Родова латинська назва походить від дав.-гр. μελίλωτος і означає «медова конюшина» (від μέλι — «мед» і λωτός — «конюшина», «лотос»)[3].
Велика трав'яниста рослина заввишки до 2 м.Є отруйною
Батьківщиною роду є Європа і Азія, але зараз він розповсюджений по всьому світу. Росте на пустириськах, схилах балок, пасовиськах, біля доріг та канав, а також як бур'ян у садах.
Квітки буркуну підмішують до вищих сортів тютюну для додання аромату[3].
Сухе листя буркуну додають до молока під час скисання для виготовлення сирів. У Швейцарії в кантоні Гларус ретельно відібране й висушене листя буркуну додають до так званого "зеленого швейцарского сиру", відомого своїм оригінальним смаком.
У Німеччині та Польщі листя й квітки буркуну здавна чавлять для ароматизації пива та різних настоїв. У Болгарії, Румунії, Молдавії відваром буркуну запарюють бочки перед заливанням вина та солінням помідорів і огірків.[4]