Типовий екземпляр цього виду знаходиться в Лондоні[1]: він входив у знамениту колекцію Карла Ліннея, яка після його смерті була продана Джеймсу Сміту та зі Швеції перевезена в Англію.
Епітет наукової (латинської) назви виду, procumbens, утворений від дієслова procumbo («полягати», «хилитися вперед», «нагинатися»). Цей епітет є скороченням опису виду (діагнозу), який був даний Карлом Ліннеєм в його праці Flora Lapponica (1737), — Sagina ramis procumbentibus[2].
До синоніміки виду належать такі назви:
В Україні, крім наукової, поширені також назви «мокрець», «мокриця», «кормиця», «червишник»[4].
Ареал виду охоплює Середземномор'я, майже всю територію Європи, включаючи Україну, європейську частину Росії, Західний Сибір, Індію, Тибет, Північну Америку. Зустрічається як занесена рослина і в інших районах планети.
Рослина зустрічається на різноманітних вологих місцях — луках, лісових галявинах, по берегах водойм, на мілині, берегових урвищах, узбіччях доріг та стежок, на пасовиськах, пустирях, у ровах. Часто росте на землях, які використовуються людиною для рослинництва: на парових полях, на полях серед посівів, на городах. Зустрічається в населених пунктах[5][6].
Карл Лінней, описуючи раслину в першому томі своєї праці Species plantarum (1753), писав про її розповсюдження: Habitat in Europae pascuis sterilibus uliginosis aridis («Росте в Європі на пасовищних безплідних вологих пустках»)[5][2].
Багаторічна трав'яниста рослина висотою від 2 до 10 см[6].
Стебла — лежачі або трохи припідняті, розгалужені, у вузлах укорінюються. Листки вузько лінійні, загострені, з шипиком на кінці, зрощені основами, довжиною від 2 до 10 мм і шириною від 0,25 до 0,5 мм[1], без прилистків[6], зібрані в добре розвинені багатолисткові розетки. Вегетативні та генеративні пагони виходять з пазух листків. Стебла і листя — голі[5].
Квітки — довжиною 2—3 мм[1], двостатеві, розташовані на довгих (10—20 мм) і тонких квітконіжках на верхівках пагонів[5]. Оцвітини, гіпантія немає. Чашечка складається з чотирьох (або п'яти, що буває у поодиноких квіток, причому доволі рідко[5]) вільних тупих яйцеподібних чашолистків (довжиною до 2,25 мм і шириною до 1,75 мм)[1]. Віночок білий; пелюсток чотири (рідко буває п'ять)[1], вони в 1,5—3 рази коротші за чашолистки[5], в 3—4 рази коротші від чашечки[1]. тичинок чотири[1]. Стовпчиків чотири[1].
Плід — багатонасіннева коробочка довжиною 2—3 мм (довше відхилених вбік чашолистиків[5]), розкривається чотирма або п'ятьма стулками [6]. Квітконіжки при плодах на верхівці зігнуті (нахилені донизу) — на відміну від інших видів цього роду.