nomes no trilho de navegação
Acanthocalycium és un gènere de cactus que consta de tres espècies. És originari de l'Argentina. El nom d'aquest tàxon prové del grec akantha (que significa espinós) i kalyx (que significa brots), la qual cosa es refereix a les espines en el tub floral.
Són plantes de globoses a allargades, amb nombroses costelles en les tiges. Les flors van de blanques a rosades o roges i s'obren de dia.
Spinicalycium Fric (nom. inval.) ha passat a ser un sinònim del gènere. A més el gènere Acanthocalycium periòdicament s'ha inclòs dins el gènere Echinopsis.
Acanthocalycium és un gènere de cactus que consta de tres espècies. És originari de l'Argentina. El nom d'aquest tàxon prové del grec akantha (que significa espinós) i kalyx (que significa brots), la qual cosa es refereix a les espines en el tub floral.
Són plantes de globoses a allargades, amb nombroses costelles en les tiges. Les flors van de blanques a rosades o roges i s'obren de dia.
Acanthocalycium ist eine Pflanzengattung aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Ihr botanischer Name (griechisch: dorniger Blütenkelch) weist auf die dornige Beschuppung der Blüten hin, die für die Gattung typisch ist.
Acanthocalycien sind kugelige bis säulenförmige Stammsukkulenten von bis 60 cm Höhe und 20 cm Durchmesser. Die Pflanzen bleiben meist unverzweigt oder verzweigen gering aus den Basen. Die auf den bis zu 20 Rippen stehenden Areolen tragen viele, bis zu etwa 8 cm lange Dornen, die nur undeutlich in Rand und Mitteldornen gegliedert sind.
Die von scheitelnahen Areolen gebildeten, trichterförmigen Blüten tragen außen Schuppen, die in spitzen Dornen zulaufen. Dieses Merkmal ist typisch für die Gattung Acanthocalycium und kommt nur in dieser vor. Innen ist der den Fruchtknoten enthaltende Bereich der Blüte (Ovarium) mit einem Ring aus Haaren geschützt. Die Farbe der Blütenhüllblätter ist entweder gelb bis orange oder aber weiß bis rosa oder magenta.
Die Arten der Gattung Acanthocalycium sind in Argentinien beheimatet.
Die Erstbeschreibung durch Curt Backeberg wurde 1936 veröffentlicht.[1] Die Typusart der Gattung ist Acanthocalycium spiniflorum.
Die Gattung umfasst folgenden Arten:[2]
Zur Gattung gehören die folgenden Arten:[3]
Ein Synonym für die Gattung ist Spinicalycium Frič (1935, nom. inval. ICBN-Artikel 36.1).[4]
Acanthocalycium ist eine Pflanzengattung aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Ihr botanischer Name (griechisch: dorniger Blütenkelch) weist auf die dornige Beschuppung der Blüten hin, die für die Gattung typisch ist.
Acanthocalycium on kaktuskasvisuku, johon kuuluu kolme Argentiinassa kasvavaa lajia. Ne ovat pallomaisia - hieman pitkänomaisia muodoltaan.[1]
Acanthocalycium-kaktukset kasvavat tavallisesti yksittäin ja ovat väriltään vaaleasta tumman vihreään. Kasvin kärki on painanteinen. Halkaisijaltaan lajit ovat 10-15 cm. Harjuja varressa on 16-20, ja ne ovat teräviä ja hieman kyhmyisiä. Areolit eli kääpiöversot sijaitsevat 1-2 cm:n välein ja ovat tavallisesti kellertävän ruskeita. Kussakin niistä on 10-20 piikkiä, jotka vaihtelevat muodoltaan; ne ovat suoria, neulamaisia tai äimämäisiä. Piikit ovat myös taipuisia, kellertäviä - ruskeita, tummakärkisiä, kärjet harmaantuvat ikääntyessään.[1]
Kukat sijaitsevat lähellä kasvin kärkeä ja ovat pystyasentoisia. Ne ovat avoinna päiväsaikaan. Muodoltaan ne ovat suppilomaisia tai kellomaisia, väriltään vaaleanpunaisia tai valkoisia, pituudeltaan ja halkaisijaltaan enintään 4 cm. Kukkaperä ja pohjusmalja ovat villamaisten suomujen peittämät; suomujen kärjet piikkimäisiä. Hedelmä on pallomainen, pystysuunnassa avautuva, kova, halkaisijaltaan jopa 1 cm, ja siinä on pysyviä suomuja. Siemenet ovat ruskeita - mustia, soikeita, nystypintaisia, ja niissä on pieni syvennys (hilum eli siemenaiheen varren entinen kiinnittymiskohta).[1]
Luettelon lähde: Anderson 2001, s. 105-106.
Acanthocalycium on kaktuskasvisuku, johon kuuluu kolme Argentiinassa kasvavaa lajia. Ne ovat pallomaisia - hieman pitkänomaisia muodoltaan.
Acanthocalycium est un genre de cactus originaires d'Argentine.
Acanthocalycium tire son nom du grec akantha qui signifie « épineux » et de kalyx qui signifie « calice ».
Ce sont des plantes généralement solitaires, globulaires devenant cylindriques avec l'âge, possédant entre 16 et 20 côtes. La floraison intervient durant l'été, les fleurs sont ouvertes pendant la journée.
Acanthocalycium est un genre de cactus originaires d'Argentine.
Acanthocalycium tire son nom du grec akantha qui signifie « épineux » et de kalyx qui signifie « calice ».
Ce sont des plantes généralement solitaires, globulaires devenant cylindriques avec l'âge, possédant entre 16 et 20 côtes. La floraison intervient durant l'été, les fleurs sont ouvertes pendant la journée.
Acanthocalycium, subxénero de Echinopsis, de cactos orixinarios das provincias de Córdoba e Catamarca, na Arxentina.
Son cactos globosos -en ocasións levemente columnares- de fácil cultivo e polo tanto moi populares.
O xénero foi descrito por Curt Backeberg e publicado en Kaktus-ABC 224, 412. 1935.[1]
Acanthocalycium: nome xenérico que deriva do grego: akantha (que significa espiñoso ) e kalyx (as xemas ), que se refire ás espiñas nos tubos florais .
Acanthocalycium, subxénero de Echinopsis, de cactos orixinarios das provincias de Córdoba e Catamarca, na Arxentina.
Son cactos globosos -en ocasións levemente columnares- de fácil cultivo e polo tanto moi populares.
Acanthocalycium Backeb. è un genere di piante grasse della famiglia delle Cactacee.[1]
Sferiche o globose, con numerose costolature, talvolta più di dieci, che presentano grosse areole spinose e lanuginose. In estate producono sull'apice della pianta un grosso fiore campanuliforme squamoso e che si sfalda facilmente, di colori accesi.
Queste cactacee sono originarie di Argentina, Bolivia, Brasile, Paraguay, Uruguay.[1]
Il genere comprende le seguenti specie:[1]
Acanthocalycium è una pianta molto adattabile e facile da coltivare, e ha bisogno solo di un luogo ben arieggiato e con molto sole. Molte annaffiature in estate, ogni tre-quattro giorni, più rare in autunno-inverno, ogni sette-otto giorni circa. Concimazioni abbondanti una volta al mese da maggio ad ottobre e una miscela normale di terriccio.
Acanthocalycium Backeb. è un genere di piante grasse della famiglia delle Cactacee.
Acanthocalycium is een geslacht van cactussen. De soorten komen voor in Argentinië.
Ze hebben een kogel- tot kort- cilindervormige cactuslichaam met scherpe ribben. De middelgrote bloemen zijn overdag geopend. Ze dragen vliezige schubben met een stekelige top. In de oksels van de schubben zitten lange wolharen.
De naam is een samenstelling van het Oudgriekse ἄκανθα, akantha (doorn of stekel) en κάλυξ, kalux (kelk). De soorten worden door sommige taxonomen in een ander geslacht geplaatst: Echinopsis.
Sommige soorten worden als kamerplant gebruikt.
Acanthocalycium is een geslacht van cactussen. De soorten komen voor in Argentinië.
Ze hebben een kogel- tot kort- cilindervormige cactuslichaam met scherpe ribben. De middelgrote bloemen zijn overdag geopend. Ze dragen vliezige schubben met een stekelige top. In de oksels van de schubben zitten lange wolharen.
De naam is een samenstelling van het Oudgriekse ἄκανθα, akantha (doorn of stekel) en κάλυξ, kalux (kelk). De soorten worden door sommige taxonomen in een ander geslacht geplaatst: Echinopsis.
Sommige soorten worden als kamerplant gebruikt.
Acanthocalycium Backeb. – rodzaj sukulentów z rodziny kaktusowatych. Należą do niego 2 gatunki występujące w Argentynie[2].
W nowszych ujęciach taksonomicznych rodzaj Acanthocalycium jest włączany do rodzaju Echinopsis Zucc[3][4].
Spinicalycium Fric (nom. inval.)[5].
Należy do rodziny kaktusowatych (Cactaceae) Juss., która jest jednym z kladów w obrębie rzędu goździkowców (Caryophyllales) i klasy roślin okrytonasiennych[1]. W obrębie kaktusowatych należy do plemienia Trichocereeae , podrodziny Cactoideae[6].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa Rosopsida Batsch, podklasa goździkowe (Caryophyllidae Takht.), nadrząd Caryophyllanae Takht., rząd goździkowce (Caryophyllales Perleb), podrząd Cactineae Bessey in C.K. Adams, rodzina kaktusowate (Cactaceae Juss.), rodzaj Acanthocalycium Backeb[7].
Acanthocalycium Backeb. – rodzaj sukulentów z rodziny kaktusowatych. Należą do niego 2 gatunki występujące w Argentynie.
Acanthocalycium é um gênero botânico com seis espécies[1] da família Cactaceae. Seu nome vem do grego akantha (significa espinhoso ) e kalyx (ou seja, botões ), que refere-se aos espinhos nos tubos florais.[2]
No Brasil, segundo o Reflora, existem o cultivo das A. klimpelianum e A. spiniflorum.[3]
Estas plantas são de tronco de formato esférico e em algumas espécies se tornam mais alongados com o crescimento, sulcado com costelas marcadas com aréolas macias, com numerosas nervuras nos talos espinhosos. Suas flores de gama branco para cor de rosa à vermelho permanecem abertas apenas durante o dia. No passado se classificavam nos Echinopsis.
As flores medem de 3–4 cm de largura e se caracterizam por seu tubo floral espinhoso com um anel peludo na axila. Requerem pleno sol, no inverno, deve se guardar em ambientes protegidos do frio, já que não suportam temperaturas muito baixas. Se multiplicam facilmente por brotamento.[4]
Sua espécie mais comum A. violaceum foi sinonimizada com A. spiniflorum, sendo seu nome correto.
Acanthocalycium é um gênero botânico com seis espécies da família Cactaceae. Seu nome vem do grego akantha (significa espinhoso ) e kalyx (ou seja, botões ), que refere-se aos espinhos nos tubos florais.
Acanthocalycium subgenul Echinopsis, cactus originar din provincia Cordoba și Catamarca, Argentina.
Sunt cactuși globulari- în unele ocazii sub formă de coloană- ușor de cultivat, deci foarte populari. Speciile cele mai cunoscute sunt:
Acanthocalycium subgenul Echinopsis, cactus originar din provincia Cordoba și Catamarca, Argentina.
Sunt cactuși globulari- în unele ocazii sub formă de coloană- ușor de cultivat, deci foarte populari. Speciile cele mai cunoscute sunt:
Acanthocalycium je rod kaktusov z čeľade kaktusovité (Cactaceae). Je rozšírený v severozápadnej Argentíne. Má 12 druhov. Rastie v horách.
Commons ponúka multimediálne súbory na tému Acanthocalycium
Acanthocalycium je rod kaktusov z čeľade kaktusovité (Cactaceae). Je rozšírený v severozápadnej Argentíne. Má 12 druhov. Rastie v horách.
Acanthocalycium är ett suckulent växtsläkte inom familjen kaktusar.
Acanthocalycium är klotformade till något utdraget klotformade, har taggiga stammar och ganska många åsar. Areolerna sitter utspridda med en till två centimeters mellanrum och är vanligtvis gulaktiga till bruna. Det sitter 10 till 20 taggar i varje areol och dessa är raka och runda likt nålar. Taggarna är även ganska böjliga och är gula till bruna med mörka spetsar, men blir gråa med tiden. Acanthocalycium blommor är trattformade, rosa till vita och blommar på dagen. De utvecklas i centrum av stammen, är uppåtstående och blir cirka 4 centimeter höga och 4 centimeter i diameter.
Acanthocalycium består av tre arter och förekommer till största del i Argentina, men förekommer även som krukväxt.
Det vetenskapliga namnet Acantho kommer från grekiskans a’cantha som betyder tagg, och calysum från latinets ca’lyx som betyder knopp. Taggig knopp.[2]
Från början fanns där nio arter inom släktet Acanthocalycium, då Curt Backeberg först beskrev släktet. Men innan dess ingick alla dessa arter i Echinopsis. Till en början så beslöt de flesta botaniker, och även International Cactaceae Systematics Group, att de skulle vara kvar i detta släkte (Hunt & Taylor 1986), men blev senare accepterad som ett fristående släkte (Hunt & Taylor 1990). Med hjälp av DNA blev detta mer eller mindre fastställt, men släktet ses fortfarande som "provisoriskt accepterad" (Hunt 1997).
Acanthocalycium är ett suckulent växtsläkte inom familjen kaktusar.
Назва цього роду походить від грецьких слів грец. Acantha — колючка) і «calyx» — чашечка. Ознакою роду є лусочки з колючими кінцями на зав'язі і чашечці квітки, і повстяне кільце всередині зіва квітки.
Ареал Акантокаліціума охоплює гірські області Північної Аргентини (провінції Сальта, Катамарка, Тукуман і Кордова) на висоті до 1 000 м над рівнем моря, де вони ростуть в тріщинах, заглибленнях гірських порід і внутрішніх високогірних долинах з розвиненим травостоєм.
Раніше види роду Акантокаліціум належали до роду Ехінопсис (Echinopsis). У 1936 році Acanthocalycium був описаний Куртом Баккебергом (нім. Kurt Backeberg) як самостійний рід, проте і тепер багато таксономістів роблять спроби віднести його до роду Echinopsis, це обґрунтовується тим, що єдина відмінність між цими родами полягає лише в будові квітки. За різними оцінками рід акантокаліціум налічує від 3[4] до 13 видів[5].
Стебло: досить велике кулясте, іноді з віком подовжується і стає циліндричним від 10 до 60 см заввишки.
Ребра: від 15 до 20 або більше — залежно від виду, добре виражені, на ребрах ледь помітні бугорці.
Ареоли: повстяні, подовжені, рідко розташовані.
Колючки: центральних 1-6 до 3 см завдовжки, радіальних колючок 5-20 0,5-2 см завдовжки; залежно від віку і від виду кактуса вони бувають жорсткими і пружними, прямими або злегка зігнутими, їх колір може бути від білого, жовто-червоного до коричнево-чорного.
Квітки: завдовжки 3-6 см, до 7,5 см в діаметрі, воронковидні, білі, жовті, рожеві, бузкові або червонуваті. Квіткова трубка і зав'язь покриті паперовими або плівчастими загостреними жорсткими лусочками. Навколо маточки, розташованої усередині зіву, є невелике повстяне опушення у вигляді кільця. Цвітіння зазвичай відбувається, коли діаметр акантокаліціума досягає 6 см.
Плоди: темно-зелені, кулясті, діаметром близько 2 см.
Насіння: великі, від темно-коричневих до чорних.
Розмноження: живцюванням, насінням.
Рослини цього виду мало поширені в колекціях, проте в культурі рослини невибагливі. Люблять повне сонце, свіже повітря і водо- і повітропроникний субстрат. pH — близько 5,6. У період росту їм потрібен рясний полив, узимку — прохолодне і сухе утримання при температурі 8 — 10 °C. Пересадку роблять не частіше 1 разу на 2-3 роки способом перевалки, тому що акантокаліціуми не дуже добре переносить цю процедуру.
Acanthocalycium Backeb., 1935
Виды
Акантокали́циум (лат. Acanthocalycium) — род растений семейства Кактусовые (Cactaceae).
От др.-греч. ἄκανθα — колючка и κάλυξ — чашечка.
Стебли светло- или тёмно-зелёные, от шаровидных до цилиндрических, в зависимости от вида 10—60 см высотой. Рёбра (13—25) слегка бугорчатые, выражены отчетливо. Ареолы войлочные, удлинённые, расположены редко. Радиальные колючки (5—20) 0,5—2 см длиной, центральные (1—6) до 3 см длиной. Все колючки от жёлтых и красных до коричнево-чёрных, жесткие и упругие, прямые или слегка изогнутые.
Цветки белые, розовые, светло-фиолетовые, воронковидные, широко открытые, 3—6 см длиной и около заострённых жёстких чешуек на цветочной трубке и войлочное опушение внутри зева вокруг пестика. Плоды тёмно-зелёные, шаровидные, около 2 см в диаметр. Семена крупные, от тёмно-коричневых до чёрных.
Культивируются как корнесобственные растения. Весной нуждаются в легком притенении, летом — в большом количестве солнечного света и свежего воздуха. Полив в период вегетации регулярный. Зимнее содержание при температуре 8—10 °C, почти сухое. В более тёплых условиях растения вытягиваются, изменяют свой габитус и плохо цветут. Землесмесь проницаемая, преимущественно дерновая, содержится до 30 %—40 % песка и мелкого гравия. pH около 5,6. Размножаются семенами.
Представляют интерес как цветущие коллекционные растения.
Род Акантокалициум распространён в Аргентине (Сальта, Катамарка, Тукуман и Кордова). Растут в расщелинах скал и на пологих горных лугах, на высоте до 1000 м над уровнем моря.
Род Акантокалициум периодически включался в род Эхинопсис (Echinopsis). В настоящее время род Акантокалициум включает в себя 5 видов:
Акантокали́циум (лат. Acanthocalycium) — род растений семейства Кактусовые (Cactaceae).
От др.-греч. ἄκανθα — колючка и κάλυξ — чашечка.
Spinicalycium
_violaceum.JPG)
_violaceum.JPG)
_violaceum.JPG)
