює монотипну трибу Біловусові (Nardeae) в підсімействі Мітлицевидні (Pooideae). Включає єдиний вид — Біловус стиснений (Nardus strícta).
Біловус стиснений (Nardus stricta) — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, вузькими щетиноподібними листками і тонким однобічним колосом. Це злак низької кормової якості. На луках він утворює густі дернини, витісняючи цінніші кормові рослини в умовах посиленого пасовищного навантаження. Його поширення викликає заболочування лук.
Nardus là một chi thực vật có hoa trong họ Hòa thảo (Poaceae).[1]
Chi Nardus gồm các loài:
Nardus là một chi thực vật có hoa trong họ Hòa thảo (Poaceae).
Nardus L., 1753
Синонимы Единственный видNardus stricta L., 1753
Белоус торчащий
Белоу́с (лат. Nardus, букв. «нард») — монотипный род травянистых растений семейства Злаки, или Мятликовые (Poaceae). Образует монотипную трибу Белоусовые (Nardeae) в подсемействе Мятликовые (Pooideae). Включает единственный вид — Белоус торча́щий (Nardus strícta).
Название рода происходит от греч. nardos — названия ароматического растения, которое применяли при бальзамировании. Никакого отношения к современному роду Белоус это растение не имеет, но Карл Линней выделил название этого растения Nardus для обозначения рода. Подобная ситуация была довольно обычной для номенклатуры XVIII—XIX веков, когда многие названия древних авторов произвольно переходили на современные виды[2][3]. Видовой эпитет лат. strícta означает «торчащий». Русское ботаническое название «Белоус» растение получило за белёсый цвет прошлогодних листьев[3].
Другие русские названия — свинуха[4], сивец[5], ус(т)ник, мычка, щетинница[6].
Плотнодерновинный многолетний злак. Стебель 15—30 см высотой.
Листья 5—15 см длиной и 0,5—1,5 см шириной, голые, щетиновидные, серо-зелёные. Дерновинки часто односторонне вытянутые, имеют всегда очень характерное строение: в нижней части их находятся многочисленные, вертикально стоящие, прижатые друг к другу основаниями побеги, образующие как бы «гребёнку», а затем, примерно на одном и том же уровне, — резко отгибающиеся во все стороны прямо торчащие листья. Язычок острый(?), вытянутый, около 3 мм длины.
Соцветие — настоящий колос 3—6 см длины и 7—10 мм ширины, плоский, односторонний, гребневидный, с длинными и узкими, шиловидно заострёнными одноцветковыми волосками.
Цветёт в июне, плодоносит в июле — августе[7].
Распространён в Европе, Малой Азии и Северной Африке, а также во многих районах Северной Америки, куда возможно занесён.
В России встречается в европейской части почти повсюду, но наиболее распространён в северных и нечернозёмных областях. Отдельные местонахождения имеются в Сибири.
Очень типичный вид бедных кислых лугов и пустошей, особенно характерный для песчаных и торфяных почв; встречается при очень разной влажности — от довольно сухих местообитаний до переувлажнённых. Светолюбив. Может выступать в качестве доминанта луговых сообществ. Размножается и распространяется семенами.
Применяется в народной медицине при лихорадочном состоянии, а также как средство, облегчающее дыхание при восхождении в горы и снимающее усталость ног после долгой ходьбы.
Белоу́с (лат. Nardus, букв. «нард») — монотипный род травянистых растений семейства Злаки, или Мятликовые (Poaceae). Образует монотипную трибу Белоусовые (Nardeae) в подсемействе Мятликовые (Pooideae). Включает единственный вид — Белоус торча́щий (Nardus strícta).
.jpg)
