Поширений на території Іспанії, Франції, Румунії, України, Росії. Колись вид був поширений по всій Європі, але зараз зник на більшій частині свого ареалу.
Термін «норка» в Європі зазвичай посилається саме на цю тварину. Предствники за зовнішнім виглядом подібні до американської норки, або візона (Neovison vison), але остання не є їхнім найближчим родичем та відноситься до окремого роду. Звірі подібні за розміром і типом забарвлення, але хутро в американської норки красивіше і цінніше. Від візона норка відрізняється меншими розмірами, дещо світлішим (не таким темним) і звичайно більш рудуватим забарвленням всього хутра, а також білим кольором хутра на верхній губі (обидві губи білі).
Норка європейська
Норка європейська
Візон: сріблясто-блакитна варіація
Для самців: голова і тіло довжиною 280–430 мм, хвіст довжиною 124–190 мм, вага до 739 грам; для самиць: голова і тіло довжиною 320–400 мм, хвіст довжиною 120–180 мм, вага до 440 грам.
Тварина середнього розміру, з довгим тілом, короткими ногами і відносно коротким хвостом. Ступні з міжпальцевими мембранами, як у інших членів роду. Волосяний покрив тіла і хвоста відносно однаковий по довжині. Підошви лап рідко волоссям. Забарвлення темного червонувато-коричневого кольору з білим краєм навколо рота. Іноді є біле маркування на горлі, лапи, грудях. Зимове хутро довше і щільніше, ніж влітку.
У природі норки ведуть нічний спосіб життя, полюють на жаб, дрібних гризунів, ящірок і рибу. Добре плавають і пірнають. Лігво облаштовують біля води, у норі або в іншому укритті. Народжують до 17 маленьких (вагою 5-7 г) голих і сліпих малят, які в перші місяці життя живуть тільки за рахунок материнського тепла.
У природі неодноразово відмічені гібриди з тхором лісовим.
див. також: гібриди ссавців
