Botrychium lanceolatum is a species of plant belonging to the family Ophioglossaceae.[1]
Its native range is subarctic and temperate Northern Hemisphere including Greenland[2].[1]
{{cite book}}: CS1 maint: others (link) Botrychium lanceolatum is a species of plant belonging to the family Ophioglossaceae.
Its native range is subarctic and temperate Northern Hemisphere including Greenland.
Suikeanoidanlukko (Botrychium lanceolatum) on harvinainen, noidanlukkoihin kuuluva saniaislaji. Suomessa suikeanoidanlukko on suuresti harvinaistunut ja luokitellaan vaarantuneeksi lajiksi.[1]
Suikeanoidanlukon maavarresta nousee pystysuoraan 5–25 senttimetriä korkea lehti, joka on jakautunut yläosastaan lehteen ja itiöpesäkkeistöön. Kellanvihreä lehtilapa on ruoditon, leveän kolmiomainen ja noin leveytensä pituinen. Lehdyköitä on 3–5 paria ja ne ovat pitkulaisia, keskisuonellisia ja lavan kärkeä kohti pieneneviä. Alimmat lehdykät ovat pitkiä ja etuviistoon lyhytliuskaisia tai hampaisia. Itiöpesäkkeistö on pitkäperäinen ja haarova. Itiöpesäkkeet ovat lyhytperäisiä ja sijaitsevat usein rypälemäisinä ryhminä, kypsinä ne ovat väriltään ruosteenruskeita. Suikeanoidanlukon itiöt kypsyvät Suomessa kesä-elokuussa. Alkeisvarsikko on maansisäinen ja mukulamainen.[2] Lajin esiintyminen on hyvin epäsäännöllistä ja epäsuotuisina aikoina se saattaa piillä maan alla vuosia.[3] Muiden noidanlukkojen tapaan laji viettää yhteiselämää sienten kanssa.[4]
Muista noidanlukoista suikeanoidanlukon saattaa sekoittaa saunionoidanlukon (B. matricariifolium) tai pohjannoidanlukon (B. boreale) äärimmäisyysmuotoihin.[4] Läheisimmin laji muistuttaa pohjannoidanlukkoa, jonka lehtilavan tyvipuolen liuskat ovat leveämpiä ja selvästi toisiaan peittäviä. Saunionoidanlukolla lehtilapa on puolestaan kolmiomaisen sijaan pitkulainen ja sen liuskat näkyvästi suonellisia. [2]
Suikeanoidanlukkoa tavataan Euroopassa Norjassa, Ruotsin keski- ja pohjoisosissa, Suomessa, Kaakkois-Venäjällä, Alpeilla ja Islannissa. Lajia tavataan satunnaisesti myös Venäjän Kaukoidässä ja Japanissa, sekä edelleen Alaskassa, Kalliovuorilla ja Grönlannissa. Samoilla leveysasteilla Pohjois-Amerikan keski- ja itäosissa tavataan lajin muunnosta (var. augustisegmentum).[5]
Suomesta suikeanoidanlukkoa on tavattu harvinaisena koko maasta Ahvenanmaalta Pohjois-Lappiin saakka. Laji on kuitenkin suuresti harvinaistunut 1970-luvulta alkaen ja kadonnut monin paikoin kokonaan, erityisesti Etelä- ja Keski-Suomesta.[4] Viime vuosikymmeninä suikeanoidanlukon levinneisyysalueen painopiste Suomessa onkin siirtynyt Pohjois-Suomeen.[6]
Suikeanoidanlukko kasvaa perinteisesti kalliosammalikoissa, niityillä, laitumilla ja rantatörmillä.[2] Suikeanoidanlukko on harvinaistunut koko esiintymisalueellaan. Suomessa harvinaistumisen suurimmat syyt ovat kasvupaikkojen umpeenkasvu, metsänhoitotoimet ja umpeenkasvu.[3]
Suikeanoidanlukko (Botrychium lanceolatum) on harvinainen, noidanlukkoihin kuuluva saniaislaji. Suomessa suikeanoidanlukko on suuresti harvinaistunut ja luokitellaan vaarantuneeksi lajiksi.
Botrychium lancéolé, Botryche lancéolé, Botryche de l'Ouest
Botrychium lanceolatum, de noms communs Botrychium lancéolé, Botryche lancéolé ou Botryche de l'Ouest, est une espèce de fougères de la famille des Ophioglossaceae et du genre Botrychium.
Le Botryche lancéolé a une hauteur de 3 à 15 cm. Le panicule sporangifère est à pétiole court, plus court que la partie foliacée, celle-ci généralement sessile, longue de 1 à 5 cm, plus longue que large, pennatiséquée ou bipennatiséquée, à 3 à 4 paires de pennes dirigés vers l'avant. Les pinnules sont oblongues-lancéolées, aigües ou obtuses, mais pas arrondies ni tronquées. Toute la partie foliacée et stérile est glabre, charnue, rigide, insérée à mi-hauteur, et non pétiolée[2].
L'espèce a pour aire de répartition les régions froides de l'hémisphère nord. Elle a pour habitat les forêts ouvertes et les flancs herbeux[3].
Botrychium lanceolatum admet deux sous-espèces selon Catalogue of Life (29 octobre 2020)[4] :
Botrychium lanceolatum subsp. angustisegmentum (Pease & Moore) Clausen (présente uniquement en Amérique du Nord)
Botrychium lanceolatum subsp. lanceolatum (commune à l'ensemble de l'hémisphère nord tempéré à froid : Europe, Amérique du Nord, Sibérie, Japon, Chine)
Synonymes :
La plante est classée « espèce vulnérable » (VU) sur la Liste rouge européenne de l'UICN 2017, « en danger critique d'extinction » (CR) sur la Liste rouge de la flore vasculaire de Rhône-Alpes en France[1]. Elle est en voie de disparition au Saskatchewan[3].
Botrychium lancéolé, Botryche lancéolé, Botryche de l'Ouest
Botrychium lanceolatum, de noms communs Botrychium lancéolé, Botryche lancéolé ou Botryche de l'Ouest, est une espèce de fougères de la famille des Ophioglossaceae et du genre Botrychium.
Systematyka[1] Domena eukarionty Królestwo rośliny Podkrólestwo naczyniowe Klad monilofity Klasa psylotowe Rząd nasięźrzałowce Rodzina nasięźrzałowate Rodzaj podejźrzon Gatunek podejźrzon lancetowaty Nazwa systematyczna Botrychium lanceolatum (S. G. Gmel.) Ĺngstr.Botrychium lanceolatum Ĺngstr.
Podejźrzon lancetowaty (Botrychium lanceolatum (S. G. Gmel.) Ĺngstr.) – gatunek psylota z rodziny nasięźrzałowatych.
Występuje w Ameryce Północnej, Azji i w Europie, głównie w północnych regionach tych kontynentów, na oddzielonych od siebie obszarach zwartego zasięgu oraz na pojedynczych stanowiskach. W Europie występuje głównie na Półwyspie Skandynawskim, na Islandii oraz w Alpach. W Polsce znane jest tylko jedno stanowisko w Gorcach podane w 1950 r. Znajdowało się na Hali Turbacz na wysokości 1220 m n.p.m. Było to zresztą również jedyne stanowisko tej rośliny w całych Karpatach[3]. Populacja liczyła kilka-kilkanaście okazów i była obserwowana na tym stanowisku przez wiele lat. W 2002 r. jednak nie udało się już odszukać podejźrzona lancetowatego na tym stanowisku. Nie można jednak całkowicie wykluczyć jego występowania, gdyż jest to roślina niepozorna, trudna do odszukania[4].
Rośnie na brzegach lasów, polanach i halach. W Polsce rósł na łące mieczykowo-mietlicowej Gladiolo-Agrostietum. Zarodnie dojrzewają w lipcu i sierpniu. Liczba chromosomów 2n=90[4].
W Polsce gatunek był ściśle chroniony, od 2014 roku nie podlega ochronie. Kategorie zagrożenia gatunku:
Podejźrzon lancetowaty (Botrychium lanceolatum (S. G. Gmel.) Ĺngstr.) – gatunek psylota z rodziny nasięźrzałowatych.
Topplåsbräken (Botrychium lanceolatum) är en art i familjen låsbräkenväxter i växtdivisionen ormbunksväxter.
Lågväxt och relativt oansenlig bräkenväxt, Det är en rödlistad art, med klassen VU och därmed skyddad.
Foto av Topplåsbräken taget i Dalarna.
Illustration av Topplåsbräken.
Wikimedia Commons har media som rör Topplåsbräken.
Topplåsbräken (Botrychium lanceolatum) är en art i familjen låsbräkenväxter i växtdivisionen ormbunksväxter.
Lågväxt och relativt oansenlig bräkenväxt, Det är en rödlistad art, med klassen VU och därmed skyddad.
Кореневище щорічно випускає одну вайю 5–20 см заввишки. Загальне стебло зелене, 4–15 см. Листова пластина від блискуче- чи жовтаво-зеленого до темно-зеленого кольору, 1–2-перисті, 6×7 см. Спороноси, що ростуть при вершині загального стебла, вузько трикутні, 1–6 см, 1–3-перисті. Стиглі спорангії іржаво-коричневого кольору.2n=90.
Країни зростання: Австрія; Ліхтенштейн; Білорусь; Естонія; Фінляндія; Швейцарія; Ісландія; Італія; Латвія; Норвегія; Росія; Швеція; США; Канада; Гренландія; Китай — Цзілінь, Внутрішня Монголія; Японія. Населяє луки, пасовища, піщані пляжі й морські скелі. У південній частині ареалу населяє скелясті місця високо над рівнем моря.
Це незавершена стаття про Папороті.Botrychium lanceolatum là một loài dương xỉ trong họ Ophioglossaceae. Loài này được S.G. Gmel. Ångström mô tả khoa học đầu tiên năm 1854.[1]
.jpg)
Bài viết liên quan đến ngành Dương xỉ này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Botrychium lanceolatum là một loài dương xỉ trong họ Ophioglossaceae. Loài này được S.G. Gmel. Ångström mô tả khoa học đầu tiên năm 1854.
Botrychium lanceolatum (S.G.Gmel.) Ångström
Гроздо́вник ланце́тный, или Гроздовник ланцетови́дный (лат. Botrȳchium lanceolātum) — вид папоротников рода Гроздовник (Botrychium) семейства Ужовниковые (Ophioglossaceae).
Голарктический реликтовый вид. Произрастает в Северной Европе, в Альпах, Восточной Европе (Латвия, Эстония), Карпатах, в горах Монголии, в Восточной Азии и Северной Америке. В России — на севере европейской части и Дальнем Востоке[1].
Как правило, обитает на лесных, обычно песчаных полянах, на луговых склонах, в разреженных лесах и кустарниках.
Многолетнее растение высотой от 5 до 20 см.
Единственная вайя выше середины разделена на вегетативную (стерильную) и спороносную части. Вегетативная часть сидячая, более или менее треугольная, перисто-раздельная, обычно не длиннее своей ширины. Доли первого порядка (перья) ланцетные, от перисто-раздельных до туповато-зубчатых. Спороносная часть вайи всегда имеется, на короткой ножке, обычно дважды перисто-рассечённая, часто метёлкообразная.
Размножается спорами. Спороносит в июле — августе.
Включён в Красную книгу Эстонии, а также в Красные книги субъектов Российской Федерации: Архангельская область, Республика Бурятия, Вологодская область, Республика Карелия, Кировская область, Республика Коми, Красноярский край, Ленинградская область, Мурманская область, Пермский край, Приморский край, Республика Саха (Якутия), Томская область, Тюменская область, Удмуртская республика, Хабаровский край, Ханты-Мансийский автономный округ, Челябинская область, Чукотский автономный округ[2]
Листья гроздовника ланцетного применяются как седативное для детей[3].
Гроздо́вник ланце́тный, или Гроздовник ланцетови́дный (лат. Botrȳchium lanceolātum) — вид папоротников рода Гроздовник (Botrychium) семейства Ужовниковые (Ophioglossaceae).
.jpg)
