Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін[джерело?].
Рід включає 24[1] види:
Це незавершена стаття про Глухокропивові.
