nomes no trilho de navegação
A number of Trichinella nematode (roundworm) species infect humans and cause trichinellosis (trichinosis). In addition to the classical agent T. spiralis (found worldwide in many carnivorous and omnivorous animals), several other species of Trichinella are now recognized, including T. pseudospiralis (from mammals and birds worldwide), T. nativa (from Arctic bears and walruses), T. nelsoni (from African predators and scavengers), T. britovi (from carnivores, pigs, and horses of temperate Europe and western Asia and northern and western Africa ), T. murelli (from bears and horses in North America), and T. papuae (from wild and domestic pigs and saltwater crocodiles in Papua New Guinea and Thailand). Trichinella zimbabwensis is found in crocodiles and monitor lizards in Africa but there are no known associations of this species with human disease.
Trichinellosis occurs worldwide, but is most common in parts of Europe and the United States. Adult worms and encysted larvae develop within a single vertebrate host and an infected animal serves as a definitive host and potential intermediate host. A second host is required to perpetuate the life cycle. The domestic cycle most often involved pigs and anthropophilic rodents, but other domestic animals such as horses can be involved. In the sylvatic cycle, the range of infected animals is great, but animals most often associated as sources of human infection are bear, moose, and wild boar.
Trichinellosis is caused by the ingestion of undercooked meat containing encysted larvae (except for T. pseudospiralis and T. papuae, which do not encyst) of Trichinella species. After exposure to gastric acid and pepsin, the larvae are released from the cysts and invade the small bowel mucosa where they develop into adult worms. Females are 2.2 mm in length; males 1.2 mm. The life span in the small bowel is about four weeks. After 1 week, the females release larvae that migrate to striated muscles, where they encyst. Diagnosis is usually made based on clinical symptoms and is confirmed by serology or identification of encysted or non-encysted larvae in biopsy or autopsy specimens.
Gottstein et al. (2009) reviewed the epidemiology, diagnosis, treatment, and control of trichinellosis.
(Centers for Disease Control Parasites and Health website; Gottstein et al. 2009)
Trichinella és un gènere de cucs nematodes paràsits que causen la triquinosi (també coneguda com a triquinel·losi).
La seva forma larvària va ser reconeguda l'any 1835. Té una distribució cosmopolita en animals silvestres o domèstics.
Trichinella se sap que és el nematode paràsit humà més petit encara que sigui el més gran de tots ela paràsits intracel·lulars.
La ruta d'infecció més habitual és la ingestió de teixits contaminats amb larves [1]
.jpg)
Trichinella és un gènere de cucs nematodes paràsits que causen la triquinosi (també coneguda com a triquinel·losi).
La seva forma larvària va ser reconeguda l'any 1835. Té una distribució cosmopolita en animals silvestres o domèstics.
Trichinella se sap que és el nematode paràsit humà més petit encara que sigui el més gran de tots ela paràsits intracel·lulars.
La ruta d'infecció més habitual és la ingestió de teixits contaminats amb larves
Trichinen (Trichinella) sind eine Gattung winziger Fadenwürmer mit parasitischer Lebensweise. Säugetiere, damit auch Menschen, und Vögel dienen als Zwischen- und Endwirt. Hauptüberträger auf den Menschen sind Schweine bzw. deren roh, z. B. als Mett verzehrtes oder ungenügend gegartes Fleisch. Durch Kochen, Pökeln oder Einfrieren werden Trichinen abgetötet, jedoch nicht durch Räuchern.
Das durch Trichinen hervorgerufene Krankheitsbild wird als Trichinellose bezeichnet, wobei der Mensch gewöhnlich ein Fehlwirt ist, da er nicht von potentiellen Endwirten gefressen wird und so nicht zur weiteren Fortpflanzung der Trichinen beiträgt. Akute Infektionen des Menschen mit Trichinella spiralis sind in Deutschland meldepflichtig. Die Trichinenuntersuchung ist eine Pflichtuntersuchung von Fleisch für den menschlichen Verzehr. Mittels MALDI-TOF ist eine Schnellanalytik möglich.[1]
Die Trichinen sind außer in der Antarktis weltweit durch mehrere Arten in Wild- und Haustieren verbreitet.[2] Als Hauptwirt gelten in Europa, Nordamerika, Asien und Afrika Schweine (Sus scrofa), sowohl Wildschweine als auch Hausschweine. Sie tragen hauptsächlich die Arten Trichinella spiralis, Trichinella nativa, Trichinella nelsoni, Trichinella britovi und Trichinella pseudospir.[3] 1999 wurde Trichinella papuae in Schweinen auf Papua New Guinea nachgewiesen.[4]
In Nordeuropa treten Trichinen vorwiegend im „silvatischen Zyklus“ auf, bei dem Füchse durch Verspeisen infizierter Nager die Würmer verbreiten.[3] Dieser Verbreitungsmechanismus spielt jedoch keine Rolle für die Infektion von Menschen in Finnland.[5] In nördlicheren Gebieten können auch Bären, Schlittenhunde und Robben als Zwischenwirt dienen. Ein „urbaner Zyklus“ ist ebenfalls ausgeprägt, bei diesem werden die Erreger überwiegend durch Ratten und Schweine verbreitet. Auch für andere Regionen wurden spezifische Verbreitungsmechanismen beschrieben, so für Argentinien.[6]
Die adulten Tiere erreichen eine Länge von bis zu 4 mm (Weibchen) bzw. 1,5 mm (Männchen). Deutlich kann man das verdickte Hinterende erkennen, das den Darm beherbergt. Die Larven entwickeln sich im Muskelgewebe und bilden dort einen „Ammenzellnährkomplex“, eine Kapsel, die reichlich mit Blutgefäßen versorgt wird und dadurch die Larve am Leben erhält. Sie erreicht eine Größe von rund einem Millimeter und ist hoch infektiös. Es existieren jedoch auch Varianten, die keine Kapsel bilden, wie z. B. Trichinella pseudospiralis.
Bei Trichinen dient zunächst jeder Wirt als Zwischenwirt, da die Larven zuerst im Darm zu Würmern heranreifen. Im Fleisch infizierter Tiere eingekapselte Larven werden bei dessen Verzehr aufgenommen. Die Kapseln werden im Dünndarm aufgelöst und so die Larven freigesetzt. Die Würmer bohren sich in das Dünndarmepithel ein und entwickeln sich innerhalb von 30 Stunden zum adulten Tier, danach findet die Paarung statt. Im Dünndarm bringen die Weibchen lebendgebärend bis zu 1500 Larven zur Welt. Die Larven bohren sich anschließend durch den Dünndarm und erreichen so die Lymphe oder den Blutstrom. Sie treiben durch den Körper und lassen sich vor allem im quergestreiften, gut durchbluteten Muskelgewebe nieder. Befallen werden auch Zwerchfell, Augen und Zunge. Dort, wo sich eine Larve niederlässt, beginnt die Bildung eines Ammenzellnährkomplexes, der infektiös bleibt, solange der Parasit lebt. Ab dem fünften Monat findet im menschlichen Gewebe eine Verkalkung statt, die Ammenzelle und Larve absterben lässt, wobei die encystierten Muskeltrichinen vermutlich aber noch 5 bis 10 Jahre lebensfähig bleiben.
Im Darm befindliche adulte Trichinen führen beim Menschen in der Regel zu Schwindel, Bauchschmerzen, Erbrechen und Durchfall. Verbreiten sich dann die Larven im Körper, treten weitere Symptome wie Schwäche, Fieber und Ödeme im Gesichtsbereich als Folge einer Myositis auf. Diese Symptome sind temporär und können bis zu einem Jahr anhalten. Danach verschwinden sie zumeist wieder und bleiben folgenlos. Ein tödlicher Verlauf kommt vor allem bei stärkerem Befall der Herzmuskulatur (parasitäre Myokarditis) vor.[7]
Der Name Trichine bezieht sich auf das haarähnliche Aussehen der winzigen Fadenwürmer und ist wie Trichinella gebildet zu altgriechisch τριχινος trichonos ‚aus Haar‘.[8]
In Deutschland ist der Nachweis der Erreger Trichinella spiralis nach Absatz 1 Infektionsschutzgesetz (IfSG) namentlich zu melden, soweit der Nachweis auf eine akute Infektion hinweist. Meldepflichtig sind die Leitungen der Labore usw. ( IfSG).
Trichinen (Trichinella) sind eine Gattung winziger Fadenwürmer mit parasitischer Lebensweise. Säugetiere, damit auch Menschen, und Vögel dienen als Zwischen- und Endwirt. Hauptüberträger auf den Menschen sind Schweine bzw. deren roh, z. B. als Mett verzehrtes oder ungenügend gegartes Fleisch. Durch Kochen, Pökeln oder Einfrieren werden Trichinen abgetötet, jedoch nicht durch Räuchern.
Das durch Trichinen hervorgerufene Krankheitsbild wird als Trichinellose bezeichnet, wobei der Mensch gewöhnlich ein Fehlwirt ist, da er nicht von potentiellen Endwirten gefressen wird und so nicht zur weiteren Fortpflanzung der Trichinen beiträgt. Akute Infektionen des Menschen mit Trichinella spiralis sind in Deutschland meldepflichtig. Die Trichinenuntersuchung ist eine Pflichtuntersuchung von Fleisch für den menschlichen Verzehr. Mittels MALDI-TOF ist eine Schnellanalytik möglich.
Trichinella is the genus of parasitic roundworms of the phylum Nematoda that cause trichinosis (also known as trichinellosis). Members of this genus are often called trichinella or trichina worms. A characteristic of Nematoda is the one-way digestive tract, with a pseudocoelom (body cavity made up of only an ectoderm and endoderm).
The genus was first recognised in a larval form in 1835. The L1 larvae live in a modified skeletal muscle cell. The adult worms occupy a membrane-bound portion of columnar epithelium, living as intramulticellular parasites of animals, including humans. Infections with this genus have been reported from more than 150 different naturally or experimentally infected hosts. It has been shown to have a worldwide distribution in domestic and/or sylvatic animals.
Trichinella is the smallest human nematode parasite, yet it is also the largest of all intracellular parasites.
Oral ingestion of cyst- or larvae-contaminated tissue is the usual route of infection, but congenital and mammary transmission can occur in rats.[1]
Eight species are currently recognized. Four additional genotypes require adequate description before they can be recognized as valid species.
Two main clades are recognized in the genus: one group (T. britovi, T. murrelli, T. nativa, T. nelsoni, T. spiralis) that encapsulates in host muscle tissue and a second (T. papuae, T. pseudospiralis, T. zimbabwensis) that does not.
The nonencapsulated group infects saurians, crocodilians, and other nonavian archosaurs (T. papuae, T. zimbabwensis) and birds (T. pseudospiralis). The encapsulated group infects synapsid and mammalian hosts. T. spiralis and T. nelsoni appear to be basal in the encapsulated group and T. murrelli and T. nativa the most recently evolved.
.jpg)
Trichinella species can infect swine, wild omnivores (foxes, wolves, bears, skunk, raccoons, rats, and other small mammals), and humans.
In swine, the prevalence varies from country to country, and regionally. Long-standing meat inspection programs in some European countries have drastically lowered prevalence rates among domestic swine. Domestic swine can be exposed to the parasite by:
In wild animals, Trichinella infection rates vary from region to region and seem to increase in colder climates. Foxes, wolves, and bears have the highest infection rates,[2][3] but small mammals, such as skunks, raccoons, and rats, provide the highest risk to infecting the domestic pig. In horses, natural infections are rare; however, horses from Mexico and Romania have been found to be infected. Other herbivores, such as moose may also be a potential host and source of Trichinella, however data is inconclusive.[4]
Human infection caused by the domestic pig varies from country to country. While some countries do not report any human infection, other countries in Eastern Europe and Asia report hundreds or thousands of cases annually.
The United States reported 25 cases per year from 1991 to 1996, with few implicating raw or undercooked pork. Documented sources of human infection have also included game meats, such as wild boar, bear, walrus, fox, and cougar. From 1997 to 2001 meats other than pork were the most common source of infection, with more cases associated with home-raised pork than commercial. The decreased incidence of trichinellosis in the United States has resulted from changes in pork industry management standards and government regulations.[5]
In Finland, meat inspection revealed a small but worrisome number of swine infections in the early 1980s, peaking in 1996. However, due to the swine industry's modernization process, the number of cases decreased, with the last infected swine diagnosed in 2004. As of 2010 only eight known human infections had been reported in Finland since the 1800s, with the last one more than three decades before.[6]
A study of the sera from 197 wild boars from 25 farms slaughtered in Finland between 2007 and 2008 found four (2.0%) of the sera, originating from three (12.0%) farms, to be Trichinella-seropositive.[7]
Trichinosis is often diagnosed in humans once the larvae invade the muscle tissue. Some symptoms include fever, myalgia, malaise, and edema. Trichinosis treatment focuses on reducing inflammation, and corticosteroids are usually administered. This treatment often leads to complete recovery, but muscle pain and weakness may persist.
Knowledge on the epidemiology, host range and transmission of Trichinella species occurring in wildlife in sub-Saharan Africa is limited. However, hypothetical transmission cycles have been proposed for Trichinella zimbabwensis, Trichinella T8 and Trichinella nelsoni; these cycles consider the role of Lions and Spotted Hyenas as apex predators.[8]
Artificial digestion is used to detect the presence of encysted trichinella larvae in suspected muscle tissue. The meat sample is dissolved by a digestive solution and the remains are examined for the presence of larvae.
Treatment is by either thiabendazole or mebendazole.
Trichinella infection can be prevented by cooking pork meat properly, or by freezing pork. However, freezing pork is not an effective method for killing larvae.
One way to prevent trichinellosis is to cook meat to a safe temperature (at least 145 °F, 63 °C internal temperature as measured by a food thermometer, followed by a three-minute rest for fresh pork).[9] The meat is not safe until cooking is completed. To help prevent Trichinella infection in animal populations, pigs or wild animals should be prevented from eating uncooked meat, scraps, or carcasses of any animals, including rats, which may be infected with Trichinella,[10] in order to break the oral ingestion cycle of infection.
.jpg)
{{cite web}}: CS1 maint: archived copy as title (link) Trichinella is the genus of parasitic roundworms of the phylum Nematoda that cause trichinosis (also known as trichinellosis). Members of this genus are often called trichinella or trichina worms. A characteristic of Nematoda is the one-way digestive tract, with a pseudocoelom (body cavity made up of only an ectoderm and endoderm).
The genus was first recognised in a larval form in 1835. The L1 larvae live in a modified skeletal muscle cell. The adult worms occupy a membrane-bound portion of columnar epithelium, living as intramulticellular parasites of animals, including humans. Infections with this genus have been reported from more than 150 different naturally or experimentally infected hosts. It has been shown to have a worldwide distribution in domestic and/or sylvatic animals.
Trichinella is the smallest human nematode parasite, yet it is also the largest of all intracellular parasites.
Oral ingestion of cyst- or larvae-contaminated tissue is the usual route of infection, but congenital and mammary transmission can occur in rats.
Trichinella (pronunciado como triquinela) es el género de gusanos parásitos del filo Nematoda causante de la triquinelosis, también conocida como triquinosis, ya que los miembros de este género son frecuentemente nombrados como triquinas debido a que tras su descubrimiento Richard Owen lo denominó Trichina en 1835 a pesar de que este nombre ya estaba asignado a un género de dípteros.
Como el resto de los nemátodos, presenta un pseudoceloma (cavidad corporal solo constituida de un ectodermo y un endodermo) y un tracto digestivo de una vía, pero este presenta un esófago glandular muy largo formado por esticocitos, que permite diferenciarlo fácilmente de otros nematodos con los que podría confundirse.
El parásito adulto se localiza en el intestino delgado de mamíferos, aves o reptiles, según su especie, pero las larvas que producen se diseminan en el torrente sanguíneo y parasitan la musculatura esquelética.
Las especies de Trichinella son todas morfológicamente muy similares a la descubierta en 1835 por James Paget, y debido a ello hasta 1972 sólo se consideraba válida la especie Trichinella spiralis. Actualmente se pueden diferenciar por técnicas de biología molecular (multiplex PCR, RAPD, etc.) y se aceptan las siguientes especies y genotipos:[1][2]
Datos: Q630285
Multimedia:
Especies: Trichinella
Trichinella (pronunciado como triquinela) es el género de gusanos parásitos del filo Nematoda causante de la triquinelosis, también conocida como triquinosis, ya que los miembros de este género son frecuentemente nombrados como triquinas debido a que tras su descubrimiento Richard Owen lo denominó Trichina en 1835 a pesar de que este nombre ya estaba asignado a un género de dípteros.
Como el resto de los nemátodos, presenta un pseudoceloma (cavidad corporal solo constituida de un ectodermo y un endodermo) y un tracto digestivo de una vía, pero este presenta un esófago glandular muy largo formado por esticocitos, que permite diferenciarlo fácilmente de otros nematodos con los que podría confundirse.
El parásito adulto se localiza en el intestino delgado de mamíferos, aves o reptiles, según su especie, pero las larvas que producen se diseminan en el torrente sanguíneo y parasitan la musculatura esquelética.
Trichinella est un genre de nématodes (les nématodes sont un embranchement de vers non segmentés, recouverts d'une épaisse cuticule et menant une vie libre ou parasitaire).
Le genre Trichinella regroupe les vers ronds parasites à l'origine de la trichinose.
Il fait partie de l'embranchement des Némathelminthes,
Dans l'ordre des Trichinellida on distingue, entre autres, deux types de parasites :
Ces parasites sont responsables d'anthropozoonose, et ils sont retrouvés partout dans le monde.
Il existe deux cycles possibles : un sylvatique via les carnassiers et omnivores sauvages, et un domestique ou synanthropique via le rat, le porc, le cheval.
L'infection se fait par ingestion des larves. Celles-ci se retrouvent dans l'intestin grêle où elles deviennent adultes et s'accouplent. Les femelles pondent directement dans les plaques de Peyer. À partir de là, les larves migrent via la lymphe et le sang dans tout l'organisme. Elles vont s'accrocher aux fibres musculaires striées squelettiques.
La présence de Trichinella chez l'humain est probablement très ancienne[1].
Les fibres musculaires se différencient et forment une coque protectrice et nourricière vis-à-vis du parasite.
Le myocarde y échappe car le diamètre de ces fibres est trop petit pour que la larve y entre.
La clinique est fréquemment asymptomatique.
Cependant, il existe une forme de gravité moyenne : après 7 à 15 jours d'incubation, la migration des adultes provoque des diarrhées, fièvre, myalgie et œdèmes de la figure, avec altération de l'état général. L'état empire pendant quelques jours sans traitement, puis les symptômes disparaissent en laissant des séquelles psychologiques et fonctionnelles.
La migration larvaire, quant à elle, peut entraîner des complications majeures telles que des méningo-encéphalites, des myocardites, des déshydratations.
On trouve une hyper-éosinophilie parfois associée à un syndrome inflammatoire : VS et CRP augmentent. On retrouve les signes biologiques d'une lyse musculaire : augmentation des CK.
Le diagnostic de certitude est fait par la mise en évidence d'anticorps anti-parasite, mais ce sérodiagnostic met un mois à se positiver.
Il est conseillé de bien cuire la viande de porc, de sanglier et de cheval.
L'Albendazole est un traitement efficace qui réduit les séquelles.
Note : cette liste est probablement incomplète.
Trichinella est un genre de nématodes (les nématodes sont un embranchement de vers non segmentés, recouverts d'une épaisse cuticule et menant une vie libre ou parasitaire).
Le genre Trichinella regroupe les vers ronds parasites à l'origine de la trichinose.
Il fait partie de l'embranchement des Némathelminthes,
de la classe des Nématodes, de la sous classe des Adenophorea, et de l'ordre des Trichinellida.Dans l'ordre des Trichinellida on distingue, entre autres, deux types de parasites :
les trichures, parasites de la partie postérieure du tube digestif des mammifères(ex : Trichuris vulpis). les trichines, parasites de l'intestin grêle du tube digestif des mammifères, et dont les larves sont parasites du tissu musculaire (ex : Trichinella spiralis).Ces parasites sont responsables d'anthropozoonose, et ils sont retrouvés partout dans le monde.
Cruinnphéist a fheidhmíonn mar sheadán i stéig bheag an duine. Tarlaíonn an t-ionfhabhtú de bharr feoil amh nó chnagbhruite a ithe, muiceoil go háirithe.
Trichinella Raillet, 1895 è un genere di vermi parassiti del phylum Nematoda che comprende gli agenti eziologici della trichinellosi, anche conosciuta come trichinosi, poiché dopo la loro scoperta nel 1835 Richard Owen li denominò Trichina malgrado questo nome fosse già assegnato a un genere di ditteri.
Come il resto dei nematodi, presentano un pseudoceloma (cavità corporale costituita da un ectodermo e un endodermo) e un tratto digestivo unico, ma che presenta un esofago ghiandolare molto lungo, formato da esticociti, che permette di differenziarli facilmente da altri nematodi con cui potrebbero essere confusi.
Le specie di Trichinella sono tutte morfologicamente molto simili a quella scoperta nel 1835 da James Paget, e fino al 1972 si considerava valida soltanto la specie Trichinella spiralis. Attualmente si possono differenziare grazie a tecniche di biologia molecolare (multiplex PCR, RAPD, ecc.).
Il parassita adulto si localizza nell'intestino tenue di mammiferi, volatili o rettili, a seconda della specie, ma le larve che producono si disseminano nel flusso ematico e parassitano la muscolatura scheletrica.
Attualmente sono accettate le seguenti specie e relativi genotipi:[1][2]
Trichinella Raillet, 1895 è un genere di vermi parassiti del phylum Nematoda che comprende gli agenti eziologici della trichinellosi, anche conosciuta come trichinosi, poiché dopo la loro scoperta nel 1835 Richard Owen li denominò Trichina malgrado questo nome fosse già assegnato a un genere di ditteri.
Trichinella is een geslacht uit de familie Trichinellidae, de orde Trichocephalida die behoren tot de rondwormen (Nematoden). De wormen zijn parasieten die voorkomen in zoogdieren (en dus ook mensen).
De volgende soorten worden onderscheiden:[1]
Trichinella is een geslacht uit de familie Trichinellidae, de orde Trichocephalida die behoren tot de rondwormen (Nematoden). De wormen zijn parasieten die voorkomen in zoogdieren (en dus ook mensen).
Trikiner er innkapslede parasitter (nematoder) som kan forekomme i kjøtt av f.eks. gris. Vi mennesker kan få overført smitte ved at vi spiser trikinholdig kjøtt som ikke er tilstrekkelig kokt eller stekt. Trikiner ble derfor brukt til sabotasje under andre verdenskrig. Jan Zabinski,[1] direktør for dyreparken i Warszawa, smittet noen av grisene sine med trikiner. Etter å ha slaktet grisene og rullet det infiserte kjøttet til små kuler, fikk han ved hjelp av en attenåring som jobbet i tyskernes militærkantine, kulene smuglet inn i de tyske soldatenes smørbrød.[2]
Trikiner forårsaker store muskelsmerter og høy feber. Det finnes ingen effektiv medisin. I våre dager forekommer trikiner i svin meget sjelden, men fortsatt blir det tatt prøve av hver eneste gris som slaktes ved norske slakterier.
Trikiner er innkapslede parasitter (nematoder) som kan forekomme i kjøtt av f.eks. gris. Vi mennesker kan få overført smitte ved at vi spiser trikinholdig kjøtt som ikke er tilstrekkelig kokt eller stekt. Trikiner ble derfor brukt til sabotasje under andre verdenskrig. Jan Zabinski, direktør for dyreparken i Warszawa, smittet noen av grisene sine med trikiner. Etter å ha slaktet grisene og rullet det infiserte kjøttet til små kuler, fikk han ved hjelp av en attenåring som jobbet i tyskernes militærkantine, kulene smuglet inn i de tyske soldatenes smørbrød.
Trichinella – rodzaj nicieni z rodziny Trichinellidae, będących kosmopolitycznymi pasożytami człowieka oraz zwierząt mięsożernych i wszystkożernych wywołujących włośnicę[1].
Po raz pierwszy odkrycie pasożyta z rodzaju Trichinella zostało ogłoszone w roku 1832 w Londynie przez profesora Richarda Owena. Faktycznie odkrycia pasożyta dokonał student biologii James Paget, który kilka dni przed wspomnianym ogłoszeniem znalazł przy pomocy mikroskopu larwy w mięśniach przepony pobranych od zmarłego w szpitalu człowieka i podzielił się tą informacją z profesorem Owenem.
Obecnie wyróżnia się następujące gatunki nicieni w obrębie tego rodzaju:
Istnieją również 4 genotypy nieoznaczone: T6, T8, T9 oraz T12.[1]
Są to pasożyty o silnie wydłużonym kształcie ciała i zróżnicowanych wymiarach. Dorosłe samice sięgają 3,0–4,8 mm długości, samce natomiast są mniejsze (1,5–1,6 mm). Larwy mają długość 100–600 µm w zależności od stadium rozwoju oraz gatunku[1].
Ze względu na zbliżone rozmiary oraz podobną budowę nie jest możliwe rozróżnienie poszczególnych gatunków przy pomocy metod mikroskopowych. Różnicowanie odbywa się przy pomocy techniki PCR[1].
Charakterystyczną cechą larw nicieni z rodzaju Trichinella jest zdolność otarbiania się w mięśniach żywiciela ostatecznego. Obecnie uważa się, że 3 gatunki nie wytwarzają torebki i występują w mięśniach luźno pomiędzy włóknami mięśniowymi, są to: Trichinella pseudospiralis, Trichinella papue, Trichinella zimbabwensis[1][3].
Nicienie z rodzaju Trichinella występują niemal na całym świecie.
Rezerwuarem pasożyta są głównie zwierzęta dzikie – około 150 gatunków, głównie zwierząt mięsożernych i wszystkożernych.
W Europie wektorem pasożyta są głównie dziki i lisy[1][4]. Do tej pory w Europie opisano występowanie 4 gatunków: Trichinella spiralis, Trichinella britovi, Trichinella nativa oraz Trichinella pseudospiralis.
Trichinella – rodzaj nicieni z rodziny Trichinellidae, będących kosmopolitycznymi pasożytami człowieka oraz zwierząt mięsożernych i wszystkożernych wywołujących włośnicę.
Po raz pierwszy odkrycie pasożyta z rodzaju Trichinella zostało ogłoszone w roku 1832 w Londynie przez profesora Richarda Owena. Faktycznie odkrycia pasożyta dokonał student biologii James Paget, który kilka dni przed wspomnianym ogłoszeniem znalazł przy pomocy mikroskopu larwy w mięśniach przepony pobranych od zmarłego w szpitalu człowieka i podzielił się tą informacją z profesorem Owenem.
Trichinella são vermes nematodas fusiformes que parasitam o intestino e músculos de diversos mamíferos, inclusive do homem. São o menor nematoda que infecta o homem, e ao mesmo tempo, o maior parasita intracelular. O contágio é principalmente por carne mal-cozida, mas também já se verificou transmissão transplacentária e por leite materno em ratos.[1]
Após ingestão de carne crua de porco ou mal-cozida ou frita infectada, as larvas da Triquina são activadas após passagem pelo estômago e libertam-se no intestino. Aí penetram na mucosa, no interior da qual maturam-se sexualmente e acasalam-se, morrendo os machos pouco depois. As fêmeas grávidas produzem então durante cerca de um mês ovos que em seguida se chocam nascendo as larvas que se disseminam pelo sangue e linfa, chegando às suas células alvo, as células musculares estriadas (músculos voluntários esqueléticos). As minúsculas larvas penetram nas células (as células musculares estriadas são das maiores células no corpo) sem as destruir e formam uma cápsula no interior, onde se aninham adoptando uma forma de espiral. Assim permanecem quiescentes durante décadas até outro animal as ingerir.
Existem oito especies de Trichinela que causam triquinelose humana:
A infecção é por ingestão de carne de animais mal passada, especialmente de porco ou animais selvagens.
Nos países da Europa as infecções por Trichinella spiralis são raras, embora haja por vezes "epidemias" em que se registam simultaneamente algumas centenas de casos com a mesma fonte, geralmente provindas de pessoas que comeram diferentes porções do mesmo animal mal cozidas.
Há reservatórios em muitos animais que também são infectados, como no porco, javali, cavalo, rato. Algumas espécies de Trichinella existem apenas em animais selvagens, mas podem ser contraídas pelo homem pelo consumo da carne do animal mal-cozida.
Os sintomas só surgem se as larvas enquistadas forem em número superior a algumas dezenas. Contudo é possível ingerir em uma só refeição de carne mal passada um número suficiente. A incubação é de alguns dias. Durante a fase de maturação das larvas no intestino e acasalamento, os sintomas se existirem são náuseas, vómitos, diarreia e febre. Depois de mais alguns dias, quando as larvas filhas começam a circular no sangue, surgem dor muscular durante a contracção com dificuldades motoras, febre, edemas e exantemas cutâneos com prurido. Complicações possíveis mas infrequentes são meningoencefalite e miocardite devido à migração das larvas para estes órgãos acidentalmente. A mortalidade é muito baixa e os sintomas desaparecem com o enquistamento e quiescência das larvas, em menos de dois meses.
A gravidade da triquinose depende do nível de infestação em que a pessoa se encontra. As infestações mais leves podem passar despercebidas, enquanto que as mais intensas podem produzir sérios sintomas. As infestações mais graves ainda podem causar insuficiência cardíaca e arritmia.
Os animais de carne de porco e selvagem devem ser bem cozidos, conservados em temperaturas de congelação (abaixo de zero grau Fahrenheit) durante 3 a 4 semanas para matar o organismo enquistado. Métodos tais como defumar, secar e salgar a carne não são eficientes em eliminar o Trichinella.
Trichinella são vermes nematodas fusiformes que parasitam o intestino e músculos de diversos mamíferos, inclusive do homem. São o menor nematoda que infecta o homem, e ao mesmo tempo, o maior parasita intracelular. O contágio é principalmente por carne mal-cozida, mas também já se verificou transmissão transplacentária e por leite materno em ratos.
Trichinella (denumirea latină) sau trichină, trichinelă [din latina trichina (de unde denumirea franceză trichine), din adjectivul grec τρίχῐνος = referitor la păr, din θρίξ, τριχ = păr + -ella = sufix latin diminutiv] – gen de viermi nematelminți paraziți care trăiesc în intestinul șobolanilor, al porcilor, al urșilor etc. sau închistați în mușchii acestor animale, putând trece și la om, prin consumarea cărnii de porc sau de urs etc. infestate, provocând trichineloză.
Acest articol despre biologie este un ciot. Puteți ajuta Wikipedia prin completarea sa. .jpg)
Trichinella (denumirea latină) sau trichină, trichinelă [din latina trichina (de unde denumirea franceză trichine), din adjectivul grec τρίχῐνος = referitor la păr, din θρίξ, τριχ = păr + -ella = sufix latin diminutiv] – gen de viermi nematelminți paraziți care trăiesc în intestinul șobolanilor, al porcilor, al urșilor etc. sau închistați în mușchii acestor animale, putând trece și la om, prin consumarea cărnii de porc sau de urs etc. infestate, provocând trichineloză.
Trikiner (Trichinella) är ett släkte med upp till 4 mm långa rundmaskar som lever som parasiter i däggdjur, bland annat människor.
De kan ge upphov till trikinos och smittar oftast via slarvigt tillagat fläskkött. I Sverige testas alla slaktade grisar och det är ovanligt att tamsvin har trikiner. Trikiner förekommer även hos hästar, främst importerade. Kan även förekomma hos vildsvin, brunbjörn, järv, varg, lo, grävling, räv, fjällräv, mårdhund, skogsmård, hermelin, isbjörn, mink, katt, råttor och smågnagare. Den vanligaste trikinen är Trichinella spiralis.
Trikiner (Trichinella) är ett släkte med upp till 4 mm långa rundmaskar som lever som parasiter i däggdjur, bland annat människor.
De kan ge upphov till trikinos och smittar oftast via slarvigt tillagat fläskkött. I Sverige testas alla slaktade grisar och det är ovanligt att tamsvin har trikiner. Trikiner förekommer även hos hästar, främst importerade. Kan även förekomma hos vildsvin, brunbjörn, järv, varg, lo, grävling, räv, fjällräv, mårdhund, skogsmård, hermelin, isbjörn, mink, katt, råttor och smågnagare. Den vanligaste trikinen är Trichinella spiralis.
Копуляція різностатевих черв'яків відбувається в просвіті тонкого кишечнику дефінітивного хазяїна. Ембріональний розвиток і вилуплення личинок із яйця відбувається в статевих шляхах самиці (яйцеживонародження). Самиці трихінел укорінюють передній кінець тіла в кишковий епітелій і народжують 1-2 тисячі личинок, які активно мігрують через кровоносні і лімфатичні судини по всьому тілу господаря. Виживають лише ті личинки, які потрапляли в поперечно-смугасті м'язи з гарним кровопостачанням (жувальні, окорухові м'язи, м'язи діафрагми). Там вони функціонуючим лише на цій стадії стилетом руйнують м'язову тканину і спричинюють формування господарем навколо них капсули веретеноподібної форми. Згодом капсула просочується вапном, однак обмін речовиною між паразитом і господарем не припиняється. Ця стадія (м'язова трихіна) може існувати кілька років. Зараженість м'язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м'язи господаря з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінела зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна хазяїна, який послідовно виступає в ролі остаточного для батьківських форм та проміжного — для дочірніх.
Це незавершена стаття з паразитології.Копуляція різностатевих черв'яків відбувається в просвіті тонкого кишечнику дефінітивного хазяїна. Ембріональний розвиток і вилуплення личинок із яйця відбувається в статевих шляхах самиці (яйцеживонародження). Самиці трихінел укорінюють передній кінець тіла в кишковий епітелій і народжують 1-2 тисячі личинок, які активно мігрують через кровоносні і лімфатичні судини по всьому тілу господаря. Виживають лише ті личинки, які потрапляли в поперечно-смугасті м'язи з гарним кровопостачанням (жувальні, окорухові м'язи, м'язи діафрагми). Там вони функціонуючим лише на цій стадії стилетом руйнують м'язову тканину і спричинюють формування господарем навколо них капсули веретеноподібної форми. Згодом капсула просочується вапном, однак обмін речовиною між паразитом і господарем не припиняється. Ця стадія (м'язова трихіна) може існувати кілька років. Зараженість м'язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м'язи господаря з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінела зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна хазяїна, який послідовно виступає в ролі остаточного для батьківських форм та проміжного — для дочірніх.
Трихинеллы (лат. Trichinella) — род паразитических круглых червей класса Enoplea. В роли хозяев выступают плотоядные млекопитающие, в том числе — человек. Первая личиночная стадия паразитирует в поперечно-полосатой мускулатуре, три последующих личиночных стадии и взрослые особи — в просвете тонкого кишечника. Трихинеллы вызывают смертельно опасное заболевание — трихинеллёз.
Копуляция раздельнополых червей происходит в просвете тонкого кишечника окончательного хозяина. Эмбриональное развитие и вылупление личинок из яйца происходит в половых путях самки (яйцеживорождение). Самки трихинелл внедряют передний конец тела в кишечный эпителий и рождают 1-2 тысячи личинок, которые разносятся через кровеносные и лимфатические сосуды по всему телу хозяина.
Выживают лишь те личинки, которые попадали в поперечнополосатые мышцы с хорошим кровоснабжением (жевательные, глазодвигательные мышцы, мышцы диафрагмы). Там они функционирующим лишь на этой стадии стилетом разрушают мышечную ткань и вызывают формирование хозяином капсулы веретеновидной формы. Впоследствии капсула пропитывается известью, однако обмен веществом между паразитом и хозяином не прекращается. Эта стадия (мышечная трихина) может существовать несколько лет. Заражённость мышц личинками трихинелл может достигать 15 тысяч на килограмм ткани.
Для замыкания жизненного цикла необходимо, чтобы мышцы хозяина съело другое млекопитающее. При попадании в тонкую кишку в течение нескольких дней трихинелла претерпевает четыре линьки, достигая половой зрелости. Таким образом, для развития одного поколения необходима смена хозяина, который последовательно выступает в роли окончательного для родительских форм и промежуточного — для дочерних.
В природе в роли хозяев трихинелл обычно оказываются плотоядные млекопитающие, хотя в экспериментальных условиях удавалось заразить и травоядных. Домашние животные могут заражаться от диких, поедая их. Например, известно, что жизненный цикл некоторых видов способен осуществляться в свиньях и крысах. При очень интенсивных инвазиях хозяин может погибнуть.
Трихинеллы (лат. Trichinella) — род паразитических круглых червей класса Enoplea. В роли хозяев выступают плотоядные млекопитающие, в том числе — человек. Первая личиночная стадия паразитирует в поперечно-полосатой мускулатуре, три последующих личиночных стадии и взрослые особи — в просвете тонкого кишечника. Трихинеллы вызывают смертельно опасное заболевание — трихинеллёз.
선모충속(Trichinella)은 선모충병(선모충증이라고도 함)을 일으키는 선형동물문의 기생회충 속이다.
이 속은 1835년 한 유충에서 처음 발견되었다. 이 속의 감염은 150개의 다른 자연, 실험 감염 숙주들로부터 보고되었다.
유충이 오염된 조직을 구강 섭취하는 것이 일반적인 감염 경로이지만 쥐의 경우 선청적으로나 유방 전이를 통해 발생할 수 있다.[1]
이 속에는 2개의 주요 분기군이 식별된다.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
