Grus Brisson 1760

Види

• Журавель сірий (Grus grus) — найбільш відомий представник роду. Раніше він гніздився майже по всій Європі і Північній Азії на південь від зони тундри. Нині європейська частина сильно скоротилася. Населяє різноманітні типи ландшафтів, крім тундр, пустель і гірських районів. Райони зимівель на Піренейському півострові, в Північній Африці, Передній Азії, Індії і Китаї.
• Журавель канадський (Grus canadensis) — найбільш звичайний вид у Північній Америці. Поширений від тундри до самих південних районів континенту. У невеликій кількості гніздиться також у Північно-Східній Азії, на Чукотському півострові. Зимує більшість птахів на узбережжі Мексиканської затоки.
• Журавель американський (Grus americana) — великий птах білого кольору, лише голова, ноги і кінці крил чорні. Мешкає в лісах Канади, зимує в Техасі. Раніше ареал охоплював майже всю Північну Америку. Однак до початку ХХ ст. чисельність і ареал сильно скоротилися, і в 1914 році в природі залишалося лише 15 птахів. У результаті широкомасштабної програми рятування, чисельність популяції вдалося збільшити.
• Журавель білий (Grus leucogeranus) — гніздиться тільки на території Росії — в пониззі р. Об і на рівнинних тундра міжріччя Яни і Колими. Зимують ці дві ізольовані популяції, відповідно, в Індії і Китаї.
• Журавель японський (Grus japonensis) — найбільший серед журавлів: маса 10-12 кг. Забарвлення оперення переважно біле, другорядні махові пера, плями на голові і шия чорні, «шапочка» яскраво-червона. Гніздиться в Росії (Амурська область, Хабаровський і Приморський краї), Китаї та Японії.
• Grus nigricollis — дуже подібний до японського, але помітно менший і забарвлений у сіруватий колір. Населяє високогір'я Внутрішньої Азії (від Кашміру до західних провінцій Китаю) і північно-західні райони Індії. Гніздиться в гірських безлісих долинах на висоті до 4500 м н.р.м.
• Grus monacha — найдрібніший серед журавлів: маса до 4,8 кг. Гніздиться маже тільки на території Росії (південно-східні райони Сибіру). Зимує переважно в Японії.
• Grus vipio — зустрічається в Росії (на Далекому Сході), Монголії і, можливо, Китаї. Зимує в Китаї, на Корейському півострові і в Японії.
• Grus antigone — найбільш високий серед журавлів: зріст до 180 см. Поширений у тропічній частині Азії, в Індії, М'янмі, Камбоджі, Лаосі і В'єтнамі, а також у північних районах Австралії.
• Grus rubicunda — населяє Австралію.

Викопні види

Найдавнішим викопним решткам 12 млн років. Найдавнішим є вид Grus miocaenicus (Середній Міоцен, Румунія).

• Grus afghana (Пізній Міоцен, Афганістан);
• Grus nannodes (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, США);
• Grus haydeni (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, США);
• Grus penteleci (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, Європа);
• Grus bogatshevi (Пізній Плейстоцен, Азербайджан);
• Grus latipes (Пізній Плейстоцен, Бермудські острови);
• Grus melitensis (Пізній Плейстоцен, Мальта);
• Grus pagei (Пізній Плейстоцен, Мексика);
• Grus primigenia (Пізній Плейстоцен?, Європа).

Журавель в культурі

Журавлі відіграють помітну роль у культурі багатьох народів^[1].

Помітне місце посідає журавель і в житті українців: один з символів весни («жура­вель прилетів — теплинь приніс»), за поведінокою птахів вгадували погоду («журавлі летять високо — зима ще далеко», «журавлі летять низько — зима вже близько», «ранній приліт журавлів — на ранню весну»). Вважалося, що прилітає журавель через тринад­цять тижнів після Різдва. Існують свідчення «тимчасової табуїзації» слова «журавель» навесні: так, побачивши першу ключку журавлів, не можна вимовляти його вголос — «бо журити­мешся весь рік», а слід замість вживати слово «веселик»^[2]. «Журавлем» називався народний сю­жетний танець, у якому танцюрис­ти зображують журавля. Такий танець виконовували зазвичай на перезві. Цей птах — символ сторожкості («Стоїть, як журавель на варті»), відлюд­ності («Ходить, як журавель по бо­лоті»), гульвіси («Унадився жура­вель до бабиних конопель»)^[3]. «Жу­равлем» називають цибату людину, а також важіль для піднімання води з криниці — за схожість з довгою шиєю журавля.

Особлива увага цим птахам приділяється в культурі Японії. Їх образ використано в багатьох творах (наприклад, «Тисяча журавлів»), вони знаходять відображення в образотворчому мистецтві.

• Картина японського художника (Утаґава Хірошіґе, 1858)

• Grus vipio (Кавагара Кейга, 1823-1829)

Примітки

Посилання

• Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
• Hoyo, J. del, et al., eds. (1996). Handbook of the Birds of the World, vol. 3: Hoatzin to Auks. Barcelona: Lynx Edicions. с. 821. ISBN 84-87334-20-2.

Література

• Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В.Д. Ильичев, В.Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с.
• Cranes of the World (1983) by Paul Johnsgard