Los neópteros (Neoptera, del griegu νεός neos, "nuevu" y πτερος pteros, "nales"; "nales nueves") son una agrupación taxonómica, dacuando considerada como una infraclase, qu'inclúi a casi tolos inseutos alaos, concretamente a aquellos que pueden ablayar les sos nales sobre l'abdome, en contraste colos pertenecientes al grupu Palaeoptera (Ephemeroptera y Odonata), que les sos nales permanecen esplegaes cuando l'inseutu ta en reposu. Delles caparines nun pueden plegar les nales y caltienenles esplegaes verticalmente sobre'l cuerpu, pero deriven claramente d'antepasaos capaces de plegales. [1]
Clasifiquense en dos superordes y numberosos órdenes:
Superorde Exopterygota (Hemipterodea)
Superorden Endopterygota
Los neópteros (Neoptera, del griegu νεός neos, "nuevu" y πτερος pteros, "nales"; "nales nueves") son una agrupación taxonómica, dacuando considerada como una infraclase, qu'inclúi a casi tolos inseutos alaos, concretamente a aquellos que pueden ablayar les sos nales sobre l'abdome, en contraste colos pertenecientes al grupu Palaeoptera (Ephemeroptera y Odonata), que les sos nales permanecen esplegaes cuando l'inseutu ta en reposu. Delles caparines nun pueden plegar les nales y caltienenles esplegaes verticalmente sobre'l cuerpu, pero deriven claramente d'antepasaos capaces de plegales.
Yeniqanadlılar (lat. Neoptera) - Həşəratlar sinfinə aid heyvan infrasinfi.
Yeniqanadlılar (lat. Neoptera) - Həşəratlar sinfinə aid heyvan infrasinfi.
Els neòpters (Neoptera, del grec neos, "nou" i pteros, "ala"; "ales noves") són una infraclasse d'insectes pterigots que inclou gairebé tots els insectes actuals; es caracteritzen pel fet que poden plegar les ales sobre l'abdomen quan l'animal està en repòs, en contrast amb els efemeròpters i odonats, que pertanyen al grup dels paleòpters (Palaeoptera*), que no poden plegar les ales.
Els neòpters se subdivideixen en dos superordres i una sèrie d'ordres que, atès que no tenen cap caràcter derivat en comú, no poden agrupar-se en una categoria taxonòmica de rang superior.
Els neòpters (Neoptera, del grec neos, "nou" i pteros, "ala"; "ales noves") són una infraclasse d'insectes pterigots que inclou gairebé tots els insectes actuals; es caracteritzen pel fet que poden plegar les ales sobre l'abdomen quan l'animal està en repòs, en contrast amb els efemeròpters i odonats, que pertanyen al grup dels paleòpters (Palaeoptera*), que no poden plegar les ales.
Die Neuflügler (Neoptera) sind ein Taxon der Insekten (Insecta). Als bestimmendes Merkmal können sie ihre Flügel mit Hilfe eines speziellen Gelenkes und der entsprechenden Muskulatur rückwärts auf den Hinterleib umklappen. Zu ihnen gehören alle Fluginsekten (Pterygota) mit Ausnahme der Eintagsfliegen (Ephemeroptera) und der Libellen (Odonata).
Die Möglichkeit, die Flügel eng an den Körper anzulegen, ermöglicht es den Tieren erst, eine ganze Reihe von Lebensräumen zu besiedeln. Sie haben durch diese Veränderung die Möglichkeit, sich zu verstecken und in enge Bauten und Ritzen einzudringen. Mit dem Umbau des Gelenkes und der Flugmuskulatur musste auch der Flügel selbst so umkonstruiert werden, dass er einfaltbar wurde. Dies geschah über eine Reihe von Furchen im Flügel. Viele Ordnungen der Neoptera enthalten eusoziale Insektenarten, die Insektenstaaten bilden.[1]
Zu den Neuflüglern zählt man die folgenden Ordnungen:
Die Phylogenie der Neuflügler wird im folgenden Kladogramm dargestellt. In verschiedenen wissenschaftlichen Analysen können die Ergebnisse der phylogenetischen Verwandtschaftsverhältnisse leicht voneinander abweichen, eine einheitlich geklärte, abgeschlossene Darstellung existiert nicht.
NeopteraEmbioptera (Tarsenspinner)
Notoptera (Grillenschaben)
Plecoptera (Steinfliegen)
Blattodea (Schaben)
Isoptera (Termiten)
Mantodea (Fangschrecken)
Orthoptera (Heuschrecken)
Phasmatodea (Gespenstschrecken)
Dermaptera (Ohrwürmer)
Zoraptera (Bodenläuse)
Thysanoptera (Fransenflügler)
Hemiptera (Schnabelkerfe)
Psocoptera (Staubläuse)
Phthiraptera (Tierläuse)
Coleoptera (Käfer)
Strepsiptera (Fächerflügler)
Neuroptera (Netzflügler)
Raphidioptera (Kamelhalsfliegen)
Megaloptera (Großflügler)
Diptera (Zweiflügler)
Mecoptera (Schnabelfliegen)
Siphonaptera (Flöhe)
Trichoptera (Köcherfliegen)
Lepidoptera (Schmetterlinge)
Hymenoptera (Hautflügler)
Die Neuflügler (Neoptera) sind ein Taxon der Insekten (Insecta). Als bestimmendes Merkmal können sie ihre Flügel mit Hilfe eines speziellen Gelenkes und der entsprechenden Muskulatur rückwärts auf den Hinterleib umklappen. Zu ihnen gehören alle Fluginsekten (Pterygota) mit Ausnahme der Eintagsfliegen (Ephemeroptera) und der Libellen (Odonata).
Die Möglichkeit, die Flügel eng an den Körper anzulegen, ermöglicht es den Tieren erst, eine ganze Reihe von Lebensräumen zu besiedeln. Sie haben durch diese Veränderung die Möglichkeit, sich zu verstecken und in enge Bauten und Ritzen einzudringen. Mit dem Umbau des Gelenkes und der Flugmuskulatur musste auch der Flügel selbst so umkonstruiert werden, dass er einfaltbar wurde. Dies geschah über eine Reihe von Furchen im Flügel. Viele Ordnungen der Neoptera enthalten eusoziale Insektenarten, die Insektenstaaten bilden.
De Neeflunken (Neoptera) sünd en Böver-Ornen mank de Insekten (Insecta). Ehr sunnerlich Kennteken is, datt se de Flunken nah achtern, over dat Achterlief, tohopenleggen könnt. Dor hölpt en sunnerlich Lidd mit de Muskels, de dor mit bi sünd, to. To de Neeflunken höört all Fleeginsekten (Pterygota) to, bloß nich de Maiflegen (Ephemeroptera) un de Goldpeer (Odonata).
Vunwegen, datt se de Flunken eng an dat Lief anleggen könnt, is dat mööglich, en ganze Reeg vun Levensrüme to besiedeln. So könnt se eerst in enge Bowarke un Spleten rinkamen. As, mit den Loop vun de Evolutschoon, de Le'e un de Muskeln ummuddelt wurrn sünd, möss ok de Flunken umboot weern, anners weer dat nich mööglich, em to folden. So sünd allerhand Fören in'n Flunken tostanne kamen. To allerhand Ornens mank de Neeflunken höört Insektenaarden, de Insektenstaten boon doot.[1]
To de Neeflunken weert düsse Ornens torekent:
De Neeflunken (Neoptera) sünd en Böver-Ornen mank de Insekten (Insecta). Ehr sunnerlich Kennteken is, datt se de Flunken nah achtern, over dat Achterlief, tohopenleggen könnt. Dor hölpt en sunnerlich Lidd mit de Muskels, de dor mit bi sünd, to. To de Neeflunken höört all Fleeginsekten (Pterygota) to, bloß nich de Maiflegen (Ephemeroptera) un de Goldpeer (Odonata).
Vunwegen, datt se de Flunken eng an dat Lief anleggen könnt, is dat mööglich, en ganze Reeg vun Levensrüme to besiedeln. So könnt se eerst in enge Bowarke un Spleten rinkamen. As, mit den Loop vun de Evolutschoon, de Le'e un de Muskeln ummuddelt wurrn sünd, möss ok de Flunken umboot weern, anners weer dat nich mööglich, em to folden. So sünd allerhand Fören in'n Flunken tostanne kamen. To allerhand Ornens mank de Neeflunken höört Insektenaarden, de Insektenstaten boon doot.
Los neoptèrs (Neoptera) son una seccion d'insèctes, sosclassa dels Pterigòts.
Se caracterizan per :
Los Neoptèrs fòrman l'immensa majoritat dels insèctes d'uèi.
Se pòdon diferenciar en tres sosseccions o categorias :
Aquesta classificacion repausa suls tres lindals evolutius traversats pels insèctes dempuèi de centenats de milions d'annadas :
Los neoptèrs comprenon los òrdres seguents :
As Neifliigler (Neoptera) wäre alli Insekte (Insecta) zämmegfasst, wu ihri Fliigel mit Hilf vun eme speziälle Glaich un dr Muskulatur derzu uf dr Hinterlyyb chenne hinteri chehre. Doderzue ghere alli Fluginsekte (Pterygota) mit Uusnahm vu dr Aidagsmucke (Ephemeroptera) un dr Deifelsnoodle (Odonata).
Mit em Umböu vum Glaich un dr Flugmuskulatur het au dr Fliigel eso mieße umkonschtruiert wären, ass er yyfaltbar woren isch. Des isch gschääne iber e Raie vu Fuure im Fliigel.
Zue dr Neifliigler zellt mer die Ornige:
As Neifliigler (Neoptera) wäre alli Insekte (Insecta) zämmegfasst, wu ihri Fliigel mit Hilf vun eme speziälle Glaich un dr Muskulatur derzu uf dr Hinterlyyb chenne hinteri chehre. Doderzue ghere alli Fluginsekte (Pterygota) mit Uusnahm vu dr Aidagsmucke (Ephemeroptera) un dr Deifelsnoodle (Odonata).
Mit em Umböu vum Glaich un dr Flugmuskulatur het au dr Fliigel eso mieße umkonschtruiert wären, ass er yyfaltbar woren isch. Des isch gschääne iber e Raie vu Fuure im Fliigel.
Τα Νεόπτερα περιλαμβάνουν όλα τα έντομα τα οποία έχουν πτέρυγες ή που είναι απόγονοι πτερωτών εντόμων με εξαίρεση τα εφημερόπτερα και τα οδοντόγναθα.
Τα νεόπτερα διαθέτουν μια άρθρωση στη βάση των πτερύγων, η οποία επιτρέπει στα έντομα στη στάση ανάπαυσης να διπλώνουν τις πτέρυγες τους προς τα πίσω πάνω στην κοιλία. Αυτή η ικανότητα διπλώματος λείπει στα εφημερόπτερα, που σε ηρεμία αφήνουν τις πτέρυγες ξαπλωμένες προς τα πάνω και στα οδοντόγναθα, που σε στάση αφήνουν τις πτέρυγες ξαπλωμένες στις πλευρές ή προς τα πάνω. Στα νεόπτερα κατατάσσονται και αυτά τα άπτερα έντομα, που κατάγονται από νεόπτερα με πτέρυγες, όπως τα σιφονάπτερα και τα φθειράπτερα. Αυτός ο καινούργιος μηχανισμός ενάρθρωσης, δεν επιτρέπει μόνο το δίπλωμα κατά την ηρεμία, αλλά και μια πιο πολύπλοκη και αποτελεσματικότερη κίνηση των πτερύγων κατά την πτήση.
Πτερυγωτά έντομαΝεοπτερα
Τα πιο παλαιά απολιθώματα από έντομα με δυνατότητα διπλώματος των πτερύγων χρονολογούνται στην αρχή της Δεβόνιας περιόδου στα 390 εκατομμύρια έτη π.π.. Βέβαια, αυτά τα ευρήματα δεν κατατάσσονται στις σημερινές τάξεις. Το μεγάλο πλήθος όλων των ειδών εντόμων κατατάσσεται στα νεόπτερα.
Τα νεόπτερα θεωρούνται ότι είναι απόγονοι ενός κοινού προγόνου. Αντίθετα, τα παλαιόπτερα δεν σχηματίζουν ταξινομική ενότητα (Πιν. 1). Ο ορισμός των διάφορων τάξεων και οι σχέσεις μεταξύ τους είναι και θα μείνει υπό συζήτηση. Μια ευρέως παραδεκτή άποψη για τις φυλογενετικές σχέσεις απεικονίζεται στον Πιν. 2
ΝεόπτεραΓρυλοβλαττοειδή (Grylloblattodea)
Πλεκόπτερα (Plecoptera)
Εμβιόπτερα (Embioptera)
Δερμάπτερα (Dermaptera)
Μαντώδη (Mantodea)
Βλαττοειδή (Blattodea)
Ισόπτερα (Isoptera)
Μαντοφασματώδη (Mantophasmatodea)
Φασματώδη (Phasmatodea)
Ζοράπτερα (Zoraptera)
Φθειράπτερα (Phthiraptera)
Ψωκόπτερα (Psocoptera)
Θυσανόπτερα (Thysanoptera)
Ημίπτερα (Hemiptera)
Ραφιδιόπτερα (Raphidioptera)
Μεγαλόπτερα (Megaloptera)
Νευρόπτερα (Neuroptera)
Κολεόπτερα (Coleoptera)
Στρεψίπτερα (Strepsiptera)
Υμενόπτερα (Hymenoptera)
Τριχόπτερα (Trichoptera)
Λεπιδόπτερα (Lepidoptera)
Μηκόπτερα (Mecoptera)
Δίπτερα (Diptera)
Σιφωνάπτερα (Siphonaptera)
Neoptera (Ancient Greek néos (“new”) + pterón (“wing”)) is a classification group that includes most orders of the winged insects, specifically those that can flex their wings over their abdomens. This is in contrast with the more basal orders of winged insects (the "Palaeoptera" assemblage), which are unable to flex their wings in this way.
The taxon Neoptera was proposed by А.М. Martynov in 1923 and 1924, in the following classification:[1][2]
The order Thysanoptera originally had uncertain systematic position, and later was attributed to Paraneoptera. Other classifications were proposed, subordinating Neoptera either directly to Pterygota (as in Martynov's classification), or to Metapterygota:
The phylogeny of Neoptera is shown in the cladogram, not fully resolved, according to Kluge 2004, 2010, 2012, 2013, 2019, 2020 using morphological characteristics according to the principles of what he calls cladoendesis.[3][4][5]
This does not agree with the molecular phylogeny of e.g. Song et al 2016 for the Polyneoptera, who include Zoraptera in that clade,[6] nor e.g. with Kjer et al 2016 for the Endopterygota, who offer a fully-resolved tree for that clade.[7]
Neoptera (Polyneoptera, in part) IdioprothoracaEmbioptera (webspinners)
Notoptera (ice crawlers)
RhipineopteraPlecoptera (stoneflies)
Tegminoptera PandictyopteraBlattodea (cockroaches, termites)
Mantodea (mantises)
Orthoptera (grasshoppers, crickets)
Phasmatodea (stick insects, including Mantophasmatidae)
Dermaptera (earwigs)
Eumetabola ParametabolaZoraptera (angel insects)
Acercaria CondylognathaThysanoptera (thrips)
Arthroidignatha (= "Hemiptera" auct.) (bugs)
PanpsocopteraPsocoptera (bark lice)
Phthiraptera (lice)
Endopterygota ElytrophoraColeoptera (beetles)
Strepsiptera (twisted-wing parasites)
Coleopteroidea NeuropteroideaNeuroptera (net-winged insects)
Raphidioptera (snakeflies)
Megaloptera (alderflies, dobsonflies, fishflies)
MecopteriformiaDiptera (true flies)
EnteracanthaMecoptera except Boreidae (scorpionflies)
CalyptropteraBoreidae (snow scorpionflies)
Siphonaptera (fleas)
AmphiesmenopteraTrichoptera (caddisflies)
Lepidoptera (butterflies and moths)
Hymenoptera (sawflies, wasps, ants, bees)
Neoptera (Ancient Greek néos (“new”) + pterón (“wing”)) is a classification group that includes most orders of the winged insects, specifically those that can flex their wings over their abdomens. This is in contrast with the more basal orders of winged insects (the "Palaeoptera" assemblage), which are unable to flex their wings in this way.
Los neópteros (Neoptera, del griego νεός neos, "nuevo" y πτερος pteros, "alas"; "alas nuevas") son una agrupación taxonómica, a veces considerada como una infraclase, que incluye a casi todos los insectos alados, concretamente a aquellos que pueden abatir sus alas sobre el abdomen, en contraste con los pertenecientes al grupo Palaeoptera* (Ephemeroptera y Odonata), cuyas alas permanecen desplegadas cuando el insecto está en reposo. Algunas mariposas no pueden plegar las alas y las mantienen desplegadas verticalmente sobre el cuerpo, pero derivan claramente de antepasados capaces de plegarlas.
Se clasifican en dos superórdenes y numerosos órdenes:
Superorden Exopterygota (Hemipterodea)
Superorden Endopterygota
Una posible relación filogenética según estudios moleculares recientes es la siguiente:[1][2]
Neoptera Parametabola Dictyoptera Idioprothoraca Eumetabola Paraneoptera Endopterygota Coleopterida Neuropterida Panorpida Antliophora AmphiesmenopteraLos neópteros (Neoptera, del griego νεός neos, "nuevo" y πτερος pteros, "alas"; "alas nuevas") son una agrupación taxonómica, a veces considerada como una infraclase, que incluye a casi todos los insectos alados, concretamente a aquellos que pueden abatir sus alas sobre el abdomen, en contraste con los pertenecientes al grupo Palaeoptera* (Ephemeroptera y Odonata), cuyas alas permanecen desplegadas cuando el insecto está en reposo. Algunas mariposas no pueden plegar las alas y las mantienen desplegadas verticalmente sobre el cuerpo, pero derivan claramente de antepasados capaces de plegarlas.
Neoptera (grezieratik, neos, berria eta pteros, hegoak) Pterygota intsektuen barneko sailkapen taxonomiko bat da, monofiletiko gisa kontsideratua eta intsektu gehienak barnebiltzen dituzena. Hegoak abdomenaren gainean bildu ditzakete, ez Palaeopteraren barruan biltzen diren Epemeroptera eta Odonata bezala, nahiz eta azken bilketa hau parafiletikoa izan daitekeen. Tximeleta batzuek ezin dituzte hegoak bildu, baina argi dago bildu ditzaketen beste batzuetatik eratorriak direla.
Uussiipiset (Neoptera) on hyönteisten ryhmä, johon kuuluu suurin osa siivekkäistä hyönteisistä. Ryhmälle yhteistä ovat kehittyneet siivet, jotka kääntyvät takaruumiin peitoksi. Muutamilta ryhmiltä siivet ovat tosin sittemmin surkastuneet pois joko osittain tai kokonaan. Uussiipiset on ollut aiemmin taksonomisessa luokituksessa ylälahko, mutta nykyään se sijoitetaan yleensä osaluokan asemaan.
Nykyisten lahkojen lisäksi uussiipisiin katsotaan kuuluneen myös sukupuuttoon kuolleet hyönteislahkot Caloneurodea, Glosselytrodea, Miomoptera, Protodiptera, Protorthoptera sekä Titanoptera.
Uussiipiset jaetaan kahteen suureen ylälahkoon siipien muodostumisen tavan mukaan: Endopterygota ja Exopterygota. Suurin ero ryhmien välillä on kuitenkin se miten ne kehittyvät täysikasvuisiksi. Exopterygotan toukkia kutsutaan nymfeiksi, ja ne näyttävät aikuisilta yksilöiltä mutta ovat pienempiä. Ne käyvät läpi osittaisen muodonvaihdoksen useiden nahanluontien kautta. Endopterygotan hyönteiset käyvät läpi täydellisen muodonvaihdoksen sarjan selkeitä muutoksia ja kotelon kautta.[1]
Uussiipiset (Neoptera) on hyönteisten ryhmä, johon kuuluu suurin osa siivekkäistä hyönteisistä. Ryhmälle yhteistä ovat kehittyneet siivet, jotka kääntyvät takaruumiin peitoksi. Muutamilta ryhmiltä siivet ovat tosin sittemmin surkastuneet pois joko osittain tai kokonaan. Uussiipiset on ollut aiemmin taksonomisessa luokituksessa ylälahko, mutta nykyään se sijoitetaan yleensä osaluokan asemaan.
Nykyisten lahkojen lisäksi uussiipisiin katsotaan kuuluneen myös sukupuuttoon kuolleet hyönteislahkot Caloneurodea, Glosselytrodea, Miomoptera, Protodiptera, Protorthoptera sekä Titanoptera.
Uussiipiset jaetaan kahteen suureen ylälahkoon siipien muodostumisen tavan mukaan: Endopterygota ja Exopterygota. Suurin ero ryhmien välillä on kuitenkin se miten ne kehittyvät täysikasvuisiksi. Exopterygotan toukkia kutsutaan nymfeiksi, ja ne näyttävät aikuisilta yksilöiltä mutta ovat pienempiä. Ne käyvät läpi osittaisen muodonvaihdoksen useiden nahanluontien kautta. Endopterygotan hyönteiset käyvät läpi täydellisen muodonvaihdoksen sarjan selkeitä muutoksia ja kotelon kautta.
Les néoptères (Neoptera) est une infra-classe d'insectes, de la sous-classe des ptérygotes.
Ils sont caractérisés par :
Les néoptères forment l'immense majorité des insectes d'aujourd'hui.
On peut les différencier en trois sous-sections ou super-ordres :
Cette classification repose sur les trois seuils évolutifs traversés par les insectes depuis des centaines de millions d'années :
Les néoptères comprennent les ordres suivants :
Les néoptères (Neoptera) est une infra-classe d'insectes, de la sous-classe des ptérygotes.
Novokrilaši (Neoptera), infrarazred kukaca sa krilima koji zajedno sa infrarazredom Palaeoptera (prakrilaši) čini podrazred Pterygota (krilaši).
Takson Neoptera je predložio А.М. Martynov 1923[1].
Novokrilaši (Neoptera), infrarazred kukaca sa krilima koji zajedno sa infrarazredom Palaeoptera (prakrilaši) čini podrazred Pterygota (krilaši).
Takson Neoptera je predložio А.М. Martynov 1923.
Neoptera er innflokkur skordýra sem teljast til vængbera. Öll dýr í honum hafa vængi eða hafa misst þá í þróun sinni, og ólíkt vængberum í systurflokknum Palaeoptera geta þau lagt vængina yfir afturbolinn. Flokkurinn skiptist í innvængjur sem undirgangast fullkomna myndbreytingu og útvængjur sem undirgangast aðeins ófullkomna myndbreytingu.
I Neotteri (Neoptera o orthopteroidea) costituiscono un raggruppamento di Insetti alati della sottoclasse Pterygota inserito, secondo gli schemi tassonomici, in differenti ranghi sistematici.
Nel complesso si tratta di un raggruppamento, probabilmente parafiletico, comprendente Insetti alati le seguenti caratteristiche:
L'articolazione delle ali è il carattere che contraddistingue i Neotteri dai Paleotteri, più primitivi, perché permette il loro ripiegamento sull'addome. Le ali non sono collegate direttamente al torace, ma si collegano ad esso attraverso degli scleriti ascellari che sono articolati: ogni ala si innesta su tre scleriti pterali (primo, secondo e terzo sclerite pterale) che, a loro volta, si articolano sui due scleriti pleurali (il basalare e il subalare). Il ripiegamento dell'ala è permesso da uno specifico muscolo che agisce sul terzo sclerite pterale.
L'inquadramento sistematico dei Neotteri e la loro suddivisione è controversa e coinvolte tutti i ranghi dei Pterigoti di livello superiore agli ordini.
Dal punto di vista filogenetico, i Neotteri derivano da un'unica linea evolutiva differenziata da quella dei Paleotteri, pertanto tutti gli Pterigoti, ad eccezione degli Efemerotteri e degli Odonati, hanno la stessa origine ancestrale. Successivamente la linea evolutiva si è diramata in più rami da cui si sono differenziati i cladi corrispondenti agli Esopterigoti (esclusi i Paleotteri) e quello degli Endopterigoti.
La classificazione più recente e più accreditata, perciò, distingue gli Pterigoti in due divisioni, i Paleoptera e i Neoptera. Quest'ultima si suddivide in tre raggruppamenti (sottodivisioni), di cui uno corrisponde ai Neotteri più evoluti (Endopterigoti) e gli altri a due grandi raggruppamenti interni agli Endopterigoti (Polineotteri e Paraneotteri).
In questa sede viene adottato uno schema tassonomico più vecchio, basato sulla classica distinzione fra Endopterigoti ed Esopterigoti. La subcoorte dei Neoptera con il ramo evolutivo primitivo dei Neotteri sensu lato e che compone, con il raggruppamento dei Palaeoptera, la coorte o divisione degli Exopterygota. La suddivisione interna, secondo questo schema, è la seguente:
I Neotteri (Neoptera o orthopteroidea) costituiscono un raggruppamento di Insetti alati della sottoclasse Pterygota inserito, secondo gli schemi tassonomici, in differenti ranghi sistematici.
Nel complesso si tratta di un raggruppamento, probabilmente parafiletico, comprendente Insetti alati le seguenti caratteristiche:
Ali articolate, provviste della regione jugale. Metamorfosi incompleta, ascrivibile ai tipi dell'eterometabolia, emimetaboli della pseudoametabolia, della catametabolia e della neometabolia.L'articolazione delle ali è il carattere che contraddistingue i Neotteri dai Paleotteri, più primitivi, perché permette il loro ripiegamento sull'addome. Le ali non sono collegate direttamente al torace, ma si collegano ad esso attraverso degli scleriti ascellari che sono articolati: ogni ala si innesta su tre scleriti pterali (primo, secondo e terzo sclerite pterale) che, a loro volta, si articolano sui due scleriti pleurali (il basalare e il subalare). Il ripiegamento dell'ala è permesso da uno specifico muscolo che agisce sul terzo sclerite pterale.
Jaunspārņi jeb jaunspārņu infraklase (Neoptera) ir viena no divām spārneņu apakšklases (Pterygota) kukaiņu infraklasēm, kurā apkopotas 25 spārneņu kārtas, kas savukārt tiek iedalītas 2 virskārtās. Visiem jaunspārņiem lidošana ir galvenais veids, lai izbēgtu no ienaidniekiem, tie pamatā pārvietojas pa gaisu, izmantojot spārnus, bet atšķirībā no senspārņiem spēj nolaisties uz zemes un pārvietoties, arī izmantojot kājas.
Spārneņu spārni laika gaitā attīstījās un lielie, membrānveidīgie spārni, kādi ir raksturīgi senspārņiem, ne vienmēr kukainim bija izdevīgi. Nolaižoties uz zemes, atpūšoties, pārojoties un barojoties, lielie spārni kļuva arvien traucējošāki un piesaistīja ienaidnieku uzmanību, kā arī ar tiem kļuva apgrūtinoši manevrēt cauri meža biezokņiem. Ja spārni tika savainoti, ielauzti vai saburzīti, kukainim draudēja nāve. Būtu jāpiemin, ka mūsdienās dzīvojošie senspārņi - spāres un viendienītes - nenolaižas uz plakanas virsmas, pie kuras nevar pieķerties. To vienīgais līdzeklis, lai pārvietotos, ir spārni, kājas ir ļoti vārgas un derīgas tikai, lai pieķertos, ar tām nevar pārvietoties.[1]
Zinātnieki uzskata, ka šīs grupas dzīves veids, kukaiņiem ik pa laikam nolaižoties uz zemes, spieda tos evolūcijas ceļā attīstīt spārnu salocīšanas mehānismu tādā veidā, ka spārni tika novietoti plakani virs ķermeņa. Šāda adaptācija pirmo reizi parādījās devona vai karbona periodā.[1] Evolūcijas izmaiņas skāra spārna pievienojuma vietu ķermenim. Spārna salocīšanu nodrošina elastīga locītava un īpašs muskulis, kas pievienots pie neliela aksilārā (sānu) vairodziņa - trešā sklerīta.[1] Spēja salocīt spārnus virs ķermeņa deva kukaiņiem mobilitātes iespējas pa dažādām virsmām, netraumējot spārnus. Pateicoties jaunajai spārnu īpašībai, nepilnu 30 miljonu gadu laikā izveidojās vismaz 11 jaunas kukaiņu kārtas.[1] Dažu jaunspārņu kārtu sugas evolūcijas gaitā ir atkal zaudējušas spēju salocīt spārnus plakaniski virs ķermeņa, piemēram, tauriņi.[2]
Jaunspārņi jeb jaunspārņu infraklase (Neoptera) ir viena no divām spārneņu apakšklases (Pterygota) kukaiņu infraklasēm, kurā apkopotas 25 spārneņu kārtas, kas savukārt tiek iedalītas 2 virskārtās. Visiem jaunspārņiem lidošana ir galvenais veids, lai izbēgtu no ienaidniekiem, tie pamatā pārvietojas pa gaisu, izmantojot spārnus, bet atšķirībā no senspārņiem spēj nolaisties uz zemes un pārvietoties, arī izmantojot kājas.
De Neoptera is een groep van insecten waartoe alle soorten behoren die in beginsel de vleugels kunnen vouwen. De naam Neoptera betekent nieuwvleugeligen; neo = nieuw, ptera = vleugels. De tegenhanger is de Paleoptera (paleo = oud), deze groep bevat insecten zoals de eendagsvliegen en de libellen, groepen waarvan de soorten hun vleugels niet kunnen vouwen.
Neoptera (frå gresk, «ny-vengjer») er ei gruppe flygande insekt som kan falda vengjene sine over bakkroppen. Dei vert òg kjenneteikna av at musklane dei hovudsakleg nyttar til å flyge med ikkje er fest direkte til vengjene men tvert imot til ryggen.
Gruppa omfattar dei fleste insekta me kjenner til i dag, mellom anna biller, tovengjer, årevengjer, sommarfuglar, nebbmunnar, rettvengjer og vårfluger, ei stor og variert mengd med ulike kryp.
Neoptera (frå gresk, «ny-vengjer») er ei gruppe flygande insekt som kan falda vengjene sine over bakkroppen. Dei vert òg kjenneteikna av at musklane dei hovudsakleg nyttar til å flyge med ikkje er fest direkte til vengjene men tvert imot til ryggen.
Gruppa omfattar dei fleste insekta me kjenner til i dag, mellom anna biller, tovengjer, årevengjer, sommarfuglar, nebbmunnar, rettvengjer og vårfluger, ei stor og variert mengd med ulike kryp.
Nowoskrzydłe[1], owady nowoskrzydłe[2] (Neoptera) – infragromada owadów, zaliczana do Dicondylia i podgromady owadów uskrzydlonych.
Najważniejszą cechą tej grupy jest zdolność do składania skrzydeł, którą zawdzięczają obecności specjalnych mięśni przyczepionych do trzeciego sklerytu aksillarnego[2][3][4]. Skleryt ten jest ruchomy i obracając się, kieruje skrzydła wierzchołkami w tył, jednocześnie pozostawiając stronę grzbietową skierowaną grzbietowo[3]. Dla części nasadowych ich skrzydeł charakterystyczne są także obecność płytki medialnej i brak rozwidlenia żyłki radialnej[2][4]. Ponadto grupę tę cechuje wykształcenie trzeciej pary walwuli, czyli gonoplacu[4].
Nowoskrzydłe prawdopodobnie wyewoluowały we wczesnym baszkirze (karbon), po czym szybko się zróżnicowały, zajmując wszelkie lądowe i słodkowodne nisze[4]. Możliwość składania skrzydeł dała im znaczną przewagę ewolucyjną nad pierwotnoskrzydłymi, zwłaszcza wśród gęstej roślinności[5]. Ich złożenie nie tylko pozwoliło je chronić w czasie spoczynku, ale także umożliwiło wciskanie się w różne ciasne miejsca, np. pod kamienie. Przednia para skrzydeł u wielu grup zaczęła pełnić funkcje ochronne dla pary drugiej i odwłoka, przyjmując formę skórzastych lub całkowicie zesklerotyzowanych pokryw[4].
Takson Neoptera wprowadzony został po raz pierwszy przez Andrieja Martynowa w 1923 roku. Autor ten dzielił go na trzy podsekcje: Polyneoptera, Paraneoptera i Oligoneoptera (synonimy: Endopterygota, Holometabola)[3]. Podział taki jest nadal w powszechnym użyciu, przy czym nadaje się tym taksonom różne rangi (np. infragromad, kohort czy podgrup)[3][2]. Przykładowo systematyka współczesnych rzędów przedstawiać się może następująco[2]:
Proponowane jednak były i są podziały alternatywne. Ross w pracy z 1955 oraz Hamilton w pracy z 1972 wyróżniali tylko dwie główne linie ewolucyjne nowoskrzydłych: Pliconeoptera i Planoneoptera, przy czym Pliconeoptara Hamiltona odpowiadały Polyneoptera Martynowa z wyłączeniem glebików, widelnic i kilku rzędów wymarłych[5]. Z kolei Henning w 1953 połączył Paraneoptera i Holometabola w takson Eumetabola[3].
Inny podział na 3 grupy proponuje w publikacji z 2012 Kluge. Dzieli on nowoskrzydłe na Idioprothoraca, Rhipineoptera i Eumetabola. Idioprothoraca obejmują nogoprządki i świerszczokaraczany, a Rhipineoptera: widelnice, Pandictyoptera (modliszki i karaczany z termitami), prostoskrzydłe, straszyki i skorki. Eumetabola natomiast dzielą się na Parametabola (odpowiednik Paraneoptera) i Metabola (odpowiednik Holometabola)[3].
Nowoskrzydłe, owady nowoskrzydłe (Neoptera) – infragromada owadów, zaliczana do Dicondylia i podgromady owadów uskrzydlonych.
Najważniejszą cechą tej grupy jest zdolność do składania skrzydeł, którą zawdzięczają obecności specjalnych mięśni przyczepionych do trzeciego sklerytu aksillarnego. Skleryt ten jest ruchomy i obracając się, kieruje skrzydła wierzchołkami w tył, jednocześnie pozostawiając stronę grzbietową skierowaną grzbietowo. Dla części nasadowych ich skrzydeł charakterystyczne są także obecność płytki medialnej i brak rozwidlenia żyłki radialnej. Ponadto grupę tę cechuje wykształcenie trzeciej pary walwuli, czyli gonoplacu.
Nowoskrzydłe prawdopodobnie wyewoluowały we wczesnym baszkirze (karbon), po czym szybko się zróżnicowały, zajmując wszelkie lądowe i słodkowodne nisze. Możliwość składania skrzydeł dała im znaczną przewagę ewolucyjną nad pierwotnoskrzydłymi, zwłaszcza wśród gęstej roślinności. Ich złożenie nie tylko pozwoliło je chronić w czasie spoczynku, ale także umożliwiło wciskanie się w różne ciasne miejsca, np. pod kamienie. Przednia para skrzydeł u wielu grup zaczęła pełnić funkcje ochronne dla pary drugiej i odwłoka, przyjmując formę skórzastych lub całkowicie zesklerotyzowanych pokryw.
O grupo Neoptera (“Asas modernas”) é uma infra-classe de insetos que inclui baratas, térmitas, lepidópteros, entre outros.
A principal característica do grupo é a capacidade de dobrar suas asas sobre o dorso. Nesse grupo também há um padrão de venação reduzido. As asas dianteiras e posteriores podem ser do mesmo tamanho. Há vários tipos de peças bucais neste grupo: mastigadoras, sugadoras etc.
Os neopteros são divididos em três principais superodens:
Dentro dos Neoptera há dois tipos de metamorfose: Metamorfose Incompleta (Polyneoptera e Paraneoptera) e Metamorfose Completa (Holometabola).
O cladograma a seguir foi adaptado de uma proposta de Brusca et al. (2018), e mostra a relação evolutiva entre os neopteros.
Todos os Neoptera compartilham a característica que permite dobrar as asas sobre o corpo, e isso foi algo importante para a vida desses animais. Esse mecanismo propiciou aos animais a capacidade de protegerem suas asas quando estão em solo, evitando eventuais danos. Permitiu também uma melhor capacidade de fuga de predadores, uma vez que a sua área de exposição era menor. Com as asas recolhidas, esses animais agora podiam se esconder mais facilmente em ambientes menores, como por exemplo cascas de árvores, pequenos túneis, embaixo de pedras, etc.
O grupo Holometabola por sua vez, desenvolveu uma característica que pode ter sido crucial para o seu grande sucesso, estando presentes em basicamente todos os ambientes terrestres, a metamorfose completa (ou desenvolvimento indireto).
Essa característica faz com que o animal sofra mudanças drásticas durante a sua vida, passando pelas fases de ovo, ao menos uma fase de larva (podendo ser mais de acordo com a espécie), pupa e adulto.
Esse fenômeno faz com que haja uma distribuição maior da mesma espécie em diferentes nichos ecológicos, diminuindo a competição intraespecífica.
Brusca et al. (2018) afirma que há 10x mais insetos holometábolos do que os outros, justamente devido à metamorfose completa.
Invertebrados - 3ª Ed. Brusca et al.
BRUSCA, Richard C. et al. Invertebrados. 3. ed. Rio de Janeiro: Guanabara Koogan, 2018.
O grupo Neoptera (“Asas modernas”) é uma infra-classe de insetos que inclui baratas, térmitas, lepidópteros, entre outros.
A principal característica do grupo é a capacidade de dobrar suas asas sobre o dorso. Nesse grupo também há um padrão de venação reduzido. As asas dianteiras e posteriores podem ser do mesmo tamanho. Há vários tipos de peças bucais neste grupo: mastigadoras, sugadoras etc.
Exemplo de Neoptera com as asas abertas. Exemplo de Neoptera com as asas dobradas sobre o dorso.Neopterele (Neoptera) este o infraclasă, care cuprinde insecte aripate, la care aripile în stare de repaus sunt repliate pe abdomen.
Paleopterele, insectele cele mai vechi, își țin aripile numai în lături, ca aripile de la avion, nu le pot aduce deasupra abdomenului, de exemplu libelula. Neopterele însă, insecte mult mai noi, au evoluat, în sensul că au căpătat posibilitatea de a da aripile înapoi deasupra abdomenului, aripile anterioare acoperind pe cele posterioare. [1]
Termenul de Neoptera a fost propus în 1923 de Martynov (1879 - 1938), un entomolog și paleontologul rus.
Cuprinde două supraordine principale: Exopterygota și Endopterygota, împărțite în numeroase ordine:
Supraordinul Exopterygota
Supraordinul Endopterygota
Neopterele (Neoptera) este o infraclasă, care cuprinde insecte aripate, la care aripile în stare de repaus sunt repliate pe abdomen.
Paleopterele, insectele cele mai vechi, își țin aripile numai în lături, ca aripile de la avion, nu le pot aduce deasupra abdomenului, de exemplu libelula. Neopterele însă, insecte mult mai noi, au evoluat, în sensul că au căpătat posibilitatea de a da aripile înapoi deasupra abdomenului, aripile anterioare acoperind pe cele posterioare.
Termenul de Neoptera a fost propus în 1923 de Martynov (1879 - 1938), un entomolog și paleontologul rus.
Novokrídlatce[1] (lat. Neoptera) je veľký taxón (zaraďovaný ako infratrieda, divisio a pod.) krídlatcov (Pterygota), a teda aj hmyzu (Insecta, Ectognatha).
Krídla (pokiaľ nie sú druhotne redukované) sa v pokoji skladajú plocho nad bruškom; výnimkou je silne odvodená skupina Rhopalocera. Krídla za letu pracujú synchrónne. Tykadlá sú dlhšie, tykadlový bičík je primárne mnohočlánkový. Na konci bruška sú niekedy cerkusy (Perlodea, Polyneoptera), no terminálny filament vždy chýba. Vývin lariev prebieha na súši, len u malého percenta druhov vo vode; ale aj v tom prípade larvy väčšinou dýchajú atmosférický O2.
novokrídlatce (Neoptera):
Novokrídlatce (lat. Neoptera) je veľký taxón (zaraďovaný ako infratrieda, divisio a pod.) krídlatcov (Pterygota), a teda aj hmyzu (Insecta, Ectognatha).
Neoptera (från grekiskan neo = ny, ptera = vingar) är en infraklass bland bevingade insekter som till skillnad mot infraklassen Palaeoptera har eller hade förmågan att lägga vingarna utmed bakkroppen under vila. Infraklassen innehåller nästan alla bevingade insekter.
Neoptera (från grekiskan neo = ny, ptera = vingar) är en infraklass bland bevingade insekter som till skillnad mot infraklassen Palaeoptera har eller hade förmågan att lägga vingarna utmed bakkroppen under vila. Infraklassen innehåller nästan alla bevingade insekter.
Denna insekts-relaterade djurartikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.Новокрилі (Neoptera) — група комах, що включає майже всіх крилатих комах, а саме тих, що здатні складати крила вздовж тіла. Вони протиставляються давньокрилим комахам (Paleoptera), що не здатні до цього, і тримають крила перпендикулярно до поздовжньої осі тіла.
ITIS (Integrated Taxonomic Information System) розглядає групу як таксон рангу надряду. Згідно з деякими іншими класифікаціями (зокрема, використаною в цій статті) новокрилі є інфракласом і включають декілька надрядів.
Сучасні ряди комах, що входять в цю групу:
Новокры́лые насеко́мые (лат. Neoptera) — инфракласс крылатых насекомых.
История выделения группы новокрылых насекомых восходит к началу XX века и связана с именем выдающегося русского палеонтолога А. В. Мартынова. Сложившаяся к тому времени система насекомых была крайне запутана и противоречива, сплошь и рядом были полифилетические таксоны. Требовался единый признак, который бы показал ход эволюции насекомых и послужил бы основой для создания более совершенной классификации. Мартынов выбрал в качестве такого признака способ складывания крыльев. Согласно его воззрениям, изначально насекомые были неспособны складывать крылья вообще, но держали их распростёртыми в стороны. В дальнейшем появилась группа, которая благодаря модификации аксиллярного аппарата приобрела способность складывать крылья так, что дорсальная поверхность крыла оказывалась обращённой дорсально (при плоском складывании) или латерально (при кровлеобразном складывании). К новокрылым относится подавляющее большинство насекомых и, следовательно, животных вообще (по числу видов). Они сумели занять буквально все экологические ниши и приспособиться к существованию почти во всех, даже самых экстремальных для членистоногих биотопах.
Складывание крыльев у новокрылых насекомых обеспечивается благодаря особому строению системы склеритов в сочленении дорсальной поверхности крыла и тергита. В типичном случае аксиллярный аппарат новокрылых насекомых имеет два основных сочленения: первого аксиллярного склерита с передним и средним крыловыми отростками нотума и третьего аксиллярного склерита с задним крыловым выступом; при этом и первый, и третий аксиллярные склериты соединены со вторым. По линии, проходящей через эти два сочленения, при складывании крыла образуется складка. На вентральной стороне крыла особый отросток третьего аксиллярного склерита сходится с задним краем субалярного склерита. Кроме того, третий аксиллярный склерит сочленяется ещё и с основаниями анальных жилок крыла, благодаря чему, при складывании крыла образуется анальная складка. Таким образом, третий аксиллярный склерит и лежащий позади него участок крыла за анальной складкой переворачиваются, позволяя крылу повернуться вершиной назад. Переворачивающийся участок крыла был назван неала, а остальная часть крыла — палеала, что отражает представление о том, что нескладывающиеся крылья поденок, стрекоз и других древних насекомых являются плезиоморфией, а способность к складыванию крыльев у новокрылых — апоморфией.
Как уже было сказано, новокрылые насекомые населили все сколь-нибудь пригодные для жизни биотопы. В результате острой конкуренции, которая возникла, когда расцвет группы только начинался, отдельные ветви приобрели особые адаптации, которые впоследствии возникали неоднократно в разных группах новокрылых. Среди этих адаптаций особо выделяются следующие (в скобках указаны примеры):
В XX веке новокрылых насекомых разделяли по типу метаморфоза на 2 надотряда: насекомых с неполным превращением (Exopterygota или Hemimetabola) и насекомых с полным превращением (Endopterygota или Holometabola).
Современные систематики делят Neoptera на 3 клады, которым придают ранг от надотряда до надкогорты или даже инфракласса:
Каждую из клад подразделяют на несколько меньших клад и надотрядов, но в целом этот уровень классификации не устоялся — каждая группа систематиков, опираясь на различные признаки, проводит деление по другому.
Вымершие представители с неопределённым положением:
Новокры́лые насеко́мые (лат. Neoptera) — инфракласс крылатых насекомых.
多新翅上目
準新翅上目
貧新翅上目
新翅下綱(しんしかこう)は、昆虫綱を大きく分けた分類群の一つ。有翅亜綱のうち、トンボ目・カゲロウ目を除いた大部分の目が含まれる。翅脈の多少や構造によって多新翅類(バッタ・ゴキブリなど)、準新翅類(チャタテムシ・カメムシなど)、貧新翅類(ハエ・ハチ・チョウなどやそのほかの高等な類を含む)に分けられる。このうち多新翅類・準新翅類は不完全変態、貧新翅類は完全変態を行う。
新翅下綱(しんしかこう)は、昆虫綱を大きく分けた分類群の一つ。有翅亜綱のうち、トンボ目・カゲロウ目を除いた大部分の目が含まれる。翅脈の多少や構造によって多新翅類(バッタ・ゴキブリなど)、準新翅類(チャタテムシ・カメムシなど)、貧新翅類(ハエ・ハチ・チョウなどやそのほかの高等な類を含む)に分けられる。このうち多新翅類・準新翅類は不完全変態、貧新翅類は完全変態を行う。
「https://ja.wikipedia.org/w/index.php?title=新翅下綱&oldid=61502541」から取得 カテゴリ: 昆虫
신시류(新翅類)는 유시류 중에서 날개를 접을 수 있는 곤충을 가리킨다. 분류학에서 신시하강(新翅下綱, Neoptera)으로 분류한다. 날개달린 곤충의 거의 대부분이 이 하강에 속한다.
다음은 2002년 "생명의 나무 프로젝트"(The Tree of Life Web Project)에 제안된 계통 분류이다.[1]
신시류 망시상목 무시귀뚜라미붙이목 메뚜기목