nomes no trilho de navegação
Equisetum scirpoides (dwarf scouring rush or dwarf horsetail) Michx., Fl. Bor.-Amer. 2: 281 (1803). 2 n = 216. The smallest of the currently occurring representatives of the genus Equisetum (horsetail).
The smallest Equisetum, E. scirpoides has circumpolar distribution. Plants create compact and dense clumps, reaching a maximum height of about 30 cm. The assimilation and generative shoots are identical and grow together. The leaves reduced to a black sheath around the stem. The stems are green, unbranched, thick and about 1 mm with six ribs. The generative shoots with small cones dying after sowing the spores. The nodes occur at approximately 1 – 3 cm. The leaves are very small to about 1 mm, and arranged in around nodes. The corms are thin, yellow and brown. The roots very fine, black and densely surpassing the ground. Species grows best in the mud at the depth zone from 0 to 3 cm. Specimens reproduce primarily by vegetative division. Equisetum scirpoides is hardy and semi-evergreen. This species is quite a popular decorative plant seen in garden ponds, ornamental gardens and assumptions in nearly the whole world. E. scirpoides was discovered and described by French botanist André Michaux. Detailed studies were conducted by the American botanist Oliver Atkins Farwell.[1]
Equisetum, from the Latin, equus, "horse", and seta, "bristle, animal hair". Scirpoides, from the Latin, scirpus, "rush, bulrush". Scouring Rush, a reference to its early use for cleaning pots, made possible by its high silica content. Other common names include dwarf horsetail, sedge horsetail, prele faux-scirpe (Qué), tradfräken (Swe), dvergsnelle (Nor), trad-padderok (Dan), hentokorte (Fin), dwergholpijp (NL), himedokusa (Jpn), skrzyp arktyczny (PL).
Austria, Finland, Norway, Spitsbergen, Sweden, Greenland, St. Pierre & MiqueIon, Canada (Alberta, British Columbia, Manitoba, New Brunswick, Newfoundland, N.W.Territories, Nunavut, Nova Scotia, Ontario, Prince Edward Isl., Quebec, Saskatchewan, Yukon), Alaska, USA (Idaho, Illinois, Iowa, Maine, Massachusetts, Michigan, Minnesota, Montana, New Hampshire, New York, South Dakota, Vermont, Washington, Wisconsin), W-Siberia, C-Siberia, E-Siberia, Amur, Ussuri, Japan, Novaja Zemlja, Kamchatka, N-European Russia, Lithuania, Estonia, C-European Russia, E-European Russia.
Within Equisetum scirpoides there are two subspecies :
Identifiable as a horsetail by the upright, hollow, jointed, cylindrical stems with inconsequential and easily overlooked leaves. Distinguished from other horsetails by its low, slender, wiry, unbranched stems and its small size. This is the smallest living horsetail. Field marks, diminutive size, low, slender, wiry, unbranched stems.
Equisetum scirpoides (dwarf scouring rush or dwarf horsetail) Michx., Fl. Bor.-Amer. 2: 281 (1803). 2 n = 216. The smallest of the currently occurring representatives of the genus Equisetum (horsetail).
The smallest Equisetum, E. scirpoides has circumpolar distribution. Plants create compact and dense clumps, reaching a maximum height of about 30 cm. The assimilation and generative shoots are identical and grow together. The leaves reduced to a black sheath around the stem. The stems are green, unbranched, thick and about 1 mm with six ribs. The generative shoots with small cones dying after sowing the spores. The nodes occur at approximately 1 – 3 cm. The leaves are very small to about 1 mm, and arranged in around nodes. The corms are thin, yellow and brown. The roots very fine, black and densely surpassing the ground. Species grows best in the mud at the depth zone from 0 to 3 cm. Specimens reproduce primarily by vegetative division. Equisetum scirpoides is hardy and semi-evergreen. This species is quite a popular decorative plant seen in garden ponds, ornamental gardens and assumptions in nearly the whole world. E. scirpoides was discovered and described by French botanist André Michaux. Detailed studies were conducted by the American botanist Oliver Atkins Farwell.
Alssosi (Equisetum scirpoides) on osjaliste sugukonda kuuluv sõnajalgtaim.
Ta on Eestis arvatud II kaitsekategooriasse (seisuga 2012).
Eestis võib neid leida kasvamas mitut tüüpi metsas ja niitudel[1].
Alssosi (Equisetum scirpoides) on osjaliste sugukonda kuuluv sõnajalgtaim.
Ta on Eestis arvatud II kaitsekategooriasse (seisuga 2012).
Eestis võib neid leida kasvamas mitut tüüpi metsas ja niitudel.
Hentokorte (Equisetum scirpoides) on pienikokoinen, pohjoisten alueiden yhtäläisitiöinen sanikkainen.
Monivuotinen hentokorte kasvaa 10–20 cm korkeaksi. Maavarsisto levittäytyy laajalle, ja siitä nousee ryhminä rennohkoja, kaarevia ja mutkaisia varsia. Varret ovat haarattomia ja korkeintaan yhden millimetrin paksuisia, ja niissä on harjuja ja uurteita 6 tai 8. Sisältä varret ovat onttoja: hyvin pientä keskionteloa ympyröivät sivuontelot. Lehdet ovat vähäisiä, yhdiskasvuisia kiehkuroita, jotka muodostavat hammasreunaisia tuppia varren nivelkohtiin. Tupet ovat mustahkoja, ja niissä on kolme tai neljä hammasta. Hampaat ja niiden pitkät, äimämäiset kärjet ovat pysyviä. Käpymäiset itiötähkät ovat varren latvassa, lähes kokonaan latvatupen sisällä. Itiöpesäkkeet ovat perällisten kuusikulmaisten kilpien alapinnalla. Suomessa hentokortteen itiöt kehittyvät heinä-syyskuussa. Alkeisvarsikko on kaksikotinen, liuskainen, maanpäällinen ja väriltään vihreä.[2] Hentokorte säilyy talven yli vihreänä.[3]
Euroopassa hentokortteen levinneisyysalue on pohjoinen. Sitä kasvaa Norjan ja Ruotsin keskiosista Pohjois-Suomeen ja Kuolan niemimaalle, Baltiaan ja Pohjois-Venäjälle. Laji on levinnyt myös suurimpaan osaa Siperiaa, Pohjois-Japaniin ja edelleen Alaskaan, Kanadaan ja Yhdysvaltojen pohjoisosiin. Hentokortetta kasvaa myös Länsi-Grönlannissa ja Huippuvuorilla.[3] Suomessa hentokortetta tavataan kahdella pääalueella: Pohjois-Suomessa Kainuusta ja Etelä-Lapista pohjoisimpaan Lappiin, sekä Ahvenanmaalta, josta laji on tosin lähes kadonnut 1900-luvun aikana. Muualta maasta lajista on vain muutama havainto Etelä-Suomen kalkkialueilta.[4][5]
Hentokortetta tavataan kosteissa kuusikoissa, lettosoiden laiteilla ja mättäillä, lähteikköpaikoilla, rantatörmissä, tunturiniityillä ja -kankailla, varjoisilla kalliorinteillä ja kalkkilouhikoissa. Laji on kalkinvaatija.[2]
Hentokorte (Equisetum scirpoides) on pienikokoinen, pohjoisten alueiden yhtäläisitiöinen sanikkainen.
Prêle faux-scirpe
Equisetum scirpoides, la Prêle faux-scirpe, est une espèce de plantes herbacées de la famille des Equisetaceae (prêles). Son aire de répartition est circumboréal (dans les zones plus fraîches de l’hémisphère nord). On la trouve à l'état sauvage dans les zones nordiques : en Scandinavie, au nord de l'Asie et en Amérique du Nord (Canada, Alaska).
Cette plante est très proche morphologiquement de la Equisetum variegatum (la prêle panachée), elle s'en distingue par sa taille plus petite (inférieur à 20 cm) et par ses tiges non-creuses.
Son nom commun, « faux-scirpe », et son épithète spécifique, scirpoides, proviennent du scirpe, dont l’apparence générale est semblable.
Son nom latin vient de 'equus' qui signifie cheval et 'seta' crin allusion aux rameaux qui ressemblent à des crins de cheval. 'scirpoides': qui ressemble aux scirpes[1].
L' Equisetum scirpoides est la plus petite des prêles. Les tiges très fines, vert foncé et anneaux noirs forment une touffe originale, pour de petites compositions, même en intérieur[1].
La plante s'étend beaucoup par ses rhizomes traçants. Idéale pour les berges des petits bassins, disposez-la à une profondeur entre 0 et 10 cm (distance entre le rhizome et la surface de l'eau)[1].
Prêle faux-scirpe
Equisetum scirpoides, la Prêle faux-scirpe, est une espèce de plantes herbacées de la famille des Equisetaceae (prêles). Son aire de répartition est circumboréal (dans les zones plus fraîches de l’hémisphère nord). On la trouve à l'état sauvage dans les zones nordiques : en Scandinavie, au nord de l'Asie et en Amérique du Nord (Canada, Alaska).
Cette plante est très proche morphologiquement de la Equisetum variegatum (la prêle panachée), elle s'en distingue par sa taille plus petite (inférieur à 20 cm) et par ses tiges non-creuses.
Smáeski (fræðiheiti: Equisetum scirpoides Michx.[1] er smávaxnasta tegund elftinga (15 til 30 sm) og er útbreiðslan í kring um heimskautsbaug. Það er stundum notað sem gróður í kring um tjarnir. E. scirpoides var uppgötvuð og lýst af franska grasafræðingnum André Michaux.[2]
Smáeski (fræðiheiti: Equisetum scirpoides Michx. er smávaxnasta tegund elftinga (15 til 30 sm) og er útbreiðslan í kring um heimskautsbaug. Það er stundum notað sem gróður í kring um tjarnir. E. scirpoides var uppgötvuð og lýst af franska grasafræðingnum André Michaux.
Trådfräken (Equisetum scirpoides) är en växtart i familjen fräkenväxter. Den har flerpipig, mycket späd stjälk som är övervintrande. Stjälken är 1-3 dm hög och nästan trådfin, ofta vinkelböjd. Strobili sitter på de vanliga gröna skotten. Trådfräken växer på fuktig kalkrik skogsmark i fjällen[1].
Scirpoides betyder lik en Scirpus och syftar på att en tuva trådfräken kan se ut som säv. Equi-setum betyder häst-hår, hästsvans[2].
Wikimedia Commons har media som rör Trådfräken.
Trådfräken (Equisetum scirpoides) är en växtart i familjen fräkenväxter. Den har flerpipig, mycket späd stjälk som är övervintrande. Stjälken är 1-3 dm hög och nästan trådfin, ofta vinkelböjd. Strobili sitter på de vanliga gröna skotten. Trådfräken växer på fuktig kalkrik skogsmark i fjällen.
Багаторічна рослина з розгалуженою, горизонтальною системою кореневищ. Досягає максимальної висоти близько 30 см. Утворює маленькі чи великі, пухкі килимки. Верхні 1–2 см кореневища чорні, матові й поперечно бородавчасті або зморшкуваті. Стебла зелені, суглобові, мономорфні, зберігаються більш як рік. Листки зведені до чорної оболонки навколо стебла, зелені при основі, чорні дистально, еліптичного вигляду 1–2.5 × 0.75–1.5 мм з білими, в'ялими зубцями. Спори зелені, сферичні. 2n =216.
Статеве розмноження спорами; помірно ефективне місцеве вегетативне розмноження кореневищами. Спори ефективно поширюються під дією вітру. Розсіювання фрагментів кореневища донизу за течією можливе.
Північна Америка (Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада, пн. США); Азія (Китай — Внутрішня Монголія, Синьцзян, Японія, Монголія, Росія — європейська частина, Далекий Схід, Сибір); Північна Європа (Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція).
Населяє вологі ліси, торфовища, тундру, помірно сухі пустища і луки. Субстрат, як правило, пісок або гравій. Як видається, значною мірою байдужий до реакції ґрунту (рН), але, як видається, відсутній у районах з найбільш кислими субстратами. Висота зростання від рівня моря до 2600 м у Китаї.
Цей вид є досить популярною декоративною рослиною в садових ставках і декоративних садах.
Equisetum scirpoides là một loài dương xỉ trong họ Equisetaceae. Loài này được Michx. mô tả khoa học đầu tiên năm 1803.[1]
Bài viết liên quan đến ngành Dương xỉ này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Equisetum scirpoides là một loài dương xỉ trong họ Equisetaceae. Loài này được Michx. mô tả khoa học đầu tiên năm 1803.
Equisetum scirpoides Michx., 1803
Синонимы
Хвощ камышо́вый (лат. Equisétum scirpoides) — вид многолетних травянистых растений рода Хвощ семейства Хвощёвые (Equisetaceae).
Побеги до 25 см высотой и толщиной до 1 мм, жёсткие, зимующие, не редко частично погружены в почву. Корневище тонкое, ветвистое. Стебли простые, или у основания разветвлённые, изогнутые, часто стелющиеся, растут пучками. Стебли без центральной полости, но с тремя периферическими. Листовые зубцы яйцевидные, шиловидно заострённые, по краю с узкой светлой каймой[1].
Колосок один, верхушечный, острый, 3—4 мм длиной[2].
Произрастает в лесах с моховым покровом на осветлённых сырых местах[3].
Распространён на территориях российского Дальнего Востока, Европейской части СНГ, Западной и Восточной Сибири, Скандинавии, в Северной Америке[2].
Описан из Канады.
Внесён в Красную книгу Московской области.
На северо-востоке Сибири используют на корм северным оленям, хотя кормовая масса хвоща камышового невелика[4]
Надземная часть, где обнаружены флавоноиды, в Сибири применяется как тонизирующее и диуретическое средство[5].
Хвощ камышо́вый (лат. Equisétum scirpoides) — вид многолетних травянистых растений рода Хвощ семейства Хвощёвые (Equisetaceae).
蔺木贼（学名：Equisetum scirpoides）为木贼科木贼属下的一个种。
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與蕨類植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
