Багаторічна рослина, 40–70(90) см. Цибулина яйцеподібна. Стебло циліндричне, верхня половина безлиста. Цибулеподібний аромат. Листочки оцвітини пурпурні, з більш темною середньою жилкою, ≈5 мм довжиною. Листки короткі, ледве перевищують середину стебла. Суцвіття — щільний зонтик, розріджено квітучий, квітконоси досить довгі (5–20 мм) та різної довжини. Багато темно-фіолетові цибулини змішані з квітами. Квітка: дзвінчаста оцвітина, пурпурна, довжиною 4–7 мм; листочків оцвітини 6. Тичинки 6, залишаються всередині оцвітини. Плід — коробочка, насіння рідко розвивається[2][3].
Поширений у Європі й на південь через Туреччину до Ізраїлю[4][5].
В Україні вид зростає на луках, трав'янистих схилах, в чагарниках, іноді в посівах як бур'ян — У Карпатах (рівнинні райони), на Поліссі та в Лісостепу (в основному на Правобережжі). Харчова, вітамінна рослина[2].
Цибулини їстівні як сирі, так і варені. Вони схожі за смаком з часником (Allium sativum), але не настільки інтенсивні. Цибулини в основному використовують у салатах. У цибулі також є лікарські переваги. Вони покращують травлення й мають дезинфекційний ефект.