Бождерево, драцілея, драціолея, дрисливець, жовчинець лікарський, благодатка, божа благодать, граціола, жовтянець, золототисячник, кровник.
Стебло пряме, біля основи червоно-фіолетове, висотою 20 — 80 см. Листки крапчастозалозисті, супротивні, сидячі, ланцетні. Квітки одиничні, пазушні, білі, двостатеві. Цвіте у червні — вересні. Плід — широкояйцеподібна коробочка. Насіння численне, майже трьохгранне, сітчасто-зморшкувате. Плоди дозрівають у липні — жовтні.
Росте на вологих місцях: на кочкуватих болотах, по берегах річок, на заливних луках та прибережних пісках.
Голарктичний вид. Трапляється по всій Україні, рідше в Криму.
Трава аврану лікарського містить глікозиди (граціолін, граціотоксин, граціозид), гіркоти, сапоніни, смоли, органічні кислоти, жирну олію. Рослина отруйна.
Для лікарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвітіння. Зберігають у сухих місцях. Галенові препарати аврану лікарського проявляють кардіотонічну дію, подібно до наперстянки. Мають проносні, сечогінні, глистогонні властивості.
Застосовують галенові препарати аврану при серцевій недостатності, жовтяниці, з асцитом, запорах, хворобах печінки, для стимулювання пологів, при відсутності менструації.
Місцево — при захворюваннях шкіри (свербець, трофічні виразки, короста, екзема, висипах, лишаю для лікування забитих місць.
Внутрішньо — настій трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) вживати по 1 ст ложці тричі на день. Зовнішньо — компреси з настою трави аврану (2 ч ложки на 200 мл окропу). Мазь із соку рослини та жирової основи 1:10 використовують при забоях.
Зважаючи на високу токсичність аврану при вживанні його слід проявляти обережність. Рослина зберігає токсичність і після висушування. Відмічені випадки отруєння тварин (головним чином коней та великої рогатої худоби) після поїдання сіна з домішкою аврану.
