Because gouramies are uniquely adapted to harsh conditions, such as hypoxia (water without oxygen) and desiccation, they are an important predator in the stagnant and intermittent waters of Asia. In addition, air breathing serves to protect gouramies from excessive water pollution so they play an important role in the biological control of insects in urban areas. This is discussed further in Economic Importance for Humans.
Gouramies use several forms of communication: Talking gouramies use croaking to communicate, a modified pelvic fin ray is used as a tactile organ, and chemical signals are used during mating. The former two are described in more detail in the Behavior section and the latter is discussed in Reproduction.
Communication Channels: visual ; tactile ; acoustic ; chemical
Other Communication Modes: choruses ; pheromones
Perception Channels: visual ; tactile ; acoustic ; chemical
There are 11 species of concern within the genus Betta. Of these, three are listed as critically endangered, one is listed as endangered, and seven are listed as vulnerable. Additionally, Parosphromenus harveyi is listed as endangered, and Belontia signata and Malpulutta kretseri are listed as low risk depending on conservation efforts.
After spawning, female gouramies release their eggs into the water. The eggs are gathered by the male and left in a nest near the surface until fry hatch.
The Belontiidae family, commonly known as gouramies, is composed of approximately 12 genera and 46 species, and is the largest and most diverse family in the Anabantoidei suborder. Gouramies are restricted to fresh water and are capable of inhabiting stagnant, low-oxygen areas due to the existence of an air-breathing organ called the labyrinthine (in Physical Description below). In addition, the Belontiidae family contains some of the most popular fish in the aquaria trade. One species, Betta splendens (Siamese fighting fish), has been in cultivation for over 100 years and captive individuals scarcely resemble the wild variety (see Economic Importance for Humans). Due to their pugnacious behavior, many gouramies have been used in behavioral studies as well (see Behavior).
No specific information was found concerning any negative impacts to humans.
Many gouramies are popular aquarium fishes because of their bright coloration, small size, and interesting reproductive behaviors. Members of the genus Betta, fighting fishes, have been used extensively in genetic and behavioral studies. Fighting fishes are also bred for entertainment and gambling in some countries. Finally, members of the genus Trichogaster have been cultured in ponds as food fish.
Experiments with Pseudosphromenus cupanus show that breathing air at the surface instead of consuming oxygen entirely from water lessens the absorption of toxic pollutants, which makes gouramies more effective in the biological control of insects. For example, mosquito larvae form the main diet of fish in the Betta genus. Each adult consumes approximately 10,000 to 15,000 mosquito larvae each year, significantly reducing the mosquito populations and mosquito-related illnesses.
Positive Impacts: pet trade ; food ; research and education; controls pest population
Members of the genera Belontia, Trichopsis, and Macropodus are omnivores, while Trichogaster is primarily herbivorous, and Betta and Colisa are carnivorous, feeding on shrimp, fish and insects in or out of water. Colisa uses the same technique as archerfishes to prey on insects just above the water. Bullets of water are created by compressing the gill covers and forming a groove using the tongue and palate. The fish “shoots” insects out of overhanging vegetation with these bullets and eats them when they hit the water.
Primary Diet: carnivore (Piscivore , Eats eggs, Insectivore , Eats non-insect arthropods); herbivore ; omnivore
All members of the Belontiidae family inhabit freshwater and are indigenous to Africa and Southern Asia. They can be found in Pakistan, India, China, Korea to the Malay archipelago, Indonesia and Borneo. However, due to their popularity in the aquarium trade and ease of transport, belontiids are frequently shipped far beyond their natural range. Several species that now live in the Philippines and United States originally escaped from the aquarium trade (Lever 1996 from Berra 2001 pg. 480, 487).
Biogeographic Regions: nearctic (Introduced ); palearctic (Native ); oriental (Introduced , Native ); ethiopian (Native )
Gouramies are uniquely adapted to the stagnant waters of tropical areas. They inhabit swift streams, the backwaters of large rivers, brackish lagoons, and potholes. They are most common in stagnant areas with dense aquatic or overhanging vegetation. With the ability to breathe air directly from the atmosphere, gouramies are able survive in marginal to anoxic waters.
Habitat Regions: tropical ; freshwater
Aquatic Biomes: lakes and ponds; rivers and streams; temporary pools
Other Habitat Features: urban ; suburban ; agricultural ; riparian
No specific information was found concerning lifespan or longevity for this family.
Most gouramies are small (10 cm or less) and have elongate and cylindrical bodies. Others are deep-bodied and compressed. Gouramies have rounded tails and the anal fin base is much longer than the dorsal fin base in most species. In some gouramies, the first ray on the pelvic fin is elongated and is used as a tactile (touch-sensing) organ. After extensive breeding in captivity, the color and fin form have changed considerably in some gouramies. Sexual dimorphism has been reported for some members of this family.
One of two distinct physical features is the labyrinthine organ located above the gill chamber, which allows gouramies to breathe atmospheric air by capturing air bubbles from the surface water and holding them in the labyrinthine organ until they are expelled through the gill covers. “This unique organ is formed of highly vascularized, convoluted tissue, supported by an enlarged dorsal element of the gill arches” (Johnson, G.D. and A.C. Gill 1998). The bubbles taken in by gouramies are also important in hearing. Air bubbles are stored adjacent to membranous windows on either side of the cranium, which contains the inner ear. Slight vibrations picked up by the air bubble are easily transmitted to the inner ear through this membranous window. The second feature is a long body cavity that allows the swimbladder to extend into the caudal region. (Click here to see a fish diagram).
Other Physical Features: ectothermic ; bilateral symmetry
Sexual Dimorphism: sexes colored or patterned differently; sexes shaped differently
One impact of predation on gouramies is the frequency and location of atmospheric air breathing. In the presence of predatory birds or fish, some gouramies hide in mats of aquatic vegetation and surface less frequently. Other gouramies form temporary schools when they come up in order to deter predators. This “synchronous air breathing” is discussed above in Behavior.
Known Predators:
Female gouramies use pheromones to attract males during spawning. The female deposits eggs into the water and they are collected by the male to deposit into the nest. The courting behavior of some gouramies is quite elaborate and spawning territory is maintained aggressively by the male.
Gouramies use air bubbles in constructing their nests. They create a nest of froth by expelling mucous-covered bubbles at the surface, often beneath leaves. After gathering the eggs, the male deposits them into the froth nest. The nest has a dual purpose: to keep the developing young close together for protection and to keep them near the water’s surface where it is well oxygenated.
Key Reproductive Features: iteroparous ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); fertilization (External ); oviparous
Male gouramies guard the froth nest and maintain it by producing new bubbles as older ones break down. If juveniles try to leave the nest early, the male transports them back by carrying them in his mouth and spitting them back. In some genera (Macropodus and Betta) mouthbrooding has been reported as well.
Parental Investment: male parental care
Els osfronèmids (Osphronemidae) és una família de peixos del subordre Anabantoidei, vulgarment anomenats gouramis. Altres esquemes classificatoris es refereixen a aquesta família com Polyacanthidae o Belontidae (exceptuant Osphronemus). Si bé Osphronemus gourami és pescat i criat per al consum humà, la importància econòmica d'aquesta família es vincula principalment a l'aquariofília, ja que inclou a alguns dels peixos d'aquari més populars, tals com Betta splendens (lluitador de Siam), Macropodus opercularis (peix paradís), Trichogaster leeri i Colisa lalia (colisa nana). Mitjançant la criança selectiva desenvolupada durant dècades han sorgit varietats d'aquari que es diferencien dels exemplars salvatges pel gran desenvolupament de les aletes imparells i per la intensitat de la seva coloració.
Els osfronèmids (Osphronemidae) és una família de peixos del subordre Anabantoidei, vulgarment anomenats gouramis. Altres esquemes classificatoris es refereixen a aquesta família com Polyacanthidae o Belontidae (exceptuant Osphronemus). Si bé Osphronemus gourami és pescat i criat per al consum humà, la importància econòmica d'aquesta família es vincula principalment a l'aquariofília, ja que inclou a alguns dels peixos d'aquari més populars, tals com Betta splendens (lluitador de Siam), Macropodus opercularis (peix paradís), Trichogaster leeri i Colisa lalia (colisa nana). Mitjançant la criança selectiva desenvolupada durant dècades han sorgit varietats d'aquari que es diferencien dels exemplars salvatges pel gran desenvolupament de les aletes imparells i per la intensitat de la seva coloració.
Guramovití (Osphronemidae) je čeleď sladkovodních paprskoploutvých ryb z jižní, jihovýchodní a východní Asie. Patří mezi labyrintky (podřád Anabantoidei), mohou tedy dýchat atmosférický kyslík pomocí nadžaberního orgánu, tzv. labyrintu. Čeleď guramovití se dělí na čtyři podčeledi – Belontiinae, Luciocephalinae, Macropodusinae a Osphroneminae.
podčeleď: Belontiinae
podčeleď: Luciocephalinae
podčeleď: Macropodusinae[3]
podčeleď: Osphroneminae
Guramovití (Osphronemidae) je čeleď sladkovodních paprskoploutvých ryb z jižní, jihovýchodní a východní Asie. Patří mezi labyrintky (podřád Anabantoidei), mohou tedy dýchat atmosférický kyslík pomocí nadžaberního orgánu, tzv. labyrintu. Čeleď guramovití se dělí na čtyři podčeledi – Belontiinae, Luciocephalinae, Macropodusinae a Osphroneminae.
Die Osphronemidae sind die artenreichste Familie der Labyrinthfische (Anabantoidei). Insgesamt gibt es über 130 Arten, von denen über 70 zur Gattung der Kampffische (Betta) gehören. Alle Osphronemidae leben im Süßwasser in langsam fließenden Flüssen, Seen, Teichen und Überschwemmungsgebieten von Pakistan und Indien bis Südostasien (westlich der Wallace-Linie und ursprünglich nicht auf den Philippinen), im östlichen China und in Korea.
Die meisten Vertreter sind klein, unter zehn Zentimeter lang, die kleinsten erreichen gerade einmal zwei Zentimeter, während der größte Riesengurami eine Länge von 70 Zentimeter erreicht. Der Körper ist langgestreckt oder oval, der Kopf große, der Unterkiefer vorstehend. Bei vielen Arten ist einer der Flossenstrahlen der Bauchflossen fadenförmig ausgezogenen und mit Geschmacksknospen besetzt. Alle Arten besitzen kleine Kammschuppen, die sehr dicht stehen. Pflugscharbein und Gaumenbein sind zahnlos, das Labyrinthorgan stark gefaltet. Die Rückenflosse ist in den meisten Fällen kurz, die Afterflosse dagegen sehr lang. Die Schwanzflosse ist leicht abgerundet oder gegabelt.
Die Osphronemidae kommen in stehenden oder langsam fließenden Gewässern vor, häufig in stark verkrauteten oder auch sauerstoffarmen Gewässern. Sie sind tagaktiv, bilden Kleinstreviere und ernähren sich vor allem von Anflugnahrung (Insekten oder Spinnentiere, die auf die Wasseroberfläche gefallen sind) Insektenlarven und Kleinkrebsen.
Alle Osphronemidae betreiben Brutpflege, die meisten bauen ein Schaumnest. Die relativ kleinen Eier sind leichter als Wasser (Schwimmeier) und steigen in das Schaumnest auf. Die bei den Schaumnestbauern meist sehr farbenfrohen Männchen oder beide Elternteile kümmern sich um die Eier. Die Riesenguramis bauen ein Nest aus Pflanzenmaterial und das Männchen übernimmt die Brutpflege. Die Mehrzahl der Kampffische (Betta), der Spitzkopfgurami (Ctenops nobilis), die Hechtköpfe (Luciocephalus) und Schokoladenguramis (Sphaerichthys) sind Maulbrüter, entweder brüten die Weibchen oder die Männchen. Da gleiche Fortpflanzungsstrategien in verschiedenen Taxa vorkommen, die nicht nah miteinander verwandt sind, müssen sie sich mehrmals unabhängig voneinander entwickelt haben.[1]
Der Name der Familie wurde zwischen 1995 und 2006 etabliert und löste den Namen Belontiidae ab[2]. Unter dem Namen Belontiidae enthielt die Familie dieselben Gattungen wie unter dem Namen Osphronemidae; lediglich die Gattung Osphronemus war in einer eigenen Familie eingeordnet. Außerdem war die Verteilung in Unterfamilien anders. Ein deutscher Name für diese Familie wird in der Literatur nicht gebraucht, wenn auch viele Vertreter den Namensbestandteil „Gurami“ tragen. Als Besonderheit gilt der Unterfamilienname „Macropodusinae“ (von griechisch: makros (μακρός) = groß und pus, podos (ποδός) = Fuß bzw. [Bauch-]Flosse), der eigentlich „Macropodinae“ heißen müsste, aber schon für die Familie der Kängurus (Macropodidae) vergeben ist.
Das folgende Diagramm zeigt die verwandtschaftlichen Beziehungen innerhalb der Osphronemidae.[1]
OsphronemidaeRiesenguramis (Osphroneminae)
Fadenfische (Trichogastrinae)
Die Osphronemidae werden in fünf Unterfamilien mit 14 Gattungen und etwa 135 Arten unterteilt.[3]
Die Fossilüberlieferung der Osphronemiden ist äußerst spärlich. Es existiert lediglich ein artikuliertes Fossil aus dem Mergel der Sangkarewang-Formation (spätes Eozän bis frühes Oligozän (vor 28,5 – 37 Mio. J.)) aus Sumatra. Es wurde der rezenten Art Osphronemus goramy zugeordnet. Zur Zeit der Fossilbeschreibung war O. goramy die einzige beschriebene Osphronemus-Art. Rüber et al. sind aber der Meinung, dass es nicht möglich ist, das Fossil einer rezenten Kronengruppe zuzuordnen, da die Entstehung der Osphronemidae, ermittelt mit Hilfe der Molekularen Uhr, in dieser Periode vermutet wird.[1]
Große Arten, vor allem die Riesenguramis, dienen als Speisefische, kleine, bunte Arten sind beliebte Aquarienfische.
Die Osphronemidae sind die artenreichste Familie der Labyrinthfische (Anabantoidei). Insgesamt gibt es über 130 Arten, von denen über 70 zur Gattung der Kampffische (Betta) gehören. Alle Osphronemidae leben im Süßwasser in langsam fließenden Flüssen, Seen, Teichen und Überschwemmungsgebieten von Pakistan und Indien bis Südostasien (westlich der Wallace-Linie und ursprünglich nicht auf den Philippinen), im östlichen China und in Korea.
Guramije su slatkovodne ribe iz porodice Osphronemidae. Kao i sve labirintovke, guramije posjeduju labirint, organ koji im omogućava udisanje atmosferskog kisika.
Porodicu guramija trenutno sačinjava devedeset vrsta, podjeljenih u petnaest rodova, koji su podijeljeni u četiri podporodice. Porodica je nekada nazivana Polyacanthidae, a pojedine vrste nekada smještane u porodicu Anabantidae sada su dio porodice labirintovki.
Većina riba iz porodice Osphronemidae pokazuje određeni način brige o potomstvu. Neke labirintovke mlađ čuvaju u ustima, dok druge prave pjenasta gnijezda na površini vode.
Zahvaljujući intenzivnim bojama pojedinih vrsta, guramije su ušle u akvarijume širom svijeta. Međutim, guramije su izuzetno ljubomorne na sve ribe velastih peraja, koje doživljavaju kao konkurenciju, a posebno agresivne vrste poput sijamskih boraca znaju ubiti ribe koje doživljavaju kao suparnike.
கௌராமி மீன் (Gourami) இவை நன்னீர் மீன்களில் பேர்சிஃபார்மீசு என்ற வகையைச் சார்ந்த மீன் இனம் ஆகும். இவற்றின் பூர்வீகம் ஆசியாப் பகுதி நாடுகளான இந்தியா, பாக்கித்தான், மற்றும் மலாய் தீவுக்கூட்டம் துவங்கி வட-கிழக்கில் அமைந்துள்ளகொரியா வரைப் பரவியுள்ளது.
கௌராமி என்ற இந்த பெயர் சாவகம் மொழியிலிருந்து எடுக்கப்பட்டதாகும். தாவர உண்ணி மீன் வகையான இவை பெரிய வகை மீன்களுடன் வளர்க்கப்படுகின்றன. இவற்றில் இராட்சத கௌராமி, தடிப்பு உதடுடைய கௌராமி, குள்ளக் கௌராமி, [[முத்தமிடும் கௌராமி, முத்துக் கௌராமி, சொர்க்க மீன் எனப் பல வகைகள் உள்ளன. இதன் மேல் துடுப்பு நீட்டிக்கப்பட்டவையாக உள்ளது. இவற்றில் காணப்படும் மீன்களின் குஞ்சுகள் எப்போதும் பெற்றோரின் கவனிப்பிலேயே இருப்பதைக் காணமுடிகிறது. இவை சியாம் சண்டை மீன் போன்று குமிழி கூடு கட்டுகின்றன. இவை 15 பேரினத்துடன் 4 கிளை இனமாகப் பிரிக்கப்பட்டு 133 இனங்கள் பிரித்தறியப்பட்டு வகைப்படுத்தப்பட்டுள்ளது.
ஆண் பெண் குள்ளக் கௌராமி மீன்களில் உடல் வேறுபாட்டின் தோற்றம்
தங்க கௌராமியின் பிரித்தரிந்த தோற்றம்.
கௌராமி மீன் (Gourami) இவை நன்னீர் மீன்களில் பேர்சிஃபார்மீசு என்ற வகையைச் சார்ந்த மீன் இனம் ஆகும். இவற்றின் பூர்வீகம் ஆசியாப் பகுதி நாடுகளான இந்தியா, பாக்கித்தான், மற்றும் மலாய் தீவுக்கூட்டம் துவங்கி வட-கிழக்கில் அமைந்துள்ளகொரியா வரைப் பரவியுள்ளது.
கௌராமி என்ற இந்த பெயர் சாவகம் மொழியிலிருந்து எடுக்கப்பட்டதாகும். தாவர உண்ணி மீன் வகையான இவை பெரிய வகை மீன்களுடன் வளர்க்கப்படுகின்றன. இவற்றில் இராட்சத கௌராமி, தடிப்பு உதடுடைய கௌராமி, குள்ளக் கௌராமி, [[முத்தமிடும் கௌராமி, முத்துக் கௌராமி, சொர்க்க மீன் எனப் பல வகைகள் உள்ளன. இதன் மேல் துடுப்பு நீட்டிக்கப்பட்டவையாக உள்ளது. இவற்றில் காணப்படும் மீன்களின் குஞ்சுகள் எப்போதும் பெற்றோரின் கவனிப்பிலேயே இருப்பதைக் காணமுடிகிறது. இவை சியாம் சண்டை மீன் போன்று குமிழி கூடு கட்டுகின்றன. இவை 15 பேரினத்துடன் 4 கிளை இனமாகப் பிரிக்கப்பட்டு 133 இனங்கள் பிரித்தறியப்பட்டு வகைப்படுத்தப்பட்டுள்ளது.
గౌరామి మంచినీటి చేపల సమూహం. ఈ చేపలు ఆసియాకు చెందినవి - భారతదేశం, పాకిస్తాన్ ,కొరియాలో ఎక్కువగా కనిపిస్తూ ఉంటాయి.
గౌరామి ఫిష్ సుమారు 133 జాతులు గుర్తించబడ్డాయి.ప్రపంచంలో కొన్ని ప్రాంతాల్లో ఈ చేపను తింటారు
ಗೌರಾಮಿ ದಕ್ಷಿಣ ಏಷಿಯಾದಲ್ಲಿ ಕಂಡು ಬರುವ ಮೀನು.ಜಾವ,ಮಾರಿಷಸ್, ಭಾರತ,ಪಾಕಿಸ್ತಾನದಿಂದ ಹಿಡಿದು ಕೋರಿಯಾದವರೆಗೂ ಕಂಡುಬರುತ್ತದೆ.
ಅನಬ್ಯಾಂಟಿಡೀ ಕುಟುಂಬಕ್ಕೆ ಸೇರಿದ ಮೀನು. ಇದರ ವೈಜ್ಞಾನಿಕ ನಾಮ ಅಸ್ಫ್ರೋನೀಮಸ್ ಗೋರಾಮಿ ಎಂದು.ಇದರಲ್ಲಿ ಸುಮಾರು ೧೩೩ ಪ್ರಬೇಧಗಳನ್ನು ಗುರುತಿಲಾಗಿದೆ.
ಪಕ್ಕದಿಂದ ಪಕ್ಕಕ್ಕೆ ಚಪ್ಪಡೆಯಾದ ದೇಹ,ಈಜು ರೆಕ್ಕೆಯ ಬುಡದಲ್ಲಿ ಕಪ್ಪು ಮಚ್ಚೆ ಇದರ ಪ್ರಧಾನ ಲಕ್ಷಣ.ಕಿವಿರುಗೂಡಿನಲ್ಲಿ ಇರುವ ಸಹಾಯಕ ಶ್ವಸನ ಇಂದ್ರಿಯದಿಂದ ನೇರವಾಗಿ ಹೊರಗಿನ ವಾಯುವನ್ನು ಬಳಸಿಕೊಳ್ಳಬಲ್ಲದು.[೨]
ಇವುಗಳು ಸಿಹಿನೀರು ಮತ್ತು ಉಪ್ಪುನೀರು ಎರಡರಲ್ಲೂ ಜೀವಿಸಬಹುದಾದುದರಿಂದ ಸಾಕಣೆ ಮೀನಾಗಿ ಉಪಯುಕ್ತ.
ಇದನ್ನು ಅಲಂಕಾರಿಕ ಸಾಕಣೆಗೆ ಮೀನು ಪೆಟ್ಟಿಗೆಗಳಲ್ಲಿ ಉಪಯೋಗಿಸುತ್ತಾರೆ. ಆಹಾರ ಪದಾರ್ಥವಾಗಿ ಇಂಡೋನೇಷ್ಯಾ ಮುಂತಾದ ದೇಶಗಳಲ್ಲಿ ಉಪಯೋಗಿಸುತ್ತಾರೆ.
Siamese fighting fish (Betta splendens)
Female and male dwarf gouramis (Colisa lalia) showing sexual dimorphism
Paradise fish (Macropodus opercularis)
Giant gourami (Osphronemus goramy)
Three spot gourami (Trichopodus trichopterus)
ಗೌರಾಮಿ ದಕ್ಷಿಣ ಏಷಿಯಾದಲ್ಲಿ ಕಂಡು ಬರುವ ಮೀನು.ಜಾವ,ಮಾರಿಷಸ್, ಭಾರತ,ಪಾಕಿಸ್ತಾನದಿಂದ ಹಿಡಿದು ಕೋರಿಯಾದವರೆಗೂ ಕಂಡುಬರುತ್ತದೆ.
Gouramis, or gouramies /ɡʊˈrɑːmi/, are a group of freshwater anabantiform fish that comprise the family Osphronemidae. The fish are native to Asia—from the Indian Subcontinent to Southeast Asia and northeasterly towards Korea. The name "gourami", of Indonesian origin, is also used for fish of the families Helostomatidae and Anabantidae.
Many gouramis have an elongated, feeler-like ray at the front of each of their pelvic fins. All living species show parental care until fry are free swimming: some are mouthbrooders, like the Krabi mouth-brooding betta (Betta Simplex), and others, like the Siamese fighting fish (Betta splendens), build bubble nests. Currently, about 133 species are recognised, placed in four subfamilies and about 15 genera.
The name Polyacanthidae has also been used for this family. Some fish now classified as gouramis were previously placed in family Anabantidae. The subfamily Belontiinae was recently demoted from the family Belontiidae. As labyrinth fishes, gouramis have a lung-like labyrinth organ that allows them to gulp air and use atmospheric oxygen. This organ is a vital adaptation for fish that often inhabit warm, shallow, oxygen-poor water. Gouramis can live for 1-5 years.
The family Osphronemidae is divided into the following subfamilies and genera:[1][2]
Giant gouramis, Osphronemus goramy, or Kaloi in Malay language, are eaten in some parts of the world. In Maritime Southeast Asian countries, they are often deep-fried and served in sweet-sour sauce, chili sauce, and other spices. The paradise fish, Macropodus opercularis, and other members of that genus are the target of a cannery industry in China, the products of which are available in Asian supermarkets around the world. Gouramis are particularly found in Sundanese cuisine.[3]
In Malaysia, Indonesia, Thailand, Philippines, Brunei, gouramis are readily fished at streams, brooks, canal, rivers and many more large water area systems.
Numerous gourami species, such as the dwarf gourami, pearl gourami, are popular aquarium fish widely kept throughout the world. They are sought after due to their bright colours and relative intelligence, being able to recognise their owners and “greeting” them,[4] having a desire to explore the plants and rocks placed across their aquarium,[5] and displaying extensive paternal care with the males protecting the eggs until they hatch, and building a foam raft to keep them afloat.[5] As labyrinth fish, they will often swim near the top of the tank in order to breathe air.[6] As with other tropical freshwater fish, an aquarium heater is often used. Gouramis will eat either prepared or live foods. Some species can grow quite large and are unsuitable for the general hobbyist. Big Gouramis may become territorial with fish that are colourful and a considerable size to them, however that generally depends on the individual’s temperament as some gourami will be more tolerant of tankmates than others.[7][8] Gouramis may nip at other fish, and males should never be kept together as they will become aggressive.[6]
Generally regarded as peaceful, gouramis are still capable of harassing or killing smaller or long-finned fish. Depending on the species, adult and juvenile males have been known to spar with one another. Aggression can also occur as a result of overcrowding.
Gouramis have been housed with many species, such as danios, mollies, silver dollars, Neon tetras, and plecostomus catfish. Compatibility depends on the species of gourami and the fish it is housed with. Some species (e.g., Macropodus or Belontia) are highly aggressive or predatory and may harass or kill smaller or less aggressive fish; whereas, others (Parosphromenus and Sphaerichthys, for instance) are very shy or have specific water requirements and thus will be outcompeted by typical community fish.
Female and male dwarf gouramis (Trichogaster lalius) showing sexual dimorphism
Paradise fish (Macropodus opercularis)
Giant gourami (Osphronemus goramy)
Three spot gourami (Trichopodus trichopterus)
Gold gourami
color morph of Trichopodus trichopterus
The name "gourami" is used of several other related fish that are now placed in different families:
Gouramis, or gouramies /ɡʊˈrɑːmi/, are a group of freshwater anabantiform fish that comprise the family Osphronemidae. The fish are native to Asia—from the Indian Subcontinent to Southeast Asia and northeasterly towards Korea. The name "gourami", of Indonesian origin, is also used for fish of the families Helostomatidae and Anabantidae.
Many gouramis have an elongated, feeler-like ray at the front of each of their pelvic fins. All living species show parental care until fry are free swimming: some are mouthbrooders, like the Krabi mouth-brooding betta (Betta Simplex), and others, like the Siamese fighting fish (Betta splendens), build bubble nests. Currently, about 133 species are recognised, placed in four subfamilies and about 15 genera.
The name Polyacanthidae has also been used for this family. Some fish now classified as gouramis were previously placed in family Anabantidae. The subfamily Belontiinae was recently demoted from the family Belontiidae. As labyrinth fishes, gouramis have a lung-like labyrinth organ that allows them to gulp air and use atmospheric oxygen. This organ is a vital adaptation for fish that often inhabit warm, shallow, oxygen-poor water. Gouramis can live for 1-5 years.
Osphronemidae es una familia de peces del suborden de los anabántidos (laberíntidos) vulgarmente llamados gouramis o guramis.[1] Si bien Osphronemus gourami es pescado y criado para el consumo humano, la importancia económica de esta familia se vincula principalmente al acuarismo, ya que incluye a algunos de los peces de acuario más populares, tales como Betta splendens (luchador de Siam), Macropodus opercularis (pez paraíso), Trichogaster leeri y Colisa lalia (colisa enana). Mediante la crianza selectiva desarrollada durante décadas han surgido variedades de acuario que se diferencian de los ejemplares salvajes por el gran desarrollo de las aletas impares y por la intensidad de su colorido. Otros esquemas clasificatorios se refieren a esta familia como Polyacanthidae o Belontidae (exceptuando Osphronemus).
En general son peces pequeños, salvo los miembros del género Osphronemus, que pueden llegar a medir 80 cm de largo. Poseen cuerpo alargado y lateralmente comprimido, cubierto de escamas ctenoides. Las aletas impares están muy desarrolladas y muchos poseen un rayo de la aleta pélvica elongado.
Son originarios de Asia. Están distribuidos desde Pakistán e India hasta Corea y el archipiélago malayo. Habitan diversos ambientes acuáticos, en especial lagunas, charcas y cuerpos de agua temporarios con bajas concentraciones de oxígeno, lo cual soportan bien gracias a su órgano laberíntico, que les permite aprovechar el oxígeno atmosférico.
Existen unas 132 especies agrupadas en 14 géneros:[2]
Datos: Q726399
Especies: Osphronemidae
Osphronemidae es una familia de peces del suborden de los anabántidos (laberíntidos) vulgarmente llamados gouramis o guramis. Si bien Osphronemus gourami es pescado y criado para el consumo humano, la importancia económica de esta familia se vincula principalmente al acuarismo, ya que incluye a algunos de los peces de acuario más populares, tales como Betta splendens (luchador de Siam), Macropodus opercularis (pez paraíso), Trichogaster leeri y Colisa lalia (colisa enana). Mediante la crianza selectiva desarrollada durante décadas han surgido variedades de acuario que se diferencian de los ejemplares salvajes por el gran desarrollo de las aletas impares y por la intensidad de su colorido. Otros esquemas clasificatorios se refieren a esta familia como Polyacanthidae o Belontidae (exceptuando Osphronemus).
Osphronemidae arrain pertziformeen familia da, Asiako ur gezatan bizi dena.[1]
Egun familiak gutxienez 132 espezie ditu, 14 generotan banaturik:[2]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Osphronemidae arrain pertziformeen familia da, Asiako ur gezatan bizi dena.
Rihmakalat (Osphronemidae) on labyrinttikaloihin kuuluva kalaheimo. Ne ovat saaneet nimensä tuntoherkistä rihmoista, joilla ne tunnustelevat ympäristöä ja lajitovereitaan.[2] Näitä makean veden kaloja esiintyy Intiasta ja Pakistanista Malaijien saaristoon ja Korean niemimaalle ulottuvalla alueella. Joitakin värikkäitä lajeja pidetään akvaarioissa. Rihmakalat rakentavat kelluvan pesän veden pinnan tuntumaan vesikasveista ja vaahtokuplista. Kutu tapahtuu pesän alla ja vettä kevyemmät mätimunat nousevat pintaan vaahtopesän suojaan.[2]
Heimoon kuuluu 49 lajia, jotka jaetaan 13 sukuun.[3]
Heimo jakautuu neljäksi alaheimoiksi:
Rihmakalat (Osphronemidae) on labyrinttikaloihin kuuluva kalaheimo. Ne ovat saaneet nimensä tuntoherkistä rihmoista, joilla ne tunnustelevat ympäristöä ja lajitovereitaan. Näitä makean veden kaloja esiintyy Intiasta ja Pakistanista Malaijien saaristoon ja Korean niemimaalle ulottuvalla alueella. Joitakin värikkäitä lajeja pidetään akvaarioissa. Rihmakalat rakentavat kelluvan pesän veden pinnan tuntumaan vesikasveista ja vaahtokuplista. Kutu tapahtuu pesän alla ja vettä kevyemmät mätimunat nousevat pintaan vaahtopesän suojaan.
Heimoon kuuluu 49 lajia, jotka jaetaan 13 sukuun.
Les Osphronemidae forment une famille de poissons d'eau douce de l'ordre des Perciformes. Ce sont des poissons que l'on trouve en Asie, depuis le Pakistan et l'Inde jusqu'à l'Insulinde et la Corée. Ce sont généralement des poissons aplatis transversalement, avec un long rayon en avant de la nageoire pelvienne et qui prennent soin de leurs petits.
Liste des sous-familles selon FishBase :
Gourami nain : femelle et mâle montrant le dimorphisme sexuel
Les Osphronemidae forment une famille de poissons d'eau douce de l'ordre des Perciformes. Ce sont des poissons que l'on trouve en Asie, depuis le Pakistan et l'Inde jusqu'à l'Insulinde et la Corée. Ce sont généralement des poissons aplatis transversalement, avec un long rayon en avant de la nageoire pelvienne et qui prennent soin de leurs petits.
Guramiji (Osphronemidae), porodica isključivo slatkovodnih riba iz reda grgečki, klasificirane podredu Anabantoidei. Sastoji se od 14 rodova sa 132 priznate vrste. To su ribe živopisnih boja koje žive po južnoazijskim rijekama u Indiji, Pakistanu, Malajskom arhipelagu i Koreji, koje su zbog svoje ljepote danas česte po akvarijima. najveća među njima je gigantski gurami (Osphronemus goramy) kjoji može narasti do 70 cm.
U fazi mriješčenja, mužjaci su jako teritorijalni.
Guramiji (Osphronemidae), porodica isključivo slatkovodnih riba iz reda grgečki, klasificirane podredu Anabantoidei. Sastoji se od 14 rodova sa 132 priznate vrste. To su ribe živopisnih boja koje žive po južnoazijskim rijekama u Indiji, Pakistanu, Malajskom arhipelagu i Koreji, koje su zbog svoje ljepote danas česte po akvarijima. najveća među njima je gigantski gurami (Osphronemus goramy) kjoji može narasti do 70 cm.
U fazi mriješčenja, mužjaci su jako teritorijalni.
La famiglia Osphronemidae comprende 126 specie di pesci d'acqua dolce appartenenti all'ordine Perciformes.
I pesci della famiglia sono diffusi in Asia, nelle acque dolci del Pakistan, dell'India, fino alla Corea e all'arcipelago malese. Sono stati interessati negli ultimi anni da importanti cambiamenti tassonomici (vedi capitolo Tassonomia).
La quasi totalità dei gourami presenta pinne ventrali allungate ed estremamente sottili (ad eccezione delle Betta) che hanno funzione tattile-olfattiva e sono di vitale importanza per il pesce, che si sposta muovendo queste appendici per saggiare lo spazio e gli eventuali oggetti o pesci presenti dinnanzi a sé.
Il nome scientifico sottolinea la caratteristica suddetta: Osphronemidae (Osphra- in greco, che significa olfatto (odorare) e -nema, (filamento) significa a grandi linee filamento olfattivo.
Le oltre 50 specie del genere Betta sono meno conosciute dei Pesci combattenti, loro specie "cugine". Tuttavia sono pesci estremamente interessanti, con corpo cilindriforme, lunga pinna anale, coda arrotondata (alcune specie presentano inoltre una punta a lancia) e pinna dorsale arretrata e a semicerchio. La bocca è rivolta verso l'alto.
Tra le Betta, i cosiddetti Pesci siamesi combattenti sono gli Osfronemidi più conosciuti al mondo per via della forte aggressività che esiste tra gli individui maschi. In natura questi pesci evitano di incontrarsi frequentemente tra maschi poiché l'incontro tra i due porta solitamente ad uno scontro fisico per il possesso di femmine o di territorio. I pesci combattenti scientificamente si chiamano Betta splendens e le varietà in commercio, con lunghe pinne a velo splendidamente colorate con riflessi metallici, sono frutto delle selezioni che l'uomo ha compiuto negli ultimi decenni. La specie originaria presenta una livrea estremamente vivace ma senza pinne a velo (si pensa sia un'ulteriore evoluzione del Betta imbellis. La femmina di queste due specie è più smorta, con testa bruna e corpo iridescente, dal rossastro al blu-verde (che cambia tuttavia in un bruno striato se il pesce è spaventato). L'aggressività di questi pesci è così conosciuta che in Tailandia vengono organizzati addirittura combattimenti con scommesse.
Piccolo gruppo di pesci appartenenti al genere Macropodus, molto appariscenti, con corpo lungo e pinne appuntite. Livree coloratissime. Di grande interesse acquariofilo.
Conosciuti e apprezzati sia dagli acquariofili di tutto il mondo che dagli abitanti del sud-est asiatico (che ne pescano alcune specie come cibo).
Lo stesso argomento in dettaglio: Specie di Osphronemidae. Inizialmente la famiglia comprendeva un genere (Osphronemus) e 3 specie. Negli ultimi anni agli Osfronemidi furono uniti i pesci appartenenti alla dissolta famiglia dei Belontidi (i Trichogaster, a loro volta ex Anabantidi) e dei Luciopercidi. Dal 2004 gli Osfronemidi contano 126 specie (16 generi) divise in 4 sottofamiglie:
La famiglia Osphronemidae comprende 126 specie di pesci d'acqua dolce appartenenti all'ordine Perciformes.
Guraminės, guramiai (lot. Osphronemidae, Belontiidae, angl. Gouramies, vok. Fadenfische) – ešeržuvių (Perciformes) gėlavandenių žuvų šeima, kurioje yra daug akvariumuose auginamų žuvų rūšių.
Šeimoje yra 15 genčių ir apie 96 rūšys.
Šeimos sistematika nenusistovėjusi. Dabar išskiriami 4 pošeimiai.
Baltakraštis gaidukas (Betta albimarginata)
Siaminis gaidukas (Betta splendens)
Storalūpė koliza (Colisa labiosa)
Mažasis guramis (Colisa lalia)
Macropodus erythropterus
Didysis guramis (Osphronemus goramy)
Medspalvė koliza (Colisa chuna)
Melsvasis guramis (Trichogaster trichopterus)
Guraminės, guramiai (lot. Osphronemidae, Belontiidae, angl. Gouramies, vok. Fadenfische) – ešeržuvių (Perciformes) gėlavandenių žuvų šeima, kurioje yra daug akvariumuose auginamų žuvų rūšių.
Šeimoje yra 15 genčių ir apie 96 rūšys.
Echte goerami's (Osphronemidae) vormen een familie van baarsachtige zoetwatervissen.
Ze worden aangetroffen in Azië, van Pakistan en India tot Maleisië en Korea.
Sommige soorten uit deze familie broeden hun eieren uit in hun bek, andere bouwen een nest.
Er worden ruim 90 soorten onderscheiden, onderverdeeld in vier onderfamilies en vijftien geslachten. Voor deze familie werd ook de naam Polyacanthidae gebruikt en sommige soorten werden eerder in de familie Anabantidae (Anabantidae) geplaatst. De onderfamilie Belontiinae (Belontiinae) is gedegradeerd van familie Belontiidae tot een onderfamilie van de echte goerami's.
Er zijn ongeveer 96 soorten in ongeveer 15 geslachten.
Echte goerami's (Osphronemidae) vormen een familie van baarsachtige zoetwatervissen.
Guramier (Osphronemidae) er en gruppe ferskvannsfisker[1] i gruppen labyrintfisker. Den naturlige utbredelsen er på det asiatiske kontinent fra Pakistan og India til den malaysiske øygruppen og i nordøst mot Korea.
Mange guramier har en forlenget stråle foran på bukfinnene. Mange arter har yngelpleie: noen er munnrugere, mens andre er skumredebyggere. Det er ca. 90 arter i fire underfamilier og rundt 13 slekter.
Navnet Polyacanthidae har også blitt brukt om denne familien. Noen av fiskene som nå klassifiseres som guramier hørte tidligere til i familien Anabantidae. Underfamilien Belontiinae ble nylig opprettet under familien Belontiidae.
De eldste fossilfunnene er fra paleogen.[1]
Navnet «gurami» brukes på flere andre labyrintfisker som nå ligger under andre familier:
Guramier (Osphronemidae) er en gruppe ferskvannsfisker i gruppen labyrintfisker. Den naturlige utbredelsen er på det asiatiske kontinent fra Pakistan og India til den malaysiske øygruppen og i nordøst mot Korea.
Mange guramier har en forlenget stråle foran på bukfinnene. Mange arter har yngelpleie: noen er munnrugere, mens andre er skumredebyggere. Det er ca. 90 arter i fire underfamilier og rundt 13 slekter.
Navnet Polyacanthidae har også blitt brukt om denne familien. Noen av fiskene som nå klassifiseres som guramier hørte tidligere til i familien Anabantidae. Underfamilien Belontiinae ble nylig opprettet under familien Belontiidae.
De eldste fossilfunnene er fra paleogen.
Multimedia w Wikimedia Commons Guramiowate[potrzebny przypis] (Osphronemidae) – rodzina słodkowodnych ryb okoniokształtnych (Perciformes), zaliczana do błędnikowców. Obejmuje około 170 gatunków klasyfikowanych w 4 podrodzinach[2]. Wiele gatunków z tej rodziny jest przedmiotem handlu na potrzeby akwarystyki, m.in, gurami, beloncje, bojowniki i prętniki.
Pakistan oraz Indie, po Azję Południowo-Wschodnią[3]. Większość zasiedla wody stojące, często o bardzo niskiej zawartości tlenu. Znane są też gatunki występujące w szybko płynących strumieniach[4].
Ciało guramiowatych jest silnie bocznie spłaszczone, płetwy wydłużone. W otworze gębowym brak zębów. Łuski ktenoidalne. Guramiowate mają dodatkowy narząd oddechowy, tzw. labirynt, umożliwiający rybom oddychanie powietrzem atmosferycznym pobieranym z powierzchni wody.
W biologii rozrodu przedstawicieli tej rodziny stwierdzono dwie taktyki rozrodcze. W jednej grupie są gatunki składające jaja do pienistych gniazd budowanych przez samca pod powierzchnią wody. Takie gniazda chronią ikrę przed drapieżnikami, jednocześnie zapewniając jej dostęp do tlenu rozpuszczonego w przypowierzchniowej warstwie wody[4]. Drugą, mniejszą grupę stanowią gębacze[5], gatunki opiekujące się ikrą i wylęgiem, przy czym inkubacja ikry często odbywa się w pysku samca.
Klasyfikacja błędnikowców (zwanych też labiryntowcami) ulegała wielu zmianom na przestrzeni ostatnich lat. Poniżej przedstawiono stan według danych zgromadzonych w Catalog of Fishes (wersja z lipca 2012)[6]:
Rodzaje zgrupowane w tej rodzinie są zgrupowane w podrodzinach Belontiinae, Luciocephalinae, Macropodusinae, Osphroneminae:
Belontia — Betta — Ctenops — Luciocephalus — Macropodus — Malpulutta — Osphronemus — Parasphaerichthys — Parosphromenus — Pseudosphromenus — Sphaerichthys — Trichogaster — Trichopodus — Trichopsis
Guramiowate[potrzebny przypis] (Osphronemidae) – rodzina słodkowodnych ryb okoniokształtnych (Perciformes), zaliczana do błędnikowców. Obejmuje około 170 gatunków klasyfikowanych w 4 podrodzinach. Wiele gatunków z tej rodziny jest przedmiotem handlu na potrzeby akwarystyki, m.in, gurami, beloncje, bojowniki i prętniki.
Osphronemidae é uma família de peixes da subordem Anabantoidei. O grupo inclui algumas espécies muito populares em aquarismo como o Betta splendens.
Sphaerichthyos osphromenoides (Čokoladni gurami)
Helostoma temmincki (Bledi gurami)
Trichopsis vittatus (godrnjavček)
Guramiji (Trichogasterinae) vrsta rib, ki so poddružina labirintovcev. Z okoli 20 vrstami poseljujejo sladke vode južne in jugovzhodne Azije.
Veliki so od 4 do 50 cm, telo imajo bočno sploščeno, pogosto pisano obarvano, trebušne plavutiso podaljšane v nitasta trakova, na katerih so čutnice za okus. Za večino je značilna gradnja penastega gnezda in skrb za zarod.
čokoladni gurami (Sphaerichthyos osphromenoides) zraste do 6 cm in je čokoladno do rdeče rjavo obarvan. Telo ima številne svetlo rumene do belkaste prečne proge in veliko, rjavo, rumeno lisasto predrepno plavut. Trebušne plavuti so rumenkaste. Živi na Malajskem polotoku in Sumatri.
Bledi gurami (Helostoma temmincki), ki mu neredko pravijo tudi zaljubljeni gurami.Zanje je značilno ˝Poljubljanje˝, poseben način obnašanja, do katerega pride pri medsebojnih bojih ali snubljenju. Do 30 cm velike, rumeno zelene, temno vzdolžno progaste ribice Živijo v Indiji in na Velikih Sundskih otokih, kjer jih radi jedo. V ujetništvu izgubijo svoje naravne barve in postanejo blede.
Godrnjavček (Trichopsis vittatus) Majhna riba 6 cm dolga, je rjavkasto do rumenkasto obarvana in ime je dobila zaradi svojega oglašanja. Zlasti med drstenjem se samčki med boji oglašajo tako močno, da jih lahko slišimo tudi na večje razdalje.
Guramiji (Trichogasterinae) vrsta rib, ki so poddružina labirintovcev. Z okoli 20 vrstami poseljujejo sladke vode južne in jugovzhodne Azije.
Guramier (Osphronemidae) är en familj bland labyrintfiskarna.
Det finns drygt 130 arter av guramier, bland dem många akvariefiskar såsom kampfisk, blå gurami (med odlingsvarianterna marmorgurami och guldgurami), dvärggurami och honungsgurami, men också viktiga matfiskar såsom jättegurami ([Osphronemus goramy]]). De flesta guramier är allätare. I akvarium äter de alla typer av standardfoder. De flesta är trevliga och lättskötta och kan hållas i ett sällskapsakvarium.
Ordet gurami är malajiska för "sötvattenkarp" och har sin rot i det javanesiska ordet graméh.
Vissa guramier är munruvare, men de flesta arter i denna familj är skumbobyggare och bygger ett stort skumbo i vilket rommen läggs. Denna vaktas sedan av hanen. Om inte akvariet är väldigt stort (minst 120 cm) bör honan flyttas till annat akvarium efter leken, eftersom hanen kan vara ganska aggressiv mot henne. Ynglen är hos de flesta arter mycket små vid kläckningen, men kan oftast födas upp med infusorier och hjuldjur. Akvariet skall vara tätt planterat med växter men ha ett fritt simutrymme och många flytväxter. Guramier trivs bäst i ett lågt akvarium där det finns gömställen bland stenar och rötter.
Guramier (Osphronemidae) är en familj bland labyrintfiskarna.
Det finns drygt 130 arter av guramier, bland dem många akvariefiskar såsom kampfisk, blå gurami (med odlingsvarianterna marmorgurami och guldgurami), dvärggurami och honungsgurami, men också viktiga matfiskar såsom jättegurami ([Osphronemus goramy]]). De flesta guramier är allätare. I akvarium äter de alla typer av standardfoder. De flesta är trevliga och lättskötta och kan hållas i ett sällskapsakvarium.
Сучасна класифікація осфронемових склалася на початку XXI ст. Вона базується на морфологічних ознаках[1] і даних молекулярного аналізу[2].
Осфронемові є найбільшим підрозділом лабіринтових риб. Родина включає 4 підродини, 14 родів і близько 130 видів[3][4][5]:
Слід зазначити, що монофілія підродини луціоцефалових не була підтверджена жодним з молекулярних аналізів. Із цієї групи випадають роди Trichopodus і Trichogaster, які натомість виявили генетичну спорідненість з представниками підродини макроподових[2]. Була висунута пропозиція утворити з цих двох родів ще одну підродину трихогастерових (Trichogastrinae)[5]. У той же час монофілія решти чотирьох родів луціоцефалових не викликає сумнівів.
Осфронемові помітно різняться за розмірами та формою тіла і плавців. Більшість видів — це дрібні риби, довжина яких не перевищує 10 см. Виключення становлять гурамі з роду Osphronemus довжиною до 70-80 см. У той же час стандартна довжина крихітної рибки Parosphromenus ornaticauda становить лише 19 мм[2]. Белонтії, макроподи, сферихти, ктенопси, трихогастери, трихоподи мають порівняно високе, стиснуте з боків тіло овальної форми. Бійцівські рибки, трихопси помітно нижчі й товщі.
Багато видів мають тонкі й сильно витягнуті черевні плавці. У представників родів Trichogaster і Trichopodus вони трансформовані в рухливі ниткоподібні «вуса», що мають сенсорними клітини й виконують роль органу дотику, за допомогою якого риби досліджують все, що їх оточує.
Рядом унікальних властивостей відрізняються представники роду Luciocephalus. Серед них щукоподібна форма з винятково довгою головою й глибоко вирізаним ротом, відсутність твердих променів у спинному та анальному плавцях, відсутність плавального міхура.
Всі представники родини мають спеціалізований лабіринтовий орган. Він розташований у надзябровій порожнині й дозволяє рибам використовувати для дихання атмосферне повітря. Лабіринтовий орган — це додатковий орган дихання, який функціює разом із зябрами й дозволяє рибам жити у бідних на кисень водоймах.
Осфронемові — це тропічні прісноводні риби. Мешкають серед густої рослинності у стоячих водоймах або на ділянках річок із млявою течією. Риби періодично спливають до поверхні, щоб зробити черговий ковток атмосферного повітря.
Більшість видів — всеїдні. Щукоголови з роду Luciocephalus є типовими хижаками, полюють рибу і комах. Певну частку раціону белонтій також становлять дрібні рибки.
Гурамі з родів Trichogaster і Trichopodus можуть влаштовувати своєрідне полювання на комах, що літають над поверхнею води. Вони стоять біля поверхні, очікуючи на здобич, а тоді збивають її струменем води, що випускають з рота, і підхоплюють жертву, що впала на поверхню води. Макроподи іноді просто вистрибують із води, хапаючи комах над поверхнею.
Всі представники родини осфронемових виявляють батьківську турботу. При цьому вони демонструють таке різноманіття поведінки з догляду за потомством, яке важко зустріти у будь-якої іншої групи риб.
Більшість видів будує під час нересту гніздо з піни, в якому проходить інкубація ікри. Будівництвом гнізда займається самець. Він випускає дрібні бульбашки повітря, змащуючи їх оболонку слиною. Гніздо допомагає зберегти ікру в брудній болотяній воді.
Кожний вид робить гніздо за «власним проектом». Макроподи й бійцівські рибки будують гніздо чисто з бульбашок, гурамі з родів Trichogaster і Trichopodus для свого великого плоского гнізда можуть використовувати шматочки рослин. Всі ці види влаштовують гніздо на поверхні води. Також на поверхні води, але під листком рослини, будують гніздо белонтії. Представники родів Trichopsis, Malpulutta, Parosphromenus, Pseudosphromenus, Osphronemus не мають чітко визначеного місця для побудови гнізда і, залежно від умов, воно може розташовуватись під листком, що знаходиться на поверхні, в товщі води або в печерці.
З початком будівництва гнізда самець займає територію навколо нього й агресивно захищає її. Закінчивши свою роботу, він перестає відганяти самку, навпаки, запрошує її до гнізда, виконуючи при цьому ритуальний танок. Маленький самець гурамі-буркуна супроводжує свій танок звуками, схожими на тихе гарчання собаки.[6] Звуки виникають від того, що риба переганяє повітря з лабіринту в ротову порожнину й назад.
Нерест відбувається під гніздом. Самець обіймає самку своїм тілом, перевертає й стискає її, при цьому риби викидають ікру та молочко. Ікринки спливають на поверхню, ті, що не потрапили до гнізда, самець збирає ротом і випльовує на місце. Іноді він дозволяє самці допомагати йому. Навіть ті ікринки, що відразу потрапили в піну, самець ще раз втягне у рот і виплюне, щоб змити з них мікроорганізми. Крім механічного очищення, це й своєрідне дезінфікування ікри, адже слина лабіринтових риб має здатність вбивати збудників хвороб.[6]
Після нересту в гнізді залишається від 300—500 (ляліуси, медові гурамі, півники) до 1000—2000 ікринок (макроподи, великі гурамі). Як правило, самець доглядає за гніздом та ікрою й охороняє їх. Маленький вартовий нападає на кожного, хто наблизиться до гнізда. Найкращими батьками серед лабіринтових є макроподи і парасфромени. У них батько продовжує доглядати за потомством навіть після того, як мальки попливуть, а за його відсутності догляд за потомством доволі кваліфіковано перебирає на себе самка. У белонтій під час догляду за потомством утворюється сім'я. Самець доглядає за гніздом та ікрою, а самка охороняє околиці гнізда.
Деякі види бійцівських рибок, що походять з проточних водойм, інкубують ікру у роті; у них це робить самець. Активною стороною під час нересту, як правило, буває самка. Дуже цікаво спостерігати ритуал передачі ікри з рота у рот від самки до самця. Інкубують у роті ікру також представники родів Ctenops, Luciocephalus, Sphaerichthys, Parasphaerichthys. У сферихтів ікру виношує самка. Ця група осфронемових є менш продуктивною, риби відкладають лише 40-80 ікринок за нерест.
Залежно від виду, через 1—3 доби після нересту з ікри вилуплюються маленькі личинки, вони виснуть під гніздом хвостиком донизу. Ще за 2—5 діб у них закінчуються запаси жовткових мішечків, і личинки перетворюються на мальків, починають вільно плавати й самостійно харчуватися. Цікаво, що в перші дні знайти їжу їм допомагає гніздо. Рослинні частинки, слина, яка містить білки й втрачає до цього часу свої бактерицидні властивості, починають розкладатися. Під гніздом збираються хмари інфузорій, коловерток, дрібних черв'яків. Скупчення дрібних істот малеча знаходить і серед коріння рослин, що плавають на поверхні.
Лабіринт починає допомагати малькам дихати через З—5 тижнів після народження.[6] При цьому змінюється їхня поведінка, рибки регулярно спливають до поверхні води й ковтають повітря. Молодь лабіринтових риб росте швидко й у віці кількох місяців набуває дорослого забарвлення. Дрібні лабіринтові визрівають у 7—8 місяців, більші — трохи пізніше.
Завдяки своїм невеликим розмірам, яскравому забарвленню та цікавій поведінці більшість представників родини підходять для утримання в акваріумі. Серед такі популярні види акваріумних риб як півники (Betta splendens), плямисті (Trichopodus trichpterus) та перлинні (Trichopodus leerii) гурамі, ляліуси (Trichogaster lalius), макроподи (Macropodus opercularis), медові гурамі (Trichogaster chuna) та ін.
Крім того, гурамі у себе на батьківщині є важливим джерелом їжі, місцеве населення дуже цінує їх ніжне м'ясо. Найбільші види, такі як гігантський гурамі (Osphronemus gourami) і бурий гурамі (Trichopodus pectoralis) є промисловими рибами. Їх не лише ловлять місцеві рибалки, а й вирощують на рибницьких фермах, найбільше в Таїланді. Риб смажать, готують з них юшку, а також солять і висушують й експортують у такому вигляді.
Утримання осфронемових в акваріумах має певні особливості, але у більшості випадків не становить проблем. Завдяки додатковому диханню вони можуть жити в невеличких акваріумах, хоча все ж слід зважати на розміри окремих видів. Більшість видів звикло жити серед рослин, тримаються у схованках, в пустому акваріумі вони почувають себе невпевнено, стають лякливими. Рослинність в акваріумі повинна бути доволі густою, бажана наявність коріння, корчів, рослин, що плавають на поверхні.
Більшість гурамі є спокійними і мирними рибами, яких можна тримати у спільному акваріумі. Сусідами не можуть бути активні й агресивних риб, такі як, наприклад, барбуси. Також не можна тримати разом споріднені види осфронемових, адже вони конкуруватимуть між собою.
Нерестовищем для осфронемових може бути невеликий акваріум. Його заповнюють на 3/4 старою акваріумною водою і на 1/4 м'якою свіжою водою. Рівень води 7—15 см для невеликих видів риб і 20 см — для великих. З дрібнолистих рослин створюють схованку для самки. Коли все готове, до нерестовища висаджують пару риб і підвищують температуру води на 2—3°С. Відразу після закінчення нересту самку слід виловити з нерестовища, інакше самець може її вбити.
Трапляється, що самець не набув батьківських інстинктів або йому заважають несприятливі умови, і він кидає гніздо та з'їдає ікру. Такого самця треба негайно висадити з нерестовища. Ікра розвиватиметься самостійно. Щоб вона не загинула від грибкових хвороб, у воду додають 2—3 краплі 1 %-ного розчину метиленового синього на кожний літр води.
Тільки-но мальки попливуть і почнуть їсти, самця треба висадити. Вигодувати мальків у перші дні слід інфузоріями, коловертками та іншими найдрібнішими кормами. Через 8—12 днів їм дають циклопів. Їжі у виростковому акваріумі повинно бути багато, щоб мальки плавали серед неї. Кожних два дні 2/3 об'єму води обережно замінюють на свіжу. Коли мальки дихають тільки зябрами, рівень води в нерестовищі зберігається невисоким, а воду постійно продувають дуже дрібними бульбашками повітря. Не можна в цей час знижувати температуру води. Коли мальки почали дихати за допомогою лабіринту, можна підвищити рівень води й поступово, на 1—2 °C на тиждень, знижувати температуру. Якщо ріст молоді нерівномірний, то більші мальки можуть поїсти менших. Запобігти цьому можна, сортуючи мальків за розміром.
Họ Cá tai tượng (danh pháp Osphronemidae)[2] gồm các loài cá nước ngọt thuộc Bộ Cá vược. Cá có nguồn gốc từ châu Á.
Có khoảng 96 loài ở 15 chi:
Họ Cá tai tượng (danh pháp Osphronemidae) gồm các loài cá nước ngọt thuộc Bộ Cá vược. Cá có nguồn gốc từ châu Á.
Osphronemidae Bleeker, 1859
Подсемейства
Макропо́довые[1], или гура́миевые[1] (лат. Osphronemidae) — семейство лучепёрых рыб из подотряда лабиринтовых. Название гура́ми применяют ко многим видам этого семейства, но в узком смысле его используют для обозначения представителей рода Trichogaster. Взрослые рыбы достигают в длину от 2 мм (Parosphromenus ornaticauda) до 70 см (гигантские гурами рода Osphronemus)[2]. Естественная область распространения — Юго-Восточная Азия: полуостров Индокитай, полуостров Малакка, острова Калимантан, Суматра, Ява.
В семействе насчитывают 86 видов, разделяемых на 14 родов и 4 подсемейства[3][1]:
Гены митохондриальной ДНК, включая цитохром b[en], 12S[en] рРНК, тРНК валина (tRNA Val) и 16S рРНК, были секвенированы у 57 видов, представляющих 19 родов лабиринтовых рыб, — от Luciocephalus pulcher до Betta и Trichopterus. Дополнительно у 21 вида получены частичные последовательности ядерного гена RAG1.
Исследование подтвердило классификацию рода Luciocephalus (имеющего противоречивое таксономическое положение) вместе с Parasphaerichthys, Ctenops и Sphaerichthys, характеризующихся спирально-ребристой поверхностью икринок, в подсемействе Luciocephalinae. Определены филогенетические взаимоотношения четырёх подсемейств — Osphroneminae, Belontiinae, Macropodusinae и Luciocephalinae — в семействе макроподовых (Osphronemidae). В частности, показано, что Belontiinae более близки Osphroneminae, а Luciocephalinae расположены ближе к Macropodusinae[2].
Макропо́довые, или гура́миевые (лат. Osphronemidae) — семейство лучепёрых рыб из подотряда лабиринтовых. Название гура́ми применяют ко многим видам этого семейства, но в узком смысле его используют для обозначения представителей рода Trichogaster. Взрослые рыбы достигают в длину от 2 мм (Parosphromenus ornaticauda) до 70 см (гигантские гурами рода Osphronemus). Естественная область распространения — Юго-Восточная Азия: полуостров Индокитай, полуостров Малакка, острова Калимантан, Суматра, Ява.
絲足鱸科下分4亞科14個屬，如下：
この項目では、魚について説明しています。音楽業賞については「グラミー賞」をご覧ください。 .jpg)
分類 界 : 動物界 Animalia 門 : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata 綱 : 条鰭綱 Actinopterygii 目 : スズキ目 Perciformes 亜目 : キノボリウオ亜目 Anabantoidei 科 : オスフロネムス科 Osphronemidae 亜科 グラミー、またはグーラミー（ジャワ語 graméh、マレー語 gurami、英語 gourami）は、魚類スズキ目キノボリウオ亜目の主にオスフロネムス科（一部例外あり）に分類される複数種の総称である。
グラミーと呼ばれる種は、数十種が知られる。アジア、インドからマレー半島、東南アジア島嶼部などに分布し、すべて淡水または汽水に生息する。
キノボリウオ亜目の魚の特徴として、鰓蓋内部の鰓のすぐ上に、よく発達した上鰓器官をもつ。これはその形状から迷宮器官、迷路器官と呼ばれ、英語名も labyrinth である。この上鰓器官では空気呼吸が可能で、これにより水中の溶存酸素量が少ない環境下でも生息できる。
卵を口の中で孵化させる種（マウスブルーダー）や、気泡を吐いて集め、泡でできた巣（泡巣、バブルネスト）をつくって産卵する種類などがいて、繁殖行動は興味深い。
腹ビレが変化して、体の下方向に糸状に細長く伸びており、腹部から1対の触角が出ているように見える。
ゴクラクギョ亜科・トガリガシラ亜科（以前はゴクラクギョ科に含められていた）に属する魚は、グラミーと呼ばれる魚以外に、ベタ類、ゴクラクギョ（パラダイスフィッシュ）類などがある。グラミーはベタやゴクラクギョに比べて体高が高い傾向がある。
オスフロネムス亜科には、非常に大型になるジャイアントグラミーなどが含まれる。ゴクラクギョ亜科やトガリガシラ亜科の多くの種は10 cm 以下程度の小型種だが、オスフロネムス亜科には 80 cm 程度まで大きくなる種もいる。
オスフロネムス科ではないがヘロストマ科にはやや大型のグリーンキッシンググラミーがいる。
10種ほどがある。どれも形態が似ており、これらの種を区別せずまとめてリコリスグラミーと呼ぶ場合も多い。学名の種小名を付けて、リコリスグラミー・ナギーのように呼んで区別することもある。
3種が含まれる。
1属数種のみが含まれる。
（キッシングフィッシュ）
1属1種のみが含まれる。
グラミー、またはグーラミー（ジャワ語 graméh、マレー語 gurami、英語 gourami）は、魚類スズキ目キノボリウオ亜目の主にオスフロネムス科（一部例外あり）に分類される複数種の総称である。
버들붕어과 또는 오스프로네무스과(Osphronemidae)는 등목어목에 속하는 조기어류 과의 하나이다. 이전에는 농어목의 등목어아목으로 분류했으나 현재는 등목어목에 포함시킨다.[1] 벨론티아과(Belontiidae)를 ‘버들붕어과’로 부르기도 하나, 이는 최근 분류법에서 오스프로네무스과 밑의 벨론티아아과(Belontiinae)로 편입되었다.
다음은 베탕쿠르(Betancur) 등의 연구에 기초한 계통 분류이다.[1][2]
등목어류 등목어목 등목어아목 가물치아목 아시아낙엽고기아목 드렁허리목 걸장어아목 드렁허리아목 인도스토무스아목
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
.jpg)
.png)
