nomes no trilho de navegação
Salix reticulata (lat. Salix reticulata) - söyüdkimilər fəsiləsinin söyüd cinsinə aid bitki növü.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Salix reticulata (lat. Salix reticulata) - söyüdkimilər fəsiləsinin söyüd cinsinə aid bitki növü.
Salix reticulata, és una espècie de salze nan reticulat. És un arbust postrat que floreix a l'estiu.
A l'alta muntanya, generalment només per sobre del límit arbori des de 1700 fins a 2500 m d'altitud; ocasionalment arriba fins als 3.000 m. Sobre sòls calcaris i rocosos molt de temps coberts per la neu com a planta pionera.[1]
Planta àrtica alpina. A Euràsia excepte Islàndia i les illes Svalbard. Es troba als Pirineus però manca al Caucas i l'Himàlaia. Durant la darrera glaciació el salze nana reticulat estva distribuït a les zones de baixa altitud d'Europa, on la temperatura mitjana anual era uns 10 °C inferior a la de l'actualitat. L'epítet específic reticulata, fa referència a la forma de xarxa dels nervis de les seves fulles.[2]
Salix reticulata, és una espècie de salze nan reticulat. És un arbust postrat que floreix a l'estiu.
Coeden gollddail fechan o deulu'r helygen yw Helygen rwyllog sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Salicaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Salix reticulata a'r enw Saesneg yw Net-leaved willow.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Helygen Rwydog.
Mae gwreiddiau'r goeden fechan hon yn hoff o bridd gwlyb, a thyf fel arfer ar lan afon, nant neu lyn. Mae'r dail wedi eu lleoli bob yn ail a'r blodau'n unrhyw - gyda chynffonau wyn bach benyw ar un coeden a'r gwryw ar goeden arall hy mae'n blanhigyn deuoecaidd. Mae'r petalau'n fach iawn ac ni cheir petalau. Mae gan y goeden briodweddau meddygol, gan gynnwys atal y ddannodd a gwrth-feiotig.
Coeden gollddail fechan o deulu'r helygen yw Helygen rwyllog sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Salicaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Salix reticulata a'r enw Saesneg yw Net-leaved willow. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Helygen Rwydog.
Mae gwreiddiau'r goeden fechan hon yn hoff o bridd gwlyb, a thyf fel arfer ar lan afon, nant neu lyn. Mae'r dail wedi eu lleoli bob yn ail a'r blodau'n unrhyw - gyda chynffonau wyn bach benyw ar un coeden a'r gwryw ar goeden arall hy mae'n blanhigyn deuoecaidd. Mae'r petalau'n fach iawn ac ni cheir petalau. Mae gan y goeden briodweddau meddygol, gan gynnwys atal y ddannodd a gwrth-feiotig.
Die Netz-Weide oder Netzblättrige Weide (Salix reticulata) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Weiden (Salix).
Die Netz-Weide ist ein meist dem Erdboden angeschmiegter, sommergrüner Zwergstrauch („Teppichweide“). Die gelbbraunen bis olivgrünen Zweige sind nur 5 bis 30 cm lang. Die wechselständigen Laubblätter sind bei einer Länge von 2 bis 5 Zentimetern elliptisch; auf der Oberseite sind sie glänzend mit ausgeprägtem Adernetz (Name!).
Die Netz-Weide ist zweihäusig getrenntgeschlechtig (diözisch). Die Blüten erscheinen, in aufrechten Kätzchen sitzend, mit den Blättern. Die männlichen Blütenstände sind lang gestielt, rot und bis 3,5 cm lang.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 38.[1]
Bei der Netz-Weide handelt es sich um einen Chamaephyten. Die Bestäubung erfolgt durch Insekten.
Das natürliche Verbreitungsgebiet der Netz-Weide erstreckt sich über Nordeuropa, europäische Hochgebirge, nördliches und arktisches Asien sowie Nordamerika.
Die Netz-Weide kommt vor allem in Höhenlagen zwischen 1300 und 3150 Metern in den Alpen vor. In den Allgäuer Alpen kommt sie in Bayern bei Spielmannsau auch in 980 Metern Meereshöhe vor.[2] Sie gedeiht auf durchfeuchteten, basenreichen, meist neutralen, humosen, lehmigen Stein- und Feinschuttböden in Spalierweiden-Rasen 7–8 Monate schneebedeckter Einhänge und in Schneetälchen. Sie ist eine Charakterart des Salicetum retusae-reticulatae aus dem Verband Arabidion caeruleae, kommt aber auch in feuchten Gesellschaften der Ordnung Seslerietalia vor.[1]
Die ökologischen Zeigerwerte nach Landolt & al. 2010 sind in der Schweiz: Feuchtezahl F = 3 (mäßig feucht), Lichtzahl L = 4 (hell), Reaktionszahl R = 5 (basisch), Temperaturzahl T = 1+ (unter-alpin, supra-subalpin und ober-subalpin), Nährstoffzahl N = 2 (nährstoffarm), Kontinentalitätszahl K = 2 (subozeanisch).[3]
Begleitpflanzen sind der Alpen-Hahnenfuß (Ranunculus alpestris), das Alpenglöckchen (Soldanella) und die Stumpfblättrige Weide (Salix retusa).
Die Netz-Weide oder Netzblättrige Weide (Salix reticulata) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Weiden (Salix).
Fierbmegironlasta dahjege ruonas sieđgaskierri (Salix reticulata) lea sieđggaide gullevaš miestašaddu. Dát sieđga ii šatta eanet go 4-15 cm allosažžan.
Salix reticulata, the net-leaved willow,[1] or snow willow,[2] is a dwarf willow, native to the colder parts of Europe, North America, and Northern Asia. It is found in the western United States (Salix reticulata subsp. nivalis), including the Sierra Nevada and Rocky Mountains. In Europe it extends south through the Carpathian Mountains and Alps to the Pyrenees and the mountains of Bulgaria and North Macedonia.[3][4][5] It is common in Canada, Greenland and Finland, and present but rare in Scotland.[3][5]
The plant grows on wet, often slightly calcareous, rocks and ledges.[6]
Salix reticulata is a dwarf, prostrate, deciduous shrub growing to 8 cm (3 in) tall by 30 cm (12 in) broad, forming loose open mats with extensive, much-branched, underground stems. The exposed stems can rise to 20 cm (7.9 in) high. The twigs are slightly hairy at first, then hairless and dark reddish-brown later.
Leaves are 1.2 cm to 5 cm long, 1 to 3.5 cm wide; densely hairy at first, becoming hairless at least on the upper side. The leaves have a conspicuous network of veins.
In Spring, slender yellow catkins with pink tips appear.[4][5][6]
Salix reticulata is cultivated as an ornamental plant, for use as groundcover. It has gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit.[7][8]
Pink, A. (2004). Gardening for the Million. Project Gutenberg Literary Archive Foundation.
Salix reticulata, the net-leaved willow, or snow willow, is a dwarf willow, native to the colder parts of Europe, North America, and Northern Asia. It is found in the western United States (Salix reticulata subsp. nivalis), including the Sierra Nevada and Rocky Mountains. In Europe it extends south through the Carpathian Mountains and Alps to the Pyrenees and the mountains of Bulgaria and North Macedonia. It is common in Canada, Greenland and Finland, and present but rare in Scotland.
The plant grows on wet, often slightly calcareous, rocks and ledges.
Salix reticulata, el sauce enano reticulado, es un arbusto de la familia de las salicáceas.
Arbusto postrado, con ramas extendidas sobre la superficie del suelo y que desarrollan raíces; ramitas de color pardo amarillento a pardo oscuro, glabras habitualmente mates. Hojas pecioladas de 1-5 cm de largo y 1-4 cm de ancho, como máximo dos veces más largas que anchas, con su parte más ancha aproximadamente en el centro, elípticas anchas o casi redondas, más o menos redondeadas en ambos extremos, a veces emarginadas en el ápice; haz de color verde oscuro a verde oliváceo, mate, cuando jóvenes con pilosidad dispersa en el nervio medio, o totalmente glabras, con nerviación reticulada hundida, conspicua; envés con nerviación prominente, de color verde grisáceo a verde blanquecino, con pilosidad larga, entre dispersa y densa, con pelos bastante rectos; borde foliar curvado hacia abajo, liso, sin dientes, ocasionalmente algo ondulado y crenado; pecíolo foliar de 0,5-2 cm de largo; estípulas ausentes. Las inflorescencias aparecen al mismo tiempo que las hojas. Amentos masculinos finamente cilíndricos, de 1,5-3,5 cm de largo y unos 5 mm de ancho, densos, con pedúnculo de hasta 2 cm de largo; brácteas tectrices redondas, redondeadas o ligeramente emarginadas en el ápice, de color pardo rojizo, con pilosidad lanosa blanca, más glabras en la cara exterior y hacia el ápice; estambres unas dos veces más largos que la bráctea tectriz; filamentos estaminales pilosos por la base; anteras redondeadas, pardas; 2 glándulas nectarias, aproximadamente la mitad de largas que la bráctea tectriz e irregularmente divididos. Amentos femeninos de unos 2 cm de largo y 5 mm de ancho, densos con pedúnculo de hasta 3 cm de largo; ovario ovado, de hasta 3 mm de largo, aproximadamente 1 1/2 veces más largo que la bráctea tectriz, con pilosidad densa, corta y gris, casi sentado; estilo corto; estigma bífido, con cada mitad a menudo dividida en 4 partes hasta 1/4 de su longitud. Florece en el verano.
En la montaña y la alta montaña, por lo general solo por encima del límite del bosque, desde 1700 hasta 2500 m de altitud; ocasionalmente hasta los 3000 m. En comunidades de arbustos rastreros alpinos sobre suelos calcáreos, rocosos, largo tiempo cubiertos por la nieve, como planta pionera sobre bloques de roca. A menudo entre pinos de montaña. Ocasionalmente se encuentra también esta especie en lugares más bajos, a donde ha sido transportada quizá por los ríos.[1]
Planta ártica alpina. En la región de Europa y Asia, a excepción de Islandia y las islas Spitzbergen. Montañas de Escandinavia y Escocia, Pirineos, Alpes, Jura, montes de la península Balcánica Cárpatos (Alpes de Transilvania , Montes Metálicos, Transilvania), Urales, Altái, montes de Siberia Oriental. Falta en el Cáucaso y el Himalaya.
El sauce enano reticulado se reconoce a primera vista por sus hojas, que parecen arrugadas. Ocupa un lugar especial dentro del género de los sauces a causa de la extraña forma de sus glándulas nectarias, y por ello fue clasificado también en un género independiente (Chamitea). Sus hojas características se han conservado bien en los sedimentos lacustres de las épocas glaciales, en las denominadas arcillas de Dryas (Dryas octopetala, una rosácea). Su presencia en estas arcillas, es un indicio del gran empeoramiento climático durante las eras glaciares. El sauce enano reticulado se hallaba distribuido entonces también en las zonas bajas de Europa, donde reinaba una temperatura anual de unos 10º menos que la actual.
Salix reticulata fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 2: 1018-1019, en el año 1753.[2]
Salix: nombre genérico latino para el sauce, sus ramas y madera.[3]
reticulata: epíteto latino que significa "reticulado".[4]
Salix reticulata, el sauce enano reticulado, es un arbusto de la familia de las salicáceas.
Salix reticulata Salicaceae familiako zuhaitza da, Europa, Ipar Amerika eta iparraldeko Asiako mendietan jatorria duena. Landare apaingarri moduan ere hazten dute[1]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Salix reticulata Salicaceae familiako zuhaitza da, Europa, Ipar Amerika eta iparraldeko Asiako mendietan jatorria duena. Landare apaingarri moduan ere hazten dute
Verkkolehtipaju (Salix reticulata) on mattomaisesti kasvava matala kääpiöpensas, joka voi tulla pari senttimetriä korkeaksi. Se kukkii kesä-heinäkuussa. Lehdet ovat pyöreitä ja niissä on verkkomainen kuviointi. Laji muistuttaa ulkonäöltään jokin verran kääpiöpajua ja napapajua. Sitä kasvaa yleisenä kosteassa kalkkipitoisessa maassa tuntureilla.[2]
Verkkolehtipaju (Salix reticulata) on mattomaisesti kasvava matala kääpiöpensas, joka voi tulla pari senttimetriä korkeaksi. Se kukkii kesä-heinäkuussa. Lehdet ovat pyöreitä ja niissä on verkkomainen kuviointi. Laji muistuttaa ulkonäöltään jokin verran kääpiöpajua ja napapajua. Sitä kasvaa yleisenä kosteassa kalkkipitoisessa maassa tuntureilla.
Salix reticulata
Le Saule réticulé (Salix reticulata) est une espèce d’arbre de la famille des Salicaceae. Il s’agit d’un saule nain, vivant dans les parties les plus froides de l'Europe du Nord, du Groenland, de l'Amérique du Nord et de l'Asie septentrionale. On peut aussi le trouver dans les Alpes, les Pyrénées à partir de 1 500 m environ.
Vue générale (pour la notion d'échelle, l'objet orange est l'extrémité d'un stylo).
Face supérieure de la feuille, « gaufrée ».
Face inférieure.
Vue de l'extrémité, avec chaton et bourgeon
Salix reticulata est un arbuste nain, rampant, à feuilles caduques. Il atteint 8 cm de hauteur pour une largeur de 30 cm, formant des réseaux ouverts avec des branches poussant sur les racines souterraines. Les rameaux bien exposés peuvent monter à 20 cm de haut. Les brindilles sont légèrement velues d'abord, puis chauves et sombres, brun rougeâtre ensuite.
Les feuilles font 1,2 à 5 cm de long, 1 à 3,5 cm de largeur. Densément velues d'abord, devenant glabres ensuite, au moins sur le côté supérieur, les feuilles montrent un réseau remarquable de veines.
Au printemps, apparaissent les chatons minces et jaunes, avec des extrémités rose[1],[2],[3].
Salix reticulata est cultivé comme plante ornementale aux États-Unis.
Éboulis, pentes rocheuses en montagne, sur calcaire lui conviennent très bien.
Salix reticulata
Le Saule réticulé (Salix reticulata) est une espèce d’arbre de la famille des Salicaceae. Il s’agit d’un saule nain, vivant dans les parties les plus froides de l'Europe du Nord, du Groenland, de l'Amérique du Nord et de l'Asie septentrionale. On peut aussi le trouver dans les Alpes, les Pyrénées à partir de 1 500 m environ.
Syćojta wjerba (Salix reticulata) je rostlina ze swójby wjerbowych rostlinow (Salicaceae).
Syćojta wjerba je w lěću zeleny spalěrowy kerk, kotryž docpěwa wysokosć wot jenož 5 hač do 15 (40) cm. Jeje zdónk su rozhałuzowane, wšudźe korjenja a lěze a hałuzy leža. Wurostki su tołste, oliwobrune a słabje kosmate.
Dołho stołpikate łopjena su kulojte hač šěroko-eliptiske, prědku tróšku zkromate, hrube, na hornim boku ćmowozelene a napadnje zmoršćene, na delnim boku šěrozelene a běłošěrje kosmate a docpěwaja dołhosć wot 2 hač do 5 cm.
Kćěje wot junija hač do awgusta. Kćenja su dwudomnje rozdźělene. Purpurowe micki su dołho stołpikate, wobsteji z małko kćenjow a docpěwaja dołhosć wot hač do 3 cm.
Rosće we wysokich horinach wyše lěsneje hranicy we wysokosćach wot hač do 2800 m.
Rostlina je w Arktisy, w Skandinawiskej, w Alpach, Pyrenejach, w Jura, w Šotiskej a na Balkanje rozšěrjena.
Syćojta wjerba (Salix reticulata) je rostlina ze swójby wjerbowych rostlinow (Salicaceae).
Rynkevier (Salix reticulata) er et lite løvtre i pilefamilien også kalt vierfamilien. Den er en liten, krypende busk som blir 5 til 15 cm høy og blomstrer i juni til juli. Den vokser på fuktig og kalkholdig fjelljord og snøleier i hele den skandinaviske fjellkjeden.
Årskvistene er rødligeo og snaue. Bladene er grønn og nesten sirkelrunde i ulike størrelser, 2 - 5 cm brede, med nedbøyde kanter. Fargen oppå bladplatene er mørk grønn og nervene er innsunket. Undersiden av bladplatene er grågrønne. Bladet har bare 2-4 par sidenerver og ellers en struktur av nettnerver. De rødbrune bladstilkene er maksimalt 2 cm lange, ofte mindre. Hunnraklene har 11 - 40 blomster med kapsler som er mørkerøde hårete og har fort griffel.
Rynkevier danner sjelden hybrider.
Rynkevier er ganske vanlig i fjellet, danner matter som kan sees med karakteristiske mørkerøde kvister og kapsler. Brer seg til snaufjellet i Norge og Sverige. I Norge vokser den i sør fra høyder på over 1.500 meter, mens den i Arktiske strøk vokser helt ned til havet, f.eks. i Nord-Norge og på Svalbard. Den vokser på Bjørnøya og konsentrert rundt Isfjorden på Spitsbergen.
Rynkevier (Salix reticulata) er et lite løvtre i pilefamilien også kalt vierfamilien. Den er en liten, krypende busk som blir 5 til 15 cm høy og blomstrer i juni til juli. Den vokser på fuktig og kalkholdig fjelljord og snøleier i hele den skandinaviske fjellkjeden.
Årskvistene er rødligeo og snaue. Bladene er grønn og nesten sirkelrunde i ulike størrelser, 2 - 5 cm brede, med nedbøyde kanter. Fargen oppå bladplatene er mørk grønn og nervene er innsunket. Undersiden av bladplatene er grågrønne. Bladet har bare 2-4 par sidenerver og ellers en struktur av nettnerver. De rødbrune bladstilkene er maksimalt 2 cm lange, ofte mindre. Hunnraklene har 11 - 40 blomster med kapsler som er mørkerøde hårete og har fort griffel.
Rynkevier danner sjelden hybrider.
Wierzba żyłkowana[3] (Salix reticulata L.) – gatunek rośliny należący do rodziny wierzbowatych. Występuje w Ameryce Płn., Azji, Europie[4]. W Polsce występuje wyłącznie w Tatrach i na Babiej Górze. Jeden z najmniejszych gatunków wierzby[5].
Tworzy mieszańce z innymi gatunkami karłowatych wierzb: w. alpejską, w. czerniejącą, w. lapońską, w. oszczepowatą, w. wykrojoną, w. zielną[6].
Wierzba żyłkowana (Salix reticulata L.) – gatunek rośliny należący do rodziny wierzbowatych. Występuje w Ameryce Płn., Azji, Europie. W Polsce występuje wyłącznie w Tatrach i na Babiej Górze. Jeden z najmniejszych gatunków wierzby.
Nätvide (Salix reticulata) är en buske som tillhör videsläktet och familjen videväxter.
Nätvide hör till de mest utmärkande växterna för högfjällens kala, hedartade, risbevuxna slätter och växlar något i storlek och utseende efter de lokala förhållandena. De elliptiska bladen blir 2-5 cm långa och 1-3,5 cm breda. De är till en början tätt håriga, men blir med tiden hårlösa, åtminstone på översidan. Hela växten kan bli upp till 20 cm hög. Nätvide skiljer sig från de andra videarterna genom sin bladform och genom den vitgrå undersidans nätlikt upphöjda nerver.
Bladen slår ut snabbt och ståndarknapparna öppnas så snart snön smält bort, medan marken fortfarande är genomdränkt av smältvatten från närbelägna drivor. Härigenom kan den använda så mycket som möjligt av den korta och osäkra vegetationsperioden.
Wikimedia Commons har media som rör Nätvide.
Nätvide (Salix reticulata) är en buske som tillhör videsläktet och familjen videväxter.
Nätvide hör till de mest utmärkande växterna för högfjällens kala, hedartade, risbevuxna slätter och växlar något i storlek och utseende efter de lokala förhållandena. De elliptiska bladen blir 2-5 cm långa och 1-3,5 cm breda. De är till en början tätt håriga, men blir med tiden hårlösa, åtminstone på översidan. Hela växten kan bli upp till 20 cm hög. Nätvide skiljer sig från de andra videarterna genom sin bladform och genom den vitgrå undersidans nätlikt upphöjda nerver.
Bladen slår ut snabbt och ståndarknapparna öppnas så snart snön smält bort, medan marken fortfarande är genomdränkt av smältvatten från närbelägna drivor. Härigenom kan den använda så mycket som möjligt av den korta och osäkra vegetationsperioden.
Це багаторічні карликові чагарники 0.03–0.15 м заввишки з великим розгалуженням підземних (кореневище) і надземних пагонів, які можуть утворювати килими 1 м², але, як правило, менші. Підземні пагони часто грубі, товщиною 5–7 мм, червонувато-коричневі. Надземні стебла, як правило, більш тонкі, приблизно товщиною 2–4 мм, чорнувато-коричневі, голі. Листки чергові. Черешки від дуже коротких до приблизно половини довжини листових пластин, 0.3–46 мм. Листові пластини довгасті, широко-довгасті, широко еліптичні або округлі, з цілими краями, вершини округлі, опуклі, або виїмчасті, основи опуклі, округлі або серцеподібні, глибоко жилкуваті, низ майже білий із довгими шовковистими волосками, які розташовані від помірно густо до густо, верх злегка або сильно глянцевий, голий або волосистий, темно-зелений; молоді листки голі. Найбільші листові пластини (8)12–66 × 8–50 мм, в 1–1.5 рази більші в довжину, ніж у ширину, основи опуклі, округлі або клиновиді. В основному голі, але іноді з рідкісними білими кудлатими волосками на черешках, в краях пластин і на поверхнях пластин.
Сережки тичинкові 11–54 × 4–9 мм, їхні гілочки 2–28 мм; маточкові — густо квіткові (понад 6 квітів), тонкі або товсті, 11–79 × 3–8 мм, їхні гілочки 2–37 мм; квіткові приквітки рудуваті, 0.8–1.8 мм, з округлими або виїмчастими вершинами. Плоди — темно-червонувато-коричневі капсули, вкриті білими волосками, 4.5–5 мм.
Статеве розмноження насінням; дуже локальне вегетативне розмноження фрагментацією килимків. Імовірно, запилюються вітром і комахами. Насіння численне й регулярно виробляється. Насіння має довге волосся і розносяться вітром.
Північна Америка (Канада, Аляска — США); Євразія (Австрія, Словаччина, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Велика Британія — Шотландія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Італія, Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія, Польща, Україна, Ліхтенштейн, Росія, Монголія).
В Україні вказується для альпійського пояса Карпат (Чорногора)[2].
Населяє тундру, частково стабілізовані піщані дюни, осокові луки, захищені пустища й замшілі луки з добре дренованими ґрунтами. Вид не дуже вимогливий, але відсутній у районах лише з кислими субстратами.
_IMG_7754.jpg)
_IMG_7758.jpg)
.jpg)
Salix reticulata là một loài thực vật có hoa trong họ Liễu. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Salix reticulata là một loài thực vật có hoa trong họ Liễu. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Salix reticulata L., 1753
Синонимы
И́ва се́тчатая[2] (лат. Salix reticulata) — вид стелющихся кустарников рода Ива (Salix) из семейства Ивовые (Salicaceae).
Листья и концы ветвей поедают олени, зимой они поедают ветви, выкапывая их из-под снега.
В природе ареал вида охватывает южные и северные районы Европы, Восточную Сибирь, Дальний Восток России, северные районы Монголии, практически всю территорию Канады и Скалистые горы в США.
Произрастает по каменистым, щебнистым и лишайниковым арктическим и альпийским тундрам.
Карликовый, растопыренно-ветвистый кустарничек со стелющимися, частью подземными и укореняющимися, голыми, толстыми, красновато-бурыми ветвями длиной до 50—75 см.
Листья яйцевидные, эллиптически-округлые или обратнояйцевидные, длиной 1,5—5 см, шириной 1—3,5 см, в основании и наверху закруглённые или на конце слегка выемчатые, реже в основании клиновидно-суженные, цельнокрайние или зубчатые, плотные, кожистые; взрослые голые или снизу слегка волосистые, молодые — шелковисто-волосистые, сверху тёмно-зелёные, снизу сизо-белые, на черешках длиной 0,3—1,5 см.
Серёжки поздние, на конечных олиственных веточках, тонко-цилиндрические, рыхло- или густоцветковые, длиной 1,5—3 см. Прицветные чешуйки почти округлые или обратнояйцевидные, светло-бурые, розоватые или желтоватые, по спинке голые, по краю коротко-ресничатые, длиной до 1—1,5 см. Тычинки в числе двух, свободные, в нижней части тонковолосистые, с фиолетовыми или желтыми пыльниками. Завязь сидячая или на очень короткой ножке, продолговато-яйцевидная, слегка пурпурная, курчаво-бело-волосистая, длиной до 3—6 мм.
Вид Ива сетчатая входит в род Ива (Salix) семейства Ивовые (Salicaceae) порядка Мальпигиецветные (Malpighiales).
В рамках вида выделяют несколько подвидов[3]:
И́ва се́тчатая (лат. Salix reticulata) — вид стелющихся кустарников рода Ива (Salix) из семейства Ивовые (Salicaceae).
Листья и концы ветвей поедают олени, зимой они поедают ветви, выкапывая их из-под снега.
