الأسماء في صفحات التنقل
There is no information available regarding communication in Przewalski's gazelles. They have keen sight and well-developed hearing and tend to be highly vigilant. Their sense of smell, however, is relatively poor.
Communication Channels: visual ; acoustic ; chemical
Other Communication Modes: pheromones
Perception Channels: visual ; tactile ; acoustic ; vibrations ; chemical
Przewalski’s gazelles are classified as "endangered" on the IUCN's Red List of Threatened Species and are thought to be one of the most endangered ungulates in the world. Their distribution is confined to seven disjunct areas in less than 878 km^2. Recently, three additional populations were discovered, and yet population estimates range from fewer than 700 to between 1000 and 1300. Prezewaski's gazelles are classified as "critically endangered" in China and are considered a Class I species. Major threats to each population vary. However, habitat fragmentation (caused by increasing human densities and intensive construction of railways, roads and pasture fences) has resulted in small populations with significantly reduced genetic diversity. In addition, overgrazing by livestock reduces forage availability. For example, domestic sheep have a 61% dietary overlap with Przewalski's gazelles during growing season and 81% during non-growing season. Competition with sheep may force Przewalski’s gazelles to select secondary food, thereby decreasing overall dietary quality. Finally, wolf induced mortality increases in fenced areas, especially for calves and adult females. Until recently, illegal hunting for their skin and meat were a significant threat to their survival; however, increased monitoring and enforcement of anti-poaching laws have helped slow population declines.
US Federal List: no special status
IUCN Red List of Threatened Species: endangered
Wolves (Canis lupus) are the main predators of Przewalski's gazelles, and they pose a significant threat to young. There is little information available concerning major predators of Przewalski's gazelles. Fences confine the movement of Przewalski's gazelles and increase wolf predation rates, compared to areas without fences. Although they are extremely swift and can leap over fences from 90 to 100 cm high, young and pregnant females are especially vulnerable to predation in fenced areas.
Known Predators:
During summer, Przewalski's gazelles are yellowish brown with white fur on the venter and inside of the limbs. They molt to a less colorful pelage in winter, usually light brown or ivory-white. Their most prominent feature is a white patch on the rump partly bisected by a light brown line. Average body length is around 110 cm, and the tail is always less than 11 cm in length. The nasal bone is long, without lateral prongs and there are no preorbital depressions. Przewalski's gazelles lack distinguishable facial markings, and their tails are dark brown. Only males have horns, which are ridged and curve inwards at the tips, which touch when males are young and separate from each other with age. Horns range from 18 to 26 cm in adults. Males are heavier and darker than females.
Przewalski's gazelles are often confused with Tibetan gazelles, Mongolian gazelles, and goitered gazelles. Most Przewalski's gazelles have a shoulder height ranging from 50 to 70 cm, mass ranging from 17 to 32 kg and are larger than Tibetan gazelles, which have a shoulder height ranging from 54 to 65 cm and mass ranging from 13 to 20 kg. In addition, Przewalski's gazelles have shorter, more curvaceous horns than Tibetan gazelles. Both species are smaller and shorter than Mongolian gazelles, and goitered gazelles, which have a combined shoulder height ranging from 60 to 84 cm and a combined mass ranging from 29 to 45 kg. Of these 4 species, Mongolian gazelles have the largest skulls and smallest horns, and goitered gazelles have the most pronounced color patterns (e.g., black stripes on their faces).
Range mass: 17 to 32 kg.
Average mass: 25 kg.
Range length: 105 to 110 cm.
Average length: 110 cm.
Other Physical Features: endothermic ; homoiothermic; bilateral symmetry
Sexual Dimorphism: male larger; male more colorful; ornamentation
The lifespan of Przewalski's gazelles is unknown. However, population viability analysis suggests a maximum lifespan of 8 years.
Average lifespan
Status: wild: 8 years.
Przewalski’s gazelles inhabit the ecotone between grassland and desert, including semiarid grassland steppes and open valley. Sandy hills serve as refuge from predators, and they often use stable or active dunes as bedding habitat. During winter, they make a short southerly migration to regions where water and vegetation are more abundant.
Przewalski’s gazelles usually live from 2900 to 3700 m above sea level, and they are seldom found higher than 3700 m. The Qinghai Lake area exhibits a plateau climate, with sharp differences in daytime and nightime temperatures and high evaporation rates (4 times higher than precipitation, which is 380 mm annually). Major vegetation types include steppe and alpine meadow. Most plants throughout their geographic range are herbaceous and serve as an abundant and reliable source of forage for both wildlife and domestic animals.
Range elevation: 2900 to 3700 m.
Habitat Regions: temperate ; terrestrial
Terrestrial Biomes: savanna or grassland
Przewalski's gazelles are endemic to China. Historically, they were distributed in central and northwest China including Qinghai, Inner Mongolia, Gansu, Ningxia and Shanxi. They are now confined to 7 isolated populations (Yuanzhe population, Hudong-Ketu population, Haiyan-Gangcha population, Talixuanguo population, Bird-island population, Shengge population and Qiejitan population) that are separated by geographical barriers or human activity around Qinghai Lake, a large salt lake in the province of Qinghai.
Biogeographic Regions: palearctic (Native )
Przewalski’s gazelles are strict herbivores. They have a wide ranging diet of herbaceous and shrubby vegetation but prefer the leaves of crested wheatgrass, prairie sagewort and purple feather grass. During growing season, they tend to eat the above ground tender parts of Poaceae, Cyperaceae and Asteraceae. During non-growing season, food is less available, so they are less selective and eat more of litter and dry stems of Poaceae, which compose the major part of their non-growing-season diet. Other forage items include Astragalus tanguticus, Thermopsis lanceolata, Achnatherum splendens, Koeleria cristata, Orinus kokonorica, Poa pratensis, Stipa purpursa, Blysmus sinocompressus, Carex heterotachya, C. scabrirosfris, C. stenophylla, Rumex acetosa, and Triglochin maritimum.
Plant Foods: leaves
Primary Diet: herbivore (Folivore )
Przewalski's gazelles are herbivores and tend to move long distances throughout the day. As a result, they are important seed dispersers throughout their geographic range. During growing season, they choose only the tender parts of plants such as buds and leaves. Unlike many livestock, they do not damage plant root structures and thus do not have a significant negative impact on the grasslands in which they forage. They are also an important prey species for gray wolves. Wolf numbers have increased in recent years around Qinghai Lake. Consequently, predation pressure on Przewalski's Gazelles has increased as well. There is no information available regarding parasites specific to this species.
Ecosystem Impact: disperses seeds
There are no known adverse effects of Przewaiski's gazelles on humans
Until recently, Przewaiski's gazelles were illegally hunted for their skin and meat. Fortunately, poaching is no longer a significant threat, as monitoring has increased and anti-poaching laws are now strongly enforced.
Positive Impacts: food ; body parts are source of valuable material
Male Przewalski’s gazelles are either solitary or form small groups during the non-breeding season. They form polygynous mixed-sex groups with females during rut (i.e., breeding season), which lasts from December to early February. Male courtship and mating can be divided into 4 phases: 1) the approach, 2) courtship (e.g., standing on their hindlegs and walking toward the female, which is unique to this species), 3) copulation, and 4) mate tending. During mate tending, males guard mated females for 30 minutes after copulation. Males participate in horn-to-horn combat during rut. Some studies also observed fighting and chasing between dominant and subordinate females. At the end of breeding season, mixed-sex groups break into female groups and male groups or solitary males. Social hierarchies are more apparent during breeding season and are established according to the order in which breeding territories are established. For example, males who occupy their territories first are established as the dominant male and has increased mating opportunities.
Mating System: polygynous
Gestation lasts 5.5 to 6 months in Przewalski’s gazelles. Females give birth in thickets or areas of tall grass from June through July. Usually a female gives birth to only one young each year, however, twins have been documented. Newborn calves can stand and follow their mothers within several minutes after birth. Soon-there-after, mothers and their calves rejoin the larger group and form calf-cow herds. Females become sexually mature around 18 months of age.
Breeding interval: Procapra przewalskii breeds once a year
Breeding season: December to early February
Range number of offspring: 1 to 2.
Average number of offspring: 1.
Range gestation period: 5.5 to 6.0 months.
Average age at sexual or reproductive maturity (female): 18 months.
Key Reproductive Features: seasonal breeding ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); sexual ; viviparous
Little is known of parental investment in Przewalski's gazelles. However, like all mammals, mothers nurse young until weaning, and calves begin following their mother soon after parturition. Mothers likely defend young against potential threats, as females with calves spend more time scanning for predators than those without young.
Parental Investment: precocial ; female parental care ; pre-hatching/birth (Provisioning: Female, Protecting: Female); pre-weaning/fledging (Provisioning: Female, Protecting: Female); pre-independence (Provisioning: Female, Protecting: Female)
Prjevalski ceyranı (lat. Procapra przewalskii) — Boşbuynuzlular fəsiləsinə, Əsl antiloplar yarımfəsiləsinə, daxil olan məməli növü. Növ rus natuiralisti, səyyahı, tədqiqatçısı general Nikolay Prjevalskinin[1] (1839—1888) şərəfinə adlandırılmışdır.
Əsasən elədə böyük olmayan, şux qamətli, iri gözlərə sahib, kiçik qulaqlara malik bir canlıdır. Bədəninin uzunluğu 109 - 160 sm, hündürlüyü 50 - 70 sm, çəkisi isə 17 - 32 kq arası olur. Erkəklər bir qayda olaraq dişilərdən iri olurlar. Quyruqları qısadır. Təxminən 7-12 sm arası olur. Quyruqlarının üzəri sıx xəzlə örtülü olur. Üzəri sarı-qəhvəyi rəngdə olur. Alt və qarın nahiyyələri isə ağ rəngdədir. Erkəklərin rəngi dişilərə nisbətdə daha tünddür. Qış ayları isə hər iki fərddə xəz nisbətən açıq rəng alır. Yaşlı erkəkləırdə buynuzlarının uzunluğu 18 - 26 sm arasında dəyişə bilir. Bu canlılara ən yaxın növ Monqol ceyranı sayılır[2].
Prjevalski ceyranı Çinin endemin canlısı sayılır. Əvvəllər bu canlılar ölkənin şimal hissəsində, dağlıq bir platota, Kukunor gölü ilə Gansu Ninayaia və bəlkə də Şanxi və Daxili Monqolustana qədər uzanırdı. Halbuki, hazırda bir neçə populyasiya qalmışdır. Onlarda beş bir-birindən təcrid olunmuş, Kukunor gölünün ətrafında yerləşən və cəmi 250 km² ərazini əhatə edən bölgədə qalmışlar. Əsasən 3194-5174 m hündürlükdə, açıq çöl vadilərində və dağlıq ərazilərdə yaşayırlar.
2003-cü ilin sentyabr ayında aparılan hesablamalara görə Prjevalski ceyranlarının ümumi sayı yalnız 500-600 olduğu ortaya çıxır. Bununla delə 2016-cı ildə edilən son araşdırmalar nəticəsində onlıarın sayının 1544-1635 arası olması qeydə alınır. Bu isə saylarında artımı göstərir[2].
Prjevalski ceyranı adətən kiçik sürülərdə yaşayırlar. Bir qayda olaraq, on başdan çox olmayan qruplarda birləşirlər. Halbuki, XIX əsrdə bu növün sayı olduqca çox olduğu zamanlarda qrupların həcmi daha böyük olmuşdur. Erkəklər ilin böyük qismini tək və ya iki, üç fərddən ibarət olan qruplarda yaşayırlar. Dişilərdə qızma dönəmi baş verdikdə erkəklər və dişilər bir qrupda birləşir. Prjevalski ceyranları adətən sakit heyvanlardır. Bununla belə qısa səslər çıxartdıqları da qeyd olunur.
Prjevalski ceyranları əsasən cılkimilər və digər ot bitkiləri ilə qidalnırlar. Kol bitkilərindən isə gəvənləri üstün tuturlar. Bu canlıları bəzən Tibet ceyranlarının arealında belə görmək mümkündür. Bununla belə bu canlılar hec vaxt qida anlamında rəqabət aparmırlar. Səbəb isə Tibet ceyranlarının qida rasionunda əsasən paxlakimilər olmasıdır.
Prjevalski ceyranı (lat. Procapra przewalskii) — Boşbuynuzlular fəsiləsinə, Əsl antiloplar yarımfəsiləsinə, daxil olan məməli növü. Növ rus natuiralisti, səyyahı, tədqiqatçısı general Nikolay Prjevalskinin (1839—1888) şərəfinə adlandırılmışdır.
La gasela de Przewalski (Procapra przewalskii) és un membre de la família dels bòvids que, en estat salvatge, només es troba a la Xina. Antigament tenia una gran extensió, però la seva distribució actual es redueix a sis poblacions a prop del llac Qinghai.[1]
Aquest tàxon fou anomenat en honor del naturalista i explorador rus Nikolai Prjevalski.[2]
La gasela de Przewalski (Procapra przewalskii) és un membre de la família dels bòvids que, en estat salvatge, només es troba a la Xina. Antigament tenia una gran extensió, però la seva distribució actual es redueix a sis poblacions a prop del llac Qinghai.
Aquest tàxon fou anomenat en honor del naturalista i explorador rus Nikolai Prjevalski.
Die Przewalski-Gazelle (Procapra przewalskii) wird auch Mongolische Tibetgazelle genannt und ist eine Art der Kurzschwanzgazellen. Sie wurde früher als eine Unterart der Tibetgazelle (Procapra picticaudata) angesehen, ist aber mittlerweile als eigenständige Art allgemein erkannt.
Die Przewalski-Gazelle gleicht im Wesentlichen der Tibetgazelle und hat ebenso ein braungraues, unterseits weißes Fell. Im Unterschied zur Mongolischen Gazelle und zur Tibetgazelle weisen ihre Hörner an den Spitzen nach innen. Sie besitzt wie die Tibetgazelle eine weißen Rumpffleck, der allerdings hier durch eine dunkle Mittellinie geteilt wird.
Die Przewalski-Gazelle kommt im nördlichen Zentralchina (Qinghai, Sichuan und Gansu) vor; heute scheint das Verbreitungsgebiet auf den Fuß der Nan-Shan-Berge, östlich und nördlich des Qinghai-Sees beschränkt zu sein. Das unwegsame Gelände schützt sie hier offenbar etwas vor starken Nachstellungen. In Lebensweise und Ernährung gleicht sie weitgehend der Tibetgazelle. Die Przewalski-Gazelle zählt zu den am stärksten bedrohten Großsäugetieren Chinas. Die IUCN führt die Art als stark gefährdet (endangered).[1]
Durch die Lebensweise im Hochgebirgsplateau und die dortigen klimatischen Verhältnisse liegen für die Arten der Kurzschwanzgazellen nur sehr wenige Fossilnachweise vor. Arten der Gattung Procapra sind frühestens im Pliozän oder frühen Pleistozän vor 2 bis 3 Millionen Jahren nachgewiesen, während antilopenartige Arten bereits für das Miozän vor 13 bis 15 Millionen Jahren dokumentiert sind. Der Ursprung der Kurzschwanzgazellen wurde bei anderen gazellenartigen Antilopen vermutet, als potenzielle Ahnen wurden dabei Gazella sinensis aus dem späten Pliozän und Gazella paragutturosa aus dem frühen Pleistozän vermutet. Über Isotopenuntersuchungen in Fossilien und im Vergleich zu heute lebenden Tieren des tibetanischen Hochlands wurde festgestellt, dass das Klima und die Witterungsverhältnisse vor 2 bis 3 Millionen Jahren in diesem Gebiet deutlich milder und die Diversität der Lebensräume zugleich vielfältiger waren als dies aktuell der Fall ist, wodurch eine Artenbildung unter anderem bei den Kurzschwanzgazellen ermöglicht wurde.[2]
andere Antilopini
Tibetgazelle (Procapra picticaudata)
Przewalski-Gazelle (Procapra przewalskii)
Mongolische Gazelle (Procapra gutturosa)
Die wissenschaftliche Erstbeschreibung der Przewalski-Gazelle stammt von Eugen Büchner aus dem Jahr 1891 unter der Bezeichnung Gazella przewalski. Die Namensgebung der Gattung Procapra leitet sich von der griechisch-lateinischen Vorsilbe „pro“ (προ) für „vor“ und der Bezeichnung „capra“ für Ziegen ab.[2] Neben der Nominatform Procapra przewalskii przewalskii wird als weitere Unterart Procapra przewalskii diversicornis unterschieden.[4]
Die Przewalski-Gazelle wird heute gemeinsam mit der Mongolischen Gazelle und der Tibetgazelle zur Gattung der Kurzschwanzgazellen (Procapra) gestellt,[4] wurde jedoch häufig mit anderen Gazellen in der Gattung Gazella zusammengefasst.[2] Molekularbiologische Untersuchungen bestätigten die Monophylie der Gattung Procapra und stellten sie den anderen Gattungen der als Tribus definierten Antilopini gegenüber.[3] Dabei wurden die Przewalski-Gazelle und die Mongolische Gazelle als näher miteinander verwandt erkannt und der Tibetgazelle als Schwestergruppe gegenübergestellt.[3] In einer weiteren Studie wurde die Gattung Procapra, vertreten durch die Mongolische Gazelle, als eine der basalsten Gruppen der Gazellenartigen (Antilopini) eingeordnet.[5]
Die Przewalski-Gazelle (Procapra przewalskii) wird auch Mongolische Tibetgazelle genannt und ist eine Art der Kurzschwanzgazellen. Sie wurde früher als eine Unterart der Tibetgazelle (Procapra picticaudata) angesehen, ist aber mittlerweile als eigenständige Art allgemein erkannt.
Przewalski's gazelle (Procapra przewalskii) is a member of the family Bovidae, and in the wild, is found only in China. Once widespread, its range has declined to six populations near Qinghai Lake.[1] The gazelle was named after Nikolai Przhevalsky, a Russian explorer who collected a specimen and brought it back to St. Petersburg in 1875.[2]
Przewalski's gazelles are relatively small, slender antelopes with large eyes and short, pointed ears. The nasal bones are relatively large, suggesting an adaptation to the thin air of the Tibetan plateau. They have a head and body length of 109 to 160 cm (43 to 63 in), a shoulder height of 50 to 70 cm (20 to 28 in), and weigh between 17 and 32 kg (37 and 71 lb). Males are generally larger and heavier than the females. The tail is short, measuring only 7 to 10 cm (2.8 to 3.9 in), and is often entirely hidden by fur.
The animal is yellowish brown with a white underside and a white heart-shaped patch on its rump, partially bisected by a light brown vertical line. Males are darker in colour than females, and the coat of both sexes is more noticeably greyish in winter. The fur lacks an undercoat, consisting only of dense guard hairs. Male Przewalski's gazelles have ridged horns, which rise between the eyes and curve inwards at the tips; in younger males, the tips may actually touch, but they diverge as the animal ages. In the adult, the horns reach 18 to 26 cm (7.1 to 10.2 in) in length. The females are hornless.
Przewalski's gazelle is similar in appearance to both the Tibetan gazelle and the Mongolian gazelle, to both of which it is closely related, and occurs in similar geographic areas. It is intermediate in size between the other two species, and can most easily be distinguished from them by the shape of its horns.[3]
Until the early 20th century, Przewalski's gazelle was widespread across the high plateaus of northwestern China and Inner Mongolia. However, it is now found only in a single small area around Qinghai Lake, having been extirpated across the great majority of its former range. It inhabits flat open valleys and steppeland between mountains, and the sand dunes and semi-desert zones around lakes.[3]
Two sub-species have been described, although one is now believed to be extinct:
The preferred diet of Pzewalski's gazelles consists of sedges and grasses, supplemented by herbs and shrubs such as Astragalus.[3] They are often found foraging together with Tibetan gazelles, but do not compete for resources because the latter animal prefers legumes. Such associations with a related species allow for larger herds, which may help protect both species from predators.[4]
The gazelle usually travels in small groups, with rarely more than a dozen individuals, although much larger herds were reported in the 19th century, when the overall population was higher. Males are often solitary or travel in small groups of two or three individuals for much of the year, but gather together in small herds with the females during the winter rut.[3]
Przewalski's gazelles are generally quiet, but have been reported to make short bleating sounds.
Przewalski's gazelles rut from late December to early January. Males scent mark small territories and clash with rivals, fighting with their horns. Females have also been observed fighting for access to males. Courtship consists of the male moving towards the female while standing on his hind legs, and is followed by a brief copulation.[3]
Gestation lasts around six months, so that the young are born around May or June. The mother gives birth to a single offspring, usually in thickets or areas of tall grass, where they can be concealed from potential predators. The young are able to follow their mother within a few minutes of birth, although they may remain concealed for a few days before rejoining the herd. Females become fertile during their second year, around 18 months of age. The lifespan of Przewalski's gazelles is unknown, although based on that of related species, it is probably around eight years.[3]
Przewalski's gazelle is perhaps one of the most endangered species of large mammal on Earth. The many threats against the species include competition with domestic livestock and fencing of the natural habitat. These problems have become exacerbated as the area is increasingly developed as agricultural land.[3]
While now protected by Chinese law, and illegal hunting no longer is considered an important factor, a large percentage of the habitat of this species has already been lost due to human activities.[1] Consequently, it is considered to be an endangered species by the IUCN. Formerly, it was believed that as few as 250 remained, and it was considered critically endangered. However, this is now known to be an underestimate, with new subpopulations having been discovered in 2003 and 2006, and there were believed to be 350-400 (and possibly even more) mature individuals left.[1] By 2020, the population had exceeded 2,700, but the species continued to face severe threats.[5]
Przewalski's gazelle (Procapra przewalskii) is a member of the family Bovidae, and in the wild, is found only in China. Once widespread, its range has declined to six populations near Qinghai Lake. The gazelle was named after Nikolai Przhevalsky, a Russian explorer who collected a specimen and brought it back to St. Petersburg in 1875.
Przewalski-gazelo (Procapra przewalskii) el la ordo de parhufuloj kaj familio de bovedoj troviĝas en Ĉinghaj, Gansu, Ŝinĝjang kaj la Interna Mongolio de Ĉinio.
Tiu specio aspekte similas al la tibeta gazelo (Procapra picticaudata), sed ĝiaj kvar membroj kaj kornoj estas pli maldikaj ol tiuj de la tibeta gazelo, kaj la kornoj havas okulfrapajn transversajn eĝojn. Ĝiaj mallongaj kornoj kurbiĝas unu kontraŭ alia ĉe la pinto. Ĝia nazosto estas inallarĝa kaj ĝia fina parto pli maldika, kie ne troviĝas kavetoj. Somere ĝiaj mallongaj kaj brilaj haroj estas sablofiavaj kaj iom okraj, vintre brunflavaj aŭ laktblankaj. La gorĝo, abdomeno kaj internaj flankoj de la kvar membroj estas blankaj. Ĝi havas vizaĝan glandón. Ĝi longas ĉirkaŭ 100 centimetrojn, pezas 15 kilogramojn kaj altas 50'centimetrojn. Nur la maskla gazelo portas kornojn.
Tiuj palearktisaj bestoj vivas en duondezertaj herbejoj. Vintre ili horizontale translokiĝas suden' al lokoj, kie ne estas neĝo aŭ maldikas neĝtavolo, sed abundas akvo kaj herboj. En la fino de printempo kaj komenco de somero ili revenas norden.
La gazeloj ŝatas loĝi grupe. Dekoj aŭ centoj da gazeloj grupiĝas kaj aktivadas kune. Ili kuras rapide kvazaŭ flugante. Ili estas singardemaj, havas akrajn okulojn kaj orelojn, sed neakran flaradon. Ili manĝas junajn branĉojn, tigojn kaj foliojn de sablaj plantoj. Vintre ili manĝas velkintajn herbojn kaj foliojn. Post manĝado ili trinkas akvon. De decembro ĝis januaro de la sekvanta jaro, ili estas en la oestro. Tiam inter la masklaj gazeloj okazas ne tre intensa lukto. En majo kaj junio la femala gazelo naskas idojn, ĉiufoje unu, iafoje du. Post tio la masklaj gazeloj forlasas la grupon kaj formas inter si alian grupon. Kiam venas alia oestro, ili ree formas grandan grupon. 3 tagojn post sia naskiĝo, la gazelidoj povas rapide iri sekvante sian patrinon; post 2-3 monatoj ili povas kuri tiom rapide, ke preskaŭ neniu besto povas kuratingi ilin. Ĝuste per tiu kapablo ili gardas sin kontraŭ malamiko.
Przewalski-gazelo (Procapra przewalskii) el la ordo de parhufuloj kaj familio de bovedoj troviĝas en Ĉinghaj, Gansu, Ŝinĝjang kaj la Interna Mongolio de Ĉinio.
La gacela de Przewalski (Procapra przewalskii) es una especie de mamífero artiodáctilo de la familia Bovidae, una de las tres especies que forman el género de gacelas asiáticas Procapra y uno de los ungulados más amenazados del mundo. En libertad apenas quedan unos 250 ejemplares en China, en una zona junto al lago Qinghai.
La gacela de Przewalski (Procapra przewalskii) es una especie de mamífero artiodáctilo de la familia Bovidae, una de las tres especies que forman el género de gacelas asiáticas Procapra y uno de los ungulados más amenazados del mundo. En libertad apenas quedan unos 250 ejemplares en China, en una zona junto al lago Qinghai.
Procapra przewalskii Procapra generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Antilopinae azpifamilia eta Bovidae familian sailkatuta dago
Procapra przewalskii Procapra generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Antilopinae azpifamilia eta Bovidae familian sailkatuta dago
Przewalskingaselli (Procapra przewalskii) on onttosarvisiin kuuluva antilooppilaji. Lajia tavataan vain Kiinassa. Vuonna 1875 venäläinen tutkimusmatkailija Nikolai Prževalski löysi lajin ja vei keräämänsä näytteet Pietariin. Przewalskingasellia pidetään joskus myös tiibetingasellin alalajina, mutta yleensä se luokitellaan omaksi lajikseen.[1]
Przewalskingaselli on väritykseltään kellahtatavan ruskea. Vartalo on yleensä 100 cm, häntä 7–10 cm. Paino on noin 21–32 kg.
Przewalskingasellia pidetään vuoden 2008 luokituksen mukaan erittäin uhanalaisena lajina. Aiemmin se luokiteltiin äärimmäisen uhanalaiseksi. Kiinasta löydettiin uusia populaatiota, joten lisääntymiskykyisten yksilöiden määräksi arvioidaan 350–400 eläintä. Laji on silti edelleen hyvin lähellä äärimmäisen uhanalaisen lajin statusta, sillä lajimäärä on edelleen hyvin pieni ja populaatiot ovat eristyneitä.[1]
Przewalskingaselli (Procapra przewalskii) on onttosarvisiin kuuluva antilooppilaji. Lajia tavataan vain Kiinassa. Vuonna 1875 venäläinen tutkimusmatkailija Nikolai Prževalski löysi lajin ja vei keräämänsä näytteet Pietariin. Przewalskingasellia pidetään joskus myös tiibetingasellin alalajina, mutta yleensä se luokitellaan omaksi lajikseen.
Przewalskingaselli on väritykseltään kellahtatavan ruskea. Vartalo on yleensä 100 cm, häntä 7–10 cm. Paino on noin 21–32 kg.
Przewalskingasellia pidetään vuoden 2008 luokituksen mukaan erittäin uhanalaisena lajina. Aiemmin se luokiteltiin äärimmäisen uhanalaiseksi. Kiinasta löydettiin uusia populaatiota, joten lisääntymiskykyisten yksilöiden määräksi arvioidaan 350–400 eläintä. Laji on silti edelleen hyvin lähellä äärimmäisen uhanalaisen lajin statusta, sillä lajimäärä on edelleen hyvin pieni ja populaatiot ovat eristyneitä.
Gazelle Przewalski
Procapra przewalskii, communément appelé Gazelle Przewalski, est une espèce d'antilopes de la famille des Bovidae.
Selon BioLib (25 juin 2019)[1] :
Gazelle Przewalski
Procapra przewalskii, communément appelé Gazelle Przewalski, est une espèce d'antilopes de la famille des Bovidae.
La gazzella di Przewalski (Procapra przewalskii) è un membro della famiglia dei Bovidi endemica della Cina.[1]
La colorazione di questo animale è bruno-giallastra con macchie bianche sulla groppa. La lunghezza del corpo è di 100 cm, quella della coda 7-10 cm e il suo peso si aggira intorno ai 21-32 kg. Le corna, con le punte incurvate verso l'interno, sono presenti solo nei maschi.
Una volta era molto diffusa ma ora il suo areale si è ridotto a 4 popolazioni nelle vicinanze del lago Qinghai.
Abita le aree pianeggianti, i bacini tra le montagne e le zone semidesertiche intorno ai laghi.
La dieta principale è composta da carici, erba e da altre piante. Solitamente si spostano in gruppi di circa 10 esemplari, che diventano molto più grandi d'inverno, quando le condizioni si fanno più estreme. Da maggio a giugno nasce un solo piccolo per figliata.
I pericoli che minacciano questa specie sono molti. Competono per i pascoli con il bestiame domestico, il loro habitat si è ridotto notevolmente a causa dello sviluppo degli insediamenti umani e inoltre la frammentazione e la recinzione dei pascoli hanno impedito le migrazioni per la ricerca di pascoli migliori. Criticamente minacciate, ne rimangono solamente 250 esemplari e negli ultimi anni è stato stimato un declino del 25%. Devono venir prese delle misure di conservazione per scongiurare l'estinzione di questa specie.
La gazzella di Przewalski (Procapra przewalskii) è un membro della famiglia dei Bovidi endemica della Cina.
Preževalskio dzerenas, Preževalskio gazelė (lot. Procapra przewalskii) - tikrųjų antilopių (Antilopinae) pošeimio dykaraginių (Bovidae) šeimos žinduolis.
Stambesnis už tibetinį dzereną. Kūno aukštis apie 65 cm. Ragai trumpesni ir storesni negu tibetinio dzereno, su užlinkusiomis į vidų viršūnėmis.
Gyvena pusdykumėse. Rūšis įrašyta į Tarptautinę raudonąją knygą.
Paplitęs Šiaurės Kinijoje.
De Chinese steppegazelle (Procapra przewalskii) is een zoogdier uit de familie van de holhoornigen (Bovidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Büchner in 1891.
Bronnen, noten en/of referenties
Multimedia w Wikimedia Commons Dżereń Przewalskiego[3] (Procapra przewalskii) – gatunek ssaka z rodziny wołowatych.
Chiny. Gatunek zagrożony wyginięciem.
Osiąga długość 100 cm (plus ogon 7-10 cm) oraz wagę 21-32 kg. Ubarwienie jest żółtobrązowe.
Dżereń Przewalskiego (Procapra przewalskii) – gatunek ssaka z rodziny wołowatych.
Procapra przewalskii är ett slidhornsdjur i släktet getgaseller som förekommer i Kina.
Arten liknar den tibetanska getgasellen i utseende men är något större. Individerna blir cirka 110 cm långa och därtill kommer en upp till 11 cm lång brun svans. Mankhöjden ligger mellan 50 och 70 cm. Vikten varierar mellan 17 och 32 kg.[2] Pälsens färg är huvudsakligen gulbrun med ljusare kinder och extremiteter. Kännetecknande är en stor vit fläck på stjärten med en svart lodrätt strimma i mitten. De 18 till 26 cm långa hornen finns bara hos hannar. I motsats till tibetansk getgasell är hornens spetsar böjda inåt.[2]
Procapra przewalskii hade tidigare ett större utbredningsområde i nordvästra Kina men lever idag endast i sju från varandra skilda områden.[2] Habitatet utgörs av stäpper på bergstrakter som kan vara 5 100 meter höga.[1]
Individerna är främst aktiva mellan skymningen och gryningen. De bildar vanligen utanför parningstiden mindre flockar som leds av en hanne. Andra hannar lever ensamma. I regioner där får och nötkreatur förekommer undviker getgasellerna kontakt med boskapsdjuren. Dessa getgaseller kan hoppa över hinder som är cirka en meter höga men de kan skada sig när de misstolkar barriärens höjd.[2]
Födan utgörs av gräs, kvistar, löv och ibland andra växtdelar.[2]
Parningen sker vanligen mellan december och februari och sedan lever honor i egna flockar. Efter dräktigheten som varar 5,5 till 6 månader föds en eller sällan två ungar. Honor blir efter ungefär 18 månader könsmogna. Livslängden är okänd men uppskattas med åtta år.[2]
Arten hotas främst av habitatförstörelse på grund av regionens omvandling till jordbruksmark. Andra delar av stäppen torkar ut och blir öknar som är olämpliga för getgasellen. Vissa populationer finns i stora inhägnader och där fångas individerna lätt av vargar. IUCN uppskattar att beståndet av könsmogna individer är färre än 2 500 och listar arten som starkt hotad (EN).[1]
Procapra przewalskii är ett slidhornsdjur i släktet getgaseller som förekommer i Kina.
Це відносно невелика, струнка тварина з великими очима і короткими, гострими вухами. Голова і тіло довжиною від 109 до 160 сантиметрів, висота в холці від 50 до 70 сантиметрів, вага від 17 до 32 кг. Самці зазвичай більші й важчі. Хвіст короткий, усього від 7 до 10 см і часто повністю прихований хутром. Тварина жовтувато-коричнева зверху з білим низом і білою, у формі серця плямою на його крупі, частково поділеною навпіл світло-коричневою лінією. Самці темнішого кольору, ніж самиці, і хутро обох статей більш сірувате взимку. У дорослих самців є роги від 18 до 26 сантиметрів довжиною. Цей вид тісно пов'язаний з Procapra picticaudata.
Procapra przewalskii зазвичай подорожує в малих групах, рідко більше десятка осіб, хоча набагато більші стада були зареєстровані в 19 столітті, коли загальна чисельність була вищою. Самці часто поодинокі, або подорожують в невеликих групах з двох або трьох осіб, протягом більшої частини року, але збираються в невеликі стада з самицями взимку під часу гону. Procapra przewalskii, як правило, тихі, але, як повідомляється, роблять короткі звуки бекання.
Переважно раціон складається з осоки і трави, доповненням є чагарники, такі як астрагал. Вони часто зустрічаються під час харчування разом з Procapra picticaudata, але ці види не конкурують за ресурси, так як остання полюбляє бобові рослини.
Країни проживання: Китай (Ганьсу - регіонально вимерли, Цинхай). Обмежується ізольованими субпопуляціями навколо озера Цинхай. Ретельне обстеження у вересні 2003 року показало загальну чисельність населення 500-600 осіб. Населяє степові й відкриті долини, включаючи хвилясту місцевість на висотах 3,194-5,174 м.
Procapra przewalskii là một loài động vật có vú trong họ Bovidae, bộ Artiodactyla. Loài này được Büchner mô tả năm 1891.[2]
_Gazella_przewalskii.png)
Phương tiện liên quan tới Antilopinae tại Wikimedia Commons
.png){kind=small}
Bài viết về chủ đề Bộ Guốc chẵn này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Procapra przewalskii là một loài động vật có vú trong họ Bovidae, bộ Artiodactyla. Loài này được Büchner mô tả năm 1891.
Procapra przewalskii
(Büchner, 1891)
Дзерен Пржевальского[1] (лат. Procapra przewalskii) — парнокопытное млекопитающее из подсемейства настоящих антилоп семейства полорогих. Вид назван в честь русского натуралиста, генерала Николая Михайловича Пржевальского (1839—1888)[2].
Относительно небольшое, стройное животное с большими глазами и короткими острыми ушами. Длина тела от 109 до 160 см, высота в холке от 50 до 70 см, масса от 17 до 32 кг. Самцы обычно крупнее и тяжелее. Хвост короткий, от 7 до 12 см и часто полностью скрыт мехом. Окрас желтовато-коричневый сверху с белым низом и белым, в форме сердца, пятном на крупе, частично разделенным пополам светло-коричневой линией. Самцы окрашены темнее самок, мех обоих полов светлеет зимой. У взрослых самцов есть рога от 18 до 26 см длиной. Наиболее близкородственным видом является монгольский дзерен[3].
Дзерен Пржевальского является эндемиком Китая, где раньше был широко распространён на высоких плато севера страны от окрестностей озера Кукунор в провинции Цинхай через Ганьсу (Ганьсуский коридор) до Нинся и, возможно, Шаньси и Внутренней Монголии. Однако в настоящее время сохранилось лишь несколько небольших популяций, обитающих в пяти изолированных районах, расположенных вокруг озера Кукунор и занимающих общую площадь всего около 250 км². Населяет открытые степные долины и холмистые местности на высоте 3194—5174 м.
В результате тщательного подсчёта, проведённого в сентябре 2003 года, было установлено, что общая численность популяции составляет всего 500—600 особей. Однако последняя оценка численности, проведённая в 2016 году, показала рост численности вида до 1544—1635 особей[3].
Дзерен Пржевальского обычно держится небольшими стадами, как правило, не более десяти особей, хотя в XIX веке, когда общая численность вида ещё была значительно выше, были зарегистрированы гораздо более многочисленные стада. Самцы часто держатся в одиночку или путешествуют в небольших группах из двух или трех особей в течение большей части года, но собираются в небольшие стада с самками зимой накануне гона. Дзерены Пржевальского, как правило, тихие, но, как сообщается, могут издавать короткое блеяние.
Рацион состоит преимущественно из осоки и травы, дополнением являются кустарники, такие как астрагал. Дзерены Пржевальского часто встречаются при кормёжке вместе с тибетскими дзеренами, но эти виды не конкурируют за ресурсы, так как последние предпочитают бобовые растения.
Дзерен Пржевальского (лат. Procapra przewalskii) — парнокопытное млекопитающее из подсемейства настоящих антилоп семейства полорогих. Вид назван в честь русского натуралиста, генерала Николая Михайловича Пржевальского (1839—1888).
普氏原羚（学名：Procapra przewalskii），又名滩黄羊，与黄羊都属于牛科原羚属的一种动物，曾广泛分布于中亚地区，但现仅发现于中国青海湖周边以，为中国国家一级保护动物,并被中国脊椎动物红皮书评为极危级。
2003年及之后的数次调查显示普氏原羚的数量达到500-600只（可能更多）[1][2]。2008年IUCN评估至少有350-400只普氏原羚在野外活动，并在名录中将其由极危物种调整为濒危物种；同时指出其生存仍面临威胁，须保持定期监视其数量及种群趋势的变化[1]。2012年达到约1600只[3]。2018年进一步增至约2800只[4]。
该物种1873年由俄国探险家尼科莱·普尔热瓦尔斯基率领探险队在青海湖边发现，1949年被确认为一个独立的种。
普氏原羚毛色棕黄，体长110厘米左右, 成年雄性体重可达30千克, 雌性体重可达23千克。雄性普氏原羚有短粗的角, 成对角的角尖明显向内侧勾曲。这是区别于黄羊、藏原羚的显著特征[5][6]。
普氏原羚（学名：Procapra przewalskii），又名滩黄羊，与黄羊都属于牛科原羚属的一种动物，曾广泛分布于中亚地区，但现仅发现于中国青海湖周边以，为中国国家一级保护动物,并被中国脊椎动物红皮书评为极危级。
2003年及之后的数次调查显示普氏原羚的数量达到500-600只（可能更多）。2008年IUCN评估至少有350-400只普氏原羚在野外活动，并在名录中将其由极危物种调整为濒危物种；同时指出其生存仍面临威胁，须保持定期监视其数量及种群趋势的变化。2012年达到约1600只。2018年进一步增至约2800只。
该物种1873年由俄国探险家尼科莱·普尔热瓦尔斯基率领探险队在青海湖边发现，1949年被确认为一个独立的种。
프르제발스키가젤(Procapra przewalskii)은 소과에 속하는 가젤의 일종으로 야생에서는 중국에서만 발견된다. 한때는 널리 분포했으나 분포 지역이 칭하이 호 근처의 6개 지역으로 줄어들었다.[1] 학명은 1875년 상트페테르부르크에 이 종의 표본을 수집해 가져 온 러시아 탐험가 니콜라이 프르제발스키의 이름을 따서 지었다.[2]
비교적 작고 가냘픈 영양으로 큰 눈과 짧고 뾰족한 귀를 갖고 있다. 비교적 큰 코 뼈를 갖고 있는 데, 이는 티베트 고원의 희박한 공기에 적응하기 결과로 추정된다. 머리에서 몸까지 몸길이는 109~160cm, 어깨 높이는 50~70cm, 몸무게는 17~32kg 정도이다. 일반적으로 수컷이 암컷보다 크고 무겁다. 꼬리는 7~10cm 정도로 짧아서 털 속에 완전히 숨겨지기도 한다.
