У раціон птаха входять переважно мешканці боліт та невеликих озер: риби, жаби, ящірки, змії, равлики та інші тварини. Також лелеки споживають дрібних гризунів: польові миші, невеликі пацюки, кроти, тушканчики. Часом споживає великих комах та дрібних пташенят.
Поширені майже у всіх країнах Європи, крім Скандинавських країн, на території Росії та Казахстану і на Далекому Сході. Поширені також майже по всій території Африки. Зокрема вид Ciconia maguari поширений на території Південної Америки.
Селяться зазвичай на високих деревах біля води або боліт. Часто можуть влаштувати гніздо на людських дахах.
Більшість видів, що живуть у Європі здійснюють сезонні міграції на південь на територію Африки, де перебувають протягом жовтня, листопада та цілої зими. Повернення лелек у Європу люди сприймають як настання весни. В українському народі 28 серпня вважають датою відльоту білих лелек, а 19 березня — дата їхнього повернення.
Лелеки мають велике тіло із добре розвиненими крилами та ногами. Ноги із перетинками, такими як у водоплавних птахів. Середня довжина лелек від дзьоба до хвоста становить 1 — 1,5 метра. Розмах крил до 2 метрів.
Більшість лелек цього роду обирають пару на все життя і роблять гніздо із тонких гілок. Самка відкладає 4-5 яєць у кінці травня, початку червня. Яйця довжиною приблизно 8 см. Пташенята народжуючись можуть видавати звуки. Малих пташенят лелеки легко приручити.
Цей рід було класифіковано французьким біологом Матюреном Жаком Бріссоном у 1760 році. Рід включає 7 видів: