nomes no trilho de navegação
Pedicularis arispia ye una planta de la familia Orobanchaceae enantes incluyida nes escrofulariácees.
Erecta, foliosa, perenne, de 2-10 cm, tomentosa percima. Fueyes lliniales a llanceolaes, estremaes, con lóbulos someros y dentaos. Flores rosa brillosu, llabiu cimeru rectu y romu, l'inferior casi igual de llargu, nuna inflorescencia tomentosa arrondada. Mota tomentoso, con lóbulos dentaos. Floria a final de primavera.[1]
Tundra, sableres, riberes de ríos.
En Finlandia, Noruega, Suecia, Rusia y Groenlandia.
Pedicularis arispia describióse por Carlos Linneo y espublizóse en Species Plantarum 600 1753.[2][3]
Pedicularis: nome xenéricu que deriva de la pallabra llatína pediculus que significa "pioyu", en referencia a l'antigua creencia inglesa de que cuando'l ganáu pastiaba nestes plantes, quedaben infestaos con pioyos.[4]
arispia: epítetu llatín que significa "peluda"[5]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Pedicularis arispia ye una planta de la familia Orobanchaceae enantes incluyida nes escrofulariácees.
Pedicularis hirsuta, commonly known as Hairy Lousewort, is a species of flowering plant belonging to the family Orobanchaceae.[1]
Its native range is Subarctic.[1]
Pedicularis hirsuta, commonly known as Hairy Lousewort, is a species of flowering plant belonging to the family Orobanchaceae.
Its native range is Subarctic.
Pedicularis hirsuta es una planta de la familia Orobanchaceae anteriormente incluida en las escrofulariáceas.
Erecta, foliosa, perenne, de 2-10 cm, tomentosa por encima. Hojas lineales a lanceoladas, divididas, con lóbulos someros y dentados. Flores rosa brillante, labio superior recto y romo, el inferior casi igual de largo, en una inflorescencia tomentosa redondeada. Cáliz tomentoso, con lóbulos dentados. Florece a final de primavera.[1]
Tundra, playas, riberas de ríos.
En Finlandia, Noruega, Suecia, Rusia y Groenlandia.
Pedicularis hirsuta fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 600 1753.[2][3]
Pedicularis: nombre genérico que deriva de la palabra latína pediculus que significa "piojo", en referencia a la antigua creencia inglesa de que cuando el ganado pastaba en estas plantas, quedaban infestados con piojos.[4]
hirsuta: epíteto latíno que significa "peluda"[5]
Pedicularis hirsuta es una planta de la familia Orobanchaceae anteriormente incluida en las escrofulariáceas.
Karvakuusio (Pedicularis hirsuta) on Käsivarren alueella tavattava näivekasvi.
Karvakuusio kasvaa noin 10 cm korkeaksi. Sen varsi on tanakka ja haaraton. Varren tyvi on kaljuhko, latvassa, lehdissä jä verhiössä on pitkiä karvoja. Karvakuusion kukinto on tiheä, kukkien teriöt ovat 1–1,3 cm pitkät ja ruusunpunaiset.[1]
Suomessa karvakuusio esiintyy Käsivarren tuntureilla, tihkuisilla pohjoisrinteillä.[1]
Karvakuusio (Pedicularis hirsuta) on Käsivarren alueella tavattava näivekasvi.
Pedicularis hirsuta est une espèce de plantes à fleurs du genre Pedicularis appartenant à la famille des Scrophulariaceae selon la classification classique de Cronquist (1981) ou à la famille des Orobanchaceae selon la classification phylogénétique. On la rencontre au nord de la Suède, de la Finlande, et de la Norvège, au Groenland, dans l'archipel du Svalbard, en Nouvelle-Zemble et dans l'extrême nord de la Russie.
Cette plante herbacée vivace et feuillue se présente érigée atteignant 2 à 10 cm de hauteur, et parfois jusqu'à 20 cm, et tomenteuse en haut. Ses feuilles divisées sont plutôt lancéolées aux lobes sommaires et dentés. Ses fleurs sont d'un rose brillant avec un limbe droit et émoussé et une lame de même largeur, formant une inflorescence arrondie. Le calice est tomenteux avec des lobes dentés. Cette espèce fleurit à la fin du printemps.
Pedicularis hirsuta se rencontre dans la toundra et les bords de rivières, jusqu'au cercle polaire.
Pedicularis hirsuta est une espèce de plantes à fleurs du genre Pedicularis appartenant à la famille des Scrophulariaceae selon la classification classique de Cronquist (1981) ou à la famille des Orobanchaceae selon la classification phylogénétique. On la rencontre au nord de la Suède, de la Finlande, et de la Norvège, au Groenland, dans l'archipel du Svalbard, en Nouvelle-Zemble et dans l'extrême nord de la Russie.
Lodnemyrklegg (Pedicularis hirsuta) er en flerårig urt i snylterotfamilien. Den er ganske lav, og blir opptil 20 cm lang. Den er lett kjennelig på kombinasjonen av nordlig utbredelse, karakteristiske blomster og sagtaggede, spisse bladkanter.
Stilken har hvite hår og bladene er smale. Den blomster tidlig, ofte i juni, og de rosa blomstene sitter i et aks på toppen av stilken. Voksestedene er fuktige og kalkholdige, og den finnes på steinrik tundra, havstrender og elvebredder. Den er en halvparasitt, som suger næring fra røttene til andre planter, ofte Salix-arter.[2][3][4]
Utbredelsen er sirkumpolar i de isfrie landområdene i Arktis, men med et gap ved Beringstredet. Arten finnes i det nordøstre Canada, på Grønland, Svalbard, Novaja Semlja, og i nordlige deler av Fennoskandia, europeisk Russland og Sibir. Den er sjelden i Alaska.[4][5]
I De skandinaviske fjellene opptrer lodnemyrklegg som en nordlig unisentrisk art, og planten påtreffes i fjellet fra Polarsirkelen til Vest-Finnmark, inkludert deler av det nordligste Sverige og Finland.[1][3]
Lodnemyrklegg (Pedicularis hirsuta) er en flerårig urt i snylterotfamilien. Den er ganske lav, og blir opptil 20 cm lang. Den er lett kjennelig på kombinasjonen av nordlig utbredelse, karakteristiske blomster og sagtaggede, spisse bladkanter.
Stilken har hvite hår og bladene er smale. Den blomster tidlig, ofte i juni, og de rosa blomstene sitter i et aks på toppen av stilken. Voksestedene er fuktige og kalkholdige, og den finnes på steinrik tundra, havstrender og elvebredder. Den er en halvparasitt, som suger næring fra røttene til andre planter, ofte Salix-arter.
Utbredelsen er sirkumpolar i de isfrie landområdene i Arktis, men med et gap ved Beringstredet. Arten finnes i det nordøstre Canada, på Grønland, Svalbard, Novaja Semlja, og i nordlige deler av Fennoskandia, europeisk Russland og Sibir. Den er sjelden i Alaska.
I De skandinaviske fjellene opptrer lodnemyrklegg som en nordlig unisentrisk art, og planten påtreffes i fjellet fra Polarsirkelen til Vest-Finnmark, inkludert deler av det nordligste Sverige og Finland.
Fjällspira (Pedicularis hirsuta) är en växtart i familjen snyltrotsväxter.
Den är en flerårig ört som blir upp till 20 centimeter hög. Fjällspira känns lätt igen på kombinationen av nordliga utbredningsområdet och de karaktäristiska blommorna och sågtandade spetsiga bladkanter.
Stjälken har vitt hår och bladen är smala. Den blommar tidigt, ofta i juni, och de rosa blommorna sitter i ett ax på toppen av stjälken. Växtplatserna är fuktiga och kalkhaltiga och de finns på stenig tundra, havsstränder och flodstränder. Fjällspira är en halvparasit. Det vill säga, den suger näring från rötterna på andra växter, ofta växter i videsläktet.
Utbredningsområdet sträcker sig runt Nordpolen, på de isfria landområdena i Arktis, men med ett gap vid Berings sund. Arten finns alltså i nordöstra Kanada, på Grönland, Svalbard och Novaja Zemlja, i de norra delarna av Fennoskandinavien och i Ryssland. Den påträffas mycket sällsynt i Alaska.
I Skanderna uppträder fjällspira som en nordlig unicentrisk art och växten påträffas i fjällområdena från Polcirkeln till Väst-finnmark, inklusive delar av de nordligaste delarna av Sverige och Finland.
Wikimedia Commons har media som rör Fjällspira.
Fjällspira (Pedicularis hirsuta) är en växtart i familjen snyltrotsväxter.
Den är en flerårig ört som blir upp till 20 centimeter hög. Fjällspira känns lätt igen på kombinationen av nordliga utbredningsområdet och de karaktäristiska blommorna och sågtandade spetsiga bladkanter.
Stjälken har vitt hår och bladen är smala. Den blommar tidigt, ofta i juni, och de rosa blommorna sitter i ett ax på toppen av stjälken. Växtplatserna är fuktiga och kalkhaltiga och de finns på stenig tundra, havsstränder och flodstränder. Fjällspira är en halvparasit. Det vill säga, den suger näring från rötterna på andra växter, ofta växter i videsläktet.
Utbredningsområdet sträcker sig runt Nordpolen, på de isfria landområdena i Arktis, men med ett gap vid Berings sund. Arten finns alltså i nordöstra Kanada, på Grönland, Svalbard och Novaja Zemlja, i de norra delarna av Fennoskandinavien och i Ryssland. Den påträffas mycket sällsynt i Alaska.
I Skanderna uppträder fjällspira som en nordlig unicentrisk art och växten påträffas i fjällområdena från Polcirkeln till Väst-finnmark, inklusive delar av de nordligaste delarna av Sverige och Finland.
Це багаторічна поодинока трав'яниста рослина з помірно товстим коренем, який розгалужений, коричневий або білий. Каудекс 0.2–0.8 см завтовшки, що закінчуються одною або більше розетками до 5–10 см в ширину. Одне або кілька прямих простих квіткових стебел 2–10 см заввишки з кількома листками, густо опушені білими волосками. Види Pedicularis є пів-паразитами й частково отримують поживні речовини з інших видів за допомогою кореневих з'єднань. Листки чергові. Розеткові листи до 3–5 см; черешки приблизно завдовжки з листові пластини, вузько крилаті; листові пластини майже лінійних обрисів, перисті, рідко волохаті. Нижні стеблеві листки піхвоподібні, зі зниженими лопатями і розширеними серединними жилками, голі або з дуже рідкісними білими волосками. Середні стеблові листя схожі на розеткові листки, але з короткими черешками й волохаті.
Суцвіття містять 5–10 (або більше) яскраво-рожевих квітів на коротких ніжках. Нижні приквітки набагато довші, ніж квіти, верхні — приблизно такі ж. Черешки приквітків широко крилаті, 2/3 довжини приквітків. Квіти моносиметричні, висхідні. Віночок 0.8–1.3 см з трубчастою частиною і двома губами. Нижня губа трилопатева; бічні лопаті ширші, ніж у середньої, голі. Верхня губа вузько-шоломоподібна, гола. Тичинок 4, 2 короткі й 2 довші. Плоди — однокамерні серповидні капсули 10–12 × 3–5 мм, з отвором у верхній частині й із великою кількістю насіння. Насіння дрібне і коричневе.
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Квітки пристосовані до запилення комахами. Також можливо, що багато квітів самостійно запилюються. Жорсткі стебла і горішній отвір капсули є пристосуваннями до балістичного розсіювання.
Зростає в арктичних зонах, досягаючи на південь гір в північній бореальній зоні Європи (північні частини Норвегії [а також Шпіцберген], Швеції, Фінляндії), Росії й Північної Америки (Ґренландія, північний схід Канади, Аляска).
Найбільш поширений у від помірних до густих пустищах, на трав'янистих площах, у вологій тундрі й нерівній місцевості. Через те пів-паразитний спосіб життя P. hirsuta ледь виживає в умовах рідкісної рослинності. Зазвичай росте на змішаних ґрунтах помірно дренажних чи вологих. У значній мірі байдужий до реакції ґрунту (рН), але, можливо, уникає області з найбільш кислими субстратами. Потребує мінімум захисту снігу в зимовий період.
Pedicularis hirsuta L., 1753
Мы́тник волоси́стый (лат. Pediculáris hirsúta) — многолетнее травянистое растение семейства Заразиховые, вид рода Мытник (Pedicularis).
Полупаразит, встречающийся в тундровом поясе Евразии и Северной Америки.
Многолетнее травянистое растение-полупаразит с разветвлённым вертикальным корнем. Стебель 2—10 см высотой, одиночный (или стебли немногочисленные), прямостоячий, неразветвлённый, покрытый паутинистым опушением.
Прикорневые листья на длинных черешках, редкокурчавоволосистые до голых, ланцетные в очертании, перисторассечённые, лопасти также перистолопастные. Стеблевые листья опушены сильнее, на коротких черешках, мельче прикорневых.
Цветки в верхушечных головчатых кистях, на коротких цветоножках, с лопастными, по краю зубчатыми прицветниками, нижними — листовидными, средними и верхними — мохнатыми и более мелкими. Чашечка с треугольными зубцами, покрытая густым паутинистым опушением, зубчатыми, в два раза короче трубки. Венчик двугубый, 1,2—1,6 см длиной, грязно-розовый. Верхняя губа шлемовидная, прямая или слабо изогнутая, чуть ниже верхушки с двумя едва заметными зубцами, нижняя губа широкая, трёхлопастная, по краю зубчатая, короче шлема.
Плоды — коробочки узкояйцевидной или продолговато-ланцетной формы, скошенные, на конце длинно заострённые, 10—13 мм длиной.
Диплоидный набор хромосом — 2n = 16.
Широко распространённое в арктической части Евразии и Северной Америки растение. Встречается в болотистой тундре, в долинах рек.
Мы́тник волоси́стый (лат. Pediculáris hirsúta) — многолетнее травянистое растение семейства Заразиховые, вид рода Мытник (Pedicularis).
Полупаразит, встречающийся в тундровом поясе Евразии и Северной Америки.
