Історія
![src=]()
Група
Mammillaria napina витягнута з ґрунту з корінням
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Йозефом Антоном Пурпусом[de] (нім. Joseph Anton Purpus, 1860—1932) у 1912 році у виданні нім. «Nova Acta Physico-medica Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Naturae Curiosorum Exhibentia Ephemerides sive Observationes Historias et Experimenta».[2]
Етимологія
Видова назва походить від лат. napina — «ріпа».[3]
Ареал і екологія
Mammillaria napina є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Оахака і Пуебла. Рослини зростають на висоті від 2400 до 1700 метрів над рівнем моря у ксерофільному скребі на вапнякових схилах.
Морфологічний опис
Орган Опис Рослини поодинокі, рідко
кластеризуються, низько ростуть.
Коріння бульбове.
Стебло напівкулясте до кулястого, до 5 см заввишки і в діаметрі.
Епідерміс Маміли конічні, без молочного соку.
Ареоли Аксили з невеликою кількістю пуху або голі. Центральні
колючки колючки — зазвичай відсутня, рідко 1. Радіальні колючки 10-12, трохи зігнуті, скловидно-білі з жовтою основою, завдовжки 8-10 мм.
Квіти дзвоновидна, блідо-кармінова до рожевої, з помітним білуватим зевом, до 40 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони Зовнішні
пелюстки Внутрішні
пелюстки Тичинки Маточка Плоди безбарвні, бліді, занурені в стеблі рослини.
Насіння чорне.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
![src=]()
Mammillaria napina в культурі, прищеплена на
цереусі
Mammillaria napina входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, близьких до загрозливого стану (NT).
Вид має невеликі плямисті популяції з відносно низькою щільністю. За оцінками, загальна чисельність рослин становить 87 530 особин (2010). Дві субпопуляції мають менше 100 особин, а дві інші відомі субпопуляції зникли. Поточний тренд чисельності рослин зменшується. Вид перебуває під загрозою з боку недобросовісних збирачів, через дуже високий попит на ринку.
Вид зустрічається в біосферному заповіднику Теуакан-Куйкатлан.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Використання
Цей вид присутній у багатьох колекціях, а зразки були отримані з дикої природи через незаконний збір рослин.
Утримання в культурі
Це один з найбажаніших видів для колекціонерів, і попит на нього постійний через великі, найкрасивіші квіти серед всіх представників роду. Вид повільно зростає і непростий для вирощування. Насіння дозріває всередині тіла, так що їх важко зібрати, а якщо це вдається, то часто неохоче проростає.
Потребує обережного поливу, пухкої Ґрунтової суміші, що містить близько 50 % крупного піску або дрібного щебеню, і максимальної обережності при пересадках, щоб не пошкодити товсте коріння; при цьому потрібно використовувати суху суміш, а також не поливати перші два тижні після пересадки.
Див. також
Примітки
Література
-
Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
-
Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
-
Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
-
David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
-
John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
-
Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
-
Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
-
Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
-
Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
