nomes no trilho de navegação
Lasiorhinus a zo ur genad e rummatadur ar bronneged godellek.
3 spesad wombated a zo ennañ, unan anezho aet da get:
Els uombats de musell pelut (Lasiorhinus) és un gènere de uombats, uns marsupials d'Austràlia. Conté dues espècies:
El uombat de musell pelut meridional viu en algunes de les regions àrides i semiàrides que van de Nova Gal·les del Sud vers el sud-oest, fins al límit Austràlia Meridional-Austràlia Occidental. La UICN el classifica com a espècie en risc mínim. En canvi, el uombat de musell pelut meridional és classificat com a espècie en perill crític i només sobreviu en una àrea de 3 km² al Parc Nacional d'Epping Forest (Queensland), però abans també existia a Victòria i Nova Gal·les del Sud.
Die Haarnasenwombats (Lasiorhinus) sind eine Gattung aus der Beutelsäugerfamilie der Wombats (Vombatidae). Vom Nacktnasenwombat unterscheiden sie sich neben der namensgebenden Behaarung der Schnauze unter anderem in der Form der Ohren, die bei dieser Gattung lang und zugespitzt sind. Auch haben sie ein weiches, als seidig beschriebenes Fell.
Die Gattung wird in zwei Arten unterteilt:
Die Haarnasenwombats (Lasiorhinus) sind eine Gattung aus der Beutelsäugerfamilie der Wombats (Vombatidae). Vom Nacktnasenwombat unterscheiden sie sich neben der namensgebenden Behaarung der Schnauze unter anderem in der Form der Ohren, die bei dieser Gattung lang und zugespitzt sind. Auch haben sie ein weiches, als seidig beschriebenes Fell.
Die Gattung wird in zwei Arten unterteilt:
der stark vom Aussterben bedrohte Nördliche Haarnasenwombat (L. krefftii) und der in Südaustralien lebende Südliche Haarnasenwombat (L. latifrons).
Lasiorhinus is the genus containing the two extant hairy-nosed wombats, which are found in Australia. The southern hairy-nosed wombat is found in some of the semiarid to arid regions belt from New South Wales southwest to the South Australia-Western Australia border. The IUCN categorises it as Near Threatened. Conversely, the northern hairy-nosed wombat is categorised as Critically Endangered and only survives in a 3-square-kilometre (1.2 sq mi) range within the Epping Forest National Park in Queensland, but formerly also existed in Victoria and New South Wales.
The genus includes the following species:
Lasiorhinus is the genus containing the two extant hairy-nosed wombats, which are found in Australia. The southern hairy-nosed wombat is found in some of the semiarid to arid regions belt from New South Wales southwest to the South Australia-Western Australia border. The IUCN categorises it as Near Threatened. Conversely, the northern hairy-nosed wombat is categorised as Critically Endangered and only survives in a 3-square-kilometre (1.2 sq mi) range within the Epping Forest National Park in Queensland, but formerly also existed in Victoria and New South Wales.
Lasiorhinus es un género de marsupiales diprotodontos de la familia Vombatidae conocidos comúnmente como uómbats de hocico peludo. Se encuentran en Australia.
Se han descrito las siguientes especies:[1]
Lasiorhinus es un género de marsupiales diprotodontos de la familia Vombatidae conocidos comúnmente como uómbats de hocico peludo. Se encuentran en Australia.
Lasiorhinus Vombatidae familiako martsupialen generoa da, Australian endemikoa dena.
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Lasiorhinus Vombatidae familiako martsupialen generoa da, Australian endemikoa dena.
Lasiorhinus est un genre de mammifères marsupiaux regroupant deux espèces de wombat à nez poilu.
Selon ITIS :
Lasiorhinus est un genre de mammifères marsupiaux regroupant deux espèces de wombat à nez poilu.
Lasiorhinus é un xénero de mamíferos marsupiais da orde dos diprotodontes, suborde dos vombatiformes e familia dos vombátidos,[1] coñecidos na bibliografía internacional como uombats de fociño peludo.
Na actualidade sobreviven dúas especies deste xénero, que viven nos bosques das montañas de Australia, onde escavan grandes tobos: o uombat de fociño peludo do norte e o uombat de fociño peludo do sur.[1]
O xénero foi descrito en 1863 polo zoólogo británico John Edward Gray en Ann. Mag. Nat. Hist., ser. 3, 11: 458, sendo a súa especie tipo Lasiorhinus mcoyi (= Phascolomys latifrons Owen, 1845 = Lasiorhinus latifrons Owen, 1845).[1]
O termo Lasiorhinus está formado polos elementos do latín científico lasio-, tirado do grego antigo λάσιος lásios, 'peludo' e -rhinus, derivado do grego antigo ῥίς ῥινός rhís, rhinós, 'nariz'. Literalmente: 'os do nariz peludo'.[2]
Segundo o Mammal Species of the World na actualidade recoñécense as seguintes dúas especies, coas subespecies indicadas:[1]
O uombat de fociño peludo do norte, que antigamente vivía en numerosas rexións áridas e semiáridas de Australia, desde o centro-sur de Nova Gales do Sur até o centro de Queensland, está actualmente restrinxida ao Parque Nacional Epping Forest, onde ten unha área de dispersión dunhas 500 ha.[6]
A súa poboación actual (2016) é de tan só 115 animais, e caera a 30 ou 40 individuos na década de 1980, pero a exclusión do gando en 1982 conducíu a un aumento constante no número de individuos. Os períodos de seca poden reducir grandemente a poboación. Por iso a UICN cualificou o status desta especie como CR (en risco crítico de extinción).[6]
En cambio, o status do uombat de fociño peludo do sur, que está amplamente distribuído no sur de Australia do Sur, ao oeste do río Murray, e parcialmente distribuído nas penínsulas de Cabo York e de Eyre, e tamén está presente na chaira de Nullarbor en Australia Occidental, e con dúas pequenas colonias en Nova Gales do Sur é cualificado como LC (pouco preocupante), debido a que a súa área de dispersión expandiuse nos últimos 45 anos, e aínda que hai brotes esporádicos de sarna sarcóptica, que sofre a competencia dos herbívoros introducidos, é susceptíbel á seca, e a súa poboación está moi fragmentada en partes da súa área de dispersión, a especie ten una distribución ampla, a súa poboación é grande, encóntrase nun bo número de áreas protexidas, polo que non é probábel que a disminución dos seus efectivos alcance a velocidade necesaria como para cualificala nunha categoría ameazada.[7]
Lasiorhinus é un xénero de mamíferos marsupiais da orde dos diprotodontes, suborde dos vombatiformes e familia dos vombátidos, coñecidos na bibliografía internacional como uombats de fociño peludo.
Na actualidade sobreviven dúas especies deste xénero, que viven nos bosques das montañas de Australia, onde escavan grandes tobos: o uombat de fociño peludo do norte e o uombat de fociño peludo do sur.
Lasiorhinus Owen, 1845 è il genere che comprende le due specie di vombati dal naso peloso, entrambe diffuse in Australia. Queste sono:
Il vombato dal naso peloso meridionale è diffuso in alcune zone semi-aride e aride della regione che va dal Nuovo Galles del Sud sud-occidentale fino al confine tra Australia Meridionale e Australia Occidentale. La IUCN lo classifica come specie a rischio minimo. Dall'altro lato, la specie settentrionale è considerata in pericolo critico e sopravvive solamente in un'area di 3 km² all'interno del Parco Nazionale di Epping Forest, in Queensland, ma in passato viveva anche nel Victoria e nel Nuovo Galles del Sud.
Lasiorhinus Owen, 1845 è il genere che comprende le due specie di vombati dal naso peloso, entrambe diffuse in Australia. Queste sono:
Vombato dal naso peloso settentrionale, Lasiorhinus krefftii Vombato dal naso peloso meridionale, Lasiorhinus latifrons Lasiorhinus angustioens †Il vombato dal naso peloso meridionale è diffuso in alcune zone semi-aride e aride della regione che va dal Nuovo Galles del Sud sud-occidentale fino al confine tra Australia Meridionale e Australia Occidentale. La IUCN lo classifica come specie a rischio minimo. Dall'altro lato, la specie settentrionale è considerata in pericolo critico e sopravvive solamente in un'area di 3 km² all'interno del Parco Nazionale di Epping Forest, in Queensland, ma in passato viveva anche nel Victoria e nel Nuovo Galles del Sud.
Garvilnas vombati, mataindeguna vombati[1] (Lasiorhinus) ir viena no divām vombatu dzimtas (Vombatidae) somaiņu ģintīm. Otra ir vombatu ģints (Vombatus). Garvilnas vombatu ģintī ir divas sugas, kuras mājo Austrālijā.[2]
Biežāk no abām sugām sastopams dienvidu garvilnas vombats (Lasiorhinus latifrons), kas sastopasm plašā areālā no Jaundienvidvelsas dienvidrietumiem līdz Austrālijas dienvidrietumiem. Toties Krefta vombata (Lasiorhinus krefftii) izdzīvošana ir kritiski apdraudēti, un tas mūsdienās mājo tikai nelielā 3 km² reģionā Kvīnslendā. Senāk tas bija sastopams arī Viktorijā un Jaundienvidvelsā.[3]
Garvilnas vombatiem ir liels, apaļīgs ķermenis ar īsām, spēcīgām kājām un platām ķepām, kas piemērotas zemes rakšanai.[4] Kažoks ir biezs un zīdains. Tiem ir raksturīga liela galva ar smailām ausīm, mazām actiņām un platu degunu, kuru atšķirībā no parastā vombata deguna, sedz īss matojums.[5] Mazākais no abiem ir dienvidu garvilnas vombats.[4]
Garvilnas vombati ir zālēdāji un ir aktīvi galvenokārt krēslas stundās un naktī. Dienu tie pavada paslēpušies savā alā.[4]
Garvilnas vombati, mataindeguna vombati (Lasiorhinus) ir viena no divām vombatu dzimtas (Vombatidae) somaiņu ģintīm. Otra ir vombatu ģints (Vombatus). Garvilnas vombatu ģintī ir divas sugas, kuras mājo Austrālijā.
Biežāk no abām sugām sastopams dienvidu garvilnas vombats (Lasiorhinus latifrons), kas sastopasm plašā areālā no Jaundienvidvelsas dienvidrietumiem līdz Austrālijas dienvidrietumiem. Toties Krefta vombata (Lasiorhinus krefftii) izdzīvošana ir kritiski apdraudēti, un tas mūsdienās mājo tikai nelielā 3 km² reģionā Kvīnslendā. Senāk tas bija sastopams arī Viktorijā un Jaundienvidvelsā.
Lasiorhinus is een geslacht van zoogdieren uit de familie van de Vombatidae (Wombats).
Lasiorhinus is een geslacht van zoogdieren uit de familie van de Vombatidae (Wombats).
Multimedia w Wikimedia Commons Wombatowiec[4] (Lasiorhinus) – rodzaj ssaka z rodziny wombatowatych (Vombatidae).
Rodzaj obejmuje gatunki występujące w Australii[5].
Długość ciała 84–111 cm; masa ciała 17,5–36 kg[5].
Do rodzaju należą następujące gatunki[4][9]:
Wombatowiec (Lasiorhinus) – rodzaj ssaka z rodziny wombatowatych (Vombatidae).
Lasiorhinus é um gênero da família dos vombates da infraclasse dos marsupiais.
Existem duas espécies que são encontradas na Austrália:
Lasiorhinus krefftii é classificado pela União Internacional para a Conservação da Natureza e dos Recursos Naturais como criticamente ameaçado.[1]
Lasiorhinus é um gênero da família dos vombates da infraclasse dos marsupiais.
Existem duas espécies que são encontradas na Austrália:
Lasiorhinus krefftii (wombat-de-nariz-peludo-do-norte) Lasiorhinus latifrons (wombat-de-nariz-peludo-do-sul)Lasiorhinus krefftii é classificado pela União Internacional para a Conservação da Natureza e dos Recursos Naturais como criticamente ameaçado.
Hårnosvombater (Lasiorhinus[1]) är ett släkte av pungdjur som ingår i familjen vombater.[1]
Kladogram enligt Catalogue of Life[1]:
vombater LasiorhinusNordlig hårnosvombat (Lasiorhinus krefftii)
Sydlig hårnosvombat (Lasiorhinus latifrons)
Arterna hade ursprungligen ett större utbredningsområde i östra och södra Australien men förekommer idag endast i centrala Queensland (nordlig hårnosvombat) samt södra South Australia, sydöstra Western Australia och västra New South Wales (sydlig hårnosvombat).[2]
Liksom nakennosvombaten påminner arterna med sin robusta kropp och de korta extremiteterna om små björnar. Kännetecken som skiljer hårnosvombater från nakennosvombaten är den håriga nosen, den mjuka pälsen och de spetsiga öronen. Individerna når en kroppslängd (huvud och bål) av 77 till 100 cm och en svanslängd av 2,5 till 6 cm. Vikten varierar mellan 19 och 32 kg. Pälsens färg på ovansidan kan vara grå, brun eller svart och ibland finns vita fläckar. Undersidan är ljusgrå. Alla medlemmar av familjen vombater har framtänder som saknar rot och som växer hela livet.[3]
Hårnosvombater gräver underjordiska bon som är hemmet för en individ eller för en liten grupp. Fortplantningssättet är huvudsakligen känd för den sydliga arten. Där föds ungarna under våren efter 20 till 22 dagars dräktighet. Per kull föds oftast en unge och sällan tvillingar. Ungdjuret lever fram till åtta månaders ålder i moderns pung (marsupium) och diar modern ytterligare fyra månader. Efter tre år blir ungarna könsmogna. Den äldsta kända individen i fångenskap levde något över 24 år.[3]
Wikimedia Commons har media som rör Lasiorhinus.
Wikispecies har information om Lasiorhinus.
Північний вомбат має довжину близько метра а звичайні від 70 до 120 см. Його ніс покритий шерстю, хутро він має коричневого або білого забарвлення, а на дотик він дуже м'який. Сам же ніс короткий і нагадує свинячий п'ятачок. Хутро у вомбата коротке, тонке і шовковисте, воно набагато м'якше, ніж у звичайних вомбатів. Та й підшерсток дуже добре розвинений. Ці якості послужили причиною постійного полювання людини на тварину.[1] Розповсюджені вомбати у південно-східній Австралії і Тасманії. На вигляд вони нагадують маленьких ведмедів, з товстими і важкими тілами. Як не дивно але найближчим родичем вомбата є коала.
Ці тварини здебільшого ведуть поодинокий спосіб життя, але вони можуть в прилеглих районах збиратись в невеликі соціальні групи, що складаються з 5-10 осіб в кожній групі. Основну частину свого життя, вомбати з волохатим носом проводять у своїх норах, щоб триматися подалі від сонячного тепла. Однак, вони виходити на зовні вночі а також в більш прохолодний час, вранці та ввечері щоб пастися. Їх раціон складається з трави, чагарників, коріння, кори та моху. Харчуються вомбати в основному вночі ховаючись від денної жари, основною їжею є трава, хоча не гребують і корінням дерев і чагарників. На годівлю тварина іноді витрачає до 8 годин, і за цей час вомбат може пройти відстань до 3 км. Ці звірі є досить впертими, вибравши місце для годівлі вомбат йде до наміченої мети на диво цілеспрямовано. Його ніщо не може зупинити.[2]
На сьогодні це найбільший ссавець з сімейства, якому загрожує швидке зникнення. Тварина з волохатим носом проживає всього в двох колоніях на півночі США, а чисельність всієї популяції становить усього 130 особин. Кількість тварин в дикій природі постійно зменшується, це пов'язано із діяльністю людини, а саме зменшенням середовища проживання. Через збільшення міст і сучасних методів ведення лісового господарства, конкуренції з кроликами та худобою за їжу, полюванням та дорожньо-транспортними пригоди.
Lasiorhinus là một chi động vật có vú trong họ Vombatidae, bộ Hai răng cửa. Chi này được Gray miêu tả năm 1863.[1] Loài điển hình của chi này là Lasiorhinus mcoyi Gray, 1863 (= Phascolomys latifrons Owen, 1845).
Chi này gồm các loài:
.jpg)
.png){kind=small}
Bài viết liên quan đến động vật có vú này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Lasiorhinus là một chi động vật có vú trong họ Vombatidae, bộ Hai răng cửa. Chi này được Gray miêu tả năm 1863. Loài điển hình của chi này là Lasiorhinus mcoyi Gray, 1863 (= Phascolomys latifrons Owen, 1845).
Длинношёрстные вомбаты[2], или шерстоносые вомбаты[2], или волосатоносые вомбаты[3] (лат. Lasiorhinus) — род сумчатых млекопитающих из семейства вомбатовых (Vombatidae).
Длинношёрстные вомбаты достаточно крупные животные. Длина тела от 77 до 100 см, хвоста — 25—60 мм, вес — 19—32 кг[4]. Мех длинный и мягкий. Спина обычно буро-серого цвета; грудь, щёки — часто белого цвета. Голова меньше, чем у короткошёрстных вомбатов. Над глазами часто имеются белые пятна. Уши небольшие, треугольной формы[5].
Длинношёрстные вомбаты ведут ночной образ жизни. Живут в длинных и глубоких норах. Встречаются в лесах, саваннах, в равнинных и горных областях[4].
Длинношёрстные вомбаты в основном питаются различной растительностью (травой, корой, корнями)[5].
Сумка развита хорошо, имеет два соска. Детёныши рождаются весной (начиная с октября). Беременность длится 20—22 дня. В помёте обычно один детёныш, хотя иногда рождается двойня. Молодёжь покидает сумку матери на восьмой месяц жизни. Половая зрелость наступает в три года. Максимальная продолжительность жизни одного из экземпляров составила свыше 24 лет[4].
Длинношёрстные вомбаты встречаются в юго-восточной части Южной Австралии, на западе Виктории, в юго-западных районах Нового Южного Уэльса, в центральной и южной части Квинсленда[5]. В настоящее время род находится под угрозой исчезновения. Основную угрозу представляет уничтожение среды обитания длинношёрстных вомбатов[4].
Длинношёрстные вомбаты, или шерстоносые вомбаты, или волосатоносые вомбаты (лат. Lasiorhinus) — род сумчатых млекопитающих из семейства вомбатовых (Vombatidae).
毛吻袋熊屬（學名Lasiorhinus），又名毛鼻袋熊屬，是澳洲的一屬袋熊。其下有以下物種：
毛吻袋熊屬（學名Lasiorhinus），又名毛鼻袋熊屬，是澳洲的一屬袋熊。其下有以下物種：
昆士兰毛吻袋熊（L. krefftii）:分佈在昆士蘭只有3平方公里的埃平森林國家公園內。世界自然保護聯盟將牠們列為極危。 毛鼻袋熊（L. latifrons）：分佈在新南威爾士西南部至澳洲南部及西部邊界。世界自然保護聯盟將牠們列為無危。 L. angustioens：已滅絕。
털코웜뱃속 또는 콧등털웜뱃속(Lasiorhinus)은 웜뱃과에 속하는 포유류 속이다.[1] 오스트레일리아에서 발견되는 2종의 유대류로 이루어져 있다.
남방털코웜뱃은 뉴사우스웨일스주 남서부 지역부터 사우스오스트레일리아 주와 웨스턴오스트레일리아 주 사이의 경계 지역까지의 반건조 지역 일부와 건조 지역 지대에서 발견된다. 국제 자연 보전 연맹(IUCN)이 IUCN 적색 목록에서 관심대상종(LC, Least Concern Species)으로 지정 분류하고 있다. 그러나 북방털코웜뱃는 이전에는 빅토리아 주와 뉴사우스 웨일스 주에도 존재했지만, 현재는 퀀즐랜드의 에핑 국립공원에 겨우 3km2정도 이내에서만 살아남아 분포하기 때문에 멸종위급종(CR, Critically Endangered Species)으로 분류하고 있다.
.jpg)
.jpg)
