Ranunculus nivalis, the snow buttercup,[1] is a species of plant in the family Ranunculaceae. It is a perennial herb that grows up to 9 in (23 cm).[2] It grows in wet alpine meadows, cliffs and streamsides.[2] It displays prevalent heliotropism, thus gaining an advantage in its harsh, cold environment through capturing more solar energy by following the sun.
Ranunculus nivalis, the snow buttercup, is a species of plant in the family Ranunculaceae. It is a perennial herb that grows up to 9 in (23 cm). It grows in wet alpine meadows, cliffs and streamsides. It displays prevalent heliotropism, thus gaining an advantage in its harsh, cold environment through capturing more solar energy by following the sun.
Lumileinikki (Ranunculus nivalis) on pienikokoinen, leinikkikasvien heimoon kuuluva arktinen kasvilaji. Muiden leinikkien tavoin lumileinikki on myrkyllinen laji.[1]
Monivuotinen lumileinikki kasvaa 2–15 cm korkeaksi, joskin hedelmävaiheessa kasvi voi kasvaa jopa 25 cm korkeaksi. Varsi on pysty, haaraton ja yläosastaan ruskeakarvainen. Aluslehdet ovat pitkäruotisia. Lehtien lapa on tavallisesti 1–3 cm leveä, kolmijakoinen ja tavallisesti herttatyvinen. Lehtilavan keskiliuska on ehyt ja sivuliuskat 2–3-halkoisia. Varsilehdet ovat ruodittomia, ja niiden lehtien lavan liuskat ovat kapeanpuikeita tai lähes soikeita. Keltaisia kukkia on vain yksi ja niissä on kaksi kehäkiehkuraa. Sekä teriö että verhiö ovat viisilehtisiä. Pitkään säilyvät verholehdet ovat n. 5 mm pitkiä ja tiheään ruosteenruskeakarvaisia. Tummankeltaiset terälehdet ovat 7–12 mm pitkiä ja mesikuopallisia. Kukkapohjus on kalju, tai sen kärjessä on muutamia ruskeita karvoja. Suomessa lumileinikki kukkii heinä-elokuussa. Hedelmistössä on noin 1,5–2 mm pituisia pähkylöitä, joissa on jokseenkin suora, pähkylän pituinen ota.[2][3]
Lumileinikki muistuttaa suuresti Suomessa hyvin harvinaista rikkileinikkiä (Ranunculus sulphureus).[4]
Lumileinikki on arktinen laji, jonka levinneisyysalue on varsin rajoittunut pohjoisella pallonpuoliskolla. Euroopassa sitä kasvaa ainoastaan Norjan ja Ruotsin vuoristoalueilla, Huippuvuorilla sekä paikoitellen Pohjois-Venäjän arktisilla alueilla. Levinneisyysalue jatkuu Venäjällä Aasian puolelle ja ulottuu Pohjois-Siperian läpi Tyynellemerelle. Pohjois-Amerikan puolella lajia kasvaa Alaskassa ja Pohjois-Kanadassa. Lumileinikki on tavanomainen laji myös Grönlannissa.[4]
Suomessa lumileinikki on harvinainen pohjoisen Lapin kasvi. Sitä tavataan ainoastaan Enontekiöllä ja Utsjoella. Runsaimmillaan laji on Kilpisjärven alueen suurtuntureilla.[5]
Lumileinikin kasvuympäristöä Suomessa ovat tunturikosteikot. Sitä tavataan paljakkavyöhykkeen lumenviipymäpaikoilla, kosteissa niittypainanteissa, pajuviidoissa ja rannoilla.[1]
Lumileinikki (Ranunculus nivalis) on pienikokoinen, leinikkikasvien heimoon kuuluva arktinen kasvilaji. Muiden leinikkien tavoin lumileinikki on myrkyllinen laji.
La renoncule des neiges (Ranunculus nivalis) est une espèce de plante de la famille des renonculacées.
Snøsoleie (Ranunculus nivalis) er en flerårig urt som hører til soleiefamilien.
Den blir 5–20 cm høy og har en opprett, ugrenet stengel med noen få blad. Stengelbladene mangler stilk og består av tre smale fliker. De nedre bladene har stilk og er nyreformete med tre fliker. Blomstene er gule, 15–20 mm store med rustbrune, hårete begerblad. Planten vokser på fuktige steder med lite vegetasjon i høyfjellet og langt mot nord. I Sør-Norge finnes den opp til 1550 moh.[2][3][4]
Snøsoleie har en sirkumpolar utbredelse i Arktis og i fjellstrøk lenger sør. I Norge tilhører planten de svakt bisentriske fjellplantene. Den finnes spredt i de sørnorske fjellene fra Hardangervidda og Hemsedal til Trollheimen og Forollhogna. Den vokser også et par steder øst for riksgrensen i Sylan. Arten er vanligere i fjellet fra Børgefjell til Finnmark, og her strekker utbredelsen seg inn i tilstøtende deler av Sverige, Finland og Russland. Den er også vanlig på Svalbard.[4][5][6]
I Norge er snøsoleie i tilbakegang på grunn av uttørking av snøleier og gjengroing, noe som kan skyldes høyere temperaturer.[1]
Snøsoleie (Ranunculus nivalis) er en flerårig urt som hører til soleiefamilien.
Den blir 5–20 cm høy og har en opprett, ugrenet stengel med noen få blad. Stengelbladene mangler stilk og består av tre smale fliker. De nedre bladene har stilk og er nyreformete med tre fliker. Blomstene er gule, 15–20 mm store med rustbrune, hårete begerblad. Planten vokser på fuktige steder med lite vegetasjon i høyfjellet og langt mot nord. I Sør-Norge finnes den opp til 1550 moh.
Snøsoleie har en sirkumpolar utbredelse i Arktis og i fjellstrøk lenger sør. I Norge tilhører planten de svakt bisentriske fjellplantene. Den finnes spredt i de sørnorske fjellene fra Hardangervidda og Hemsedal til Trollheimen og Forollhogna. Den vokser også et par steder øst for riksgrensen i Sylan. Arten er vanligere i fjellet fra Børgefjell til Finnmark, og her strekker utbredelsen seg inn i tilstøtende deler av Sverige, Finland og Russland. Den er også vanlig på Svalbard.
I Norge er snøsoleie i tilbakegang på grunn av uttørking av snøleier og gjengroing, noe som kan skyldes høyere temperaturer.
Ranunculus nivalis L. – gatunek rośliny z rodziny jaskrowatych (Ranunculaceae Juss.). Występuje naturalnie w Norwegii (także na Svalbardzie), północnych częściach Szwecji, Finlandii i Rosji, na Grenlandii, w Kanadzie oraz na Alasce[3][4].
Rośnie w tundrze, na terenach skalistych, morenach oraz w miejscach, gdzie zalega śnieg. Występuje na wysokości do 1550 m n.p.m. Kwitnie od czerwca do sierpnia[4].
Ranunculus nivalis L. – gatunek rośliny z rodziny jaskrowatych (Ranunculaceae Juss.). Występuje naturalnie w Norwegii (także na Svalbardzie), północnych częściach Szwecji, Finlandii i Rosji, na Grenlandii, w Kanadzie oraz na Alasce.
Fjällsmörblomma (Ranunculus nivalis) är en växtart i familjen ranunkelväxter.
Fjällsmörblomma (Ranunculus nivalis) är en växtart i familjen ranunkelväxter.
Це багаторічні поодинокі трави, з центральним коренем. Стебла випростані, 4–22 см, голі або негусто волосисті, кожне з 1 квіткою. Коріння тонке, товщиною 0.4–0.8 мм. Прикореневе листя постійне або листопадне, пластини ниркоподібні, 3-частинні, 0.6–2 × 1.3–3 см. Стеблові листки сидячі, з 3–5 лінійними часточками. Квітки поодинокі, радіально-симетричні 15–28 мм діаметром. Квітконіжки голі або бурувато-волосисті. Чашолистки 6–8 × 3–5 мм, знизу густо коричнево-жорсткоопушені. Пелюстки 7–10 × 6–10 мм, жовті. Численні тичинки (>30). Голови сім'янок циліндричні або яйцевидно-циліндричні, 7–14 × 5–6 мм; сім'янки 1.5–2.2 × 1.2–1.6 мм, голі; дзьоб тонкий, прямий, 1–2 мм.
Статеве розмноження насінням; вегетативного розмноження немає. Квіти й плоди регулярні й виробляють численні горішки. Горішки розсіюються тваринами, до хутра яких чіпляються гачкуватими дзьобами. В іншому випадку, ймовірне деяке розосередження проточною водою і вітром.
Північна Америка (Ґренландія, північна й західна Канада, Аляска — США); Азія (Росія); Європа (Фінляндія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, північноєвропейська Росія). У континентальній Норвегії, Швеції й Фінляндії росте в гірських районах.
Населяє вологі або сухі альпійські луки, часто в кінці снігопокривних ділянок, скелі, й береги потоків. Здається, обмежений добре дренованими, часто крупнистими ґрунтами.
Ranunculus nivalis là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Ranunculus nivalis là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Ranunculus nivalis L.
Лю́тик сне́жный (лат. Ranunculus nivalis) — многолетнее травянистое растение; вид рода Лютик (Ranunculus) семейства Лютиковые (Ranunculaceae).
Лютик снежный — растение около 6—15 см высотой. Его тёмно-жёлтые цветы одиночны, а не собраны в соцветия. Цветёт в июле и августе.
Растёт в горных районах во влажных местах, например, на болотах. Распространён на Аляске, в Канаде, Гренландии и на севере Евразии.
Лю́тик сне́жный (лат. Ranunculus nivalis) — многолетнее травянистое растение; вид рода Лютик (Ranunculus) семейства Лютиковые (Ranunculaceae).