Associations
(
Inglês
)
fornecido por BioImages, the virtual fieldguide, UK
Foodplant / feeds on
Bagous tubulus feeds on Alopecurus aequalis
Comments
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Orange Fox-tail (so-called from the colour of its anthers) is a common grass of watersides, ditches and shallow water, often forming swards on drying mud. 2000-4500 m.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Comments
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
This is a widespread, semi-aquatic weed of N temperate regions of the world, now introduced to Australia and elsewhere.
East Asian forms tend to have more obvious awns than usual, perhaps due to introgression from Alopecurus longearistatus. Alopecurus amurensis and A. aristulatus are both based on such forms. A form from South America with glabrous glumes has been separated as A. hitchcockii Parodi. A specimen of this species has been found on waste ground in Chengdu, Sichuan.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Description
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Annual or short-lived perennial; culms 10-45 cm high, geniculately ascending and sometimes rooting from the lower nodes. Leaf-blades 2-10 cm long, 2-5 mm wide, glabrous; upper sheaths slightly inflated; ligule 2-5 mm long, obtuse. Panicle 1-6.5 cm long, 3-6 mm wide, cylindrical. Spikelets 1.5-3 mm long; glumes obtuse, ± parallel at the tips, connate at the base, wingless, ciliate on the keel, shortly hairy on the sides; lemma as long as or very slightly longer than the glumes, obtuse, the margins connate for a third to half their length; awn not or only slightly exceeding the lemma tip; anthers 0.8-13 mm long.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Description
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Annual, loosely tufted. Culms weak, geniculately ascending, occasionally rooting and branching from lower nodes, 15–40 cm tall. Leaf sheaths smooth, glabrous, slightly inflated; leaf blades light green, soft, 3–10 cm, 2–6 mm wide, abaxial surface smooth, glabrous, adaxial surface closely ribbed, scaberulous; ligule 2–5 mm. Panicle narrowly cylindrical, 2–7 cm, pale gray-green. Spikelets elliptic or oblong, 2–3 mm; glumes membranous, smooth, keels ciliate-hispid, lateral veins hispid on lower part, margins connate at base, apices obtuse; lemma equaling or slightly longer than glumes, margins connate below middle, awned from lower 1/4–1/3, apex obtuse; awn included within spikelet or exserted up to 1.2 mm, straight. Anthers orange, 0.5–0.8 mm. Fl. and fr. Apr–Aug. 2n = 14.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Distribution
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Temperate Europe & Asia, N. America.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Distribution
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Distribution: Pakistan (N.W.F.P. & Kashmir); throughout Europe, temperate Asia and North America.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Distribution
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Anhui, Fujian, Guangdong, Guizhou, Hebei, Heilongjiang, Henan, Hubei, Jiangsu, Jiangxi, Nei Mongol, Shaanxi, Shandong, Sichuan, Taiwan, Xinjiang, Xizang, Yunnan, Zhejiang [Bhutan, Japan, Kashmir, Kazakhstan, Korea, Kyrgyzstan, Mongolia, Nepal, Russia, Tajikistan, Turkmenistan, Uzbekistan; SW Asia, Europe, North America].
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Elevation Range
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
2300-2900 m
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Flower/Fruit
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Fl. & Fr.Per.: July-August.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Habitat
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Irrigation ditches, rice fields, damp grasslands, other wet weedy places; below 3500 m.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Synonym
(
Inglês
)
fornecido por eFloras
Alopecurus aequalis subsp. amurensis (Komarov) Hultén; A. aequalis var. amurensis (Komarov) Ohwi; A. aequalis subsp. aristulatus (Michaux) Tzvelev; A. aequalis var. aristulatus (Michaux) Tzvelev; A. amurensis Komarov; A. aristulatus Michaux; A. geniculatus var. aequalis (Sobolewski) Paunero.
- licença
- cc-by-nc-sa-3.0
- direitos autorais
- Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
Distribution
(
Espanhol; Castelhano
)
fornecido por IABIN
Chile Central
Distribution
(
Espanhol; Castelhano
)
fornecido por IABIN
Chile Central
Comprehensive Description
(
Inglês
)
fornecido por North American Flora
Alopecurus aequalis Sobol. Fl. Petrop. 16. 1799
Alopecurus aristnlatus Michx. Fl. Bor. Am. 1: 43. 1803. (Type from Canada, Michaux.) Alopecurus fulvus Smith, Engl. Bot. pi. 1467. 1805. (Type from England.) Alopecurus subarislalus Pers. Syn. PI. 1: 80. 1805. (Type from Canada.) Alopecurus geniculatus var. natans Wahl. Fl. Lapp. 22. 1812. (Type from Lapland.) Alopecurus geniculatus var. aristulalus Torr. Fl. U. S. 1 : 97. 1823. (Based on A . aristnlatus Michx. I Alopecurus caespitosus Trin. Ic. pi. 241. 1830. (Type from Northwest America, Douglas.) Alopecurus geniculatus var. fulvus Schrad. Linnaea 12:424. 1838. (Based on .4. fulvus Smith ) Alopecurus geniculatus var. robustus Vasey, Bull. Torrey Club 15: 13. 1888. (Type from Vancouver Island, Macoun.) Alopecurus Howellii var. Merrimani Beal, Grasses N. Am. 2: 278. 1896. (Type from Pribilof
Islands, Alaska, "C. H. Merriman" [error for Merriam]. Alopecurus Howellii var. Merriami Beal; J. M. Macoun, in D. S. Jordan, Fur Seals N. Pacif. 3: 573.
1899. (Correction of var. Merrimani Beal.) Alopecurus aristnlatus var. natans Simmons, Ark. Bot. 6 17 : 4. 1907. (Based on .4. geniculatus var.
natans Wahl.) Tozzettia fulva Lunell, Am. Midi. Nat. 4: 216. 1915. (Based on A . fulvus Smith.) Alopecurus aristulatus var. Merriami St. John, Mem. Can. Dep. Mines 126: 42. 1922. (Based on
A. Hoivellii var. Merriami Beal.) Alopecurus aequalis var. natans Fernald, Rhodora 27: 198. 1925. (Based on .4. geniculatus var. natans Wahl.)
Perennial; culms erect or spreading, usually rooting at the nodes, 2or 3-noded, glabrous, 15-60 cm. tall; sheaths glabrous, usually not inflated; ligule truncate, about 3 mm. long; blades slightly scabrous, 1-4 mm. wide, the upper not much reduced; panicles more or less exserted, slender, 2-7 cm. long, about 4 mm. wide; glumes about 2 mm. long, ciliate on the keels, appressed-pubescent on the sides; lemma glabrous, about as long as the glumes, the awn attached below the middle, straight or slightly geniculate, included or exserted about 1 mm.; , anthers about 1 mm. long.
Type locality: Greece.
Distribution: In water and wet places, Greenland to Alaska, and southward to Pennsylvania. Illinois, Kansas, New Mexico, and California; also in Eurasia.
- citação bibliográfica
- Albert Spear Hitchcock. 1937. (POALES); POACEAE (pars). North American flora. vol 17(7). New York Botanical Garden, New York, NY
Physical Description
(
Inglês
)
fornecido por USDA PLANTS text
Annuals, Perennials, Terrestrial, not aquatic, Stems nodes swollen or brittle, Stems erect or ascending, Stems geniculate, d ecumbent, or lax, sometimes rooting at nodes, Stems caespitose, tufted, or clustered, Stems terete, round in cross section, or polygonal, Stem internodes hollow, Stems with inflorescence less than 1 m tall, Stems, culms, or scapes exceeding basal leaves, Leaves mostly cauline, Leaves conspicuously 2-ranked, distichous, Leaves sheathing at base, Leaf sheath mostly open, or loose, Leaf sheath smooth, glabrous, Leaf sheath and blade differentiated, Leaf blades linear, Leaf blades 2-10 mm wide, Leaf blades mostly flat, Leaf blades mostly glabrous, Leaf blades scabrous, roughened, or wrinkled, Ligule present, Ligule an unfringed eciliate membrane, Inflorescence terminal, Inflorescence a dense slender spike-like panicle or raceme, branches contracted, Inflorescence solitary, with 1 spike, fascicle, glomerule, head, or cluster per stem or culm, Inflorescence spike linear or cylindric, several times longer than wide, Inflorescence single raceme, fascicle or spike, Flowers bisexu al, Spikelets pedicellate, Spikelets laterally compressed, Spikelet less than 3 mm wide, Spikelets with 1 fertile floret, Spikelets solitary at rachis nodes, Spikelets all alike and fertille, Spikelets bisexual, Spikelets disarticulating below the glumes, Rachilla or pedicel glabrous, Glumes present, empty bracts, Glumes 2 clearly present, Glumes equal or subequal, Glumes equal to or longer than adjacent lemma, Glume margins connate at base, Glumes keeled or winged, Glumes 3 nerved, Lemmas thin, chartaceous, hyaline, cartilaginous, or membranous, Lemma margins connate below, Lemma 5-7 nerved, Lemma glabrous, Lemma body or surface hairy, Lemma apex truncate, rounded, or obtuse, Lemma mucronate, very shortly beaked or awned, less than 1-2 mm, Lemma awn less than 1 cm long, Lemma awn subapical or dorsal, Lemma awns straight or curved to base, Lemma margins thin, lying flat, Lemma straight, Stamens 3, Styles 1, Styles 2-fid, deeply 2-branched, Stigmas 2, Fruit - caryopsis, Caryo psis ellipsoid, longitudinally grooved, hilum long-linear.
Alopecurus aequalis
(
Asturiano
)
fornecido por wikipedia AST
La cola de rapiega acuática (Alopecurus aequalis) ye una yerba de la familia de les gramínees. Ye orixinaria d'Eurasia y Norteamérica.
Descripción
Ye una yerba añal o perenne de vida curtia, acuática cola parte inferior somorguiada. Tarmos enraizantes nos nuedos inferiores, ascendentes, más o menos cilíndricos, bien nudosos, d'hasta 45 cm de llargor. Les fueyes son lineares, blandes, envainantes, de 3-6 mm d'anchor. Inflorescencies densamente espiciformes, estrechamente fusiformes o cilíndriques; espiguillas lateralmente estruyíes, unifloras, de 1,5-3 mm; lema obtusa, con aresta curtia. Frutu en cariopsis. Floria en primavera y branu.[1]
Hábitat
En poces y cantos de llagunes hasta los 2.000 m d'altitú.
Distribución
Europa, Asia y Norteamérica.
Taxonomía
Alopecurus aequalis describióse por Gregor Fedorovitch Sobolewsky y espublizóse en Flora Petropolitana 16. 1799.[2]
- Etimoloxía
Alopecurus nome xenéricu que provién del griegu alopes -ekos, (foín), y oura (cola), pola forma de la panícula.[3]
aequalis: epítetu llatín que significa "similar, igual".[4]
- Sinonimia
-
Alopecurus amurensis, Kom.
-
Alopecurus aristulatus, Michx.
-
Alopecurus baptarrhenius, S.M.Phillips
-
Alopecurus brachytrichus, Ohwi
-
Alopecurus caespitosus, Trin.
-
Alopecurus diandrus, Griff.
-
Alopecurus fulvus, Sm.
-
Alopecurus geniculatus fo. robustior, Hack. ex Kneuck.
- Alopecurus geniculatus subsp. fulvus',' (Sm.) Hartm.
-
Alopecurus geniculatus var. aequalis, (Sobol.) Fiori
-
Alopecurus geniculatus var. amurensis, (Kom.) Roshev.
-
Alopecurus geniculatus var. aristulatus, (Michx.) Torr.
-
Alopecurus geniculatus var. caesius, Neilr.
-
Alopecurus geniculatus var. fulvus, (Sm.) Schrad.
-
Alopecurus geniculatus var. natans, Wahlenb.
-
Alopecurus geniculatus var. robustus, Vasey
-
Alopecurus grandiflorus, (Roshev.) Petrov
-
Alopecurus hitchcockii, Parodi
-
Alopecurus howellii var. merriamii Beal ex J.M.Macoun
-
Alopecurus paludosus P.Beauv. ex Mert & Koch
-
Alopecurus palustris subsp. fulvus, (Sm.) Syme ex Sowerby
-
Alopecurus subaristatus, Pers.
-
Tozzettia fulva, (Sm.) Lunell[2]
Ver tamién
Referencies
-
↑ Luceño Garcés, M. (1998). Flores de Gredos. Ávila:Caxa d'Ávila. ISBN 84-930203-0-3.
-
↑ 2,0 2,1 «Alopecurus aequalis». Tropicos.org. Missouri Botanical Garden. Consultáu'l 15 de xineru de 2010.
-
↑ (n'inglés) Watson L, Dallwitz MJ. (2008). «The grass xenera of the world: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval; including synonyms, morphology, anatomy, physiology, phytochemistry, cytology, classification, pathogens, world and local distribution, and references». The Grass Xenera of the World. Consultáu'l 19 d'agostu de 2009.
-
↑ N'Epítetos Botánicos
Enllaces esternos
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Asturiano
)
fornecido por wikipedia AST
La cola de rapiega acuática (Alopecurus aequalis) ye una yerba de la familia de les gramínees. Ye orixinaria d'Eurasia y Norteamérica.
Inflorescencia
Nel so hábitat
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Hamar tülküquyruq
(
Azerbaijano
)
fornecido por wikipedia AZ
Hamar tülküquyruq (lat. Alopecurus aequalis) — qırtıckimilər fəsiləsinin tülküquyruq cinsinə aid bitki növü.
Təbii yayılması
Botaniki təsviri
Ekologiyası
Azərbaycanda yayılması
İstifadəsi
Ədəbiyyat
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Vikipediya müəllifləri və redaktorları
Hamar tülküquyruq: Brief Summary
(
Azerbaijano
)
fornecido por wikipedia AZ
Hamar tülküquyruq (lat. Alopecurus aequalis) — qırtıckimilər fəsiləsinin tülküquyruq cinsinə aid bitki növü.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Vikipediya müəllifləri və redaktorları
Cynffonwellt
(
Galês
)
fornecido por wikipedia CY
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Awduron a golygyddion Wikipedia
Cynffonwellt: Brief Summary
(
Galês
)
fornecido por wikipedia CY
Planhigyn blodeuol Monocotaidd a math o wair yw Cynffonwellt sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Poaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Alopecurus aequalis a'r enw Saesneg yw Orange foxtail. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Cynffonwellt y Llyn.
Gall dyfu bron mewn unrhyw fan gan gynnwys gwlyptiroedd, coedwigoedd a thwndra. Dofwyd ac addaswyd y planhigyn gan ffermwyr dros y milenia; chwiorydd i'r planhigyn hwn yw: india corn, gwenith, barlys, reis ac ŷd.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Awduron a golygyddion Wikipedia
Rotgelbes Fuchsschwanzgras
(
Alemão
)
fornecido por wikipedia DE
Das Rotgelbe Fuchsschwanzgras (Alopecurus aequalis), auch Rotgelber Fuchsschwanz, ist eine Pflanzenart aus der Familie der Süßgräser (Poaceae).
Ein zerlegtes Ährchen: die Hüllspelzen (Glu) sind am Grund miteinander verwachsen. Die Deckspelze (Lem) der einzigen Blüte weist am Rücken eine kurze, gerade Granne auf.
Merkmale
Das Rotgelbe Fuchsschwanzgras wächst als einjähriges bis ausdauerndes Gras, ist also ein Therophyt bis Hemikryptophyt. Es bildet kurze Rhizome sowie Erneuerungstriebe und erreicht Wuchshöhen von 10 bis 25 cm, selten von 5 bis 30 cm. Der Stängel ist glatt, kahl und lediglich unterhalb des Blütenstands rau. Er hat 5 bis 8 Knoten, die ebenfalls kahl sind. Die Stängel sind meistens niederliegend. In der unteren Hälfte sind sie verzweigt und an den Knoten auch wurzelnd. Sie steigen knickig auf und werden bis zu 70 cm lang. Im Wasser können sie auch fluten.
Die unteren Blattscheiden sind braun und zerfasern, die oberen sind leicht aufgeblasen. Das Blatthäutchen ist 2 bis 5 mm lang und schmal-abgerundet. Die Blattscheiden sind 2 bis 8 cm (selten 1 bis 12) lang, 2 bis 5 mm breit, flach und schwach gerippt. Auf beiden Seiten sind sie an den Rippen und am Rand rau.
Der Blütenstand ist eine 2 bis 7 cm lange und 3 bis 5 mm breite Ährenrispe. Sie ist an beiden Enden abgerundet und walzlich-länglich. Die Ährchen sind 2 bis 2,2 (selten 2,5) mm lang. Die Hüllspelzen sind krautig und nur am Grund verwachsen. Auf dem Kiel sind sie 0,5 mm lang bewimpert und den Seitenflächen kurz behaart. Die Deckspelze ist kahl, an ihrem Rücken setzt in oder etwas unter der Mitte eine Granne von 1,2 bis 1,8 mm Länge an, die kaum länger als die Spelze, gerade und ohne Knie ist. Die Staubbeutel sind 0,8 bis 1 mm lang, anfangs weiß, später gelbrot, rostfarbig oder ziegelrot, am Ende gelblichweiß sind (Unterschied zum ähnlichen Knick-Fuchsschwanzgras). Blütezeit ist von Juni bis Oktober. Die Blüten sind proterogyn und meistens fremdbestäubt.
Die Karyopse ist 0,8 bis 1 mm lang, eiförmig und zugespitzt.
Die Chromosomenzahl ist 2n = 14.
Verbreitung und Standorte
Das Rotgelbe Fuchsschwanzgras ist in Europa, im temperaten Asien und in Nordamerika bis zu den Anden[1] verbreitet.[2] Es wächst an den Ufern von Teichen und Seen, in Gräben und Nasswiesen. Die Art kommt vor allem auf zeitweise überschwemmten, nährstoffreichen und humosen Tonböden vor. Es handelt sich um eine Volllichtpflanze und einen Nässezeiger. Alopecurus aequalis steigt bis in die subalpine Höhenstufe, in der Steiermark bis in 1860 m Höhe. In den Allgäuer Alpen steigt die Art bis zu 1880 Metern Meereshöhe auf.[3]
Es ist eine Assoziationscharakterart der nach ihm benannten Assoziation Alopecuretum aequalis innerhalb des Verbands Bidention tripartitae (Zweizahn-Gesellschaften).
Belege
Neben den in den Einzelnachweisen aufgeführten Quellen beruht der Artikel auf folgenden Unterlagen:
- Siegmund Seybold (Hrsg.): Schmeil-Fitschen interaktiv (CD-Rom), Quelle & Meyer, Wiebelsheim 2001/2002, ISBN 3-494-01327-6
Einzelnachweise
-
↑ Rafaël Govaerts (Hrsg.): Alopecurus aequalis. In: World Checklist of Selected Plant Families (WCSP) – The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew, abgerufen am 7. November 2016.
-
↑ C.E. Hubbard: Grasses. A Guide to their Structure, Identification, Uses and Distribution in the British Isles. Penguin, London 1992, S. 269, ISBN 0-14-013227-9
-
↑ Erhard Dörr, Wolfgang Lippert: Flora des Allgäus und seiner Umgebung. Band 1, IHW, Eching 2001, ISBN 3-930167-50-6, S. 157.
Weblinks
– Album mit Bildern, Videos und Audiodateien
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autoren und Herausgeber von Wikipedia
Rotgelbes Fuchsschwanzgras: Brief Summary
(
Alemão
)
fornecido por wikipedia DE
Das Rotgelbe Fuchsschwanzgras (Alopecurus aequalis), auch Rotgelber Fuchsschwanz, ist eine Pflanzenart aus der Familie der Süßgräser (Poaceae).
Ein zerlegtes Ährchen: die Hüllspelzen (Glu) sind am Grund miteinander verwachsen. Die Deckspelze (Lem) der einzigen Blüte weist am Rücken eine kurze, gerade Granne auf.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autoren und Herausgeber von Wikipedia
Alopecurus aequalis
(
Inglês
)
fornecido por wikipedia EN
Alopecurus aequalis is a common species of grass known as shortawn foxtail or orange foxtail.[3] It is native to much of the temperate Northern Hemisphere from Eurasia to North America. It is most commonly found in areas near fresh water, such as the margins of ponds and ditches.[4]
Description
This perennial bunchgrass is variable in appearance. It produces bunches of erect stems between 20 and about 70 centimeters in height.[5] The leaves are 2–15 cm long; the basal leaves are the longest and the few stem leaves are long-sheathing.[5] The cylindrical inflorescence is a few centimeters long and blooms with white to yellow to bright orange anthers about 0.5-0.8 mm long.[6]
The leaf blades are narrow, about 1–8 mm wide. The flowers are attached to branches, rather than the main axis of the inflorescence.[7]
Ecology
A. aequalis has a C3 metabolism, grows best in full to partial sun, and can tolerate shallow standing water for up to two months during the growing season.[8]
One variety of this species, var. sonomensis, is a rare California endemic grass which is federally listed as an endangered species of the United States.[9]
References
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Inglês
)
fornecido por wikipedia EN
Alopecurus aequalis is a common species of grass known as shortawn foxtail or orange foxtail. It is native to much of the temperate Northern Hemisphere from Eurasia to North America. It is most commonly found in areas near fresh water, such as the margins of ponds and ditches.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Alopecurus aequalis
(
Espanhol; Castelhano
)
fornecido por wikipedia ES
La cola de zorra acuática (Alopecurus aequalis) es una hierba de la familia de las gramíneas. Es originaria de Eurasia y Norteamérica.
Descripción
Es una hierba anual o perenne de vida corta, acuática con la parte inferior sumergida. Tallos enraizantes en los nudos inferiores, ascendentes, más o menos cilíndricos, muy nudosos, de hasta 45 cm de longitud. Las hojas son lineares, blandas, envainantes, de 3-6 mm de anchura. Inflorescencias densamente espiciformes, estrechamente fusiformes o cilíndricas; espiguillas lateralmente comprimidas, unifloras, de 1,5-3 mm; lema obtusa, con arista corta. Fruto en cariopsis. Florece en primavera y verano.[3]
- Hábitat
En pozas y bordes de lagunas hasta los 2.000 m de altitud.
- Distribución
Europa, Asia y Norteamérica.
Taxonomía
Alopecurus aequalis fue descrita por Gregor Fedorovitch Sobolewsky y publicado en Flora Petropolitana 16. 1799.[4]
- Etimología
Alopecurus nombre genérico que proviene del griego alopes -ekos, (zorro), y oura (cola), por la forma de la panícula.[5]
aequalis: epíteto latino que significa "similar, igual".[6]
- Sinonimia
NOTA: Los nombres que presentan enlaces son sinónimos en otras especies:
- Alopecurus amurensis
- Alopecurus aristulatus
- Alopecurus brachytrichus
- Alopecurus caespitosus
- Alopecurus diandrus
- Alopecurus fulvus
- Alopecurus geniculatus subsp. fulvus
- Alopecurus geniculatus var. aequalis
- Alopecurus geniculatus var. amurensis
- Alopecurus geniculatus var. aristulatus
- Alopecurus geniculatus var. caesius
- Alopecurus geniculatus var. fulvus
- Alopecurus geniculatus var. natans
- Alopecurus geniculatus var. robustus
- Alopecurus hitchcockii
- Alopecurus howellii var. merriamii
- Alopecurus paludosus
- Alopecurus palustris subsp. fulvus
- Alopecurus subaristatus
- Tozzettia fulva
Véase también
Referencias
-
↑ GBIF 7888336
-
↑ 8869223
-
↑ Luceño Garcés, M. (1998). Flores de Gredos. Ávila:Caja de Ávila. ISBN 84-930203-0-3.
-
↑ GBIF Alopecurus aequalis
-
↑ (en inglés) Watson L, Dallwitz MJ. (2008). «The grass genera of the world: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval; including synonyms, morphology, anatomy, physiology, phytochemistry, cytology, classification, pathogens, world and local distribution, and references». The Grass Genera of the World. Archivado desde el original el 4 de julio de 2008. Consultado el 19 de agosto de 2009.
-
↑ En Epítetos Botánicos
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autores y editores de Wikipedia
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Espanhol; Castelhano
)
fornecido por wikipedia ES
La cola de zorra acuática (Alopecurus aequalis) es una hierba de la familia de las gramíneas. Es originaria de Eurasia y Norteamérica.
Inflorescencia
En su hábitat
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autores y editores de Wikipedia
Ruuge rebasesaba
(
Estônio
)
fornecido por wikipedia ET
Ruuge rebasesaba (Alopecurus aequalis) on kõrreliste sugukonda arvatud taimeliik.
Taime leidub vesistel kohtadel, soistel niitudel, kraavides. Taime leidub Eestis paiguti, eelkõige aga Ida-Eestis.[1]
Viited
Välislingid
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Vikipeedia autorid ja toimetajad
Ruuge rebasesaba: Brief Summary
(
Estônio
)
fornecido por wikipedia ET
Ruuge rebasesaba (Alopecurus aequalis) on kõrreliste sugukonda arvatud taimeliik.
Taime leidub vesistel kohtadel, soistel niitudel, kraavides. Taime leidub Eestis paiguti, eelkõige aga Ida-Eestis.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Vikipeedia autorid ja toimetajad
Rantapuntarpää
(
Finlandês
)
fornecido por wikipedia FI
Rantapuntarpää (Alopecurus aequalis) on heinäkasvien (Poaceae) heimoon, puntarpäiden (Alopecurus) sukuun kuuluva kasvilaji. Se on matalakasvuinen ja yksivuotinen tai lyhytikäinen monivuotinen heinälaji. Rantapuntarpää muistuttaa paljolti polvipuntarpäätä (Alopecurus geniculatus), mutta lajit voi erottaa toisistaan kukinnon tähkylöiden ulkonäön sekä heteiden ponsien värityksen perusteella.[2]
Rantapuntarpään varret on velttoja ja polveilevia, ja lehdet ovat harmaanvihreitä. Kukinto on noin neljä senttimetriä pitkä, harmaanvihreä, tähkää muistuttava röyhy, jonka tähkylät ovat lyhyitä, leveitä ja vihneettömiä. Heteiden ponnet ovat pieniä ja lyhyitä ja aluksi vaaleankeltaisia, mutta muuttuvat ajan myötä oransseiksi. Rantapuntarpää kukkii touko–elokuussa.[2]
Rantapuntarpää kasvaa erilaisilla kosteilla kasvupaikoilla, kuten suonlaiteilla ja ojissa[2]. Rantapuntarpää on heikko kilpailija, joten se kasvaa usein lähes paljaalla maalla ja häviää sitten, kun muu, korkeampi kasvillisuus valtaa paikan[2]. Rantapuntarpäätä tavataan koko Suomessa, joskin Lapissa harvinaisempana kuin etelässä[3].
Lähteet
Aiheesta muualla
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedian tekijät ja toimittajat
Rantapuntarpää: Brief Summary
(
Finlandês
)
fornecido por wikipedia FI
Rantapuntarpää (Alopecurus aequalis) on heinäkasvien (Poaceae) heimoon, puntarpäiden (Alopecurus) sukuun kuuluva kasvilaji. Se on matalakasvuinen ja yksivuotinen tai lyhytikäinen monivuotinen heinälaji. Rantapuntarpää muistuttaa paljolti polvipuntarpäätä (Alopecurus geniculatus), mutta lajit voi erottaa toisistaan kukinnon tähkylöiden ulkonäön sekä heteiden ponsien värityksen perusteella.
Rantapuntarpään varret on velttoja ja polveilevia, ja lehdet ovat harmaanvihreitä. Kukinto on noin neljä senttimetriä pitkä, harmaanvihreä, tähkää muistuttava röyhy, jonka tähkylät ovat lyhyitä, leveitä ja vihneettömiä. Heteiden ponnet ovat pieniä ja lyhyitä ja aluksi vaaleankeltaisia, mutta muuttuvat ajan myötä oransseiksi. Rantapuntarpää kukkii touko–elokuussa.
Rantapuntarpää kasvaa erilaisilla kosteilla kasvupaikoilla, kuten suonlaiteilla ja ojissa. Rantapuntarpää on heikko kilpailija, joten se kasvaa usein lähes paljaalla maalla ja häviää sitten, kun muu, korkeampi kasvillisuus valtaa paikan. Rantapuntarpäätä tavataan koko Suomessa, joskin Lapissa harvinaisempana kuin etelässä.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedian tekijät ja toimittajat
Alopecurus aequalis
(
Francês
)
fornecido por wikipedia FR
Alopecurus aequalis, le vulpin fauve, est une espèce de plantes monocotylédones de la famille des Poaceae, sous-famille des Pooideae, originaire des régions tempérées de l'hémisphère nord. Ce sont des plantes herbacées annuelles ou vivaces à courte durée de vie, aux tiges (chaumes) décombantes pouvant atteindre 335 cm de long, aux inflorescences en panicules spiciformes.
Alopecurus aequalis est considérée comme une mauvaise herbes des cultures, notamment de céréales, en particulier de riz, dans de nombreux pays et plus spécialement en Asie[2]. Une population a été signalée au Japon en 2005 dans des cultures de blé et d'orge d'hiver comme résistante à des herbicides du groupe K1 de la classification HRAC (inhibiteur des microtubules)[3].
Écologie
Le Vulpin fauve croît au bord des mares forestières ou prairiales[4].
Statut
Cette plante est protégée dans le Nord-Pas-de-Calais[5] et en Aquitaine[6].
Taxinomie
Synonymes
Selon Catalogue of Life (1er avril 2018)[7] :
-
Alopecurus aequalis subsp. amurensis (Kom.) Hultén
-
Alopecurus aequalis var. amurensis (Kom.) Ohwi
-
Alopecurus aequalis var. aristulatus (Michx.) Tzvelev
-
Alopecurus aequalis subsp. aristulatus (Michx.) Tzvelev
-
Alopecurus aequalis var. brachytrichus (Ohwi) Ohwi
-
Alopecurus aequalis var. fluitans (Parodi) Mariano
-
Alopecurus aequalis f. fluitans Parodi
-
Alopecurus aequalis f. foliosus Parodi
-
Alopecurus aequalis subsp. natans (Wahlenb.) Á.Löve & D.Löve
-
Alopecurus aequalis var. natans (Wahlenb.) Fernald
-
Alopecurus aequalis f. nigricans (Beckh.) Soó
-
Alopecurus aequalis var. violaceus (Hack.) Mariano
-
Alopecurus aequalis f. violaceus (Hack.) Parodi
-
Alopecurus amurensis Kom.
-
Alopecurus aristulatus Michx.
-
Alopecurus aristulatus var. merriamii (Beal) H.St.John
-
Alopecurus aristulatus var. natans (Wahlenb.) Simmons
-
Alopecurus brachytrichus Ohwi
-
Alopecurus caesius Schur
-
Alopecurus caespitosus Trin.
-
Alopecurus diandrus Griff.
-
Alopecurus fulvus Sm.
-
Alopecurus fulvus var. amurensis (Kom.) Roshev.
-
Alopecurus fulvus var. natans Gross
-
Alopecurus fulvus var. sibiricus Krylov
-
Alopecurus fulvus f. violaceus Hack.
-
Alopecurus geniculatus var. aequalis (Sobol.) Paunero
-
Alopecurus geniculatus var. amurensis (Kom.) Roshev.
-
Alopecurus geniculatus var. aristulatus (Michx.) Torr.
-
Alopecurus geniculatus var. armurensis B.Fedtsch., nom. nud.
-
Alopecurus geniculatus subsp. fulvus (Sm.) Hartm.
-
Alopecurus geniculatus var. fulvus (Sm.) Scribn.
-
Alopecurus geniculatus var. natans Wahlenb.
-
Alopecurus geniculatus f. nigricans Beckh.
-
Alopecurus geniculatus f. robustior Hack. ex Kneuck.
-
Alopecurus geniculatus var. robustus Vasey
-
Alopecurus howellii var. merrimanii Beal
-
Alopecurus konradii Opiz ex Mert. & W.D.J.Koch
-
Alopecurus paludosus P.Beauv. ex Mert. & W.D.J.Koch
-
Alopecurus palustris subsp. fulvus (Sm.) Syme
-
Alopecurus subaristatus Pers., nom. superfl.
-
Tozzettia fulva (Sm.) Lunell
Liste des sous-espèces et variétés
Selon Tropicos (1er avril 2018)[8] (Attention liste brute contenant possiblement des synonymes) :
- sous-espèces :
-
Alopecurus aequalis subsp. aequalis
-
Alopecurus aequalis subsp. amurensis (Kom.) Hultén
-
Alopecurus aequalis subsp. aristulatus (Michx.) Tzvelev
-
Alopecurus aequalis subsp. natans (Wahlenb.) Á. Löve & D. Löve
- variétés :
-
Alopecurus aequalis var. aequalis
-
Alopecurus aequalis var. amurensis (Kom.) Ohwi
-
Alopecurus aequalis var. aristulatus (Michx.) Tzvelev
-
Alopecurus aequalis var. brachytrichus (Ohwi) Ohwi
-
Alopecurus aequalis var. fluitans (Parodi) Mariano
-
Alopecurus aequalis var. macrostachys Podp.
-
Alopecurus aequalis var. natans (Wahlenb.) Fernald
-
Alopecurus aequalis var. sonomensis Rubtzoff, Peter
-
Alopecurus aequalis var. violaceus (Hack.) Mariano
Notes et références
-
↑ The Plant List (2013). Version 1.1. Published on the Internet; http://www.theplantlist.org/, consulté le 1er avril 2018
-
↑ (en) LeRoy G. Holm, World Weeds : Natural Histories and Distribution, John Wiley & Sons, 1997, 1129 p. (ISBN 978-0-471-04701-8, lire en ligne), p. 23-27.
-
↑ (en) Ian Heap, « Group K1/3 Resistant Shrtawn Foxtail (Alopecurus aequalis) - Microtubule inhibitors (K1/3) », sur International Survey of Herbicide Resistant Weeds (consulté le 1er avril 2018).
-
↑ Benoît Toussaint, « Alopecurus aequalis (L.) Dum. », Bailleul, CRP/CBNBL, 2011 (consulté le 8 juillet 2013)
-
↑ Arrêté du 1er avril 1991 relatif à la liste des espèces végétales protégées en région Nord-Pas-de-Calais complétant la liste nationale, JORF no 114 du 17 mai 1991, p. 6558–6560, NOR ENVN9161143A.
-
↑ Arrêté du 8 mars 2002 relatif à la liste des espèces végétales protégées en région Aquitaine complétant la liste nationale, JORFno 104 du 4 mai 2002, p. 8525–8528, texte no 231, NOR ATEN0210069A.
-
↑ Bánki, O., Roskov, Y., Vandepitte, L., DeWalt, R. E., Remsen, D., Schalk, P., Orrell, T., Keping, M., Miller, J., Aalbu, R., Adlard, R., Adriaenssens, E., Aedo, C., Aescht, E., Akkari, N., Alonso-Zarazaga, M. A., Alvarez, B., Alvarez, F., Anderson, G., et al. (2021). Catalogue of Life Checklist (Version 2021-10-18). Catalogue of Life. https://doi.org/10.48580/d4t2, consulté le 1er avril 2018
-
↑ Tropicos.org. Missouri Botanical Garden., consulté le 1er avril 2018
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Auteurs et éditeurs de Wikipedia
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Francês
)
fornecido por wikipedia FR
Alopecurus aequalis, le vulpin fauve, est une espèce de plantes monocotylédones de la famille des Poaceae, sous-famille des Pooideae, originaire des régions tempérées de l'hémisphère nord. Ce sont des plantes herbacées annuelles ou vivaces à courte durée de vie, aux tiges (chaumes) décombantes pouvant atteindre 335 cm de long, aux inflorescences en panicules spiciformes.
Alopecurus aequalis est considérée comme une mauvaise herbes des cultures, notamment de céréales, en particulier de riz, dans de nombreux pays et plus spécialement en Asie. Une population a été signalée au Japon en 2005 dans des cultures de blé et d'orge d'hiver comme résistante à des herbicides du groupe K1 de la classification HRAC (inhibiteur des microtubules).
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Auteurs et éditeurs de Wikipedia
Ryzy liščak
(
Sorábio superior
)
fornecido por wikipedia HSB
Ryzy liščak (Alopecurus aequalis) je rostlina ze swójby słódkich trawow (Poaceae).
Wopis
Ryzy lišćak ma kochty, kotrež su nad srjedźišćom kryjaceje pluwizny zasunjene. Próškowe łopješka su běłojte, pozdźišo cyhelčerwjene.
Stejnišćo
Rosće w hrjebach a na hatnych kromach.
Rozšěrjenje
Wužiwanje
Nóžki
-
↑ Pawoł Völkel: Prawopisny słownik hornjoserbskeje rěče. Hornjoserbsko-němski słownik. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 2005, ISBN 3-7420-1920-1, str. 239.
-
↑ W internetowym słowniku: Fuchsschwanz
Žórła
- Schauer - Caspari: Pflanzenführer für unterwegs, ISBN 978-3-8354-0354-3, 2. nakład, 2008, strona 400, jako podobna družina Roter Fuchsschwanz (Alopecurus aequalis) pod hesłom Knick-Fuchsschwanz (Alopecurus geniculatus) (němsce)
- Brankačk, Jurij: Wobrazowy słownik hornjoserbskich rostlinskich mjenow na CD ROM. Rěčny centrum WITAJ, wudaće za serbske šule. Budyšin 2005.
- Kubát, K. (Hlavní editor): Klíč ke květeně České republiky. Academia, Praha (2002)
- Lajnert, Jan: Rostlinske mjena. Serbske. Němske. Łaćanske. Rjadowane po přirodnym systemje. Volk und Wissen Volkseigener Verlag Berlin (1954)
- Rězak, Filip: Němsko-serbski wšowědny słownik hornjołužiskeje rěče. Donnerhak, Budyšin (1920)
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Ryzy liščak: Brief Summary
(
Sorábio superior
)
fornecido por wikipedia HSB
Ryzy liščak (Alopecurus aequalis) je rostlina ze swójby słódkich trawow (Poaceae).
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia authors and editors
Vatnsliðagras
(
Islandês
)
fornecido por wikipedia IS
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Höfundar og ritstjórar Wikipedia
Glotnusis pašiaušėlis
(
Lituano
)
fornecido por wikipedia LT
Glotnusis pašiaušėlis (Alopecurus aequalis) – miglinių (Poaceae) šeimos žolinių augalų rūšis. Kilusi iš Eurazijos ir Šiaurės Amerikos.
Augalas vienmetis arba dvimetis. Stiebas status, iki 45 cm aukščio. Lapai linijiški, 3-6 mm pločio. Žiedynas – kelių centimetrų ilgio varpa su 1,5-3 mm ilgio gelsvais žiedeliais. Žydi pavasarį ir vasarą.
Auga vandens telkinių pakrantėse.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
Rosse vossenstaart
(
Neerlandês; Flamengo
)
fornecido por wikipedia NL
Rosse vossenstaart (Alopecurus aequalis, synoniem: Alopecurus fulvus) is een vaste plant uit de grassenfamilie (Poaceae). Vaak is de plant echter maar tweejarig. De plant komt van nature voor in Eurazië. De rosse vossenstaart lijkt veel op de geknikte vossenstaart (Alopecurus geniculatus), maar bij deze laatste zijn de aartjes groter, beginnen de kafnaaldjes aan de basis van het kroonkafje en steken ruim buiten de kelkkafjes uit en hebben de bladeren meestal geen waslaagje.
De plant wordt 15–45 cm hoog en de stengels zijn sterk geknikt of liggend aan de basis, waardoor ze makkelijk bewortelen. Op de bladeren en stengels zit meestal een wit- of lichtgrijsachtig waslaagje. De knopen van de stengel zijn geelgroen en de bovenste bladscheden zwak opgeblazen. Het spitse tongetje (ligula) is 3–4 mm lang.
Rosse vossenstaart bloeit van mei tot de herfst met een 3–8 cm lange aarpluim. De helmhokjes hebben een helderoranje of goudgele kleur. De aartjes zijn 2-2,5 mm lang en de tere, gehaakte kafnaald van het onderste kafje, dat halverwege het kafje begint, steekt niet of nauwelijks buiten de kelkkafjes. De groene kelkkafjes zijn wit behaard. De vrucht is een graanvrucht.
De plant komt voor op open, natte en stikstofrijke plaatsen langs greppels, oude rivierlopen en vennen.
Namen in andere talen
- Duits: Rotgelber Fuchsschwanz
- Engels: Orange foxtail, Shortawn foxtail
- Frans: Vulpin roux, Vulpin fauve
Externe link
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia-auteurs en -editors
Rosse vossenstaart: Brief Summary
(
Neerlandês; Flamengo
)
fornecido por wikipedia NL
Rosse vossenstaart (Alopecurus aequalis, synoniem: Alopecurus fulvus) is een vaste plant uit de grassenfamilie (Poaceae). Vaak is de plant echter maar tweejarig. De plant komt van nature voor in Eurazië. De rosse vossenstaart lijkt veel op de geknikte vossenstaart (Alopecurus geniculatus), maar bij deze laatste zijn de aartjes groter, beginnen de kafnaaldjes aan de basis van het kroonkafje en steken ruim buiten de kelkkafjes uit en hebben de bladeren meestal geen waslaagje.
De plant wordt 15–45 cm hoog en de stengels zijn sterk geknikt of liggend aan de basis, waardoor ze makkelijk bewortelen. Op de bladeren en stengels zit meestal een wit- of lichtgrijsachtig waslaagje. De knopen van de stengel zijn geelgroen en de bovenste bladscheden zwak opgeblazen. Het spitse tongetje (ligula) is 3–4 mm lang.
Rosse vossenstaart bloeit van mei tot de herfst met een 3–8 cm lange aarpluim. De helmhokjes hebben een helderoranje of goudgele kleur. De aartjes zijn 2-2,5 mm lang en de tere, gehaakte kafnaald van het onderste kafje, dat halverwege het kafje begint, steekt niet of nauwelijks buiten de kelkkafjes. De groene kelkkafjes zijn wit behaard. De vrucht is een graanvrucht.
De plant komt voor op open, natte en stikstofrijke plaatsen langs greppels, oude rivierlopen en vennen.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia-auteurs en -editors
Wyczyniec czerwonożółty
(
Polonês
)
fornecido por wikipedia POL
Multimedia w Wikimedia Commons Wyczyniec czerwonożółty (Alopecurus aequalis Sobol.) – gatunek wieloletniej rośliny, należącej do rodziny wiechlinowatych. Jako gatunek rodzimy rośnie w Eurazji, północnej Afryce i Ameryce. Ponadto zawleczony do Australii i Nowej Zelandii[3]. W Polsce występuje dość często na niżu.
Morfologia
- Pokrój
- Trawa kępkowa, szarozielona.
- Łodyga
- Źdźbło o wysokości 10-30 cm, pokładające się i zakorzeniające w dolnych kolankach. Pod kwiatostanem białawe.
- Liście
- Płaskie, o długości 2-10 cm i szerokości 2-5 mm, żeberkowane, krótsze od pochew liściowych. Języczek liściowy o długości 3-5 mm, tępy. Pochwy liściowe otwarte, gładkie, górne lekko rozdęte.
- Kwiatostan
- W postaci kłosokształtnej walcowatej wiechy o długości 2,5-7 cm i grubości 3-4 mm, na obu końcach zwężającej się. Kłoski o długości 1,5-2,5 mm. Plewy zrośnięte ze sobą prawie do połowy, o szczytach nierozchylonych, na grzbiecie wyraźnie owłosione. Plewka dolna z ością wychodzącą ze środka grzbietu, ość krótsza od plewki, prawie nie wystająca ponad kłosek. Pręciki z początku białawe, a po kwitnieniu barwy ceglastej.
Biologia i ekologia
Roślina jednoroczna lub wieloletnia, kwitnie od czerwca do września. Zasiedla obszary zalewowe, bogate w związki azotowe – głównie brzegi wód i podmokłe łąki. Liczba chromosomów 2n = 14[4]. Gatunek charakterystyczny związku Bidention tripartiti[5].
Przypisy
Bibliografia
- Zbigniew Nawara: Rośliny łąkowe. Multico, 2012, ss. 46-47.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autorzy i redaktorzy Wikipedii
Wyczyniec czerwonożółty: Brief Summary
(
Polonês
)
fornecido por wikipedia POL
Wyczyniec czerwonożółty (Alopecurus aequalis Sobol.) – gatunek wieloletniej rośliny, należącej do rodziny wiechlinowatych. Jako gatunek rodzimy rośnie w Eurazji, północnej Afryce i Ameryce. Ponadto zawleczony do Australii i Nowej Zelandii. W Polsce występuje dość często na niżu.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autorzy i redaktorzy Wikipedii
Alopecurus aequalis
(
Português
)
fornecido por wikipedia PT
Alopecurus aequalis é uma espécie de planta com flor pertencente à família Poaceae.
A autoridade científica da espécie é Sobol., tendo sido publicada em Flora Petropolitana 16. 1799.[1]
Portugal
Trata-se de uma espécie presente no território português, nomeadamente em Portugal Continental.
Em termos de naturalidade é nativa da região atrás indicada.
Protecção
Não se encontra protegida por legislação portuguesa ou da Comunidade Europeia.
Referências
-
↑ Tropicos.org. Missouri Botanical Garden. 7 de Outubro de 2014 http://www.tropicos.org/Name/25504105>
Bibliografia
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autores e editores de Wikipedia
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Português
)
fornecido por wikipedia PT
Alopecurus aequalis é uma espécie de planta com flor pertencente à família Poaceae.
A autoridade científica da espécie é Sobol., tendo sido publicada em Flora Petropolitana 16. 1799.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Autores e editores de Wikipedia
Gulkavle
(
Sueco
)
fornecido por wikipedia SV
Gulkavle (Alopecurus aequalis) är en växtart i familjen gräs.
Externa länkar
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia författare och redaktörer
Gulkavle: Brief Summary
(
Sueco
)
fornecido por wikipedia SV
Gulkavle (Alopecurus aequalis) är en växtart i familjen gräs.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia författare och redaktörer
Китник рівний
(
Ucraniano
)
fornecido por wikipedia UK
Поширення, екологія
Живе у більшій частині Північної півкулі, від Північної Африки (Марокко і Алжир) до Ісландії й Гренландії і на схід через Середземне море, Центральну та Східну Європу, Сибір, Кавказ, Монголію і Гімалаї до Камчатки, Японії, на Корейський півострів і Китай. Також зустрічається на більшій частині північної і західної частини Північної Америки.
Китник рівний зазвичай росте на водно-болотних угіддях з коливаннями рівня води, де конкуренція придушується або коливанням рівнів води або за допомогою інших засобів, таких як антропогенний вплив. Найбільш часті місця проживання: краї озер, вапнякові й гравійні кар'єри, але вид також зустрічається на сирих луках, вологих лісових галявинах, потокових і річкових краях і канавах.
Морфологія
Це багаторічна купинова трава. Вона має прямостоячі стебла від 10 до близько 70 сантиметрів у висоту. Листя коротке, світло-зелене, м'яке, рідко перевищує 10 сантиметрів завдовжки, шириною 2-6 мм. Циліндричне суцвіття кілька сантиметрів в довжину і цвіте від білого до жовтого й до яскраво-помаранчевого кольору тичинками. 2n = 14.
Використання
Цей вид має цілющі властивості, наприклад протизапальну, детоксикаційну і сечогінну дію. Вид може бути використаний в лікуванні набряків, вітряної віспи та при зміїних укусів. Він також може бути використаний в цілому, як зерно, але зазвичай його подрібнюють на борошно і використовують з іншими зерновими для приготування хліба.
Примітки
Посилання
Це незавершена стаття про Тонконогові.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Автори та редактори Вікіпедії
Alopecurus aequalis
(
Vietnamita
)
fornecido por wikipedia VI
Alopecurus aequalis là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Sobol. mô tả khoa học đầu tiên năm 1799.[2]
Hình ảnh
Chú thích
Liên kết ngoài
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia tác giả và biên tập viên
Alopecurus aequalis: Brief Summary
(
Vietnamita
)
fornecido por wikipedia VI
Alopecurus aequalis là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Sobol. mô tả khoa học đầu tiên năm 1799.
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Wikipedia tác giả và biên tập viên
Лисохвост равный
(
Russo
)
fornecido por wikipedia русскую Википедию
Вид: Лисохвост равный
Международное научное название
Alopecurus aequalis Sobol. (1799)
Охранный статус Систематика
на ВикивидахИзображения
на Викискладе ITIS 40436NCBI 114194EOL 1114187GRIN t:2637IPNI 103750-3TPL kew-391253 Лисохвост равный (лат. Alopecurus aequalis) — вид травянистых растений рода Лисохвост (Alopecurus) семейства Злаки (Poaceae).
Описание
Одно-, дву- или малолетние, рыхлодерновинные, зеленовато-сизые или сизовато-зеленые растения, (10) 15—30 (70) см высотой. Корни тонкие, мочковатые. Стебли многочисленные, в центре дерновины прямостоячие, по краям — почти лежачие или коленчато-приподнимающиеся, нередко укореняющиеся в узлах, 1—3 мм толщиной. Листья плоские, узколинейные, длиннозаостренные, снизу голые, сверху и по краям слабошероховатые, до 9 см длиной, (1,5) 2—4 (5) мм шириной. Влагалища гладкие, верхние несколько вздутые. Язычки суженно-продолговатые, (2) 3—4 (5) мм длиной.
Общие соцветия — густые, узкоцилиндрические, колосовидные метелки (1,5) 2—5 (8) см длиной, 3—5 мм шириной. Колоски одноцветковые, эллиптические, (1,7) 2—2.6 (3) мм длиной, собраны по 2—11, располагаются на коротких, прижатых к главной оси, веточках. Колосковые чешуи сросшиеся только у основания, сплюснутые с боков, ланцетовидные, 2—2,5 мм длиной, килеватые, по килю и по краям реснитчатые, с 2 зелеными, коротко-прижатоволосистыми жилками, на верхушке тупые или округлые, верхушки параллельные или почти сходящиеся, по краям широкопленчатые. Нижние цветковые чешуи широколанцетные, голые, туповатые, 2—2,2 мм длиной, с прямой остью, выходящей из середины спинки. Молодые пыльники светложелтые, старые темнооранжевые, округлые или округло-овальные, (0,4) 0,5—0,8 (1) мм длиной. Зерновки 0,8—1 мм длиной.
Цветение в июне-сентябре. 2n = 14.
Примечания
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Авторы и редакторы Википедии
Лисохвост равный: Brief Summary
(
Russo
)
fornecido por wikipedia русскую Википедию
Лисохвост равный (лат. Alopecurus aequalis) — вид травянистых растений рода Лисохвост (Alopecurus) семейства Злаки (Poaceae).
- licença
- cc-by-sa-3.0
- direitos autorais
- Авторы и редакторы Википедии
看麦娘
(
Chinês
)
fornecido por wikipedia 中文维基百科
看麦娘: Brief Summary
(
Chinês
)
fornecido por wikipedia 中文维基百科
看麦娘(学名:Alopecurus aequalis)为禾本科看麦娘属下的一个种。
スズメノテッポウ
(
Japonês
)
fornecido por wikipedia 日本語
スズメノテッポウ
花穂
分類 界 :
植物界 Plantae 門 :
被子植物門 Magnoliophyta 綱 :
単子葉植物綱 Liliopsida 目 :
イネ目 Poales 科 :
イネ科 Poaceae 属 :
スズメノテッポウ属 Alopecurus 種 :
スズメノテッポウ A. aequalis 学名 Alopecurus aequalis Sobol. 和名 スズメノテッポウ 英名 Orange Foxtail
スズメノテッポウ(雀の鉄砲、学名:Alopecurus aequalis)とは、イネ科に属する小型の草本植物である。春の水田によく見られる細くて真っすぐな穂を一面に出すのでよく目立つ。史前帰化植物である。
草丈は20 cm からせいぜい40 cm 位。地下茎はなく、根元で多少枝分かれした茎は、少し横に這って立ち上がる。関節はやや膨らむ。葉は細長く、縁は少し波打ち、ほぼ上を向く。葉の基部は長い葉鞘となっており、鞘と葉身の境目には薄い膜状の葉耳が突き出る。植物体は全体に濃い緑色で、少し粉を吹いたようになっている。葉鞘の上の方が赤紫に染まる傾向がある。
花は春に出る。花茎の先端に3 - 8 cm の棒状の穂がつく。穂は真っすぐに立ち上がる。小穂は軸に密着し、互いに密に寄り集まっているので、外見では個々の区別がつかず、ただただ緑色の多少毛羽だった棒にしか見えないが、花が咲く時には、小穂から葯が突出してくる。この葯は濃い黄色になるのでよく目立つ。
小穂は長さ3 - 3.5 mm、楕円形で偏平。外側を一組の包穎が包む。包穎は緑色、小穂の縁に当たる竜骨沿いに多数の毛がはえる。その内側には、一個の子花だけが入っている。子花の護穎は小穂とほぼ同じ長さで包穎の間から顔を出す。護穎の基部近くの外側からは芒が伸びて、包穎の外まで少し突き出る。
春の水田に出現する水田雑草として代表的なものである。特に害が論じられることもないが、役立つものでもない。しかし、穂が意外に目立つので、地味な割にはなじまれている。それに、草笛に使える。
葉鞘の部分を折り取り、中の茎を抜いて、葉身の部分を裏側を葉鞘に沿わせるように根元から折り曲げれば、薄い膜状の葉耳が突き出る。葉耳がリードの役をするので、この部分を口に収めて注意深く吹くと、ピーというような高い音が出せる。レンゲ畑での子供の遊びであった。
名前は「スズメの鉄砲」で、穂が真っすぐなところを鉄砲に見立てたものと言われる。
生育域[編集]
水田によく見られるが、畑地などにも見られる。北海道から九州までの平地に広く分布し、国外では北半球の温帯に広く知られる。なお、日本の水田にあるものを変種スズメノテッポウ(var. amurensis (Komar.) Ohwi)とし、原名変種、和名ノハラスズメノテッポウ(var. aequalis)を分ける説もある。原名変種の方はやや小柄で、畑地に多いと言う。
近縁種[編集]
スズメノテッポウ属には世界の温帯から北半球の寒帯にかけて約60種が知られ、日本にはこの種のほかに、セトガヤ(後述)が広く分布する。また、オオスズメノテッポウ(A. pratensis L.)が牧草として使用され、野外で見つかることもある。高さ120 cm にも達する多年草である。他にもまれに帰化種として見つかるものがある。
セトガヤ[編集]
セトガヤ(A. japonicus Steud.)は、近縁な種であり、形がそっくりで、大きさもほぼ同じで、しかも春の水田にはよく混在するので、見慣れないと区別が難しい。全体に一回り大きいことと、花が咲いた時に出てくる葯が白いこと(スズメノテッポウは黄色)で見分けがつく。
小穂を見ればもっとはっきり異なる。セトガヤの小穂は長さが5 - 6 mm と、倍近く大きい上に、内穎の芒がはるかに長く、小穂の長さ程も外に突き出る。ただし、普段は小穂はすべて花軸に密着しているから、それらを外から見ただけで見分けるのは難しい。しかし、これくらい差があると、穂を少し折り曲げて見るとはっきりと違いが分かる。
セトガヤは関東地方以西の本州から九州まで生育し、国外では中国からも知られる。
左がセトガヤ・右がスズメノテッポウ 左がセトガヤ・右がスズメノテッポウ
参考文献[編集]
- 長田武正『日本のイネ科植物図譜(増補版)』(1993)(平凡社)
- 佐竹義輔・大井次三郎・北村四郎他『日本の野生植物 草本I 単子葉植物』(1982)平凡社
ウィキメディア・コモンズには、
スズメノテッポウに関連するメディアがあります。
スズメノテッポウ: Brief Summary
(
Japonês
)
fornecido por wikipedia 日本語
スズメノテッポウ(雀の鉄砲、学名:Alopecurus aequalis)とは、イネ科に属する小型の草本植物である。春の水田によく見られる細くて真っすぐな穂を一面に出すのでよく目立つ。史前帰化植物である。
뚝새풀
(
Coreano
)
fornecido por wikipedia 한국어 위키백과
뚝새풀(학명: Alopecurus aequalis)은 벼과 뚝새풀속의 한해살이 또는 두해살이풀이다. 뱀이 나옴직한 곳에서 자란다하여 이런 이름이 붙었으며, 지방마다 독새풀, 둑새풀, 독개풀, 산독새풀, 독새, 독새기, 개풀 등으로 부른다.
분포
한국·중국·일본·시베리아 등지에 분포한다.
특징
털이 없으며 잎은 편평하며 길이 5-15cm, 나비 2-5mm로서 백록색이며 잎혀는 색이 연하며 가장자리가 밋밋하고 반원형 또는 달걀 모양이다. 꽃은 5-6월에 피며 꽃이삭은 길이 3-8cm, 나비 3-5mm로서 연한 녹색이고 가지에 털이 약간 있다. 작은 이삭은 1개의 꽃으로 되며 좌우로 납작하고 짧은 대가 있다. 포영은 밑부분이 약간 붙으며 좁은 거꿀달걀 모양이고 바깥쪽 맥 밑부분에 누운 털이 있다. 호영은 포영과 길이가 비슷하고 달걀 모양이며 털이 없다. 까락은 뒷면 중앙 이하에서 돋는다. 꽃이 핀 것은 소가 잘 안 먹는다. 논이나 들의 습지에 난다.
외부 링크