Das Flattnitz-Felsenblümchen, auch Fladnitzer Felsenblümchen (Draba fladnizensis) ist ein arktisch-alpin verbreiteter Vertreter der Felsenblümchen (Draba) und der Familie der Kreuzblütler (Brassicaceae).
Das Flattnitz-Felsenblümchen ist eine ausdauernde, krautige Pflanze. Es erreicht Wuchshöhen von 2 bis 5 cm. Die ganze Pflanze ist kahl. Die Stängel tragen außer den Grundblättern höchstens drei Stängelblätter. Der Stängel ist kahl oder nur am Grund behaart. Die Blätter sind am Rand und auf der Fläche einfach oder gabelig bewimpert, oder auf der Fläche kahl. Sternhaare fehlen.
Die Kronblätter sind weiß und 2 bis 3,5 mm lang. Blütezeit ist Juni bis August, die Bestäubung erfolgt durch Insekten oder Selbstbestäubung.
Der Fruchtstand ist kurz und oft doldentraubig. Die Schötchen-Frucht ist 3 bis 7 mm lang und 1,5 bis 2 mm breit.
Die Art besitzt die Chromosomenzahl 2n = 16.[1]
Das Flattnitz-Felsenblümchen besitzt eine arktisch-alpine Verbreitung. In den Alpen kommt es selten in der Steiermark, Kärnten, Salzburg, Tirol, Vorarlberg, Liechtenstein, Südtirol, Bayern und der Schweiz vor. Es wächst in der alpinen Höhenstufe in 1600 bis 3400 m über Silikat und Kalk in basenreichen Felsspalten und auf Felsgrus, vorwiegend in Gratlagen. Im Allgäu wächst es in Höhenlagen zwischen 1950 und 2455 Metern.[1]
Pflanzensoziologisch ist es eine Verbandscharakterart des Drabion hoppeanae.
Die ökologischen Zeigerwerte nach Landolt & al. 2010 sind in der Schweiz: Feuchtezahl F = 2+ (frisch), Lichtzahl L = 4 (hell), Reaktionszahl R = 2 (sauer), Temperaturzahl T = 1 (alpin und nival), Nährstoffzahl N = 1 (sehr nährstoffarm), Kontinentalitätszahl K = 4 (subkontinental).[2]
Das Art-Epithet bezieht sich auf die Flattnitz in Kärnten, von wo die Art durch Franz Xaver Freiherr von Wulfen erstbeschrieben wurde.
Das Flattnitz-Felsenblümchen, auch Fladnitzer Felsenblümchen (Draba fladnizensis) ist ein arktisch-alpin verbreiteter Vertreter der Felsenblümchen (Draba) und der Familie der Kreuzblütler (Brassicaceae).
Draba fladnizensis is a species of plant in the family Brassicaceae known by the common names arctic draba, Austrian draba, and white arctic whitlow-grass. It has a circumpolar distribution, occurring throughout the northern latitudes of the Northern Hemisphere. It is present in Europe, Asia, and North America from Alaska across northern Canada to Greenland. Its distribution extends south through the higher elevations in the Rocky Mountains to Colorado and Utah.[2][3] It is common and widespread in the Canadian Arctic Archipelago, occurring on several Arctic islands including Baffin, Devon, and Ellesmere Islands.[4] It is named after the Austrian village of Flattnitz, in the Gurktaler Alpen.[5]
This petite perennial plant grows at ground level, sometimes forming a mat around its caudex. The basal leaves have blades up to 1.6 centimeters long which are variable in shape. They have tiny hairs along the edges. There are sometimes one or two leaves on the short flowering stem. This grows a few centimeters tall and has two or more flowers in a raceme. The flower has white petals no more than 2.5 millimeters long and greenish or purplish sepals. The fruit is a small, flattened silicle.[2][3][1]
Draba fladnizensis is a species of plant in the family Brassicaceae known by the common names arctic draba, Austrian draba, and white arctic whitlow-grass. It has a circumpolar distribution, occurring throughout the northern latitudes of the Northern Hemisphere. It is present in Europe, Asia, and North America from Alaska across northern Canada to Greenland. Its distribution extends south through the higher elevations in the Rocky Mountains to Colorado and Utah. It is common and widespread in the Canadian Arctic Archipelago, occurring on several Arctic islands including Baffin, Devon, and Ellesmere Islands. It is named after the Austrian village of Flattnitz, in the Gurktaler Alpen.
This petite perennial plant grows at ground level, sometimes forming a mat around its caudex. The basal leaves have blades up to 1.6 centimeters long which are variable in shape. They have tiny hairs along the edges. There are sometimes one or two leaves on the short flowering stem. This grows a few centimeters tall and has two or more flowers in a raceme. The flower has white petals no more than 2.5 millimeters long and greenish or purplish sepals. The fruit is a small, flattened silicle.
Tunturikynsimö (Draba fladnizensis) on pohjoisen pallonpuoliskon vuoristojen ja arktisten alueiden valkokukkainen kynsimökasvi. Suomessa lajia kasvaa harvinaisena Käsivarren tuntureilla. Suomessa laji on luokiteltu vaarantuneeksi.[1]
Monivuotinen tunturikynsimö kasvaa 5–10 cm korkeaksi. Varsi on ohut, kalju ja usein tumman sinipunainen. Varressa on tavallisesti yksi lehti. Varren juurella olevat ruusukelehdet ovat 0,5–1 cm:n pituisia, suikeita tai soikeita, tylpähköjä, ehytlaitaisia ja etupäässä laidoilta hapsikarvaisia. Kukan valkoiset terälehdet ovat 2–3 mm pitkiä. Tunturikynsimö kukkii Suomessa kesä-heinäkuussa. Lidut ovat 4–6 mm pitkiä, soikeita, kaljuja ja väriltään tavallisesti sinipunaisia.[2]
Tunturikynsimö muistuttaa suuresti lapinkynsimöä (Draba lactea). Viimeksi mainitun varsi on kuitenkin tavallisesti lehdetön ja lehdet ovat karvaisempia.[3]
Tunturikynsimö on arktis-alpiininen, sirkumpolaarinen kasvi, jonka levinneisyysalue on hyvin rikkonainen. Sitä tavataan Alpeilla, Pyreneillä, Karpaateilla, Ruotsin ja Norjan tunturiseuduilla, Kuolan niemimaalla, paikoitellen Pohjois-Venäjän ja Siperian arktisilla alueilla, Himalajan vuoristossa, Alaskassa, Pohjois-Kanadassa, Kalliovuorilla, Grönlannissa, Islannissa ja Huippuvuorilla.[3] Suomessa tunturikynsimöä tavataan ainoastaan Käsivarren Lapin suurtuntureilla.[4]
Tunturikynsimöä kasvaa Suomessa tunturien kuivilla, avoimilla kalliorinteillä ja soraikoilla. Laji on kalkinsuosija.[2]
Tunturikynsimö (Draba fladnizensis) on pohjoisen pallonpuoliskon vuoristojen ja arktisten alueiden valkokukkainen kynsimökasvi. Suomessa lajia kasvaa harvinaisena Käsivarren tuntureilla. Suomessa laji on luokiteltu vaarantuneeksi.
Draba fladnizensis
La drave de Fladniz (Draba fladnizensis), ou drave d'Autriche, est une plante herbacée vivace du genre Draba qui appartient à la famille des Brassicacées. En France, on la trouve dans les Alpes et les Pyrénées.
Petite plante haute de 2 à 5 cm ; fleurs blanches minuscules ; pédicelles des fruits glabres. Floraison d'avril à juillet.
Draba fladnizensis
La drave de Fladniz (Draba fladnizensis), ou drave d'Autriche, est une plante herbacée vivace du genre Draba qui appartient à la famille des Brassicacées. En France, on la trouve dans les Alpes et les Pyrénées.
Fladničanska skalinka (Draba fladnizensis) je rostlina ze swójby křižnokwětnych rostlinow (Brasicaceae).
Fladničanska skalinka (Draba fladnizensis) je rostlina ze swójby křižnokwětnych rostlinow (Brasicaceae).
Kćenja IlustracijaGłodek orzęsiony (Draba fladnizensis Wulfen) – gatunek rośliny z rodziny kapustowatych. Występuje w górach i na obszarach subarktycznych Europy (Pireneje, Alpy, Karpaty), Azji i Ameryki Północnej[2]. W Polsce nie rośnie[3], podawany z Tatr[4].
Bylina, hemikryptofit, oreofit. Rośnie na skałach. Kwitnie w sierpniu. Liczba chromosomów 2n = 16[5].
Głodek orzęsiony (Draba fladnizensis Wulfen) – gatunek rośliny z rodziny kapustowatych. Występuje w górach i na obszarach subarktycznych Europy (Pireneje, Alpy, Karpaty), Azji i Ameryki Północnej. W Polsce nie rośnie, podawany z Tatr.
Alpdraba (Draba fladnizensis) är en liten ört med vita blommor. Den förekommer i rikt antal på Södertörn och i trakterna av Oxelösund.
Draba fladnizensis — диплоїдний вид, 2n = 16 (2x). Він пізнаваний всюди і мономорфно, так що немає жодної ознаки відмінності між американськими європейськими й азійськими популяціями.
Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини. Базальний каудекс слабо розгалужений, іноді вкритий залишками листя й утворює невеликі розетки, формуючи невеликі купини. Кожна розетка потенційно з одним квітковим стеблом (до 10 штук в купині), часто з одним листком. Квіткові стебла висхідні, іноді короткі на початку цвітіння, 1–2 см, але подовжуються під час і після цвітіння до 5–15 см, голі, часто з червоним відтінком. Листові розетки в основному 2–3 см, а іноді до 10 см шириною. Листки чергові, блідо-зелені, до 14 × 2 мм, цілісні, від вузько оберненоланцетних до майже лінійних, серединні жилки дуже помітні. Обидві поверхні листя голі або рідко з рідкісними довгими волосками; краї листків з довгими, міцними, простими й іноді роздвоєними волосками, рідше голі.
Суцвіття — китиці, 3–10(15)-квіткові, подовжуються на стадії плодів до 2–3.5 см. Квітконіжки 2–6 мм, тонкі. Квіти радіально симетричні з 4 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки до 2 × 1 мм, зелені або підфарбовані червоним кольором, з помітними білими полями. Пелюстки 2–2.5 × 1–1.5 мм, як правило, менше, ніж удвічі довші чашолистків, з надрізом, білі. Плоди — стручки 4–7 × 1.5–2 мм, блідо або темно-зелені, іноді сильно підфарбовані багрянистим або червонуваті, еліптичні або рідко ланцетні, голі. Насіння 7–10 у кожній комірці, пр. 1 × 0.75 мм, темно-коричневого забарвлення.
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Квітки дуже маленькі, у великій мірі самозапильні. Немає спеціального пристосування до поширення насіння.
Північна Америка (Ґренландія, Канада, США), Євразія (Австрія, Албанія, Фарерські острови, Фінляндія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Ліхтенштейн, Іспанія, Ісландія, Італія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Росія, Китай, Румунія, Словаччина, Швеція).
Населяє кам'яні оголення, альпійські луки, піщанистий гравій. Зростає на від добре дренованих субстратах від приблизно нейтральної до основної реакції ґрунту (рН).
Draba fladnizensis là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được Wulfen mô tả khoa học đầu tiên năm 1779.[1]
Draba fladnizensis là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được Wulfen mô tả khoa học đầu tiên năm 1779.