Rana amurensis Boulenger 1886

Vomerine teeth present. Posterior part of the tongue free and forked. Toes webbed. Omosternum and sternum ossified. Pupil of the eye horizontal. Snout moderately sharp. Male vocal sacs reduced. Shins (knee to ankle) shorter than body by 1.75-2.4 times; when the shins are positioned perpendicularly to the body axis, the heels contact or slightly overlap. When the hind leg is stretched along the body, the tibio-tarsal articulation does not usually reach the eye. Inner metatarsal tubercle small, 2.3-5.6 times shorter than first toe. Dorsal coloration greyish or grey-brown with small dark spots. Temporal spot large. Light middorsal band with distinct edges extends from eye to cloaca. Flank and thigh skin granular; granulae often red. Belly white or white-yellowish with large, irregular, partially fused blood-red spots. The red spots may alternate with dark spots, and the red pattern on the belly starts to form in about the second year of life. Males differ from females by having dark nuptial pads on the first finger.(image, /refs/pdfs/Kuzmin_cover.png) Read more about The Amphibians of Mongolia by Kuzman 2017 (PDF)

Rana amurensis lives in West and East Siberia, the Russian Far East, Korea, Northern and Central Mongolia, and Northeastern China. This is one of the most widespread amphibians of the Palearctic. The northern margin of the range runs in Russia: northeastwards from Sverdlovsk Province (the westernmost localities are environs of Turinsk Town: 58º02'N, 63º41'E and Lenino Village in Tavda District) to Tyumen Province (Khanty-Mansi Autonomous County, lower Irtysh River - northwards along the rivers Irtysh and Ob to Batovo Village and Pasnokort Settlement in Oktyabrsk District - Yamal-Nenets Autonomous County, Nadymskii Nature Wildlife Sanctuary: ca. 65º33'N, 72º29'E). Then the margin turns southeastwards to the southern part of the Krasnoyarsk Region (Boguchan District) and Irkutsk Province (area of the Ust-Ilim Town: 58º00'N, 102º36'E). Then the margin runs northeastwards in Yakutia, approximately along the line: upper flow of the Vilyui River - upper flow of the Markha River - Zhigansk Town on the Lena River (ca. 67ºN, 124ºE) - upwards by the Lena River to Siktyakh and Buuru settlements - Khaiyr Lake in the lower Omoloi River area (ca. 71ºN, 133ºE). Then the margin runs southeastwards approximately along the line: Verkhoyansk District, Tylgys Settlement (30 km north of the Arctic Circle) - Verkhnekolymsk District, Usun-Kyuyol Settlement (ca. 67º40'N, 155ºE) - Magadan Province (Srednekansk District, Balygychan and Seimchan Settlements, ca. 63ºN, 152ºE). Then the margin runs southwards to the shore of the Sea of Okhotsk. There is some information on the occurrence of this frog even further north than the known localities. This information needs further verification. The southern margin of the range runs in Russia approximately along the line: Sverdlovsk Province (Turinsk Town) - northeast of Kurgan Province - south of Tyumen Province - Omsk Province - Novosibirsk Province - Gornyi Altai Republic (right bank of the lower Katun River, foothills of Altai Mountains: ca. 52ºN, 86ºE) - Kemerovo Province - Khakassia Republic - south of the Krasnoyarsk Region - southwest of Irkutsk Province - Republic of Buryatia, then to Mongolia (forest steppe and steppe zones: Kharkhorin Town - Tuul River - Kherleen River), China (Inner Mongolia Autonomous District, as well as Heilongjiang, Jilin, Liaoning and Shaanxi provinces) and Korea. Both the northern and southern margins of the distribution need further exploration. The rarity and sporadic distribution of the species in those areas provide obstacles for such exploration. Rana amurensis lives in coniferous, mixed, and deciduous forests, within which it penetrates the tundra and forest steppe zones. It occurs most frequently in open, wet places such as wet meadows, swamps, overgrown shores of lakes, riverbanks, and open areas in forests with abundant vegetation and arboreal debris. The connection with water bodies (overgrown river valleys with floodplain ponds and lakes) is especially typical in the southernmost (forest steppe and steppe) and the northernmost areas. In the south of the Primorye Region, this species avoids dense forests and occurs mainly in wet meadows with secondary small-leafed forest or shrub in river valleys. Reproduction occurs in shallow lakes, ponds, large puddles and swamps with stagnant water.

There are no recorded overall changes in the population number of this species throughout the range. However, local declines related to human activity are known: there are reports on the negative influences of construction of dams on large rivers in Siberia, as well as drainage of breeding pools and mass collecting for education.

The Siberian Wood Frog is a common or abundant amphibian. Its population density through large areas reaches several hundred or thousands individuals per hectare. At the same time, in the northernmost and the southernmost areas the species forms dense but small populations in suitable habitats, and the overall abundance should be considered low. Hibernation occurs from early September - early November (usually October) to March - early June (usually April- May), depending on latitude. The frog hibernates in holes at the bottom of lakes and rivers, and in wells, usually in groups up to a few thousand individuals. Terrestrial hibernation seems to be more typical for southern regions. Reproduction takes place from March - April (usually May elsewhere), whereas in cold northern areas the breeding season may extend until the first half of July. Breeding choruses are absent; the species belongs to the group of "mute" brown frogs. Amplexus is pectoral (axial). The clutch contains 250-4000 eggs deposited in 1-2 clumps. Metamorphosis occurs from June - August. The maximum age was determined as 5-11 years old in different regions. The larvae of R. amurensis consume mainly algae growing on underwater substrates (Phaeophyta, Zygnemales and Bacillariophyta), as well as higher plants, detritus and small aquatic invertebrates. Juveniles consume mainly terrestrial insects, but sometimes also aquatic arthropods. Adults consume mainly terrestrial invertebrates and the diet varies by season and habitat. The frog sometimes eats aquatic prey. The latter (Mollusca, Gerridae, Dytiscidae, Haliplidae and larval Odonata) are especially important in the northern part of the frog's range. Small amounts of aquatic organisms have been found in the stomachs of frogs caught at breeding ponds.

Rana amurensis often occurs in anthropogenically altered landscapes, especially open areas: hayfields, pastures, overgrown quarries, kitchen gardens etc. Its populations even occur in some settlements and cities.

Maximum longevity: 9 years (wild) Observations: In the wild, these animals may live up to 9 years. In the Yakutsk region, they attain sexual maturity at 4-5 years with the unusual feature of females attaining maturity earlier than males (Smirina 1994).

Rana amurensis és una espècie de granota que viu a la major part de Sibèria, nord-est de la Xina i de Mongòlia, Corea i Sakhalín.

Es troba amenaçada d'extinció per la pèrdua del seu hàbitat natural.

Rana amurensis (Khabarovsk frog, Siberian wood frog, Heilongjiang brown frog or Amur brown frog) is a species of true frog found in northern Asia. Rana coreana was previously included in this species as a subspecies.

Rana amurensis es una especie de anfibio anuro de la familia Ranidae del género Rana, es originaria de Siberia, así como del noreste de China, el noreste de Mongolia, y el suroeste de la península coreana y Sajalin.

(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});

Rana amurensis Rana generoko animalia da. Anfibioen barruko Ranidae familian sailkatuta dago, Anura ordenan.

Rana amurensis est une espèce d'amphibiens de la famille des Ranidae.

La Rana amurensis (Boulenger, 1866) è un anfibio del genere Rana, diffuso in Asia centro-orientale.

Rana amurensis – gatunek płaza bezogonowego z rodziny żabowatych.

Rana amurensis é uma espécie de anfíbio anuro pertencente ao género Rana.

Rana amurensis är en groddjursart som beskrevs av George Albert Boulenger 1886. Rana amurensis ingår i släktet Rana och familjen egentliga grodor. Arten förekommer i Väst- och Östsibirien, ryska fjärran östern, norra och centrala Mongoliet, nordöstra Kina och norra Nordkorea. Den är främst en låglandsart som finns i låglänta områden, upp till omkring 600 meter över havet.

Tidigare betraktades Rana coreana som förekommer i södra Nordkorea och Sydkorea ofta som en underart till Rana amurensis, som Rana amurensis coreana. Men morfologiska och genetiska analyser av Song et al. (2006) har stött R. coreana som en egen art, om än nära besläktad med R. amurensis.

Färgteckningen på ryggsidan är gråaktig till gråbrun med små svarta fläckar. Öronfläckarna är stora. På var sida om ryggen finns ljusa band som sträcker sig från ögat och bakåt mot kloaken. Skinnet på sidor och lår är knottrigt, knottrorna är ofta rödaktiga. Buksidan är vit eller vitgulaktig med stora, oregelbundna och delvis ihopgående röda fläckar, det kan också finnas mörka fläckar. Det rödfläckiga mönstret på magen börjar framträda under andra levnadsåret.

Arten lever både på land och i vatten och förekommer i många slags miljöer, från barrskog till blandskog och lövskog, buskmarker och gräsmarker. Mest vanlig är den i öppna, fuktiga miljöer så som våtängar, i skogsgläntor, våtmarker, vid sjöstränder, flodstränder, flodslätter. Den finns norrut så lång som till 72°N och söderut till 52°N, till kanten av tundran och skogsstäppzonerna. På Sachalin finns den i tuvmyrsliknande våtmarker.

Fortplantningen och grodynglens utveckling sker i grunda sjöar, dammar, våtmarker, pölar, diken och andra liknande stilla vatten. Parningen sker under våren, i mars eller april i de mildare sydligare delarna, eller i maj något längre norrut och först i början på juli i de kallaste nordliga delarna, av utbredningsområdet. Grodynglen blir fullt utvecklade grodor i juni till augusti, beroende på klimat. Övervintringen kan ske i bottendyn i sjöar, floder och dammar och andra liknande vattensamlingar. Grodorna kan bli 5-11 år gamla.

Grodynglen äter huvudsakligen alger, men också växtdelar, detritus och små akvatiska ryggradslösa djur. Vuxna grodor äter huvudsakligen landlevande ryggradslösa djur, men ibland också akvatiska sådana, bland annat vattenlevande insekter och insektslarver.

IUCN kategoriserar arten globalt som livskraftig.

Rana amurensis, Ranidae familyasından, Kuzey Asya'da Sibirya'dan kuzeydoğu Çin, kuzeydoğu Moğoliastan ve kuzey ve güneybatı Kore Yarımadası'na kadar uzanan bölgede yaşayan kurbağa türü.

Опис

Загальна довжина досягає 7,8 см. Голова відносно вузька, хоча ширина її більше довжини. Морда подовжена й загострена. Спинно-бічні складки тонкі, світлі, утворюють вигин у бік барабанної перетинки. Задні кінцівки (гомілки) не довгі. Якщо їх скласти перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби стикаються або трохи заходять один за один. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб доходить до ока. Плавальна перетинка розвинена непогано. Внутрішній п'ятковий горбок дрібний, його довжина коливається від 1/5 до 1/3, в-середньому 1/4, від довжини пальця. Резонатори у самців відсутні. Шлюбний мозоль на першому пальці напіврозділено. Шкіра на спині й особливо з боків вкрита численними дрібними горбиками-зернятками.

Спина бурого кольору різних відтінків: від світлого до темного, часто кармінного. Темні плями можуть зливатися у вигляді тяжів. Уздовж середини спини проходить характерна світла смуга, з боків якої часто розташовані горбики. Має темну пляму на скронях. Низ забарвлений в характерний криваво-червоний колір на білому або сірому фоні у вигляді дрібних або великих плям, а іноді охоплюючи майже всю поверхню. Трапляються особини знизу зеленувато-або сірувато-жовті. Червоні тони бувають з боків, рідше на спині. Дуже часто дрібні зернятка також забарвлені червоним. На місці сходження боків і стегон жовто-зелена пляма, характерна для інших представників роду, відсутня.

Спосіб життя

Полюбляє лісові та лісостепові місцини, воліючи рівнини, тяжіє до водойм, заболочених ділянок, вологих лугів, чагарників, зокрема й на морському узбережжі. У горах зустрічається на висоті 500–600 м над рівнем моря. По сирих місцях проникає у ліси, воліючи розріджені модринові, вільхово-березові, зрідка потрапляючи у лісах іншого типу. Її можна виявити на околицях селищ і міст, у парках, сільськогосподарських угіддях (на сінокісних лугах, городах, окраїнах полів). Уникає жити на схилах сопок, у глибині лісових масивів. Зрідка зустрічається по берегах слабо солонуватих водойм.

Жаби, особливо молоді, активні вдень, але частіше у сутінках. У холодні ночі активність зсувається на світлий час доби. Харчується комахами (жуками, гусіню метеликів, прямокрилими, двокрилими), павуками, дощовими хробаками, зрідка водними молюсками. У період парування майже не харчується.

На зимівлю йде наприкінці вересня — на початку листопада, молоді особини пізніше за дорослих. Мігрує до місць зимівлі на відстань до 3 км. Зимує у водоймах зі стоячою водою, на дні колодязів. Під час заморів велика кількість особин гине. На півдні Сахаліну період зимівлі становить 156–186 діб. Навесні з'являється у другій-третій декаді квітня — у першій декаді травня за температури повітря 2—5°С і вище.

Тривалість життя в природі не менше 9 років. На цих жаб полюють деякі птахи. На кладки ікри нападають п'явки, пуголовки винищуються личинками бабок, волохокрильців й жуків-плавунців.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 3 років при довжині тіла 41—44 мм. Характерними місцями розмноження є заболочені або заливні луки, калюжі, канави, ями, невеликі стариці річок, ставки, невеликі озерця, мілководні ділянки більш великих водойм.

Першими до водойм приходять самці, які ховаються під берегом або в заростях трави. Самиці підходять через 2—5 діб. Голос самців тихий, гучних «концертів» не буває. Парування займає 4—6 годин і відбувається на поверхні води або під водою на дні водойми. Самиця відкладає 270—4040 ікринок на глибині до 30 см, зазвичай прикріплюючи кладку до водних рослин. Після набухання кладка спливає. Діаметр ікринки дорівнює 6—7 мм, яйцеклітини 1,6—2,1 мм. Ікрометання розтягнуто від 2 тижнів до 2 місяців. Дуже часто ікра гине від пересихання водойм. Ранні кладки (до 70-80%) гинуть від заморозків.

Ембріональний розвиток триває 7—16 діб, розвиток личинок — від 1 місяця до 84 діб. Пуголовки після появи завдовжки 4—8 мм. Перед метаморфозом зубчики на ротовом диску розташовані у 3 рядки вище і нижче дзьоба. Сеголетки з'являються у липні — на початку серпня при довжині тіла 12 мм й більше.

Розповсюдження

Поширена майже по всьому Сибіру і Далекому Сходу Російської Федерації, включно з о.Сахаліном, а також північну Монголію, північний схід Китаю і Кореї. Іноді зустрічається у Казахстані.

Джерела

• Kashchenko, 1902 : Obzor Gadov Tomskogo Kraya [Overview of amphibians and reptiles of the Tomsk region]. Izvestiia Imperatorskogo Tomskogo Universiteta, vol. 1902, p. 1-24.
• Frost D.R. et al., Rana amurensis. In Amphibian Species of the World: an Online Reference. Version 5.2, American Museum of Natural History, New York, USA, 2008.

Международное научное название

Rana amurensis Boulenger, 1886

Синонимы Охранный статус
Систематика
на Викивидах
Изображения
на Викискладе ITIS 665258NCBI 109177EOL 313551

Сиби́рская лягу́шка^[2][3], или аму́рская лягу́шка^[3] (лат. Rana amurensis) — вид семейства настоящих лягушек (Ranidae).

Описание

Спина сероватая или серо-коричневая с мелкими тёмными пятнами. Живот белый или бело-желтоватый с крупными нерегулярными частично слившимися кроваво-красными пятнами. Красные пятна могут чередоваться с темными пятнами, а красный узор на животе начинает формироваться примерно на втором году жизни. Самцы отличаются от самок наличием тёмной брачной мозоли на первом пальце. Голова умеренно острая. Голень короче тела в 1,75—2,4 раза. Пальцы соединены перепонками. Зрачок горизонтальный. Задняя часть языка свободна и раздвоена.

Распространение

Эта лягушка живёт в западной и восточной Сибири, Дальнем Востоке России, Корее, северной и центральной Монголии и северо-восточном Китае. Это одна из самых распространённых амфибий Палеарктики. Она встречается в хвойных, смешанных и лиственных лесах, проникает в тундру и лесостепную зону. Это происходит чаще всего в открытых, влажных местах, таких как влажные луга, болота, заросшие берега озёр, рек, и на открытых площадках в лесу с обильной растительностью и древесным мусором. Связь с водоёмами (заросшие речные долины с прудами и озёрами) особенно характерна в южных (лесостепных и степных) и северных районах. На юге Приморского края этот вид избегает густых лесов и встречается в основном в сырых лугах с лиственными деревьями или кустарниками в долинах рек.

Образ жизни

Плотность населения по большой площади достигает нескольких сотен и тысяч особей на гектар. В то же время на самой северной и самой южной областях ареала вид образует плотные, но небольшие группы в подходящих местах, и в этом случае общую численность следует считать низкой. Спячка происходит с начала сентября — начале ноября (как правило, октябрь), в марте — начале июня (обычно апрель-май), в зависимости от широты. Лягушка зимует в ямах на дне рек и озёр, а также в скважинах, как правило, группами до нескольких тысяч особей. Наземная спячка более характерна для южных регионов. Максимальный возраст определяется как 5—11 лет в различных регионах.

Питание

Головастики едят главным образом водоросли, растущие на подводных субстратах, а также высшие растения, детрит и мелких водных беспозвоночных. Молодые лягушки едят главным образом наземных насекомых, иногда водных членистоногих. Взрослые лягушки потребляют главным образом наземных беспозвоночных, иногда водных животных. Последние особенно важны в северной части ареала лягушки.

Размножение

Сезон размножения происходит с марта-апреля, а в холодных северных районах может продлиться до первой половины июля. Размножение происходит в мелких озёрах, прудах, больших лужах и болотах со стоячей водой. Брачные крики отсутствуют — вид относится к группе «немых» бурых лягушек. В кладке 250—4000 яиц, отложенных в одном или двух комках. Метаморфоз происходит в июне-августе.

Примечания

Сиби́рская лягу́шка, или аму́рская лягу́шка (лат. Rana amurensis) — вид семейства настоящих лягушек (Ranidae).

黑龙江林蛙（学名：Rana amurensis）为蛙科蛙属的两栖动物。在中国大陆，分布于黑龙江、辽宁、吉林、陕西、内蒙，以及西伯利亞等地，常栖息于山林沼泽的静水域。该物种的模式产地在黑龙江。

아무르산개구리(학명: Rana amurensis)는 개구리목 개구리과의 양서류이다. 시베리아 서부 뿐만 아니라 중국 북동부, 몽골 북동부, 한반도 북부와 사할린에 서식한다.

아무르산개구리는 겨울에 연못 바닥에서 겨울잠을 잔다. 성체의 피부색은 밝은 갈색이다. 피부는 부드럽고 불규칙하게 어두운 갈색과 노란색 줄무늬가 있다. 몸의 길이는 2-2.5cm이다.

아무르산개구리는 딱정벌레를 선호하고, 하루에 먹이의 1.2-2.5g을 소비한다. 평균 수명은 3년이다. 알 주머니는 30~60개의 알을 포함한다.