Наукова назва оходить від грец. μυοσωτίς — «мишаче вухо». Серед українських народних назв відомі «незабудь-мене», «люби-мене-не-покинь», «павині вічка», «очка жабині», «очка жаб'ячі»[3]. Вернакулярна назва утворена на ґрунті виразу «не забудь»; назва рослини зумовлена тим, що її квіти довго не в'януть, у зв'язку з чим їх звичайно дарують на пам'ять (на незабудь)[5].
Незабудки — здебільшого невеликі однорічні або багаторічні трав'янисті, зазвичай волосисті рослини. Стебла висотою 10–40 см. Квіти дрібні, як правило, блакитного кольору, але трапляються також рожеві й білі, зібрані в суцвіття. Віночок і чашечка 5-листочкові. Листки сидячі. Цвіте з травня до середини червня. Плоди — дрібні трикутно-овальні горішки, блискучі та гладкі. Схожість зберігають протягом 2—3 років.
Зустрічаються в Європі, Азії, Америці, Африці та Новій Зеландії. Існує близько 50 видів. Ростуть на полянах з вологим ґрунтом. Деякі види (наприклад, незабудка болотна) можна зустріти на берегах водойм, боліт, вздовж струмків.
