الأسماء في صفحات التنقل
Афелинус (лат. Aphelinus mali) - хальцид (Chalcidae) тукумуна кирүүчү жаргак канаттуу мите. Денесинин уз. 1,2 мм.
Ал Түндүк Америкада көп. Афелинус алма дарагынын коркунучтуу зыянкечи - көк битке өч, ошон үчүн ага каршы колдонулат. СССРге 1926-30ж. алынып келинип, лабораториялык жол менен көбөйтүлгөн. Биринчи жолу Кавказда жана Украинада зыянкеч басып кеткен алма бактарына коё берилген. А. бул жерде алма көк битин жок кылуу үчүн өстүрүлүп жатат.
Афели́нус (лот. Aphelinus mali) — як навъ ҳашарот. Афелинус дар ҷисми ширинчаҳои хунин зиндагӣ мекунад. Дарозии баданаш 1,2 мм; рангаш сиёҳ, шикам, нӯги пойҳои пеш ва пойҳои қафояш зард. Кирминааш гирдаи чиндор ва зард. Одатан бо роҳи ҷинсӣ афзоиш мекунад. Модинааш 50–100 тухм мегузорад. Афелинусро аз Амрикои Шимолӣ ба дигар мамлакатҳои ҷаҳон овардаанд. Афелинусро дар Тоҷикистон ба муқобили ширинчаи хунин аз соли 1948 истифода мебаранд. Кирминаҳои болиғи Афелинус зимистонро дар бадани ширинча мегузаронанд. Афелинус баҳорон паррон мешавад. Модинааш ба шиками кирмина ва ширинчаи болиғ якто тухм мегузорад. Дар натиҷа ширинча тадриҷан аз ғизогирӣ мемонад ва нобуд мешавад. Афелинусҳои болиғ бадани ширинчаро сӯрох карда, баромада, парида мераванд. Афелинус ҳангоми 15–25°С будани ҳарорати ҳаво дар 18–26 шаборӯз инкишоф меёбад ва дар давоми тобистон 6–9 маротиба насл медиҳад. Афелинус ҳашароти хеле фоиданок буда, ширинчаи хунинро қариб тамоман нобуд мекунад ва зарари онро бартараф менамояд. Солҳои охир дар натиҷаи истифодаи баъзе пестисидҳо Афелинус дар бисёр минтақаҳои боғдории ҷумҳурӣ саросар нобуд шуд, ки боиси авҷ гирифтани афзоиши ширинчаи хунин гардид. Азбаски Афелинус қобилияти ба дур парвоз кардан надорад, ӯро бо роҳи сунъӣ паҳн мекунанд. Бо ин мақсад тирамоҳ шохчаҳои себи ширинчадорро, ки дар бадани ширинчаҳои хунинашон тухми афелинус мавҷуд аст, то моҳи апрел дар биноҳои хунук нигоҳ медоранд, сипас аз ҳисоби 1000 фард ба 1 га ба дарахтони мева меовезанд.
Афели́нус (лот. Aphelinus mali) — як навъ ҳашарот. Афелинус дар ҷисми ширинчаҳои хунин зиндагӣ мекунад. Дарозии баданаш 1,2 мм; рангаш сиёҳ, шикам, нӯги пойҳои пеш ва пойҳои қафояш зард. Кирминааш гирдаи чиндор ва зард. Одатан бо роҳи ҷинсӣ афзоиш мекунад. Модинааш 50–100 тухм мегузорад. Афелинусро аз Амрикои Шимолӣ ба дигар мамлакатҳои ҷаҳон овардаанд. Афелинусро дар Тоҷикистон ба муқобили ширинчаи хунин аз соли 1948 истифода мебаранд. Кирминаҳои болиғи Афелинус зимистонро дар бадани ширинча мегузаронанд. Афелинус баҳорон паррон мешавад. Модинааш ба шиками кирмина ва ширинчаи болиғ якто тухм мегузорад. Дар натиҷа ширинча тадриҷан аз ғизогирӣ мемонад ва нобуд мешавад. Афелинусҳои болиғ бадани ширинчаро сӯрох карда, баромада, парида мераванд. Афелинус ҳангоми 15–25°С будани ҳарорати ҳаво дар 18–26 шаборӯз инкишоф меёбад ва дар давоми тобистон 6–9 маротиба насл медиҳад. Афелинус ҳашароти хеле фоиданок буда, ширинчаи хунинро қариб тамоман нобуд мекунад ва зарари онро бартараф менамояд. Солҳои охир дар натиҷаи истифодаи баъзе пестисидҳо Афелинус дар бисёр минтақаҳои боғдории ҷумҳурӣ саросар нобуд шуд, ки боиси авҷ гирифтани афзоиши ширинчаи хунин гардид. Азбаски Афелинус қобилияти ба дур парвоз кардан надорад, ӯро бо роҳи сунъӣ паҳн мекунанд. Бо ин мақсад тирамоҳ шохчаҳои себи ширинчадорро, ки дар бадани ширинчаҳои хунинашон тухми афелинус мавҷуд аст, то моҳи апрел дар биноҳои хунук нигоҳ медоранд, сипас аз ҳисоби 1000 фард ба 1 га ба дарахтони мева меовезанд.
Афелинус (лат. Aphelinus mali) - хальцид (Chalcidae) тукумуна кирүүчү жаргак канаттуу мите. Денесинин уз. 1,2 мм.
Ал Түндүк Америкада көп. Афелинус алма дарагынын коркунучтуу зыянкечи - көк битке өч, ошон үчүн ага каршы колдонулат. СССРге 1926-30ж. алынып келинип, лабораториялык жол менен көбөйтүлгөн. Биринчи жолу Кавказда жана Украинада зыянкеч басып кеткен алма бактарына коё берилген. А. бул жерде алма көк битин жок кылуу үчүн өстүрүлүп жатат.
Aphelinus mali is a parasitoid wasp that exploits the woolly apple aphid (Eriosoma lanigerum), a pest of apple trees.[1] It is native to the northeastern United States but has been introduced to other parts of the world as a biological pest control agent.
The adult A. mali is a tiny black wasp slightly smaller than its woolly aphid host. Its transparent membranous wings are longer than its abdomen and fold flat along its back. Although it can fly, it prefers to walk and jump, and often conceals itself under leaves. The larvae and pupae remain hidden inside the host; the larvae are yellow with red eyes, and the pupae are black.[2]
This parasitoid is a parasite of aphids, particularly woolly aphids and is native to the northeastern parts of the United States. It was introduced in 1928 to the orchards of the Pacific Northwest in the region of Hood River and spread naturally.[2] It has since been introduced to many other parts of the world with the aim of keeping aphids under control.[3]
The adult female A. mali emerges from diapause in the spring. It inserts its ovipositor into the underside of a woolly aphid and lays an egg, which hatches in about three days. The adult may feed on any fluid that oozes from the puncture wound. The larva takes ten to twelve days to develop before pupating inside the body of its host. When ready to emerge, the adult chews its way out through the upper surface of the aphid, leaving a neat round hole. The whole life cycle takes 20 to 25 days and there may be six or seven generations during the season. In the fall, larvae and pupae enter diapause and overwinter in the blackened mummified bodies of their hosts.[2]
Introduced from its native region to other apple growing areas, A. mali was one of the earliest examples of controlling pests biologically. It works best in conjunction with other generalist predators such as lady beetles, lacewings, the larvae of hoverflies and the plant bug Deraeocoris brevis, and is negatively impacted by the use of chemical pesticides.[2]
Aphelinus mali is a parasitoid wasp that exploits the woolly apple aphid (Eriosoma lanigerum), a pest of apple trees. It is native to the northeastern United States but has been introduced to other parts of the world as a biological pest control agent.
Aphelinus mali es una avispilla parasitoide de la familia Aphelinidae. Parasita al pulgón del manzano, Eriosoma lanigerum, una plaga de este cultivo en todo el mundo.[1][2]
Originaria del noreste de Estados Unidos, ha sido introducida en muchos países del mundo como control biológico del pulgón del manzano ([1]).
La hembra deposita el huevo en el huésped, el pulgón. La larva crece dentro del pulgón. El ciclo vital completo lleva alrededor de 25 días. Hay 6 o 7 generaciones por año. La generación otoñal pasa el invierno en estadio de larva o de pupa dentro de su huésped "momificado". El adulto es más pequeño que su huésped. Es negro y pliega las alas sobre el abdomen cuando en reposo[2].
Aphelinus mali es una avispilla parasitoide de la familia Aphelinidae. Parasita al pulgón del manzano, Eriosoma lanigerum, una plaga de este cultivo en todo el mundo.
Originaria del noreste de Estados Unidos, ha sido introducida en muchos países del mundo como control biológico del pulgón del manzano ([1]).
Aphelinus mali is een vliesvleugelig insect uit de familie Aphelinidae. De wetenschappelijke naam is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1851 door Haldeman.
Deze wesp is een parasitoïde van de appelbloedluis Eriosoma lanigerum, die schade aanricht aan appelboomgaarden. Ze kan worden ingezet voor de biologische bestrijding van deze bladluizen.
Bronnen, noten en/of referenties
Osiec korówkowy (Aphelinus mali) – gatunek błonkówki z rodziny oścowatych i podrodziny Aphelininae.
Ciało długości około 1,5[1] lub 2 mm[2], czarne z żółtym pasem z przodu odwłoka[1]. Nogi długie, ciemnej barwy, przednie golenie, oraz biodra tylnych nóg (trzeciej pary) są zółtawe. Skrzydła szkliste, tęczowo mieniące się, o silnie zredukowanym użyłkowaniu. Larwa długości około 1,5mm.[3]
Błonkówka ta jest parazytoidem monofagicznym bawełnicy korówki (Eriosoma lanigerum) lub oligofagicznym rodzaju Eriosoma, należącego do mszyc[1]. Samica składa jaja do ciała mszycy[2], przebijając jej odwłok pokładełkiem. Larwa żeruje wewnątrz żywiciela, a po jego śmierci przepoczwarcza się, nie opuszczając jego ciała. Imagines wygryzają się przez jego ciało jako zdolne do rozrodu. Cykl życiowy trwa 19 do 43 dni[1], a w ciągu roku pojawia się 5 do 8 pokoleń[2].
Tereny naturalnego występowania tego ośca znajdują się w Ameryce Północnej. W związku z jego, odkrytą już pod koniec XIX wieku, skutecznością w zwalczaniu szkodliwej dla sadów bawełnicy korówki, został on celowo introdukowany do Europy, a także Afryki Południowej, Nowej Zelandii, Urugwaju, Brazylii i Argentyny. Do Polski trafił po raz pierwszy w 1923 roku[1].
Krvavkin najezdnik (znanstveno ime Aphelinus mali) je vrsta parazitske osice, ki je notranji zajedavec škodljivca sadnega drevja, krvave uši.[1]
Krvavkinega najezdnika so iz Severne Amerike v Italijo uvozili leta 1921 za biotično zatiranje krvave uši, ki je v Evropi takrat delala veliko škodo v jabolčnih sadovnjakih. V Evropi se je vrsta udomačila in večinoma uspešno preprečuje namnožitev krvavih uši. Na velikost populacije krvavkinega najezdnika v veliki meri vpliva geografska lega, saj vrsta težje prenaša nizke zimske temperature, ogroža pa ga tudi pretirana uporaba insekticidov.[2]
Krvavkin najezdnik (znanstveno ime Aphelinus mali) je vrsta parazitske osice, ki je notranji zajedavec škodljivca sadnega drevja, krvave uši.
Krvavkinega najezdnika so iz Severne Amerike v Italijo uvozili leta 1921 za biotično zatiranje krvave uši, ki je v Evropi takrat delala veliko škodo v jabolčnih sadovnjakih. V Evropi se je vrsta udomačila in večinoma uspešno preprečuje namnožitev krvavih uši. Na velikost populacije krvavkinega najezdnika v veliki meri vpliva geografska lega, saj vrsta težje prenaša nizke zimske temperature, ogroža pa ga tudi pretirana uporaba insekticidov.
Афелі́нус (Aphelinus mali) — північноамериканська комаха родини хальцидових (Chalcididae) ряду перетинчастокрилих. Паразит кров'яної попелиці — шкідника яблунь. Самка афелінуса відкладає в тіло кров'яних попелиць по одному до 120 яєць. Уражені попелиці чорніють. Личинка афелінуса, вийшовши з яйця, поїдає внутрішні органи попелиці.
За рік афелінус дає 8—10 поколінь.
1926 та 1930 його завезено в СРСР і акліматизовано в усіх місцях поширення кров'яної попелиці, в тому числі в Україні, в результаті чого цього шкідника майже цілком знищено.
Афелі́нус (Aphelinus mali) — північноамериканська комаха родини хальцидових (Chalcididae) ряду перетинчастокрилих. Паразит кров'яної попелиці — шкідника яблунь. Самка афелінуса відкладає в тіло кров'яних попелиць по одному до 120 яєць. Уражені попелиці чорніють. Личинка афелінуса, вийшовши з яйця, поїдає внутрішні органи попелиці.
За рік афелінус дає 8—10 поколінь.
1926 та 1930 його завезено в СРСР і акліматизовано в усіх місцях поширення кров'яної попелиці, в тому числі в Україні, в результаті чого цього шкідника майже цілком знищено.
