L'oblada o doblada[4] (Oblada melanura) és una espècie de peix teleosti de la família dels espàrids i l'única del gènere Oblada.
És hermafrodita i la reproducció té lloc entre els mesos d'abril i juny.[7] La fecundació és externa i les larves romanen en el plàncton fins a finals d'estiu.[8]
És omnívor, però es nodreix sobretot de petits invertebrats bentònics i algues.[6][11][12][8]
Els ous i els alevins són presa dels petits depredadors costaners (com ara, les bogues). Els individus adults són encalçats per llobarros, tallahams, círvies, bonítols, espets i aus marines (com, per exemple, els xatracs).[13]
És parasitat per Colobomatus oblatae (Delamare Deboutteville & Nunes-Ruivo, 1952), Colobomatus oblatae (Delamare Deboutteville & Nunes-Ruivo, 1952), Lernanthropus vorax (Richiardi, 1880) i Bomolochus oblongus (Richiardi, 1880).[14]
És un peix d'aigua marina, bentopelàgic, oceanòdrom,[15] litoral i de clima subtropical (44°N-15°S, 19°W-36°E), el qual viu sobre fons de roques, posidònies i Zostera[16] fins a uns 30 m de fondària.[7][6]
Es troba a la Mar Negra,[17] la Mediterrània,[18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32] incloent-hi els Països Catalans,[33] i a l'Atlàntic oriental (des del golf de Biscaia fins a Angola,[34][35][5][36][37][38][39][40] incloent-hi Madeira,[41][42] Cap Verd[43] i les illes Canàries).[7][16][44][45][46][47][48][49][50][51][52][53][54]
Forma grans moles.[7]
Es pot confondre amb Diplodus sargus sargus (Linnaeus, 1758), tot i que aquest darrer té un cos més alt, estries verticals de color fosc i el marge posterior de la cua negrós. També es pot confondre amb Diplodus bellottii (Steindachner, 1882), ja que té la mateixa mida aproximadament i es mou en les mateixes fondàries, però té una petita taca en l'axil·la de l'aleta pectoral i una línia longitudinal fosca travessant-li el cos en comptes de les diverses franges motejades longitudinals que travessen el cos de l'oblada.[8]
És capturada amb soltes, tresmalls, canya de pescar i bromejada, entre altres tècniques.[7] La seua carn, de bona qualitat i fàcilment digerible és una mica insípida. És per això que les receptes de cuina a base d'aquest peix blanc solen tindre com a ingredients herbes aromàtiques (com ara, menta, romaní, farigola, llorer, etc.) i espècies (entre d'altres, el pebre). També és emprada en escabetx i hom diu que al vapor adquireix un sabor més delicat que fregida.[13]
Juga un important paper en l'ecologia costanera, ja que es nodreix de petits organismes (els quals, altrament, podrien proliferar de manera excessiva), controla la població d'altres peixos en consumir llurs postes i alevins, i és presa dels grans depredadors costaners. Pel que fa a les seues principals amenaces, són totes aquelles que afecten el seu hàbitat (construcció de ports esportius, dragatge de platges, abocament de residus i sobrepesca).[13]
És inofensiva per als humans.[16]
L'oblada o doblada (Oblada melanura) és una espècie de peix teleosti de la família dels espàrids i l'única del gènere Oblada.
Die Bandbrasse[1] (Oblada melanura), auch Oblada genannt, ist ein seit der Antike (als melanuros[2]) bekannter Speisefisch, der im Mittelmeer und Atlantik beheimatet ist, aber inzwischen relativ selten geworden ist. Sie ist die einzige Art der Gattung Oblada aus der Familie der Meerbrassen (Sparidae).
Die Bandbrasse hat einen hohen und seitlich stark abgeflachten Körper, der mit großen, locker sitzenden Schuppen besetzt ist. Der Kopf ist relativ klein, die Augen sind sehr groß und die Pupillen tropfenförmig. Die Rückenflosse ist mit spitzen Stacheln bewehrt und langgezogen, die Brustflossen sind sehr lang und sichelförmig und die Schwanzflosse ist fest und tief gegabelt. Das Maul der Bandbrasse ist oberständig und mit kleinen spitzen Zähnen besetzt. Der Körper des Fisches ist silbern glänzend mit schwachen dunklen Längsstreifen und trägt an der Schwanzwurzel einen markanten schwarzen Fleck. Der Rücken ist etwas dunkler als der Bauch gefärbt.[3] Die Maximalgröße der Bandbrasse liegt bei 36 Zentimetern, das maximale Gewicht bei 525 Gramm. Durchschnittlich werden Bandbrassen zwischen 15 und 25 Zentimeter lang.[4]
Die Bandbrasse lebt in kleinen Schulen im offenen Wasser in Küstennähe. Sie ist ein freischwimmender Raubfisch, der in Wassertiefen von der Oberfläche bis 30 Meter anzutreffen ist, jedoch niemals direkt am Meeresgrund. Größere Exemplare leben einzelgängerisch und jagen auch fernab der Küste im offenen Meer. Die Bandbrasse ist ein schneller und wendiger Schwimmer, der schnell große Tiefen überbrücken kann.[3]
Die Bandbrasse ernährt sich von kleinen Fischen wie Ährenfischen, Sardellen, Sardinen, Sardinella und Sandaalen, von Krebstieren wie Garnelen und Ruderfußkrebsen sowie ebenso von kleinen Kopffüßern und Weichtieren. In Ufernähe fressen Bandbrassen auch eingeworfenes Brot und Fischereiabfälle.[3]
Die Bandbrasse lebt im nordöstlichen Atlantik und im gesamten Mittelmeer, wo sie nahe der Oberfläche anzutreffen ist.[4]
Die Bandbrasse ist ein äußerst schmackhafter Speisefisch mit feinem, weißem Fleisch, das sowohl roh als auch gegrillt, gebraten, gebacken oder gedünstet genutzt wird. Sie wird mit Stellnetzen, Schleppnetzen und Langleinen gefangen. Das Fleisch verdirbt schnell, somit ist die Bandbrasse abseits der Küsten kaum erhältlich.[4]
Mit der Angel stellt man der Bandbrasse mit feinen Schnüren und oberflächennahe an Posenmontagen angebotenen Ködern wie Kleinfischen, Kalmarstücken oder Brotflocken nach. Die Fische kämpfen stark, sind allerdings sehr empfindlich und sollten deswegen nicht zurückgesetzt werden.
Die Bandbrasse (Oblada melanura), auch Oblada genannt, ist ein seit der Antike (als melanuros) bekannter Speisefisch, der im Mittelmeer und Atlantik beheimatet ist, aber inzwischen relativ selten geworden ist. Sie ist die einzige Art der Gattung Oblada aus der Familie der Meerbrassen (Sparidae).
L' ucchiata è nu sguardu ràpidu, â ntrasatta o, macari, circuspettu.
E' puru n'esami summariu di nu testu, na littura ràpida.
L' Uchjata (Oblada melanura) hè un pesciu di mari chì faci partita di a famiglia di i Zeidae. L'uchjata hè longa sin'à 25-30 cm è pesa da 700 grammi à un kilò.
L'uchjata hè un pesciu cumunu in Corsica. Si pesca incù i tremaglini o incù l'uchjatara, una reta spiciali par l'uchjati.
L' Uchjata (Oblada melanura) hè un pesciu di mari chì faci partita di a famiglia di i Zeidae. L'uchjata hè longa sin'à 25-30 cm è pesa da 700 grammi à un kilò.
Το μελανούρι (Oblada melanura Λινναίος, 1758) είναι ένα Μεσογειακό ψάρι του αλμυρού νερού που ανήκει στην οικογένεια των Σπαριδών. Είναι το μόνο είδος του γένους Oblada.
Το σώμα του είναι αρκετά φαρδύ στη μέση, τα μάτια του είναι μεγάλα με διάμετρο σχεδόν το μισό ύψος του κεφαλιού και το στόμα του είναι λοξό με λεπτά χείλια και μόνο κοπτήρες μπροστά χωρίς άλλα δόντια.
Το πιο συνηθισμένο μέγεθος είναι στα 300-400 γραμμάρια, ενώ κάποιες φορές μπορεί να ξεπεράσει και τα 700 γρ. Το μήκος του είναι 34 εκ. και παρόλο το μικρό του μέγεθος σε σχέση με άλλα ψάρια, μπορεί να ζήσει 11 χρόνια και κάποιες φορές λίγο παραπάνω.
Το χρώμα του στη ράχη είναι ασημοκάστανο ή ασημογάλαζο, στα πλευρά είναι ασημί και στην κοιλιά έχει δέκα περίπου πολύ ψιλές μακρουλές γκριζόμαυρες γραμμές. Όταν ερεθίζεται το χρώμα του σκουραίνει προς το καφέ και το βαθύ μενεξεδί. Στη ρίζα της ουράς έχει μια πλατιά μαύρη κηλίδα, σχεδόν κλειστή σαν δαχτυλίδι ανάμεσα σε δυο άσπρες πιο στενές.
Τα μελανούρια είναι παμφάγα. Καθ' όλη τη διάρκεια της ημέρας μετακινούνται πολύ αναζητώντας την τροφή τους.Σε μικρή ηλικία τρέφονται με κρουστοφόρα και μικρά ασπόνδυλα, καθώς και με κάποια είδη του ζωοπλαγκτού, ενώ μεγαλώνοντας θα εμπλουτίσουν το διαιτολόγιό τους και με φυτικές τροφές.Τα συναντάμε σε ρηχά και βαθειά νερά, σε μικρά κοπάδια στο βυθό, σε αμμούδες και φυκιάδες και κοντά σε βράχους της ακτής.
Τα μελανούρια είναι γονοχωριστικό είδος, δηλαδή έχουν ένα φύλο σε όλη τη διάρκεια της ζωής τους. Υπάρχουν, όμως και περιπτώσεις όπου παρατηρήθηκε ότι μπορεί να κάνουν αλλαγή φύλου από θηλυκά και να γίνουν αρσενικά (όχι όμως το αντίστροφο), χωρίς να έχει βρεθεί προφανής αιτία. Γεννούν μια φορά το χρόνο, την περίοδο από Απρίλιο μέχρι Ιούνιο.
Το μελανούρι πιάνεται συνήθως με παραγάδια , δίχτυα και αρμίδι με φελά καθώς και με συρτή δολωμένη με απλό πούπουλο γλάρου που σκεπάζει το αγκίστρι.[1]
Το μελανούρι (Oblada melanura Λινναίος, 1758) είναι ένα Μεσογειακό ψάρι του αλμυρού νερού που ανήκει στην οικογένεια των Σπαριδών. Είναι το μόνο είδος του γένους Oblada.
The saddled seabream (Oblada melanura), also called the saddle bream or oblade, is a species of fish of the family Sparidae.[1] It is monotypic in the genus Oblada.
It has a fuse-shaped blueish-silver body, with a black spot near the tail. The maximum length record for this species is 38 centimetres (15 in),[2] caught by Mr Martin Pisani (Malta) and maximum recorded weight is 0.93 kilograms (2.1 lb). Commonly specimens are around 20 centimetres (7.9 in). The mouth is relatively small, with lower jaw being little bit in front of the upper jaw.
It is a gregarious fish, spawning in June and July. The saddled seabream is an omnivorous fish, but feeds mainly on small invertebrates.
It is found over seagrass and rocky bottoms in the Mediterranean Sea, Bay of Biscay, Madeira, Cape Verde, Canary Islands and Strait of Gibraltar to Angola.[2]
It can reach a size of upto 30cm, but more commonly between 5 and 20cm. Often it can be found near the surface, close to the shore.
It is an important food fish, often sold fresh at local fish markets. It is caught in fish traps and various nets all year long. Bait in traps are various fresh and/or salted fish and fish chunks.
Saddled seabream can be hooked day and night, but much better during night. It will bait on bread, cheese, paste, fish chunks, mussels, but best results can be achieved using live bait such as live prawns.
When trolling near the shore, it is commonly caught on lures mimicking small Mediterranean sand smelts, various mullets or prawns.
The meat is soft and tender. Smaller specimen are often fried or used for fish soups, while larger specimen can be barbecued, grilled, or prepared as part of mixed fish stews. It can be very tasty, served with olive oil, garlic, parsley and some lemon juice.
The saddled seabream (Oblada melanura), also called the saddle bream or oblade, is a species of fish of the family Sparidae. It is monotypic in the genus Oblada.
La oblada (Oblada melanura) es un pez teleósteo de la familia Sparidae. Es la única especie del género Oblada. La oblada es un pez pelágico, que vive en el Mediterráneo, el Atlántico oriental, en el Mar Rojo y el océano Índico occidental.
La oblada tiene una forma ovalada. La coloración es gris plata, con una mancha negra en la base de la aleta caudal rodeada por un anillo blanco. Su tamaño habitual es de 20 cm, aunque su talla máxima es de 30 centímetros, en algunos casos pueden llegar a los 35 o más. Se han llegado a registrar de hasta 0.93kg de peso.
La oblada es un pez que se encuentra en aguas litorales, hasta los 30 m de profundidad, siendo más común entre 5 y 20 m. Habita tanto todos rocosos como praderas submarinas. Es un pez gregario, que puede formar grandes bancos. Su dieta es omnívora ya que se alimenta de pequeños crustáceos, gusanos y pequeños alevines.
El período de freza se sitúa entre abril y julio, dependiendo de la zona
|coautores= (ayuda)
La oblada (Oblada melanura) es un pez teleósteo de la familia Sparidae. Es la única especie del género Oblada. La oblada es un pez pelágico, que vive en el Mediterráneo, el Atlántico oriental, en el Mar Rojo y el océano Índico occidental.
Buztanbeltza (Oblada melanura) Sparidae familiako ur gaziko arraina da, ekialdeko Ozeano Atlantikoan eta Mediterraneo itsasoan bizi dena[1]. Bere generoan monotipikoa da. Bizkaian buztanbaltz edo kolanegra diote.[2]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Buztanbeltza (Oblada melanura) Sparidae familiako ur gaziko arraina da, ekialdeko Ozeano Atlantikoan eta Mediterraneo itsasoan bizi dena. Bere generoan monotipikoa da. Bizkaian buztanbaltz edo kolanegra diote.
Satulasargi (Oblada melanura) on itäisellä Atlantilla ja Välimerellä elävä kala.
Satulasargi kasvaa 20–34 cm pitkäksi.[3]
Satulasargit elävät parvissa kivikkopohjan tai meriruohoniittyjen päällä. Ne ovat kaikkiruokaisia, mutta syövät eniten pieniä selkärangattomia.[4]
Satulasargi on tärkeä ruokakala ja sitä jahtaavat myös urheilukalastajat.
Satulasargi (Oblada melanura) on itäisellä Atlantilla ja Välimerellä elävä kala.
Oblade
L'oblade, ou blade (Oblada melanura), est une espèce de poissons téléostéens de la famille des Sparidae, proche des dorades. C'est la seule espèce du genre Oblada (monotypique).
Mesurant jusqu'à 50 cm[1], il est reconnaissable à son corps fuselé, de couleur argentée, et à la tache noire cerclée de blanc qu'il porte sur le pédoncule caudal. C'est un poisson omnivore[2].
La période de reproduction de l'oblade va d'avril à juin[2].
Abondant en Méditerranée, il est également présent dans les eaux côtières jusqu'à 40 m de profondeur du sud du golfe de Gascogne jusqu'à Gibraltar[1]. Il fréquente aussi bien les fonds rocheux que la pleine eau[2].
Sa chair est comparable à celle de la dorade, et on peut le pêcher, notamment, par la technique du rusquet.
Oblade
L'oblade, ou blade (Oblada melanura), est une espèce de poissons téléostéens de la famille des Sparidae, proche des dorades. C'est la seule espèce du genre Oblada (monotypique).
A chepa[2] (Oblada melanura) é un peixe mariño da familia dos espáridos.
A chepa (Oblada melanura) é un peixe mariño da familia dos espáridos.
Ušata (Oblada melanura) pripada obitelji ljuskavki (Sparidae). Ostali hrvatski nazivi za ovu ribu su: oćada, ukjata, crnorep, češalj, mrkulja, ukuljata, ušatka, ušetka, usata, čarnorep, crnošiljac, črnorep, osata, ukuljat, hlamina i ušati crnorep. Jedna je od najčešćih i najbrojnijih riba iz skupine tzv. bijele ribe.
Izduženog je jajolikog oblika, bočno stisnuto. Ima kratka mala usta na kojima je donja čeljust isturena ispred gornje. Oči su joj dosta velike i okrugle. Na tijelu joj se ističe jaka repna peraja. Boje je tamnomodrastosive do smeđaste. Duž bokova ima desetak neupadljivih vodoravnih modrikastocrvenkastih pruga. Donji dio tijela je sivosrebrnaste boje. Na korijenu repne peraje ima crnkasti sedlasti pojas. Dobar je i brz plivač i vrlo pokretljiv. Ušata je usprkos nerazvijenom zubalu i nevelikim ustima izrazita grabežljivica i spada u red vrlo grabežljive ribe. Naraste do 30 cm u duljinu i može postići težinu od 0,60 kg. Prosječni primjerci su teški oko 0,10 kg.
Mrijesti se tijekom lipnja i prve polovice srpnja.
Nalazimo je uzduž čitave jadranske obale. Nastanjuje se nad kemenitim i šljunkovitim dnima i dnima obraslim posidonijom, odnosno morskom travom. Ne drži se isključivo dna nego se kreće između dna i površine. Najčešća je na dubinama između 5 do 20 metara, ali zađe i do 70 metara dubine. Voli čisto more pa je rijetko možemo naći u većim lukama. Ne ulazi rado ni u lučice ali se zna naći u njihovoj neposrednoj blizini.
Osim u Jadranskom moru, ušatu nalazimo u čitavom Mediteranu, Crnom moru i istočnom Atlantiku. U Jadranu je učestala u priobalnom moru gotovo svugdje.
Ušata (Oblada melanura) pripada obitelji ljuskavki (Sparidae). Ostali hrvatski nazivi za ovu ribu su: oćada, ukjata, crnorep, češalj, mrkulja, ukuljata, ušatka, ušetka, usata, čarnorep, crnošiljac, črnorep, osata, ukuljat, hlamina i ušati crnorep. Jedna je od najčešćih i najbrojnijih riba iz skupine tzv. bijele ribe.
L'occhiata[1] (Oblada melanura Linnaeus, 1758) è un pesce d'acqua salata appartenente alla famiglia degli Sparidi. È l'unica specie del genere Oblada.
È diffusa nelle acque costiere (fino a 40 m di profondità) del Mediterraneo e dell'oceano Atlantico orientale (dal golfo di Biscaglia fino alle coste dell'Angola). Abita anche le coste di Madera, Capo Verde e delle Canarie e di parte del mar Nero.
Vive nei pressi di coste rocciose e si tratta di una specie demersale che si tiene sempre in acque libere anche se molto vicino alla riva.
L'occhiata ha un aspetto assai simile a quello dei saraghi o della salpa: forma ovale e snella con il corpo molto schiacciato, occhi grandi e bocca disposta all'insù, con mandibola leggermente sporgente e dotata di acuminata dentatura. La livrea è grigio-azzurra, con vivaci riflessi argentei, più scura sul dorso e più chiara sui fianchi, che sono percorsi da numerose linee scure orizzontali. Sul peduncolo caudale è visibile una grossa macchia nera bordata di bianco. La pinna caudale è forcuta. Può raggiungere una lunghezza di circa 25-30 cm ed un peso dai 700 g a 1 kg.
È una specie gregaria e forma banchi anche molto grandi.
È onnivora, si nutre prevalentemente di invertebrati, avannotti e alghe.
Si riproduce da aprile a giugno.
I piccoli sono riconoscibili per la caratteristica macchia nera bordata di bianco già alle dimensioni di 10 mm.
Si tratta di una specie soggetta a cambiamento del sesso, alcuni individui però sono ermafrodita.
La carne è ottima, simile a quella dell'orata o del sarago. I pescatori di professione la catturano soprattutto con le reti da pesca, i pescatori sportivi la catturano a traina di solito con esche artificiali o dalla riva con esche naturali come pane, bigattini o vari impasti di pane e formaggio.
L'occhiata (Oblada melanura Linnaeus, 1758) è un pesce d'acqua salata appartenente alla famiglia degli Sparidi. È l'unica specie del genere Oblada.
Juodauodegis balnotasis karosas (lot. Oblada melanura) - jūrinių karosų (Sparidae) žuvų šeimos, monotipinės baltotųjų jūrų karosų (Oblada) genties rūšis.
De zadelzeebrasem (Oblada melanura) is een straalvinnige vissensoort uit de familie van zeebrasems (Sparidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1758 door Linnaeus.
Bronnen, noten en/of referenties
Multimedia w Wikimedia Commons Oblada (Oblada melanura) - gatunek ryby zaliczanej do rodziny prażmowatych, jedyny przedstawiciel rodzaju Oblada Cuvier, 1829.
Wschodni Ocean Atlantycki, Zatoka Biskajska i Morze Śródziemne na głębokości do 30 m p.p.m.
Ciało owalne, bocznie ścieśnione. Mały otwór gębowy. Zęby na przodzie szczęk tnące, a na bokach stożkowe. Ubarwienie srebrzyste z czarną plamą w jasnej obwódce na trzonie ogonowym.
Osiąga przeciętnie 15-20, maksymalnie do ok. 30 cm długości. Żywi się bezkręgowcami.
Poławiana gospodarczo i w wędkarstwie.
Oblada (Oblada melanura) - gatunek ryby zaliczanej do rodziny prażmowatych, jedyny przedstawiciel rodzaju Oblada Cuvier, 1829.
Oblada melanura (Linnaeus, 1758) é uma espécie de peixes pelágicos teleósteos da família Sparidae. É a única espécie do género monotípico Oblada, com distribuição natural no Mediterrâneo, no Atlântico oriental, no Mar Vermelho e no Índico ocidental.
O. melanura é um peixe de forma ovalada, em geral com 20 cm de comprimento, mas podendo atingir os 35 cm em alguns casos, coloração corporal cinzento-prateada com uma mancha negra na base da barbatana caudal rodeada por um rebordo branco.
A espécie ocorre nas águas litorais, até aos 30 m de profundidade, sendo mais comum entre os 5 e os 20 m de profundidade. Prefere habitats rochosos, mas ocorre em pradarias submarinas. Tem hábitos gregários, formando grandes cardumes. A espécie é carnívora
Oblada melanura (Linnaeus, 1758) é uma espécie de peixes pelágicos teleósteos da família Sparidae. É a única espécie do género monotípico Oblada, com distribuição natural no Mediterrâneo, no Atlântico oriental, no Mar Vermelho e no Índico ocidental.
Črnorepka (znanstveno ime Oblada melanura) je morska riba iz družine šparov.
Ime je ta riba dobila po temni pegi na korenu repne plavuti, ki spominja na oko, po čemer je dobila tržaško ime očada. Črnorepka ima elipsasto, bočno precej stisnjeno telo z majhno glavo, na kateri so velike oči in majhna črna usta z naprej štrlečo spodnjo čeljustjo. Po hrbtu je svinčenomodre barve, boki so svetli srebrno modrikasti, vzdolž njih pa potekajo za odtenek temnejše proge. Trebuh je srebrne do srebrno bele barve. Prsne plavuti so dolge in imajo bakren pridih, hrbtna plavut pa poteka od prve tretjine telesa skoraj vse do repne plavuti.
Črnorepka je majhna riba, ki le redko zraste do 30 cm, živi v majhnih skupinah, prehranjuje pa se s školjkami, majhnimi ribicami in raznimi talnimi nevretenčarji, pa tudi s planktonom.
Črnorepka je pogosta riba Jadranskega morja, ki se zadržuje v obalnih vodah, najraje na tleh, poraslih z algami. Najdemo jo tudi na peščenih tleh, predvsem tam, kjer iz peska raste morska trava. Pogosta je tudi v drugih morjih Sredozemlja in po okusnosti spada med srednje cenjene ribe. Gospodarsko ne predstavlja pomembne vrste, lovijo pa jo vse leto z mrežami in trnkom, pa tudi s panolo.
Meso črnorepke je belo in mehko ter ima poseben okus. Meso je nekoliko suho, zato črnorepke največ kuhajo in pripravljajo v brodetu. Večje ribe tudi pečejo na žaru in pražijo.
Črnorepka (znanstveno ime Oblada melanura) je morska riba iz družine šparov.
Oblada (Oblada melanura) är en fisk från familjen havsrudefiskar som finns från Sydvästeuropas kust (inklusive Medelhavet) till Västafrika.
Obladan har en oval kropp som är sammantryckt från sidorna. Nosen är kort, ryggfenan har 11 – 12 styva taggstrålar och 13 – 14 mjukstrålar, medan analfenan har 3 taggstrålar och 12 – 14 mjukstrålar. Kroppsfärgen är silvergrå med mörkare rygg och ett antal smala strimmor längs sidorna. På stjärtfenans spole har den en mörk, sadelformad fläck med vita kanter.[3] Arten kan bli upptill 34 cm lång.[4]
Arten är en stimfisk som lever nära klipp- och sjögräsbottnar[3] ner till ett djup av 30 m.[4] Födan består främst av kräftdjur som bland annat hoppkräftor; den tar även havsborstmaskar, manteldjur, musslor och småfisk.[5]
Lekperioden infaller under våren (i Medelhavet snarare under försommaren, april till juni). Ägg och larver är pelagiska.[3]
Obladan är en viktig matfisk; sportfiske förekommer också.[4]
Arten finns från Biscayabukten via Medelhavet, Madeira, Kanarieöarna och Kap Verdeöarna till Angola.[4]
Oblada (Oblada melanura) är en fisk från familjen havsrudefiskar som finns från Sydvästeuropas kust (inklusive Medelhavet) till Västafrika.
Овальний, сплюснутий з боків тулуб із слабо опуклим головним профілем. Зазублені лусочки, наявні також і на голові. Зяброва кришка без шпильки, край передкришки гладкий. Маленький ротовий отвір, криво спрямований вгору, з тонкими губами; щелепи лише злегка висуваються вперед, однакової величини. Зуби: на кожній щелепі крайній ряд спереду з різцями, з боків з гострими, конічними зубами, за ними 4 ряди маленьких жувальних зубів; леміш і піднебінні кістки без зубів. Довгий, неподілений спинний плавець з 11 променями-колючками і 13-14 м'якими променями; анальний плавник з 3 колючими і 13-14 м'якими променями. Грудні плавники з одним променем-колючкою і 5 м'якими променями. Забарвлення сріблясто-сіре з неясними темними подовжніми смугами. Помітна велика чорна пляма з широким, білим краєм на хвостовому стеблі. Довжина — до 34 см, максимальна вага — 0,6 кг.
Розповсюджений уздовж східно-атлантичного узбережжя, від південної частини Біскайської затоки і Португалії до Анголи у Середземному морі і дуже рідко також на півдні Чорного моря. Переважно на скелястих прибрежьях з багатою водоростевою порістю, на глибині 2-3 м; також над піщаним дном і на морських лугах.
Цей вид морських карасів зустрічається частіше в численних, іноді в дрібних зграях; вони тримаються здебільшого, на відміну від більшості інших видів морських карасів, в областях відкритих вод. Час нересту приходиться на пізню весну. Ікринки вільно викидаються у воду; личинки, що вилупилися, живуть в планктоні до пізнього літа. Восени перетворення на молодих рибок закінчується; молоді особини перебираються потім в прибережні води, де вони часто зустрічаються в зоні прибою.
Висмоктує нарости на підродних предметах і дрібних тварин, що зустрічаються в них.
黑尾斑鯛為輻鰭魚綱鱸形目鱸亞目鯛科的其中一種，分布於東大西洋區，包括地中海、法國比斯開灣至安哥拉海域，棲息深度可達30公尺，體長可達34公分，棲息在海藻生長的岩石底質海域，成群活動，屬肉食性，以底棲性無脊椎動物為食，可做為食用魚及遊釣魚。
这是一篇與鱸形目相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 