nomes no trilho de navegação
Назва пішла від назви роду на фармацевтичній латині, якою були написані травники у середньовіччі. Там вона називалася — «каріофіллата». В українській розмовній мові слово спростилося до «графілат», і незабаром на «гравілат». Оскільки назва міцно прижилася, його зафіксували в ботанічній номенклатурі. У народі гравілат річковий також називають — «гвоздиковий корінь», «могущник великий», «водяний бадан», «Чортові головки», «замовна трава».
Гравілат річковий буває від 20 до 75 см заввишки. Стебла червонясті, вкриті відстовбурченими волосками. Прикореневі листки з довгими черешками. Стеблові листки можуть бути з короткими черешками або сидячі. Цвіте з кінця весни до середини літа. Квітки дзвоникоподібні, похилені донизу, звичайно розташовуються по 2-3. Чашечка забарвлена в червонясто-бурий колір. Пелюстки мають довгий нігтик, забарвлені в кремовий або, рідко, в жовтий колір, із темно-червоними жилками. Відрізняється від гравілату міського пониклими, більшими квітками з дзвоникоподібним віночком; пелюстки жовтуваті з оранжево-червоними жилками.
Росте на вогких луках, вільшняках, заболочених місцях, у лісах і чагарниках, по берегах річок, озер. Тіньовитривала рослина. Поширений по всій Україні, крім крайнього Степу. Зустрічається нечасто.
Гравілат річковий — добрий пилконос і медонос. Використовують у медицині. Традиційно восени і навесні запасають корінь і кореневище гравілату. Вони містять дубильні речовини, крохмаль, гіркий глікозид геін. Рослина має кровоспинні, знеболюючі, в'яжучі та загальнозміцнюючі властивості. До того ж гравілат річковий є антисептиком і слабким заколисливим засобом.
З молодого листя і стебел гравілату готують салати, супи, пюре, гострі приправи. Коріння можна їсти відвареними. Через дубильні речовини гравілат річковий кладуть в пиво, щоб воно могло довго зберігатися і не скисати. Сухі коріння використовують як ароматичну речовину замість гвоздики і кориці в пирогах, квасах, домашньому пиві, вині, лікерах, інших напоях та виробах. Навіть латинська назва роду Geum походить від грецького смачний, приємний.[2]
Це незавершена стаття про Розові.
