Вігна промениста,[1][2] маш звичайний[2] (Vigna radiata (L.) R.Wilczek), інколи боби мунг, мунг-дхал, маш, золотиста квасоля — зернобобова культура, що широко вирощується в Південній Азії, зокрема в Індії, Бангладеш і Пакистані. Боби маленькі, зелені, овальної форми. Термін мунг походить з мови хінді.
Однорічна рослина. Стебло прямостояче, ребристе, заввишки 1,5 м, міцне, жорстке, волосисте. Самозапилювана рослина. Квіти жовті чи лимонно-жовті.
Плід — довгий вузький біб, циліндричної форми, опушений, вузький і довгий.
Насіння — дрібні жовті чи зелені, інколи в цяточку зерна.
Збирають боби, коли вони стають щільними і з хрускотом ламаються. Маш — культура тропічного й субтропічного клімату, тож потребує високої температури повітря. В основному вирощують маш у країнах Південно-східної Азії, а також у південних сухих районах Європи, США.
Боби машу містять цінну дієтичну клітковину, вітаміни групи В, мінерали (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор), близько 24 % білка. Особливо поширені серед вегетаріанців і прихильників здорового харчування.
Маш широко використовують у корейській, китайській, японській, індійській, тайській кухнях, його їдять цілим і подрібненим, а також пророщують.
В Азії з крохмалю бобів мунг роблять прозору локшину і вживають для желювання.
Сирий пророслий маш дещо нагадує зелений горошок, варений має м'який трав'яний смак з ніжним горіховим ароматом. Індійські йоги зерна машу відносять до легкої їжі, корисної для людей розумової праці і тих, хто медитує.
Харчова цінність на 100 г продукту Енергетична цінність 347 ккал Вода 9.05 g Вуглеводи 46.32 g Харчові волокна 16.3 g Жири 1.15 g Білки 23.86 g Зола 3.32 g
Вігна промениста, маш звичайний (Vigna radiata (L.) R.Wilczek), інколи боби мунг, мунг-дхал, маш, золотиста квасоля — зернобобова культура, що широко вирощується в Південній Азії, зокрема в Індії, Бангладеш і Пакистані. Боби маленькі, зелені, овальної форми. Термін мунг походить з мови хінді.